про закриття провадження у справі
09 жовтня 2025 рокуЛуцькСправа № 140/7639/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Центру надання адміністративних послуг про визнання дій відділу Центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради (далі - ЦНАП, відповідач) протиправними та їх скасування; зобов'язати ЦНАП поновити реєстрацію місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтуванні позову позивач зазначила, що була знята з реєстрації місця проживання за заявою власника будинку, а саме ОСОБА_2 , з яким перебувала у шлюбі в період з 29.09.1996 по 03.08.2023.
Зазначає, що купівля будинку та земельної ділянки під забудову здійснювалось під час сімейного життя та після розлучення поділу майна не було, а тому має право на частку власності будинку та зняття з реєстрації за вказаною адресою без відома позивача та її згоди є неправомірним.
Відтак, 13.06.2025 звернулась до відповідача із прохання пояснити на якій підставі відбулось зняття з реєстрації та листом було повідомлено позивача, що зняття із зареєстрованого місця проживання відбулось за заявою власника.
У зв'язку із наведеним просить адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, ЦНАП, правом подачі відзиву не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1-2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їхнього виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їхніх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Так із наявних матеріалів справи судом встановлено, що з 29.09.1996 позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) (арк. спр. 4) та 03.07.2023 рішенням Рожищенського районного суду шлюб було розірвано (арк. спр. 5).
Під час перебування у шлюбі, а саме 17.07.2013, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,25 га (арк. спр. 7-8). Того ж дня було укладено і договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки (арк. спр. 9).
Відповідно до повідомлення Копачівської сільської ради від 10.06.2025 №456/2-25, 09.06.2025 відповідно до пункту 61 підпунктів 1-2 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» ОСОБА_1 знята із зареєстрованого місця проживання, власником житла, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - ОСОБА_2 , а саме з адреси: АДРЕСА_1 (арк. спр. 11).
Позивачка 13.06.2025 звернулась до начальника ЦНАП із заявою, у якій просила поновити реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 10).
Листом від 25.06.2025 №504/2-25 Копачівською сільською радою проінформовано, що до відділу ЦНАП 09.06.2025 звернувся громадянин ОСОБА_2 щодо зняття з місця реєстрації ОСОБА_1 та відповідно до пункту 61 підпунктів 1-2 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» №265 від 07.02.2022 було здійснено зняття із задекларованого / зареєстрованого місця проживання за заявою власника житла на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у якому вказаний цілий розмір частки житлового будинку за ОСОБА_2 (арк. спр. 14).
Не погодившись із такими діями про зняття з місця реєстрації за місцем проживання, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача поновити її реєстрацію за місцем постійного проживання.
З урахуванням наведеного вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу захисту житлових прав та інтересів позивача, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 19 ЦПК передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у приватноправових правовідносинах, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Така правова позиція неодноразово висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 10.04.2019 (справа №826/3620/17), від 04.12.2019 (справа №820/212/18), від 19.02.2020 (справа №161/20662/18), Верховним судом у постанові від 27.07.2023 (справа №420/13945/22) у яких зазначено, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у цьому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі за ОСОБА_1 до відділу Центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України з одночасним роз'ясненням позивачу, що розгляд цієї справи має здійснюватися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Зважаючи на те, що провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв'язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, тому позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір у сумі 1211,20 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 10.07.2025 №25 (арк. спр. 3).
Керуючись статтями 19-20, 241, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження за позовом ОСОБА_1 до відділу Центру надання адміністративних послуг Копачівської сільської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії закрити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з бюджету судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), сплачений квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 10 липня 2025 року №25.
Роз'яснити позивачу, що згідно із частиною другою статті Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.І. Смокович