Справа № 686/27927/25
Провадження № 2-а/686/576/25
про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - хмельницький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та скасування рішення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - хмельницький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та скасування рішення.
Вказану позовну заяву згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 року передано для розгляду судді Хараджі Н.В.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 171КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 КАС України, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали вказаного адміністративного позову суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з таких підстав.
Ч. 2 ст. 286 КАС України, встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З матеріалів позову вбачається, що оскаржувану постанову т.в.о начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1КУпАП винесено 15.09.2025 року.
До позовної заяви позивачем долучено клопотання про поновлення строку на звернення до суду за захистом своїх прав, зазначаючи, що про винесення вказаної постанови він дізнався лише 23.09.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч. 2 ст. 286 КАС України).
Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 110-1КУпАП, застосуванню підлягає десятиденний строк звернення до суду з позовом з дня ухвалення відповідної постанови.
Як слідує із поданих позивачем матеріалів, оскаржувану постанову винесено 15.09.2025 року, а з адміністративним позовом звернувся до суду 29 вересня 2025 року, тобто поза встановленого чинним законодавством строку для оскарження даного виду рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Втім, за правилами ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, на виконання вказаної норми, позивачем долучено до позовної заяви клопотання про поновлення строку на звернення до суду за захистом своїх прав, в якій зазначає причиною пропуску строку звернення до суду для оскарження винесеної відносно нього постанови від 15.09.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1КУпАП саме те, що дізнався про неї лише 23.09.2025 року, коли отримав її копію. Проте з долученої копії конверту не можна встановити дату отримання. Інших доказів отримання оскаржуваної постанови саме 23.09.2025 року не надано.
Крім того, як вбачається із змісту долученої позивачем копії листа т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_3 , позивач про дату, час та місце розгляду справи був повідомленим належним чином, при цьому у матеріалах відсутні відомості про те, що позивач вживав розумних заходів для з'ясування результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього в період з 15.09.2025 року до дня, коли йому стало відомо про наявність постанови.
Будь-яких інших причин пропуску строку на звернення до суду в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено. Відповідних доказів на підтвердження існування обставин, які об'єктивно унеможливили подання ним позовної заяви у визначений законом строк, суду також надано не було.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі №420/1813/19, до поважних причин пропуску процесуальних строків відносяться обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Згідно з правовим висновком п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23 поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку, враховуючи відсутність доказів неможливості звернення позивача із даним адміністративним позовом в межах визначених законом строків, суд вважає його не обґрунтованим, а доводи, викладені у ньому безпідставними, тому дійшов до висновку про відмову у поновленні строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вважаю, що за таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.160-161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
постановила:
В поновленні строку ОСОБА_1 на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення -відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - хмельницький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки, вказані в ухвалі суду, не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа