07.10.2025 Справа №607/19360/25 Провадження №3/607/7175/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М.,
за участю ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи, яка надійшла від відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживає по АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 188-57 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.09.2025 №003025 ОСОБА_1 керуючи тз МАЗ днз НОМЕР_1 11.09.2025 при перевезенні вантажу - піску не виконав законну вимогу посадової особи Укртрансбезпеки щодо супроводження та проходження габаритно-вагового контролю в зоні ТВК, чим порушив вимоги статті 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, та пояснив, що він не заперечував проти проведення зважування його автомобіля, однак, інспектор пропонував йому проїхати на зважування в смт Дружба Теребовлянського району, однак, в нього на таку відстань поїздки було відсутнє пальне. Крім того, він не мав коштів для того, щоби купити пальне.
Розглянувши справу, доходжу такого висновку.
Статтею 188-57 передбачено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків, завдань.
Диспозиція статті є банкетною, та відсилає до нормативних актів, які регулюють порядок проведення заходів державного нагляду (контролю).
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, серед іншого, супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.
Із пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вбачається, що він не заперечував проти проведення зважування його автомобіля, однак, інспектор пропонував йому проїхати на зважування в смт Дружба Теребовлянського району, однак, в нього на таку відстань поїздки було відсутнє пальне. Крім того, він не мав коштів для того, щоби купити пальне.
Суд вважає, що такі пояснення є неспростованими, а отже, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення є недовденим.
При цьому, суд враховує і відстань від міста Тернополя (вул. Тролейбусна) до смт Дружба складає близько 27 км, що в дві сторони складає 54 км.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено всі ознаки об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме, наявність ознак порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, що є обов'язковою умовою для надання права супроводжувати транспортний засіб до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно практики ЄСПЛ, пред'явлення неконкретного звинувачення є порушенням права на захист.
Суд наголошує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки в межах обставин, викладених у протоколі, та орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення та суд, який переглядає оскаржувану постанову не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові, не має право пред'являти нових звинувачень, оскільки це буде вважатися порушенням права на захист. (подібні висновки викладені у рішеннях ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016).
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку про недоведеність за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-57 КУпАП, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому справу щодо нього слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись статями 7, 9, 164, 247, 251, 254, 256, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за статтею 188-57 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. М. Позняк