Провадження № 2/679/764/2025
Справа № 679/1065/25
09 жовтня 2025 року
місто Нетішин Хмельницької області
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Свеа Фінанс», в інтересах якого діє представник Білосорочка Сергія Анатолійовича, звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.
26.03.2023між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4554837, за яким відповідач має заборгованість у загальному розмірі 9555 грн, що складається з наступного: 1) 3000 грн - заборгованість за основним боргом; 2) 6555 грн - заборгованість за відсотками, - і право вимоги за яким було відступлено ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині - ТОВ «Свеа Фінанс») на підставі договору факторингу № 01.02-64/23 від 27.10.2023.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики № 4554837 у розмірі 9555 грн.
Крім того, 03.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 3647830, за яким він має заборгованість у загальному розмірі 19270 грн, що складається з наступного: 1) 4100 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2) 15170 грн - заборгованість за відсотками, - і право вимоги за яким було відступлено ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині - ТОВ «Свеа Фінанс») на підставі договору факторингу № 01.02-77/23 від 28.11.2023.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 3647830 у розмірі 19270 грн.
Крім того, 03.03.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 03488-03/2023, за яким відповідач має заборгованість у загальному розмірі 17250 грн, що складається з наступного: 1) 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2) 12250 грн - заборгованість за відсотками, - і право вимоги за яким було відступлено ТОВ «Стар Файненс Груп» на підставі договору факторингу № 3072023 від 03.07.2023, а у подальшому - ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині - ТОВ «Свеа Фінанс») на підставі договору факторингу № 01.02-79/23 від 29.11.2023
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором про надання фінансового кредиту № 03488-03/2023 у розмірі 17250 грн.
З огляду на викладені обставини ТОВ «Свеа Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 46075 грн, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
01.08.2025 суддею було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 3 т. 2).
19.08.2025 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просив залишити за позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, стягнувши з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 9-10, 13-14 т. 2).
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло, відзиву на позов належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач не подав, у зв'язку з чим судом була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 26.03.2023 між та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі (шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором) було укладено договір позики № 4554837, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 3000 грн шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці № НОМЕР_1 , на строк 23 дні 1) базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) - 25,66%; 2) базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) - 2,50%; 3) знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 0,01%; 4) процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується у період воєнного стану) - 2,70%; 5) пеня на день (не застосовується у період воєнного стану) - 2,70%; 6) орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3754,75%; 7) орієнтовна загальна вартість позики - 3776,25 грн. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (а.с. 15-20, 21-23, 24-45, 51).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 4554837 ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 9555 грн, що складається з наступного: 1) 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2) 6555 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 46-49).
27.10.2023 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині - ТОВ «Свеа Фінанс») було укладено договір факторингу №01.02-64/23 за яким ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило за плату, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині - ТОВ «Свеа Фінанс») прийняло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, зокрема право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 4554837 від 26.03.2023 у розмірі 9555 грн, - що також підтверджується витягом із Реєстру боржників до відповідного договору факторингу (а.с. 53-69, 70, 71-73, 74, 219-220).
Крім того, 03.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі (шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором) було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3647830, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 у розмірі 4100 грн строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 2% на день та застосовується протягом всього строку кредиту, знижена процентна ставка становить 1% на день та застосовується на визначених договором умовах. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 13704,41% річних (як за стандартною, так і за зниженою ставками). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору за стандартною ставкою складає 33620 грн, за зниженою - 32390 грн (а.с. 75-94, 95-99, 100-110, 118).
Згідно з розрахунком заборгованості відповідач станом на 28.11.2023 має заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 19270 грн, що складається з наступного: 1) 4100 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2) 15170 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 111-117).
28.11.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині -ТОВ «Свеа Фінанс») було укладено договір факторингу № 01.02-77/23, відповідно до якого право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3647830 у розмірі 19270 грн перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині - ТОВ «Свеа Фінанс»), - що зокрема підтверджується витягом з Реєстру боржників № 1 до відповідного договору факторингу (а.с. 119-134, 135, 136-138, 139, 219-220).
Крім того, 03.03.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» в електронній формі (шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором) було укладено договір про надання фінансового кредиту № 03488-03/2023, відповідно до якого відповідач отримав фінансовий кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 у розмірі 5000 грн строком на 25 днів (до 27.03.2023) зі сплатою відсотків у розмірі 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,50% на добу. Також сторони узгодили, що у разі якщо клієнт не сплатив кредит у встановлений договором строк, нарахування відсотків здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому відповідач погодилася, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору (а.с. 140-141, 141-146, 147-148, 149-150, 151-152, 153-154, 155-164, 178).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 03488-03/2023 ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 17250 грн, що складається з наступного: 1) 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2) 12250 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 165-177).
03.07.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено договір факторингу № 3072023, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» відступило ТОВ «Стар Файненс Груп» належне право грошової вимоги до відповідача за договором надання фінансового кредиту № 03488-03/2023 від 03.03.2023, яке в подальшому, а саме 29.11.2023 ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині - ТОВ «Свеа Фінанс») за договором факторингу № 01.02-79/23, - що зокрема підтверджується актами приймання-передачі Реєстру боржників та витягом з Реєстру боржників до відповідних договорів факторингу(а.с. 179-185, 186, 187-205, 206, 207-209, 210, 219-220).
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов?язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов?язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, який суд враховує при виборі і застосуванні норм прав до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказів спростування презумпції дійсності укладених відповідачем договорів матеріали справи не містять. Відповідач мав процесуальну можливість надати суду докази на спростування презумпції правомірності договорів, однак таким правом не скористався.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договорів щодо своєчасної сплати сум позики та кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість перед позивачем.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не подав відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 4554837 від 26.03.2023, договором по надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3647830 від 03.05.2023 та договором про надання фінансового кредиту № 03488-03/2023 від 03.03.2023 у загальному розмірі 46075 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Також відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн підтверджується платіжною інструкцією від 08.07.2025 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 1, 248).
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором позики № 4554837 від 26.03.2023, договором по надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3647830 від 03.05.2023 та договором про надання фінансового кредиту № 03488-03/2023 від 03.03.2023 у загальному розмірі 46075 (сорока шести тисяч сімдесяти п'яти) гривень та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (двох тисяч чотирьохсот двадцяти двох гривень сорока копійок).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів із дня складення рішення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Нетішинського міського суду Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня складення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (ідентифікаційний код 37616221; місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6).
Представники позивача: Білосорочка Сергій Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця роботи: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя І.Г. Безкровний