Справа № 675/149/25
Провадження № 2-а/675/6/2025
"07" жовтня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Пашкевича Р. В.,
за участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ізяслав адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , який подано в його інтересах адвокатом Сушко Русланом Миколайовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , через свого адвоката Сушко Р. М., звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправною скасувати постанову №53/25 від 21.01.2025 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо нього, а провадження по справі - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що з даною постановою не згоден, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки 21.01.2025 року він перебував в громадському місці біля станції метро «Нивки», що у Шевченківському районі м. Києва, де невідомі особи у військовій формі, назвавшись працівниками ТЦК та СП не дотримались порядку представлення службової особи, підійшли до нього з метою перевірки військово-облікового документа. На їх вимогу позивач надав військово-обліковий документ та документи на підтвердження бронювання до 31.12.2025. проте вищезазначені працівники проігнорували надані документи та повідомили позивачу, що він начебто перебуває у розшуку.
Надалі співробітники затримали позивача та, проти його волі, без вручення повістки, доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де, в приміщенні, вручили йому повістку та висловили вимогу невідкладно пройти ВЛК.
При цьому, підставою для складання протоколу щодо нього, стало те, що начебто він відмовився отримувати повістку на проходження військово-лікарської комісії. Представники відповідача намагалися провести ВЛК одразу ж в цей день і час на місці. Проте, він не відмовлявся від проходження ВЛК, а лише просив призначити іншу дату, оскільки йому необхідні були його медичні документи, які знаходилися вдома, на що отримав відмову.
Також, відповідачем не встановлювались обставини та причини ймовірного правопорушення, факт того чи підлягає позивач притягненню до адміністративної відповідальності, не встановлювались обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Вказує на порушений порядок оформлення ІНФОРМАЦІЯ_3 , як органом без належних юридичних повноважень, протоколу, постанови та судової повістки, які не відповідають формі та змісту, що закріплені відповідними нормативно- правовими актами.
Крім того, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 проігноровано вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», також постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року, згідно яких особи, які мають відстрочку і бронювання від проходження військової служби, на проходження ВЛК не направляються. Таким чином, направлення позивача на ВЛК є незаконним, через що незаконною є і оскаржена постанова.
Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без руху, недоліки якої у встановлені строки позивачем усунуто.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07.02.2025 року прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та запропоновано відповідачу по справі подати відзив на позов.
16.04.2025 року представником відповідача направлено до суду відповідь на відзив, яким просив залишити позовну заяву без задоволення, а оскаржувана постанову №53/25 від 21.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП без змін. Вказує, що на виконання положень порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 15.05.2024 року (далі - Порядок), керівником відповідача був виданий наказ №34 від 20.01.2025 року «Про організацію роботи груп оповіщення військовозобов'язаних», згідно якого було призначено на 21.01.2025 року групи оповіщення та визначено маршрути оповіщення на території Печерського району.
Під час перевірки документів працівниками поліції та групою оповіщення, ОСОБА_1 для перевірки був пред'явлений витяг з електронного (Застосунок Резерв+) військово - облікового документа, згідно якого дані про проходження позивачем ВЛК - відсутні. У зв'язку з чим була здійснена перевірка даних за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг»). Згідно інформації, яка знаходиться в реєстрі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є порушником військового обліку по причині неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці. Гр. ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 2 п. 69 Порядку, згідно з якою особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на ВЛК, саме це стало підставою для працівників відповідача вручити позивачу повістку з метою звірки даних/походження медичної комісії, що і було зроблено.
Позивачу було виписано повістку, яка відповідає формі зразку, що є додатком 1 до Порядку, в якій ОСОБА_1 власноруч поставив підпис, але відмовився добровільно прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з чим було застосовано процедуру адміністративного затримання.
В матеріалах адміністративної справи №53/25 міститься направлення №84 від 21.01.2025р. про направлення Позивача для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період та Картка обстеження та медичного огляду. Позивач відмовився від проходження медичної комісії, про що власноруч написав пояснення та було складено акт про відмову у проходженні військово-лікарської комісії.
Вказує, що позивач не вчинив жодних дій, які б свідчили про те, що він почав проходити медичну комісію, не надав лікарям жодних відомостей про стан свого здоров'я для належної перевірки медичними працівниками по базі НЕLSI, не надав жодної інформації про те, якими саме медичними документами він може та хоче підтвердити стан свого здоров'я чи наявність у нього захворювань, що мають значення для проходження ним ВЛК.
Зазначені документи є доказами, що характеризують подію і склад адміністративного правопорушення, також документи містять відомості що викладені та підписані/ підтверджені Позивачем особисто щодо його відмови від проходження ВЛК та причин такої відмови. Зазначені документи додані до Протоколу №53/25, та достатньою мірою встановлюють подію і склад правопорушення, містять відомості про свідків, та обставини адміністративної справи.
Протокол містить відомості про дату та час розгляду справи, та відповідає вимогам законодавства щодо змісту та форми.
Представник відповідача наголошує, що позивачу була виписана та вручена під розпис повістка №00/21.01.25 від 21.01.2025 року, згідно якої позивач мав з'явитись 28.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою звірки, зняття з розшуку та проходження ВЛК. Проте, позивач так і не з'являвся до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою звірки даних, зняття з розшуку та проходження ВЛК. Тим самим, даний факт підтверджує прямий умисел позивача у порушенні норм ст. 22 ЗУ «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку».
Від представника позивача надійшло клопотання про слухання справи у його та позивача відсутності, оскільки позивачем та його представником подано усі необхідні документи і надані вичерпні пояснення, за усним погодженням з позивачем. Зокрема, будучи у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та пояснив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, а зазначив про неможливість проходження ВЛК без медичних документів, які знаходились у нього вдома, бажання пройти ВЛК в інший час, що не є категоричною відмовою від проходження ним ВЛК, просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд, з'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.01.2025 року офіцер адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 ст. лейтенант ОСОБА_2 склав протокол відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що 21.01.2025 року, під час проведення заходів оповіщення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 та перевірки документів працівниками НПУ на території Печерського району м. Києва, гр. ОСОБА_1 під особистий підпис працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 виписали та вручили повістку №АП210125/2 від 21.01.2025 р. для виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження ВЛК на 11-00 21.01.2025 року. В протоколі міститься підпис, особи, яка склала протокол та підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності з відміткою про те, що другий примірник протоколу останній отримав.
Так як ОСОБА_1 відмовився добровільно прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_4 , до нього було застосовано процедуру адміністративного затримання, що підтверджується копією протоколу АЗ №017210 про адміністративне затримання від 21.01.2025 року.
Після прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , йому було надано направлення № 84 від 21.01.2025 року та картка обстеження та медичного огляду на проходження військово-лікарської комісії.
Проте, ОСОБА_1 заявив про відмову від проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зазначено в письмовій заяві та поясненнях від 21.01.2025 р. та було складено Акт про відмову в проходженні військово лікарської комісії від 21.01.2025 року.
Також, у вказаних письмових поясненнях ОСОБА_1 , як причину відмови від проходження комісії, зазначено відсутність з собою лікарських довідок про хворобу.
Відповідно до Постанови по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2025 року, вбачається, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 , полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особливий період, під час мобілізації відмовився проходити військову лікарську комісію, що було зафіксовано актом про відмову від 21.01.2025 року, чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Позивачем до поданого позову надано витяг з наказу Мінекономіки та повідомлення про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 , який працює в благодійній організації «Міжнародний благодійний фонд «Щаслива земля», та якому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 12 місяців до 31.12.2025 року, але виключно згідно дії договору.
Факт роботи ОСОБА_1 в даній благодійній організації підтверджується також договором №91/10в про надання волонтерської допомоги від 01.01.2023 року, та довідкою про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також довідками про проходження ним альтернативної служби.
05.08.2025 року представником позивача направлено клопотання, в якому просив, у зв'язку з неможливістю підтвердження трудових стосунків позивача з благодійною організацією «Міжнародний благодійний фонд «Щаслива земля», при розгляді справи та у кінцевому судовому рішенні не враховувати посилання позивача та його представника на витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного та повідомлення про бронювання військовозобов'язаного на період мобілізації та на воєнний час. Просив виключити з судового розгляду Витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного та повідомлення про бронювання військовозобов'язаного на період мобілізації та на воєнний час.
Положеннями ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Особливий період, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 року №64/2022, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діяв на момент вчинення відповідних дій та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
На виконання вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено обов'язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
З метою якісного призову проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 було затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800.
Згідно із п. 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402, це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу. Воно поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно п. 1.1 розділу ІІ Положення № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та підчас дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Пунктом 3.1 розділу ІІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
В п. 3.4, 3.5 розділу ІІІ Положення №402 вказано, що військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ. Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.
Чинним законодавством встановлено імперативний обов'язок перед походженням військово-лікарської комісії надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну документацію, яка стосується стану його здоров'я, у тому числі медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Вищезазначене положення чинного законодавства об'єктивно не могло бути дотримано позивачем, оскільки в нього вимагали пройти медичний огляд одразу після доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Вказане свідчить про ненадання йому достатньої кількості часу для збору та підготовки медичної документації, яку неможливо носити з собою на постійній основі, не маючи попередньої інформації щодо необхідності її термінового пред'явлення в межах військово-лікарської комісії.
З вище наведеного вбачається, що проходженню особою військово-лікарської комісії має обов'язково слідувати вручення йому відповідної повістки на таку дату, з метою надання часу належним чином звернутися до лікаря для отримання медичної карти амбулаторного хворого формою № 025/о, а також підготувати та зібрати виписки з медичної документації тощо.
Крім того, відповідно до пп. 2.8.6 п. 2.8 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (станом на момент вчинення інкримінованого правопорушення), строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 днів.
За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об'єктивної інформації про стан її здоров'я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.
Отже, зважаючи на необхідність забезпечення оборонних потреб держави та одночасно дотримання прав і свобод громадян, законодавство встановлює розумні строки для проходження військово-лікарської комісії.
З позовної заяви вбачається, що у зв'язку із тим, що позивача ОСОБА_1 було затримано та доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній не мав при собі медичних документів, оскільки не готувався в цей день проходити військово-лікарську комісію. Більше того, вказаний факт підтверджено відповідною письмовою заявою ОСОБА_1 від 21.01.2025 року на ім'я начальника відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка міститься в матеріалах справи № 53/25 про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 в якій останній зазначає, що відмовляється від проходження військово - лікарської комісії 21.01.2025 року саме у зв'язку з відсутністю з собою лікарських довідок про хворобу.
Вказане дозволяє суду стверджувати, що у діях позивача взагалі відсутній умисел на вчинення правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Надання медичної документації, яка відсутня в ЕСОЗ, навіть якщо з такої документації не вбачається наявність підстав для виключення особи з військового обліку, є обов'язком самого військовозобов'язаного який направляється на ВЛК. Більш того, такий обов'язок обумовлений необхідністю детального дослідження стану здоров'я військовозобов'язаного з метою прийняття повного та обґрунтованого висновку щодо його придатності/непридатності до військової служби.
Необхідність надання медичних документів передбачена вимогами п. 3.4, 3.5 Положення № 402, та на переконання позивача, вони мали б значення для членів ВЛК під час проведення його медичного огляду.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, вимога ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо негайного проходження огляду позивачем без урахування об'єктивних причин, таких як необхідність підготовки медичних документів, в наданні яких йому було відмовлено, суперечить принципу пропорційності (п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України). Така вимога порушує необхідний та справедливий баланс між індивідуальними правами громадянина на належний медичний огляд та інтересами держави, особливо з огляду на те, що чинне законодавство не вимагає проведення такого огляду негайно.
Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на даний час являється інвалідом ІІ групи по загальному захворюванню, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 .
За таких обставин складання протоколу та прийняття 21.01.2025 року постанови № 53/25 за справою про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.
Крім того, процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП) розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 21.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №53/25, яким, зокрема, розгляд цієї справи про адміністративне правопорушення призначено на 13 год. 00 хв. 21.01.2025, тобто в день складання цього протоколу.
21.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено спірну постанову № 53/25 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн.
Отже, відповідачем недотримана імперативна вимога чинного законодавства щодо обов'язку повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Розгляд справи у день складання протоколу без сумніву має вплив на права позивача щодо підготовки для надання пояснень, подання докази, заявлення клопотань, скористатися юридичною допомогою фахівця у сфері права, зокрема адвоката.
Твердження відповідача про те, що час розгляду справи було узгоджено з позивачем не спростовує допущене ІНФОРМАЦІЯ_8 порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, дослідивши вказану постанову, суд вважає її такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено, недобросовісно, нерозсудливо; не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Вказане свідчить, що спірна постанова є протиправною та підлягає безумовному скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням висновків суду наявність підстав для скасування постанови № 53/25 від 21.01.2025, суд вважає наявними підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення.
Щодо інших доводів сторін суд зазначає.
Ухвалюючи це судове рішення суд керується ст. 286 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 205, 229, 243-246, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , який подано в його інтересах адвокатом Сушко Русланом Миколайовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 21.01.2025 року № 53/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання - АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_1
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Суддя: Р.В. Пашкевич