08 жовтня 2025 року Справа №160/18197/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши матеріали справи №160/18197/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 №109 від 01.06.2022 року в частині пониження ОСОБА_1 в посаді;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 витягу з наказу про зарахування до особового складу військової частини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 витяг з наказу «про зарахування до особового складу військової частини» від 01.03.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неприсвоєння ОСОБА_1 військового звання «молодший сержант» від 01.03.2022 року.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 присвоїти ОСОБА_1 військове звання «молодший сержант» від 01.03.2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок вислуги у військовому званні ОСОБА_1 з 01.03.2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 присвоїти ОСОБА_1 військове звання «головний сержант» з 01.03.2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.03.2022 року та виплатити різницю у недоотриманому грошовому забезпеченні за період з 01.03.2022 року по дату фактичного здійснення перерахунку;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 призначити ОСОБА_1 на посаду, що відповідає його стану здоров'я та військовому званню;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 200 000 грн (один мільйон двісті тисяч гривень).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року відкладено розгляд справи № 160/18197/25 та повідомити сторін, що наступне судове засідання відбудеться 19.08.2025 о 14:00 год у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зал №2.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року відкладено розгляд справи № 160/18197/25 та повідомити сторін, що наступне судове засідання відбудеться 04.09.2025 о 15:00 год у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зал №2.
У судове засідання 04.09.2025 сторони не з'явились.
Протокольною ухвалою від 04.09.2025 суд перейшов до розгляду справи за правилами письмового позовного провадження.
Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 №443, суддя Калугіна Н.Є. з 15.09.2025 по 19.09.2025, з 22.09.2025 по 26.09.2025 та з 29.09.2025 по 30.09.2025 перебувала у відпустці та 01.10.2025 - брала участь у круглому столі.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, цим Кодексом або іншими законами.
Частина 5 статті 122 КАС України встановлює місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2022 року наказом Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 був призваний за мобілізацією на посаду головного сержанта/командир 1 відділення 1 взводу охорони 1 роти 3 батальйону та встановлено військове звання ШПК - «старший сержант».
Разом з цим, підставою для звернення до суду з вказаним позовом є видача Військовою частиною НОМЕР_1 наказу від 01.06.2022 №109, яким на підставі військових квитків військовослужбовців внесено зміни до наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 01.03.2022 №6, а саме наступних пунктів наказу та викладено їх у такій редакції:
"2.3 Солдата запасу ОСОБА_1 головним сержантом командиром 1 відділення 1 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , ВОС-100975Т, шпк «старший сержант».
Крім цього, наказом від 01.06.2022 №109 позивача увільнено від займаної посади і призначено солдата ОСОБА_1 , головного сержанта командира 1 відділення 1 взводу 1 роти 3 батальйону охорони частини НОМЕР_1 , на посаду стрільця помічника гранатометника 1 відділення взводу охорони роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 , ВОС-100915/630Т, шпк «солдат», що 01 червня 2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Так, не погоджуючись з діями відповідача щодо пониження посади та військового звання, звернувся до суду з цим позовом.
При цьому, в частині обґрунтування дотримання строку звернення до суду позивач зазначив, що витяг з наказу про зарахування до списків особового складу військової частини не надавався під час початку проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Також позивача не було ознайомлено з наказом від 01.06.2022 №109.
Так, отримавши 19.06.2025 року офіційну відповідь на рапорт «Про надання витягу з наказу про зарахування до списків особового складу військової частини» 01.03.2022 року на посаду «головний сержант/командир 1го відділення» 1 взводу, 1роти, 3 батальйону охорони, військове звання «сержант» ШПК-«старший сержант», у позивача з'явилась можливість подати даний позов до суду, з метою захисту своїх порушених прав.
Розглянувши матеріали справи та вищезазначені доводи позивача, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що спір виник з підстав проходження позивачем публічної служби, а тому при вирішенні питання щодо строків звернення до суду, слід застосовувати ч. 5 ст. 122 КАС України, якою встановлений місячний строк для звернення до суду.
Доводи позивача щодо обставин його обізнаності про порушення своїх прав судом відхиляються, оскільки при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивачем не надано до суду доказів відсутності реальної можливості дізнатися про військове звання, встановлене йому при прийнятті на військову службу, а також про займану посаду.
Крім цього, в матеріалах справи містяться медичні документи позивача, зокрема:
- виписка з медичної карти стаціонарного хворого №2977 від 18.10.2022, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "Т0920 Солдат";
- виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №768 від 24.03.2023, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "Т0920 Солдат" та яка містить підпис позивача;
- виписка із медичної карти стаціонарного хворого (ф 003/о) від 28.03.2024, в якій в графі "місце роботи (посада)" вказано "військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 старший солдат".
Вказані докази підтверджують обізнаність позивача про присвоєння йому військового звання "солдат" з 18 жовтня 2022 року.
Відтак, позивач мав до 18.11.2022 (включно) звернутися до суду за захистом своїх прав.
При цьому, до суду з позовною заявою позивач звернувся 21.06.2025, а отже, з пропуском місячного строку звернення до суду за період з 19.11.2022 по 20.06.2025.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, до суду позивачем такої заяви не надано.
Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Частиною 3 статті 123 КАС, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак, позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску за період з 19.11.2022 по 20.06.2025.
На підставі викладеного та керуючись ст. 123, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску за період з 19.11.2022 по 20.06.2025.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява може бути залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна