про повернення заяви без розгляду
08 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2870/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про заміну сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Волинського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі № 140/2870/25 позов задоволено повністю, визнано протиправним дії Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у призначенні виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі; зобов'язано Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради надати допомогу ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.03.2024 на проживання внутрішньо переміщеній особі, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332.
До суду 03.10.2025 надійшла заява Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, відповідно до якої просить суд замінити сторону виконавчого провадження № 140/2870/25, а саме: боржника - департамент соціальної політики Луцької міської ради на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, 6, м.Луцьк, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826).
Заяву обґрунтовано наступним.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 року № 766 «Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких соціальних допомог», з 1 липня 2025 року повноваження щодо призначення та виплати державних соціальних допомог, зокрема допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, передано органам Пенсійного фонду України. У зв'язку з цим департамент соціальної політики Луцької міської ради втратив цивільну процесуальну дієздатність у справах, пов'язаних із призначенням та виплатою зазначеної допомоги, а відтак не може виступати належною стороною виконавчого провадження (боржником) у цій справі. Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області є правонаступником департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо призначення та виплати державних соціальних допомог, зокрема допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Вивчивши заяву про заміну сторони виконавчого провадження та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення заяви з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, приписами частини третьої вказаної норми визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Із наведеним кореспондуються положення частини першої статті 45 КАС України, згідно з якими, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Судом встановлено, що ухвалою від 16.09.2025 відмовлено в задоволенні заяви Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про заміну сторони у виконавчому провадженні у цій адміністративній справі, яка була подана до суду 09.09.2025.
Ухвалою від 16.09.2025, зокрема встановлено таке.
До суду надійшла заява Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про заміну сторони виконавчого провадження, яка обґрунтована тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року№ 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 року № 766 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо централізації механізму виплати деяких соціальних допомог», з 1 липня 2025 року повноваження щодо призначення та виплати державних соціальних допомог, зокрема допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, передано органам Пенсійного фонду України.
У зв'язку з цим департамент соціальної політики Луцької міської ради втратив цивільну процесуальну дієздатність у справах, пов'язаних із призначенням та виплатою зазначеної допомоги, а відтак не може виступати належною стороною виконавчого провадження (боржником) у цій справі.
Виходячи із встановлених підстав звернення та фактичних обставин суд в ухвалі від 16.09.2025 дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом першим статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
За приписами статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, що і є початком примусового виконання рішення.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Зважаючи на наведене, слід дійти очевидного висновку, що заміна сторони виконавчого провадження можлива лише за наявності відкритого виконавчого провадження на підставі виконавчого листа виданого на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
З порівняльного аналізу змісту заяв, вбачається, що підстави, які обумовили звернення до суду є ідентичними, як за фактичною складовою так і за юридичною.
Звертаючись повторно із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заявник не наводить жодних нових фактичних обставин, зокрема, відомостей про наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі, що в свою чергу обумовлює відсутність юридичних підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Відтак, за наявних фактичних обставин судом вже вирішено питання заміни сторони виконавчого провадження у даній справі.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про наявність в діях Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, що полягають в повторному подані заяви з питання, яке вже вирішено судом, ознак зловживання процесуальними правами.
Частиною третьою статті 45 КАС України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Таким чином, заяву Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про заміну сторони виконавчого провадження, належить повернути заявнику.
При суд звертає увагу заявника, що у випадку допущення ним зловживанням процесуальними правами в подальшому, суд буде вимушений застосувати заходів процесуального примусу, які передбачені КАС України для припинення такого зловживання.
Керуючись статтями 2, 45, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про заміну сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, повернути заявнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ф. А. Волдінер