09.10.2025 Справа №607/20313/25 Провадження №3/607/7487/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , пенсіонер, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
21.09.2025 о 09:40 в м. Тернополі, вул. М.Карпенка, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки, своєчасно та відповідно не відреагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення із транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок даної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №460437 від 21.09.2025, 21.09.2025 о 09:40 в м. Тернополі, вул. М.Карпенка, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_2 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду, після чого залишив місце ДТП, чим порушив п. 2.10.а ПДР.
У судовому засіданні 06.10.2025 ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень не визнав, факт вчинення ДТП заперечив. Пояснив, що місце події не залишав, оскільки ні він, ні пасажири не чули жодного звуку удару. За його словами, він продовжив рух, після чого його наздогнав інший водій, який повідомив, що він, тобто ОСОБА_1 , зачепив його транспортний засіб. Також зазначив, що потерпілий здійснював обгін справа та «підрізав» його, у зв'язку з чим він, тобто ОСОБА_1 , гальмував. Підтвердив, що він рухався близько до транспортного засобу потерпілого, однак удару не відчув.
08.10.2025 через канцелярію суду надійшла заява потерпілого ОСОБА_2 , згідно з якою претензій до ОСОБА_1 він не має, просить суворо не карати.
У судовому засіданні 09.10.2025 потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП. Повідомив, що зіткнення транспортних засобів дійсно відбулося, оскільки на цій ділянці дороги було змінено напрямок руху. Його автомобіль отримав незначні механічні пошкодження. За його словами, водій, який зачепив його транспортний засіб, не зупинився, після чого він, тобто ОСОБА_2 , розгубився та почав його наздоганяти. Зазначив, що ОСОБА_1 одразу після ДТП не зупинився. Водночас не може стверджувати, чи відчув ОСОБА_1 момент зіткнення.
У судовому засіданні 09.10.2025 ОСОБА_1 підтримав раніше надані ним пояснення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілого, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку:
згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3.б ПДР передбачено, що водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №460433 від 21.09.2025, у якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- відеозаписом, що містяться на DVD-R диску, на якому зафіксовані події, які відбувалися після приїзду працівників поліції на виклик;
- схемою місця ДТП, яка сталася 21.09.2025 о 09:40 в м. Тернополі, вул. Карпенка, 1, на якій зафіксовано, зокрема, обстановку місця події, місце зіткнення;
- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 21.09.2025, згідно з якими він рухався по вул. Карпенка до виїзду на вул. С. Будного. Перед ним їхав автомобіль «Фольксваген Тігуан», який перемістився на зустрічну смугу та прямував в сторону перехрестя. Потерпілий продовжив рух згідно розмітки і, коли повернув до світлофора, побачив, як «Тігуан» «зрізає» поворот і прямує в нього. Він вдарив його в задню частину авто, а саме в ліву сторону заднього бампера. Він зупинився та вийшов, щоб оглянути пошкодження. Але побачив, що автомобіль продовжив рух. Він не встиг розгледіти номерний знак, тому сфотографував місце ДТП та поїхав наздоганяти винуватця. Коли потерпілий наздогнав водія «Фольксвагена Тігуана» і зупинив його, водій та пасажири сказали, що удару не було. Коли він показав їм пошкодження, то вони заявили, що він винен, оскільки їх «підрізав», а також, що в них немає часу, бо вони їдуть на цвинтар. Авто мало номер НОМЕР_4 . В результаті ДТП тілесних ушкоджень не отримав;
- поясненнями свідка ОСОБА_3 від 21.09.2025, відповідно до яких вона сиділа праворуч від водія. Вони їхали з вул. Карпенка (від парку) до об'їзної. На перехресті (біля магазину АТБ) вони повертали на об'їзну. В цей момент їх обганяла машина з правої сторони, «підрізаючи» їх. Водій загальмував. Вони не відчули ніякого зіткнення. Вона здивувалася для чого водій їх «підрізав». Вони були переконані, що не зачепили іншу машину. Пізніше водій машини їх зупинив біля ресторану «Едем». Він сказав, що вони його зачепили, на що вони відповіли, що це неможливо, бо нічого не відчули. Також наголосили йому, що він їх «підрізав», цим самим спровокувавши дану ситуацію. Це був обгін справа. Також вони не помітили ніяких слідів на своїй машині і повідомили, що їдуть на кладовище. Вже коли вони перебували на кладовищі, подзвонила поліцейська, і вони домовились зустрітися на місці ймовірної пригоди. Як свідок вона повідомляє, що вони не втікали з місця події, так як вважали, що такого не було. Доповнила, що вони рухалися на транспортному засобі «Фольксваген», р.н. НОМЕР_4 , за кермом якого був ОСОБА_1 ;
- поясненнями ОСОБА_1 від 21.09.2025, згідно з якими він виїжджав по своїй смузі по вул. Карпенка на перехрестя біля магазину АТБ і побачив автомобіль, який «підрізав» його справа (напрямок руху по смузі був «Західний ринок»). Тому він вимушений був загальмувати. Так як він не зачепив авто, яке «підрізало» його справа, і це стверджують свідки, які перебували в його авто - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , і не було ніякого звуку, він спокійно поїхав далі. Побачивши, що його обганяє та сигналить йому якесь авто, він зупинився і переговорив з водієм, який керував тим авто, яке «підрізало» його справа на перехресті. Водію на ім'я ОСОБА_6 він та його пасажири ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що вони нікуди не втікали з місця події, так як не було зіткнення. Коли до нього подзвонили з поліції (в той час він перебував на цвинтарі), він приїхав на місце події. Стверджує, що він їхав по своїй смузі. Додатково повідомив, що він їхав автомобілем «Фольксваген», р.н. НОМЕР_4 , а «підрізав» його справа автомобіль з номерним знаком НОМЕР_5 . В результаті цієї пригоди тілесних ушкоджень він не отримав;
- протоколом огляду транспортного засобу від 21.09.2025, відповідно до яких оглядом транспортного засобу Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_3 , встановлено потертість заднього бампера з лівої сторони, а саме його ЛФП;
- протоколом огляду транспортного засобу від 21.09.2025, відповідно до яких оглядом транспортного засобу Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_2 , встановлено потертість бампера - ЛФП з правої сторони та правого переднього крила;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5769976 від 21.09.2025;
- рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП від 21.09.2025;
- довідкою, виданою 30.09.2025 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_6 .
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, враховуючи заяву потерпілого ОСОБА_2 , який претензій до ОСОБА_1 не має та просить суворо не карати, вважаю, що відповідним і достатнім у цьому випадку є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Окрім того, положеннями ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення виражається у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини та мотивом нехтування забезпеченням безпеки дорожнього руху.
Залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди є дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
З аналізу вищенаведеної норми закону встановлено, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, складають дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу. Водночас такі дії мають вчинятися свідомо з метою покинення місця ДТП.
Відповідно до вимог п. 2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Як встановлено у судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 , знаючи про зіткнення із транспортним засобом під керуванням потерпілого, мав намір залишити місце дорожньо-транспортної пригоди через нехтування правилами безпеки дорожнього руху чи здійснити дії на приховання факту ДТП.
Зокрема, відсутність в діях ОСОБА_1 наміру залишити місце ДТП чи здійснити дії на приховання факту ДТП підтверджуються: наданими у судовому засіданні поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його письмовими поясненнями, відповідно до яких він зазначив, що не відчув жодного звуку удару, у зв'язку з чим продовжив рух, після чого його наздогнав інший водій, який повідомив, що він зачепив його транспортний засіб; наданими у судовому засіданні поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який не може стверджувати, чи відчув ОСОБА_1 момент зіткнення, та визнав, що механічні пошкодження є незначними; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , згідно з якими вона, будучи пасажиром транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не відчула жодного зіткнення; відеозаписом, що міститься на DVD-R диску, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 категорично заперечують, що відчули будь-яке зіткнення, а також протоколами огляду транспортних засобів від 21.09.2025, у яких зафіксовано пошкодження автомобілів, які, на переконання суду, є незначними за своїм характером.
Наявні в матеріалах справи докази стосуються події ДТП, однак беззаперечно не підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та не свідчать, що ОСОБА_1 свідомо залишив місце ДТП з метою приховати факт його здійснення.
Таким чином, судом не встановлено суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та наявність у його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 122-4, 124, 245, 247, 251, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, який стягнути в дохід держави.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяН. П. Воробель