про відмову у відкритті провадження у справі
09 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11436/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н. В., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області в якому просить:
1.Визнати протиправними дії Управління гуманітарної політики Камінь-Каширського міської ради Волинської області щодо припинення виплати позивачу середнього заробітку вчителя фізичної культури та керівник гуртка турисько-країзнавчого напрямку опорного закладу загальної середньої освіти «Раково-Ліський ліцей» до дня фактичного звільнення з військової служби;
2.Зобов'язати Управління гуманітарної політики Камінь- Каширського міської ради Волинської області поновити виплату середнього заробітку вчителя фізичної культури та керівник гуртка турисько-країзнавчого напрямку опорного закладу загальної середньої освіти «Раково-Ліський ліцей» з моменту її припинення до дня фактичного звільнення з військової служби;
3.Допустити негайне виконання рішення суду в частині зобов'язання Управління гуманітарної політики Камінь- Каширського міської ради Волинської області виплатити середній заробіток у межах суми стягнення за один місяць у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України.
Дослідивши зазначений адміністративний позов та долучені до нього докази, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначені ст. 19 КАС України. Зокрема, до таких справ пунктами 1-2 належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, також спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських або цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
З огляду на наведені вище нормативні положення не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та юридичною чи фізичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача поновити виплату середнього заробітку з моменту її припинення до дня фактичного звільнення з військової служби.
Суд зазначає, що посада вчителя фізичної культури та керівника гуртка турисько-краєзнавчого напрямку опорного закладу загальної середньої освіти «Раково-Ліський ліцей» не відноситься до публічної служби, оскільки не пов'язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У даному випадку відповідач - «Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області» не є суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивача.
Також, у пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 вказано, що діяльність особи, призначеної у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління на посаду керівника юридичної особи - суб'єкта господарської діяльності (наприклад, керівник житлово-експлуатаційної організації, призначений на цю посаду відповідним органом місцевого самоврядування), що функціонує на основі права господарського відання або права оперативного управління, або за рішенням органу місцевого самоврядування, не є публічною службою, передбаченою пунктом 15 статті 3 КАС. Трудові правовідносини таких осіб регулюються законодавством про працю, а спори із цих питань розглядаються у порядку цивільного судочинства.
Справи, що виникають з цивільних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не пов'язані з питаннями прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з неї, а стосуються підстав та умов виплати середнього заробітку позивачеві відповідно до трудового законодавства, тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії слід відмовити.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н. В. Стецик