06 жовтня 2025 рокуСправа №320/28807/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України, позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про накладання штрафу, винесену у виконавчому провадженні від 22.05.2025 ВП№77536758 про накладення штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем винесено оскаржувану постанову 22.05.2025 ВП№77536758 про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. Позивач зазначив, що виконання постанови у порядку визначеному рішенням суду є неможливим, оскільки дане рішення є рішенням зобов'язального характеру, а відповідно до норм законодавства виконання вказаного рішення можливе шляхом списання конкретної суми коштів зі спеціально визначених рахунків боржника. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає що з поважних причин не виконав вимоги державного виконавця, тому постанова про накладання штрафу є противоправною та підлягає скасуванню. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
17.06.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву ДСА України передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.08.2025 року позов прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження.
Від відповідача засобами електронного зв'язку надійшов відзив, в обґрунтування якого зазначено, що станом 11.03.2025 рішення суду боржником не виконано та не надано жодних пояснень такого невиконання. Поважними причинами невиконання рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. Станом на 07.05.2025 боржником не надано жодної інформації щодо виконання рішення суду та не вжито жодних заходів, спрямованих на його виконання, рішення суду залишається невиконаним без поважних причин. У зв'язку з цим, державним виконавцем, керуючись положеннями статей 63 та 75 Закону України «Паро виконавче провадження», винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100грн. Листом від 19.05.2025 №10-9976/25, Державною судовою адміністрацією України повідомлено, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень суддів і працівників апаратів суддів» головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. З вказаного листа ДСА України неможливо встановити, чи здійснено фінансування виплати належної суддівської винагороди. Станом на 22.05.2025 боржником не надано інформації щодо стану виконання рішення суду та не вчинено жодних дій, спрямованих на його виконання. Така бездіяльність свідчить про умисне ухилення від виконання судового рішення, що є порушенням вимог Закону України «Паро виконавче провадження» та принципу обов'язковості судових рішень, закріпленого статтею 129-1 Конституції України. Враховуючи відсутність поважних причин невиконання рішення суду та керуючись статтями 63 і 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 102000грн. Застосування такого заходу реагування, як винесення постанови про накладення штрафу, є обов'язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
15.09.2025 ухвалою суду продовжено строк розгляду адміністративної справи.
Вивчивши матеріали справи, щодо предмету спору, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду від 21.05.2024 року у справі №160/7010/24 позовну заяву задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 29.02.2024 включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, з 1 січня 2022 року, з 1 січня 2023 року, з 1 січня 2024 року в розмірі 3028 грн. 00 коп.;
- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 29.02.2024 включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-IX (2270,00 грн.), Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-IX (2481,00 грн.), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX (2684,00 грн.), Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX (3028,00 грн.), з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
- визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення фінансування виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 29.02.2024 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн., у 2022 році 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн., у 2024 році 3028,00 грн.;
- зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 29.02.2024 включно, з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00грн, у 2023 році 2684,00 грн, у 2024 році 3028,00 грн.
На виконанні у Відділі перебував виконавчий лист №160/7010/24 виданий 04.09.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з 01.01.2024 по 29.02.2024 включно, з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00грн, у 2023 році 2684,00 грн, у 2024 році 3028,00 грн.
Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону, 17.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77536758. Даною постановою боржнику надано десятиденний термін для виконання рішення суду. Копію даної постанови направлено сторонам.
Державним виконавцем керуючись статтями 63, 75 Закону за невиконання без поважних причин рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн., постановою від 07.05.2025 ВП №77536758 у зв'язку з тим, що станом на 07.05.2025 рішення суду залишилось не виконаним, боржником не надано державному виконавцю доказів фактичного та повного виконання рішення суду, а також не повідомлено про поважні причини невиконання судового рішення, отже наявні підстави для застосування до боржника заходів примусового виконання у вигляді накладення штрафу. Даною постановою зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів про що невідкладно повідомити державного виконавця, а також попереджено про відповідальність, передбачену статтею 75 Закону за невиконання без поважних причин рішення суду та статтею 382 Кримінального кодексу України за умисне невиконання рішення суду.
ДСА України листом від 19.05.2025 №10-9976/25 повідомила Відділ, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів і працівників апаратів суддів», головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. ДСА України 09.01.2025 затверджений кошторис на 2025 рік за програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», зокрема Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області у сумі 23,4 тис. гривень.
Державним виконавцем керуючись статтями 63, 75 Закону за невиконання без поважних причин рішення суду на боржника накладено штраф у подвійному розмірі 10200 грн., постановою від 22.05.2025 ВП №77536758 у зв'язку з тим, що станом на 22.05.2025 рішення суду залишилось не виконаним, боржником не надано державному виконавцю доказів фактичного та повного виконання рішення суду, а також не повідомлено про поважні причини невиконання судового рішення, отже наявні підстави для застосування до боржника заходів примусового виконання у вигляді накладення штрафу.
Позивач вважає вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до норм статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з наведеного, судом встановлено, що боржником (ДСА) не вжито заходів щодо виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця щодо його виконання боржником не виконані.
Суд зазначає, що поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Суд звертає увагу на те, що у межах виконавчого провадження №77536758 жодних листів від боржника Державної судової адміністрації України стосовно виконання рішення суду, або поважних причин невиконання судового рішення на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу за адресою Відділу не надходило.
При цьому, позивач у своєму позові стверджує про те, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя", головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" затверджені видатки в розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.
ДСА України 09.01.2025 затверджений кошторис Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на 2025 рік за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" у сумі 23,4 тис гривень.
У зв'язку з цим, на думку позивача, виконання зазначеного рішення суду повинно здійснюватися органами Казначейства виключно за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя".
Однак, суд звертає увагу на те, що судове рішення у справі №160/7010/24 не містить конкретної суми коштів, які б могли бути безспірно списані Державною казначейською службою України з відповідної бюджетної програми.
При цьому, на відповідачів в справі покладені обов'язки нарахувати та виплатити суддівську винагороду.
Враховуючи вищевикладене, слід наголосити, що обраний судом спосіб захисту та відновлення порушеного права позивача не передбачає стягнення певної суми коштів, а є рішенням зобов'язального характеру, яке покладає відповідні обов'язки на відповідача та потребує вчинення ним певних дій.
Крім того, позивач не звертався до відповідача із заявою про звернення державного виконавця до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №160/7010/24.
З огляду на викладене, станом на момент винесення постанови про накладення штрафу, існували підстави для накладення штрафу, передбачені статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження.
Відповідно до частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У випадку невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
За умови повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» прямо передбачені повноваження державного виконавця на винесення постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення, які встановленні з метою здійснення достатніх дій для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.
Суд враховує, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що постанова про накладення штрафу прийнята в рамках чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що державний виконавець при винесенні спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у той час як позивачем не доведено наявності обставин, що виключають відповідальність за невиконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Державної судової адміністрації України (01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.
Суддя Г. В. Луговська