Справа №601/2430/25
Провадження № 2/601/826/2025
08 жовтня 2025 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Шульгач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Радчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Бізнес Позика» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 25.06.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №258142-КС-005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 25.06.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №258142-КС-005 про надання кредиту. 25.06.2021 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №258142-КС-005 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G8367 на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 25.06.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено договір №258142-КС-005 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 17 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 . Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 08.08.2025 становить 30 307,44 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16740 грн., суми прострочених платежів по процентах - 12789 грн., суми прострочених платежів за комісією - 778,20 грн.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін).
Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, з невідомих суду на те причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив.
Судом встановлено, що 25.06.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №258142-КС-005 про надання кредиту шляхом перерахування на банківську картку позичальника.
ТОВ «Бізнес Позика» 25.06.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №258142-КС-005 про надання кредиту.
25.06.2021 ОСОБА_1 прийняв пропозицію (акцепт) щодо укладення договору №258142-КС-005 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G8367 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Відповідно до п. 1 договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 17 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом за надання кредиту у порядку та на умовах визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес Позика».
Строк, на який надається кредит, становить 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 0,76397120. Термін дії Договору: до 15.10.2021. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 29760 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3273,29 процентів.
З паспорта споживчого кредиту видно, що сума кредиту становить 17 000,00 грн; строк на який надається кредит - 16 тижнів; мета отримання кредиту - на задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника; комісія за надання кредиту становить 2550,00 грн; спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом, протягом трьох робочих днів; загальні витрати за кредитом - 12760 грн; орієнтована загальна вартість кредиту - 29760 грн; реальна річна процентна ставка - 3273,29%.
Пунктом 3 кредитного договору погоджено графік платежів, згідно якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 17000 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 08.08.2025 у відповідача наявна заборгованість за Договором №258142-КС-005 від 25.06.2021, яка складає 30307,44 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 16740,24 грн.; суми прострочених платежів по процентах 12789 грн.; заборгованість по комісії 778,2 грн.
З відповіді АТ «Універсал Банк» від 01.09.2025 на запит суду та руху коштів по картці вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Виписка по рахунку № НОМЕР_2 містить зарахування на суму 17000 грн.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Таким чином, сторонами дотримано вимоги закону при його укладенні та підпису.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач, належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, відтак у відповідача, як зазначив позивач, станом на 08.08.2025 утворилась заборгованість за договором №258142-КС-005 про надання кредиту від 25.06.2021, в розмірі 30307,44 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16740,24 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 12789 грн., заборгованість по комісії 778,20 грн.
Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості останнього підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення комісії за кредитним договором №258142-КС-005 від 25.06.2021 року, суд зазначає наступне.
На думку суду, відсутні законні підстави для стягнення із відповідача заборгованості за комісією, з огляду на наступне.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Враховуючи вищезазначене, положення кредитного договору №258142-КС-005 від 25.06.2021 року про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення комісії не підлягають до задоволення.
Також Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 , кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованості за договором про надання кредиту за №258142-КС-005 від 25.06.2021 року у розмірі 29529,24 грн, з яких: 16740,44 грн. заборгованість за тілом кредиту; 12789 грн сума заборгованості за відсотками, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення суми кредитних коштів та відсотків. Вказана сума відповідачем не спростована.
Окрім того, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2360,20 грн (29529,24* 2422,40 / 30307,44), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258, 259, 263, 265, 268, 280-283, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 258142-КС-005 про надання кредиту від 25.06.2021 в розмірі 29529 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 24 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2360 гривень 20 копійок сплаченого судового збору.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м.Київ бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс , 411, 01133;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий: