11.09.06
Справа №8/291-04.
Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Відкритого акціонерного товариства “ Буринський цукровий завод»,
м. Буринь , Сумської області
до відповідача Конотопської міжрайонної Державної податкової інспекції , м. Конотоп
про визнання нечинним податкового повідомлення рішення .
За участю представників сторін :
від позивача - Батраченко А.О., Петленко М.А.
від відповідача -Дерев»янко О.В.
В судовому засіданні приймала участь секретар судового засіданні Ю.В.Литвиненко.
Суть спору: Позивач у своїй позовній заяві просив суд визнати недійсним, а в письмових поясненнях від 05.09.2006 року просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000102301/0 від 25.02.2004 року, про застосування і стягнення сум штрафних ( фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів ( обов'язкових платежів ) та пені за порушення податкового та іншого законодавства, як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України , згідно з Законом України « Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями.
Рішенням господарського суду Сумської області у цій справі від 06.09.2004 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі , у зв'язку з недоведеністю підстав для нарахування суми податкового зобов'язання та фінансових санкцій Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією .
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 року згадане рішення господарського суду Сумської області залишено без змін з тих же підстав.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2005 року вищезгадані рішення та постанову скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Сумської області .
Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.11.2005 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 17/374-04, яка є пов'язаною з даною справою.
30 серпня 2006 року провадження по адміністративній справі № 8/291-04 було поновлено , в зв'язку з усуненням обставин які були підставою для зупинення провадження у даній справі , тобто в зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 17/374-04
Позивач в наданому до суду 05.09.2006 року письмовому обґрунтуванні своєї позиції, зазначає, що договір № 36-Б/2003/42 від 16.05.2003 року був укладений відповідно до чинного законодавства і ніяких порушень закону при його укладенні та виконанні допущено не було жодною зі сторін. Умови договору відповідають діючому законодавству України. Придбаний за цим договором товар був оприбуткований в бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджується відповідними записами в книзі придбання товарів ( робіт, послуг) ВАТ « Буринський цукровий завод» . Потім вищезгаданий товар ( труби обсадні ) відповідно до договору комісії № К 2762 / 2003 від 20 травня 2003 року між ВАТ « Буринський цукровий завод» та Корпорацією НВІГ « ІНТЕРПАЙП» було відправлено на експорт з нульовою ставкою ПДВ. Витрати по придбанню труб обсадних склали 1 291 635 грн. 69 коп. без ПДВ і за цією вартістю товар був оприбуткований в бухгалтерському обліку та внесений до валових витрат в податковому обліку .Згідно статуту підприємства ( розділ 2 ) та довідці № 1879 про включення до Єдиного державного реєстру , одним з видів господарської діяльності ВАТ « Буринський цукровий завод» є інші види оптової торгівлі, а тому, відповідач мав право включати до валових витрат вартість придбаного за договором № 36-2002/42 товару, а податок на додану вартість до податкового кредиту. Правильність віднесення цих витрат до валових витрат підприємства підтверджена плановою перевіркою , яку проводив позивач за період з 01.10.2002 року по 31.12.2003 року ( акт № 13/23/00372931/ ДСК від 16.03.2004 року ) Загальна фактурна вартість реалізації вищезгаданого товару становить 1 434 932 грн. 54 коп. .За цією вартістю труби обсадні були реалізовані , що відображено по бухгалтерському обліку та віднесено до валового доходу в податковому обліку .Загалом операція з придбання та реалізації товару була для підприємства прибутковою. Поряд з цим, позивач зазначає , що діюче законодавство не обмежує його право відчужувати за ціною нижчої вартості придбання . В червні 2003 року в податковій декларації ВАТ « Буринський цукровий завод » визначив суму , яка позалягала відшкодуванню з бюджету, в розмірі 23 446 грн. 00 коп., визначивши її як різницю між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту звітного періоду. Позивач вважає, що він правомірно і підсумовуючи викладене в поясненнях , просить суд визнати податкове повідомлення рішення нечинним.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що товар по договору № 36-Б/2003/42 від 16.05.2003 року фактично не надходив до позивача і в подальшому був проданий, тому, відсутні підстави для віднесення до валових витрат вартості цього товару. Крім того, другий відповідач неправомірно відніс суму по даній операції до податкового кредиту, оскільки в разі неправильного формування платником податків валових витрат, він не має право на податковий кредит.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив , що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного :
Як вбачається з матеріалів справи , з 26.11.2003 року по 25.02.2004 року працівниками Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції проведено позапланову документальну перевірку по питанню правильності обчислення та перерахування суми ПДВ , що підлягає відшкодуванню з бюджету ВАТ « Буринський цукровий завод» за червень 2003 року.
За результатами позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності перерахування до бюджету сум податку на додану вартість за червень 2003 року ВАТ « Буринський цукровий завод» ( акт перевірки від 25 лютого 2004 року № 8/23/000372913/ПДВ/ДСК) Конотопською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2004 року № 0000102301/0 яким донараховано податок на додану вартість у сумі 516 654 грн. , де 258 327 грн. - сума податку та 258 327 грн. - сума штрафних санкцій .
На думку відповідача, позивачем було неправомірно віднесено 258 327 грн. до податкового кредиту по податкових накладних № 2904-Т від 24.06.2003 року на суму 778 554 грн. 16 коп., де ПДВ 129 759 грн. 03 коп. та № 2912-Т від 30.06.2003 року на суму 771 408 грн. 67 коп., де ПДВ 128 568 грн. 11 коп., які включені до обсягів придбання товарів в декларацію по податку на додану вартість за червень 2003 року.
Відповідач в акті перевірки зазначив, що ВАТ " Буринський цукровий завод" (позивач) у червні 2003 року згідно договору № 36-Б/2003/42 від 16.05.2003 року та у відповідності до специфікації № 1 від 16.05.2003 року , що є невід'ємною частиною вищевказаного договору , придбав в Українсько - кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями " Байп Ко. ЛТД", м. Дніпропетровськ, труби обсадні в кількості 342,5 тон на загальну суму 1 549 962 грн. 83 коп., в т.ч. податок на додану вартість в розмірі 258 327 грн. 14 коп.
В основу своєї позиції щодо правомірності віднесення позивачем 258 327 грн. 14 коп. до податкового кредиту відповідач поклав власний висновок, викладений в акті перевірки, щодо невідповідності вимогам Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ( Правил "ІНКОТЕРМС" ) вищезгаданого договору, оскільки в ньому відсутній пункт здавання-приймання товару . Крім того, в акті перевірки відповідач зазначив, що договором № 36-Б /2003/42 від 16.05.2003 року не дотримано вимоги статей 655, 662, 664 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року в частині передачі товару у власність покупцеві, чим порушено п.3.3. даного договору.
Відповідач також зазначив в акті перевірки, що податкова накладна виписується на повну або часткову поставку товару, а податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених ( нарахованих ) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів вартість яких відноситься до складу валових витрат ( пю.7.4.1., п.7.4. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість " ) , тобто, суми податку на додану вартість, сплачені на придбання неіснуючого ( ненадійшовшого та неоприбуткованого на ВАТ "Буринський цукровий завод" ), до складу податкового кредиту не відносяться.
Однак, всі вищевикладені висновки відповідача, зроблені ним в акті перевірки та покладені в основу оспорюваного позивачем податкового-повідомлення-рішення , спростовані постановою господарського суду Сумської області від 27 квітня 2006 року по адміністративній справі № АС- 17/374-04 за позовом прокурора Буринського району в інтересах держави в особі Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції до Українського - кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма " Байп Ко. ЛТД ", м. Дніпропетровськ та до Відкритого акціонерного товариства " Буринський цукровий завод" про визнання недійсним договору купівлі-продажу продукції, а саме : договору купівлі-продажу № 36-Б/2003/42 від 16 травня 21003 року , укладеного між ТОВ " Байп Ко. ЛТД" та ВАТ " Буринський цукровий завод" .
Згадана вище постанова господарського суду Сумської області по адміністративній справі № АС 17/374-06 залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду Сумської області від 04.07.20006 року і , таким чином, набрала законної сили.
Згідно ч.1 ст. 72 КАС України , обставини , встановлені судовим рішенням в адміністративні справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Судовим рішенням по адміністративній справі № АС 17/374-04 встановлено , зокрема такі обставини : договір № 36-Б/2003/42 від 16.05.2003 року виконаний обома його сторонами в повному обсязі ; придбаний за загаданим договором товар був оприбуткований в бухгалтерському та податковому обліку " Буринський цукровий завод" ; умови договору № 36-Б/2003/42 від 16.05.2003 року не суперечать Правилам " ІНКОТЕРМС", позивач є вільним у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань , та має право відчужувати товари нижче вартості придбання, але продажу товару за нижчою ціною насправді не було з огляду на додані документи ; підприємству не заборонено вчиняти дії , які направлені на збільшення прибутку в майбутньому, навіть якщо по конкретній операції прибуток відсутній, а є збиток , оскільки результат господарської діяльності визначається не по кожній господарській операції, а за результатами установлених законом податкових періодів.
Судовим рішенням по адміністративній справі № АС 17/374-04, яке набрало законної сили, встановлено також наступні обставини :
· позивач відповідно до договору № 36-Б/2003/42 від 16.05.2003 року отримав податкові накладні № 2904-Т від 24.06.2003 та № 2912-Т від 30.06.2003 року , які засвідчують факт придбання товару ; 21 серпня 2003 року платіжним дорученням №№ 91,92 на суму 1 339 460 грн. 59 коп. та платіжним дорученням № 167 від 18 серпня 2003 року на суму 210 502 грн. 24 коп. підприємство сплатило вартість поставлених труб;
· позивач не порушував підпункт 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України " Про додаток на додану вартість " , яким встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями , а при імпорті робіт ( послуг ) - актом прийняття робіт ( послуг ) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт ( послуг ), оскільки податковий облік ведеться відповідно до норм зазначеного вищезгаданого Закону, згідно яким формування податкового кредиту здійснюється на підставі податкових накладних , а пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не дозволяє включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку , що не підтверджені податковими накладними ;
· право на податковий кредит було використано позивачем за датою отримання податкових накладних по операції купівлі труб обсадних у ТОВ " Байп Ко. ЛТД" ; вартість цих труб , згідно п.5.1 та пп. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств " відноситься до складу валових витрат обігу, тому, згідно пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість " , ПДВ , сплачений підприємством ( позивачем ) у складі ціни придбання труб , відноситься до складу податкового кредиту ; згідно п.5.1. ст. 5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств " , валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій або нематеріальній формах , здійснюваних як компенсація вартості товарів ( робіт, послуг ) , які придбаваються ( виготовляються ) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності .
Судовим рішенням у справі № АС 17/374-04 спростовано також посилання відповідача на п.1.8. статті 1 Закону України " Про податок на додану вартість" стосовного того, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках , визначених цим Законом. Таке твердження відповідача є неправомірним, тому, що порядок визначення суми податку , що підлягає сплаті до бюджету або відшкодування з бюджету визначений пп. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість ". Суми податку , що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів ( робіт, послуг ) протягом звітного періоду, то сумою податкового кредиту звітного періоду . В червні місяці 2003 року позивач включив до податкового кредиту ПДВ в розмірі 258 327 грн. 14 коп. , який був нарахований ним по податкових накладних № 2904-Т від 24 червня 2003 року та № 2912-Т від 30 червня 2003 року в зв'язку з придбаними трубами обсадними.
У відповідності з пп. 7.4.1. п. 7.4. Закону, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків сплачених ( нарахованих ) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів ( робіт, послуг ) , вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва ( обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
В червня 2003 року в податковій декларації з податку на додану вартість ( т.3, а.с. 41,42 ) позивача сума податку на додану вартість визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту звітного періоду і має від'ємне значення , отже відповідно до пп. 7.7.3. п.7.7. ст. 7 Закону , ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню і становить 23 446 грн. 00 коп. Розрахунку на повернення податку на додану вартість з бюджету позивач не подав, а відобразив його в рядку 25 декларації з податку на додану вартість, тобто, погашав його за рахунок податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Крім того, судовим рішенням у справі № АС 17/374-04 встановлено, що тлумачення відповідача ( Конотопської МДПІ ) про те, що для одержання бюджетного відшкодування потрібно спочатку надмірно сплатити податок на додану вартість в бюджет грошовими коштами, суперечить пп. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону, згідно якого у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення , така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця , наступного після подачі декларації.
Не підлягають доказуванню згідно ч.1 ст. 72 КАС України також наступні , встановлені судовим рішенням у справі № АС 17/374-04 обставини :
· зміст договору № 36-Б / 2003/ 42 від 16 травня 2003 року ніяк не суперечить ні Правилам ІНКОТЕРМС ( 2000 року ) , ні вимогам Цивільного кодексу УРСР, ні будь-яким іншим законам ;
· про проведенні зустрічної перевірки ТОВ " Байп Ко. ЛТД " порушень діючого законодавства не встановлено , вартість відвантаженої продукції включено до складу податкових зобов'язань ТОВ " Байп Ко. ЛТД " по декларації з ПДВ за червень 2003 року, чим спростовано твердження Конотопської МДПІ, що до бюджету фактично ПДВ не сплачувався.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень , дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову .
В даному разі відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірності свого податкового повідомлення-рішення № 0000102301/0 від 25.02.2004 року .
Зважаючи на всі вищевикладені обставини, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Тому, керуючись ст.ст. 1,5,7 Закону України " Про податок на додану вартість " ст.ст. 160-163 КАС України, господарський суд
1. Позов задовольнити .
2. Податкове повідомлення - рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000102301/0 від 25.02.2004 року - визнати нечинним .
3. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Копію постанови надіслати сторонам по справі.
Повний текст постанови підписаний суддею 15 вересня 2006 року.
СУДДЯ П.І.Левченко