копія
08 жовтня 2025 року Справа № 608/2092/25
Номер провадження2-а/608/179/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Коломієць Н. З.
з участю секретаря Смаглій О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. В позові вказав, що постановою №2776 від 03.09.2025 про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , його, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 гривень. Згідно даної постанови 03 вересня 2025 року о 10 годині 00 хвилин в ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено факт, що ОСОБА_1 не прибув по повістці № 4426406 на 10 год 00 хв 30.07.2025, причину неявки не пояснив, чим порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постанову КМУ від 16.05.2024 року № 560.
ОСОБА_3 вважає оскаржувану постанову неправомірною через недотримання вимог чинного законодавства та недостатність доказів вчиненого правопорушення, оскільки, оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначив, що працює у військовій частині № НОМЕР_1 на посаді такелажника цеху регламенту зенітних керованих ракет, а тому при прийомі на роботу та призначенні на вище вказану посаду згідно військово - облікового документу ним пройдено ВЛК та завчасно уточнено облікові дані. З моменту неодноразового уточнення облікових даних, даних не змінював, окрім того виконав свій обов'язок військовозобов'язаного у повному обсязі: вчасно оновив облікові дані, пройшов військово - лікарську комісію, встановив застосунок “Резерв +» та вчасно уточнював всі облікові дані згідно чинного законодавства.
05 серпня 2025 року ОСОБА_1 вручили довідку №14278 від 05.08.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу на підставі п.21 ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Проте 03 вересня 2025 року, оновлюючи військово-облікові дані у застосунку “Резерв+» ОСОБА_1 отримав сповіщення, що перебуває у розшуку ТЦК та СП з причин порушення військового обліку. Того ж дня він звернувся в органи поліції та прибув до відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясувати причини оголошення його у розшук.
Офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол № 386 від 03 вересня 2025 року про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП у зв'язку з не прибуттям у строк визначений у сформованій повістці №4426406, яка долучена до розпорядження керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 і в подальшому працівниками Чортківської ОТГ відправлена йому засобами поштового зв'язку «Укрпошта» та тим, що ОСОБА_1 не повідомив у найкоротший строк причини неявки, але не пізніше ніж протягом 3 днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП. ОСОБА_1 зазначив у протоколі, що про наявність повістки не знав та сповіщення про поштове відправлення чи самого поштового відправлення не отримував.
Позивач просить постанову у справі про адміністративне правопорушення №2776 від 03.09.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати; закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, за відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить задоволити
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, по що свідчить розписка про отримання судової повістки.
Оскільки, всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України.
Розгляд справи проводиться за правилами письмового провадження, що передбачено ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши позовну заяву та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню з таких мотивів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення. Таким чином, аналіз ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом того, що особою вчинено певне діяння, яке може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що постановою №2776 від 03.09.2025 про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 гривень. Згідно даної постанови 03 вересня 2025 року о 10 годині 00 хвилин в ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що ОСОБА_1 не прибув по повістці № 4426406 на 10 год 00 хв 30.07.2025, причину неявки не пояснив, чим порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постанову КМУ від 16.05.2024 року № 560.
З досліджених судом письмових доказів, зокрема з Витягу із наказу №234 від 05.08.2025 та довідки №373 від 03.09.2025 командира в/ч НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 призначений на посаду такелажника цеху регламенту зенітних керованих ракет та дійсно працює у в/ч НОМЕР_1 .
Такі докази свідчать про те, що при прийомі на роботу та призначенні на вище вказану посаду згідно військово - облікового документу ОСОБА_1 пройдено ВЛК та завчасно уточнено облікові дані.
З витягу із застосунок “Резерв +» вбачається, що ОСОБА_1 свої дані уточнив вчасно та має відстрочку від мобілізації на підставі п.22 ч.1 ст.23 ««Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 04.11.2025. Даний факт підтверджується також довідкою №14278 від 05.08.2025, виданою начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 .
Таким чином, відповідач мав можливість перевірити дані позивача та пересвідчитись, у тому числі, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у його відстрочці.
Крім того, як зазначає позивач, 03 вересня 2025 року, оновлюючи військово-облікові дані у застосунку “Резерв+» ОСОБА_1 отримав сповіщення, що перебуває у розшуку ТЦК та СП з причин порушення військового обліку. Того ж дня він звернувся в органи поліції та прибув до відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясувати причини оголошення його у розшук.
Офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол № 386 від 03 вересня 2025 року про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП у зв'язку з не прибуттям у строк визначений у сформованій повістці №4426406, яка долучена до розпорядження керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 і в подальшому працівниками Чортківської ОТГ відправлена йому засобами поштового зв'язку «Укрпошта» та тим, що ОСОБА_1 не повідомив у найкоротший строк причини неявки, але не пізніше ніж протягом 3 днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП. ОСОБА_1 зазначив у протоколі, що про наявність повістки не знав та сповіщення про поштове відправлення чи самого поштового відправлення не отримував.
ОСОБА_1 добровільно зареєстрував електронний кабінет військовозобов'язаного, як це передбачено статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчасно уточнив свої дані, перебуває на роботі у військовій частині, отримав відстрочку від мобілізації до 04.11.2025, а тому потреби з'явитися у ІНФОРМАЦІЯ_3 не було.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд зазначає, що у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року , заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.» Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (Справа Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02)).
Згідно ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) забезпечує всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема, підлягають з'ясуванню чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Рішення про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблене на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За загальним правилом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма - ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений ст. 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов'язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку, якщо рішення суб'єкта владних повноважень буде оскаржено, то обов'язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки, в протилежному випадку на особу, котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов'язок доводити свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.
Позиція ОСОБА_1 зводиться до заперечень самого факту вчинення правопорушення, отже ця обставина входить до предмету доказування.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, те, що відповідач будь-яких пояснень щодо позову не надав,суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не доведеним.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 210-1, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 03 вересня 2025 року № 2776 про накладення адміністративного стягнення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження по справі закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного судучерез Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з оригіналом
Суддя: /підпис/
Рішення набрало законної сили «____» ______________________року.
Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 608/2092/25, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Н. З. Коломієць
Копію рішення видано «_____»_______________року
Секретар: