Справа №672/500/25
Провадження №2/672/446/25
09 жовтня 2025 року м.Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Рибачук О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Терещук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
ТОВ «Коллект центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №75343328 та №5000965 від 10.08.2021 в розмірі 36640,67 грн, а також судових витрат у справі. Оскільки всупереч підписаним угодам, відповідач не виконав умови договорів, не сплатив відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснив повне погашення коштів за кредитними договорами, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою судді від 21.05.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву у визначений судом строк.
16.06.2025 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Додатково також зазначив, що матеріали справи не містять доказів укладення зазначених кредитних договорів саме відповідачем, наголошує на відсутності доказів отримання ним кредитних коштів та вважає розмір заборгованості в частині відсотків, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , явно завищеною. Тому просить відмовити в задоволенні позову та судові витрати покласти на сторону позивача.
Представник позивача 23.06.2025 подав відповідь на відзив, в якій підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі і додатково зазначив, що вказані кредитні договори укладені відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та свідчать про вільне волевиявлення сторін, матеріали справи містять докази погодження усіх істотних умов таких угод, а розмір заборгованості в частині відсотків за користування кредитними коштами відповідає погодженій з позичальником відсотковій ставці. Крім того, представник позивача частково сплачував заборгованість за один з кредитних договорів, що свідчить про прийняття усіх умов вказаної угоди. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то представник позивача вважає, що висловлені ОСОБА_1 заперечення не підтверджуються жодними доказами.
11 серпня 2025 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» письмові докази щодо факту належності банківської карти НОМЕР_1 ОСОБА_1 , підтвердження зарахування на вказану банківську картку кредитних коштів згідно кредитних договорів від 10.08.2021, тощо.
25.09.2025 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли витребувані ухвалою суду докази.
В судовому засіданні 07.10.2025 представниця позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, що викладені в позовній заяві та просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до наданих розрахунків, а також судові витрати по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності суду не подав.
Дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Нормою п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч.1 ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
В силу вимог статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Письмовими доказами є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості договором позики №75343328 від 10.08.2021, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 10.08.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір позики №75343328, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Договір підписано електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором ІРраWxQ4C4, який було надіслано на номер телефону НОМЕР_2 . Факт належності вказаного номера телефону відповідачу підтверджується інформацією, що надана АТ КБ «ПРИВАТБАНК. Дані обставини спростовують доводи відповідача щодо відсутності доказів укладення вказаного договору позики саме між ОСОБА_1 та Позикодавцем.
Згідно з п. 2 договору позики: сума позики складає 8500,00 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка (базова) за день 1,99%. Дата повернення позики - 09.09.2021.
Відповідно до п. 5.2 договору позики №75343328 визначено, що Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Тобто, суд приходить до висновку, що сторонами було погоджено всі істотні умови договору позики.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором позики №75343328 від 10.08.2021 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу позику в розмірі 8500,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 25.07.2024, що міститься в матеріалах справи.
Факт належності банківської картки НОМЕР_1 та отримання кредитних коштів в сумі 8500,00 грн 10.08.2021 від Позикодавця згідно умов договору позики №75343328 підтверджується випискою за вказаним банківським рахунком, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №22/02/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і боржниками.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги за договором позики №75343328 від 10.08.2021 до відповідача в сумі 25828,86 грн.
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступає шляхом продажу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належні йому, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до боржників за договорами позики вказаними у Реєстрі боржників, включаючи права вимоги до правонаступників боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги за договором позики №75343328 від 10.08.2021 до відповідача в сумі 25830,25 грн.
Згідно наданого розрахунку заборгованості прострочена заборгованість відповідача за договором позики №75343328 від 10.08.2021 становить 25830,25 грн, з яких: 8500,00 грн - сума заборгованості за тілом позики; 17328,86 грн - сума заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками та 1,39 грн - 3% річних.
Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи доведено факт укладення договору позики між ОСОБА_1 та первісним Позикодавцем, погодження усіх істотних умов позики, а відповідач порушив умови договору, ухилявся від сплати заборгованості за цим договором, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 25830,25 грн за договором позики №75343328 від 10.08.2021.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №5000965 від 10.08.2021, суд зазначає наступне.
Також встановлено, що 10.08.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено Договір про споживчий кредит №5000965 (індивідуальна частина)шляхом підписання кредитного договору відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Факт ідентифікації особи позичальника та надання йому відповідного одноразового ідентифікатора «F53810» шляхом надсилання на номер телефону НОМЕР_2 , підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», котра міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п.п. 1.2-1.4 Договору, кредит в розмірі 2100,00 грн надається строком на 30 днів з 10.08.2021 до 09.09.2021.
Згідно п.1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.
Згідно п.2.3.1.1 договору, пролонгація на пільгових умовах здійснюється таким чином: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі-Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Відповідно до п. 2.3.1.2. договору, пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором №5000965 від 10.08.2021 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 2100,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією LIQPAY від 10.08.2021, котра міститься в матеріалах справи.
Факт належності банківської картки НОМЕР_1 та отримання кредитних коштів в сумі 2100,00 грн 10.08.2021 від Кредитодавця згідно умов кредитного договору №5000965 підтверджується випискою за вказаним банківським рахунком, банком- емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
28.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №28-12/2021-72, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «Мілоан», і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №5000965 від 10.08.2021 до відповідача в сумі 6234,22 грн.
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступає шляхом продажу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належні йому, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до боржників за договорами позики вказаними у Реєстрі боржників, включаючи права вимоги до правонаступників боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №5000965 від 10.08.2021 до відповідача в сумі 10810,42 грн.
З представленого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості станом на 07.05.2025 складається з: заборгованості за тілом кредиту - 1578,00 грн; заборгованості за відсотками - 9232,42 грн, а всього на загальну суму 10810,42 грн.
Матеріалами справи доведено факт укладення кредитного договору між ОСОБА_1 та первісним Кредитором, погодження усіх істотних умов кредиту, а відповідач порушив умови договору, ухилявся від сплати заборгованості за цим договором, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 10810,42 грн за кредитним договором №5000965 від 10.08.2021.
Отже суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не спростував доводи позивача, а обставини, на які він вказує у відзиві не підтверджені жодними належними доказами, контррозрахунку заборгованості ОСОБА_1 суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування грошовими коштами, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки розмір отриманих та не повернутих вчасно кредитів підтверджено матеріалами справи, а розміри відсотків за користування коштами, передбачені Договорами, що укладені між первісними кредиторами та відповідачем. Тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
В аспекті оцінки аргументів учасників справи суд ураховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи позовної заяви отримали достатню оцінку.
Інші, зазначені в позовній заяві обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Щодо судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.
Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст.134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив що витрати, понесені на правову допомогу становлять 13000,00 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024. Також долучено заявку про надання юридичної допомоги №50 від 01.04.2025 на суму 13000,00 грн та витяг з акту №9 про надання юридичної допомоги у вказаній цивільній справі від 30.04.2025 на суму 13000,00 грн.
Отже, враховуючи те, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано всі необхідні докази, а позиція відповідача щодо покладення таких витрат на сторону позивача не підтверджена жодними доказами, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ - 44276926) заборгованість за кредитними договорами в сумі 36640 (тридцять шість тисяч шістсот сорок) грн 67 коп, з яких:
- заборгованість за договором позики № 75343328, яка складається з: заборгованості за тілом позики - 8500,00 грн; заборгованості за відсотками - 17328,86 грн; 3% річних - 1,39 грн, а всього на загальну суму 25830,25 грн;
- заборгованість за кредитним договором № 5000965, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 1578,00 грн; заборгованості за відсотками - 9232,42 грн, а всього на загальну суму 10810,42 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ - 44276926) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 09.10.2025.
Суддя Олена РИБАЧУК