Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2025 року Справа№200/1307/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1), відповідно до якої просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нерозрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.09.2024 року - протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області донарахувати та сплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 02.09.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 02.09.2024 позивач перебуває на обліку у відповідача 1 як отримувач пенсії за віком призначеної відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Під час розгляду справ № 200/4454/22 та 200/6558/24 питання щодо розрахунку розміру пенсії на час не ставилося та не вирішувалося як передчасне. На думку позивача, відповідач 1, здійснивши нарахування пенсії, протиправно не застосував статтю 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзац 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Наведене стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 200/1307/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
З 18.04.2025 року по 14.07.2025 року, з 15.09.2025 по 30.09.2025 суддя Бабіч С.І. перебував на лікарняному та у щорічній відпустці.
Відповідачем 1 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому його представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/6558/24 від 25.10.2024, яке набрало законної сили 20.01.2025, позивачу з 02.09.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058. Зауважує, що підставою звернення до суду та предметом спору в даній справі є результат розгляду заяви позивача від 02.09.2024, яка розглядалась Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Таким чином, вимоги до відповідача 1 є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій.
Відповідач 1 звертав увагу суду, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі № 200/6558/24 не покладено зобов'язань щодо застосування норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Також, серед іншого, відповідач 1 просив замінити неналежного відповідача у справі на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 залучено до участі у даній справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач 2).
Від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами позивача з огляду на те, що судовим рішенням по справі № 200/6558/24 на відповідача 2 не було покладено зобов'язань щодо зарахування періодів роботи до стажу, що дає право на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Відтак, виконуючи рішення суду, відповідач 2 розрахував розмір пенсії позивача відповідно до положень статті 27 Закону № 1058.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Позивач є громадянином України, що підтверджується копією паспорту.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2023 року у справі №200/4454/22, яке набрало законної сили 26.05.2024 року, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2022 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110519643).
02.09.2024 року позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута відповідачем 2.
Рішенням відповідача 2 від 10.09.2024 №052530003481 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах - 25 років.
Не погодившись із вказаним рішення позивач звернувся до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі 200/6558/24, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 052530003481 від 10.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначено ОСОБА_1 пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.09.2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122608358).
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/6558/24 відповідачем 2 призначено позивачу пенсію з 02.09.2024 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо незастосування статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при призначенні пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов таких висновків.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії, така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд зауважує, що статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17.
При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №200/5813/20-а, від 18.04.2019 у справі №392/17/17, від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17, від 21.01.2020 у справі № 640/4469/17, від 31.03.2020 у справі № 459/245/17, та Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 28.01.2014 по справі № 21- 455а13, від 24.06.2014 року (справа №21-236а14).
Отже, дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
До Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, належать, зокрема, працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо) (Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень).
Щодо наявності у позивача необхідного пільгового стажу роботи 15 років за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач має більше ніж 15 років пільгового стажу за Списком № 1 і ця обставина не заперечується відповідачем.
Таким чином, судом встановлено, що станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії, позивач мав достатній пільговий стаж за Списком № 1, що дає право для розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (далі - Порядок 22-1) засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності було визначено, що структурний підрозділ органу, що призначає пенсію позивачу є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що саме відповідачем 2 допущена бездіяльність щодо нерозрахунку розміру пенсії позивачу відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
За таких обставин суд зазначає, що дії зобов'язального характеру, як спосіб відновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.
Відтак, у даній справі дії зобов'язального характеру можуть бути застосовані лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як до того органу, бездіяльність якого визнається протиправною.
За цих обставин у задоволенні позовних вимог щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб відновлення порушених прав позивача, суд на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нерозрахунку розміру пенсії позивачу відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% його заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 02.09.2024.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання сплачувати пенсію суд зазначає таке.
У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На час розгляду справи відповідачем 2 позивачу перерахунок пенсії не здійснено, конкретної суми заборгованості після такого перерахунку не визначено.
При цьому, перерахунок пенсії належить до повноважень відповідача 1, у задоволенні вимог до якого у цій справі судом відмовлено.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Таким чином, при задоволенні позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 грн 96 коп.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83,код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльності та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нерозрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% його заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 02.09.2024.
Сягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 грн 96 коп
Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 жовтня 2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч