Справа 688/3948/25
№ 3/688/922/25
Постанова
Іменем України
08 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Березюк Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , майора заступника командира 2 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , посвідчення офіцера НОМЕР_2 , видане ТВО командира військової частини НОМЕР_3 , від 23.04.2024, РНОКПП НОМЕР_4 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Формулювання доведеного обвинувачення, стаття закону про адміністративну відповідальність, за якою кваліфіковано дії особи.
27.08.2025 року о 23 год 30 хв, майор ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (тимчасове місце розташування військової частини) та виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду (воєнного стану), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії.
Згідно із ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні ЄСПЛ «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Питання про порушення ст.7 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Суд зазначає, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив, протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
ОСОБА_1 , як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, своїм процесуальним правом не скористався, заяв про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у його відсутності суду не надав, своєї позиції щодо обставин вчинення інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП суду не висловив, а тому наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, а перешкод для такого розгляду, визначених ч.3 ст.268 КУпАП, немає.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Винуватість ОСОБА_1 у виконанні обов'язків військової служби на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного спяніння в умовах особливого періоду (під час дії воєнного стану), підтверджується зібраними та перевіреними у суді доказами.
Протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ЛВХ №327 від 28.08.2025 року зафіксовано факт виконання обов'язків військової служби на території військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів №430 від 28.08.2025 року, відповідно до якого наявність алкоголю в організмі ОСОБА_1 , визначена за допомогою газоаналізатора Алкофор 307 серійний номер Q2403600112, в присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та становила 1,650‰.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 № 3538 від 21.08.2025, майор ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Мотиви суду щодо доведення обвинувачення.
Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Частиною першою ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до абз. 11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що 27.08.2025 року о 23 год 30 хв, майор ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (тимчасове місце розташування військової частини)та виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду (воєнного стану), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-20 КУпАП, за що і повинен нести адміністративну відповідальність.
Мотиви призначення стягнення.
При застосуванні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан, наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Враховуючи характер скоєного, особу порушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід обрати стягнення у виді штрафу у розмірі в межах санкції ч.3ст.172-20 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини справи, керуючись ст.ст. 33-35, 172-20 ч. 3, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач коштів - ГУК у Хмельницькій обл./Шепетів.мтг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA578999980313010106000022777, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору. (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 220301060, судовий збір, п.5.)
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.
У разі несплати правопорушником штрафу у строки передбачені статтею 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК