09.10.2025 Справа №607/19178/25 Провадження №2-а/607/727/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Кунцьо С.В.
з участю секретаря с/з: Гайдук М.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ,
в інтересах якого діє представник - адвокат Череватий Петро Миколайович,
до: Головного управління Національної поліції в Тернопільській області
про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Череватий П.М., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою поліцейського Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Крамара В.І. серії ЕНА № 5663672 від 06.09.2025 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП в розмірі 510 грн. Відповідно до даної постанови 06 вересня 2025 року о 22 год. 16 хв. в с. Біла Тернопільського району Тернопільської області по вул. Нова він керував автомобілем марки «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що він не порушував вказаних у постанові вимог ПДР України під час руху автомобіля за наведених обставин та його було протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності його вини та доказів події адміністративного правопорушення.
В судове засідання 09.10.2025 р. о 12.00 год. позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Череватий П.М. не з'явились, однак як вбачається із поданої останнім заяви, просить подальший розгляд справи проводити без участі сторони позивача.
Водночас в судовому засіданні, призначеному на 25.09.2025 р. о 13.30 год., позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з викладених мотивів та просив задовольнити, скасувавши оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Крім того повідомив, що керував транспортним засобом, будучи пристебнутий ременем безпеки, а коли зупинився, відстібнув його, тому що хотів вийти з автомобіля. Також повідомив, що вікна в автомобілі затемнені.
Представник позивача - адвокат Череватий П.М. в судовому засіданні 25.09.2025 р. о 13.30 год. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а також зазначив, що під час керування транспортним засобом ОСОБА_1 користувався ременем безпеки, водночас представником відповідача не надано доказів на спростування цього. Долученим до відзиву на позовну заяву відеозаписом також не зафіксовано даного порушення, адже події відбувались в темну пору доби та вікна в автомобілі затемнені, а тому не було помітно чи користується водій ременем безпеки під час руху. Крім того працівники поліції під'їхали до автомобіля, коли ОСОБА_1 вже зупинився та виходив з салону автомобіля.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Волянюк М.Р. в судове засідання не з'явилась, однак на адресу суду подала відзив на позовну заяву, в якому просила справу розглядати у її відсутності, а також заперечила проти задоволення позову, вказавши, що оскаржувана постанова була винесена відносно ОСОБА_1 правомірно у відповідності до об'єктивних обставин справи, адже під час розгляду справи було встановлено, що 06 вересня 2025 року о 22 год. 16 хв. в с. Біла Тернопільського району Тернопільської області по вул. Нова ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Вчинення позивачем вказаного правопорушення доведено відеозаписом із реєстратора службового автомобіля працівників поліції, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 керує транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки.
За наявності вказаних обставин, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутності учасників судового розгляду, взявши до уваги надані в судовому засіданні пояснення позивача та його представника, а також поданий представником відповідача відзив на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5663672 від 06.09.2025 р., громадянин ОСОБА_1 06 вересня 2025 року о 22 год. 16 хв. в с. Біла Тернопільського району Тернопільської області по вул. Нова керував автомобілем марки «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України, за що передбачено адміністративну відповідальність згідно ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Згідно постанови серії ЕНА № 5663672 від 06.09.2025 року, винесеної поліцейським Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Крамаром В.І., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.
Відповідно до п. 2.3 «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
В свою чергу диспозиція частини 5 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Крім того згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України. Однак, незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч ч.2 ст.77 КАСУ, відповідачем не представлено суду жодних належних доказів на підтвердження викладених поліцейським у постанові обставин та не представлено доказів, які підтверджують наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, і які б дозволили вказати на достовірність порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Так, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, представником відповідача надано суду аудіовізуальний диск із відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівника поліції, однак вказаними доказами не підтверджується факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху, оскільки з нього неможливо достеменно встановити, що ОСОБА_1 керував автомобілем, будучи непристебнутим ременем безпеки. Так, встановлено, що події відбувались в темну пору доби, у зв'язку з чим на відеозаписі із службового автомобіля працівників поліції не видно навіть того, хто знаходиться в автомобілі, а тим більше чи його водій пристебнутий ременем безпеки. Окрім того вказане не вбачається і з відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, якою зокрема зафіксовано, що коли працівники поліції підійшли до транспортного засобу, водійська дверка в автомобілі була відчинена та ОСОБА_1 був не пристебнутий ременем безпеки, однак згідно наданих ним в судовому засіданні пояснень, під час руху транспортного засобу він був пристебнутий ременем безпеки, а коли зупинився, відстібнув його, тому що хотів вийти з автомобіля. За вказаних обставин беззаперечно встановити чи був він пристібнутий ременем безпеки під час руху неможливо.
Таким чином зазначений відеозапис не може бути врахований судом як належний доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Інших доказів, які б могли бути визнані судом належними та допустимими на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення суду не надано. Так, незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч ч. 2 ст. 77 КАСУ, відповідачем не представлено суду жодних належних доказів на підтвердження викладених інспектором поліції у постанові обставин, зокрема не представлено належних та допустимих доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме керування автомобілем, будучи непристебнутим ременем безпеки.
Водночас за клопотанням позивача та його представника в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що являється дружиною ОСОБА_1 , а також повідомила, що під час руху автомобіля і вона, і її чоловік ОСОБА_1 були пристебнуті ременями безпеки, однак дитина, яка перебувала в автокріслі на задньому сидінні, почала вередувати та вони зупинились, щоб її заспокоїти. Надалі вони з чоловіком відстібнули ремені безпеки і вона вийшла з машини. Повідомила, що під час руху вона бачила автомобіль працівників поліції, які їхали з увімкненими проблисковими маячками, однак знаків для зупинки їх автомобіля не було. Також вказала, що вікна в їх автомобілі затемнені.
З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, а сама постанова про накладення адміністративного стягнення не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5663672 від 06.09.2025 р. слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Крім того відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим як вбачається із Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17), розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. Згідно вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тобто при зверненні до суду із адміністративним позовом через систему «Електронний суд» підлягає сплаті судовий збір в розмірі 484,48 грн. Однак як вбачається із квитанції, долученої до адміністративного позову, позивачем при зверненні до суду із позовною заявою, яка є предметом розгляду в даній справі, сплачено 605,60 грн. судового збору, які зараховано на казначейський рахунок до спеціального фонду. У зв'язку з викладеними обставинами за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір в сумі 484,48 грн., а також решта суми сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу як надмірно зарахований до бюджету судовий збір, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1650/24182 від 25.09.2013 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 1, 6, 10, 11, 77, 159, 160-163, 286 КАС України, ст.ст. 121, 251, 280, 283, 284, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Череватий Петро Миколайович до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5663672 від 06.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, провадження у справі - закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).
Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений до бюджету судовий збір в розмірі 121,12 грн. (сто двадцять одну гривню 12 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду складено 09 жовтня 2025 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Череватий Петро Миколайович, РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання - майдан Волі, 4/офіс 50 м. Тернопіль.
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ - 40108720, місцезнаходження - вул. Валова, 11, м. Тернопіль.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо