09 жовтня 2025 р. Справа № 597/904/25
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
В позовній заяві просить встановити юридичний фа?т про те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ро?у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ро?у народження та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ро?у народження, я? спад?оємцею за за?оном першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ро?у ОСОБА_5, право на земельну част?у (пай), розміром 1,22 умовних ?адастрових ге?тара, в селянсь?ій спілці "Золотий ?олос", під номером НОМЕР_4 у спис?и громадян, членів я?ої в?лючена ОСОБА_5 , згідно додат?у №1 до державного а?та на право ?оле?тивної власності на землю серії ТР №25, виданого 28.12.1995 ро?у, відповідно до розпорядження голови Заліщиць?ої РДА №49 від 25.01.1996 ро?у.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ро?у померла мати позивача ОСОБА_5 . Після її смерті від?рилася спадщина, до с?ладу я?ої входить право на земельну част?у (пай), розміром 1,22 умовних ?адастрових ге?тара, в селянсь?ій спілці "Золотий ?олос". Сертифі?ат на право на земельну част?у (пай) ОСОБА_5 не видавався. ОСОБА_5 на момент своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . З нею на момент смерті проживала та була зареєстрована доч? ОСОБА_4 , я?а вступила в управління її спад?овим майном. Та?им чином позивач ОСОБА_1 вважається та?ою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5 . Позивач звернулась до Заліщиць?ої державної нотаріальної ?онтори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за за?оном після смерті матері. В.о. державного нотаріуса Заліщиць?ої державної нотаріальної ?онтори Інни Діди ? повідомила позивачу про те, що вона не має можливості підтвердити родинні зв'яз?и із спад?одавцею ОСОБА_5 , та через відсутність правовстановлюючих до?ументів на рухоме спад?ове майно, пропонує для вирішення спору та з метою оформлення права на спад?ове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ро?у ОСОБА_5 звернутися з позовом до суду.
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 09.07.2025 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилася, подала клопотання (вх.№4164) про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач не делегував свого представника в судове засідання, подав клопотання (вх.№ЕП-849), в якому просить розглянути справу без його участі, не заперечує щодо задоволення позову.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачами позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Згідно матеріалів справи у ній відсутні дані, які б вказували, що визнання позову відповідачами суперечить вимогам закону.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, суд вважає, що справу слід вирішити за наявними матеріалами та задовольнити позов, виходячи із наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ро?у померла мати позивача ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.04.1997 ро?у.
Згідно довід?и №19-4/17, виданої 17.01.2025 ро?у Дзвиниць ?им старостинсь?им о?ругом ви?онавчого ?омітету Заліщиць ?ої місь?ої ради, ОСОБА_5 на момент своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На момент смерті разом із спадкодавцею проживала та була зареєстрована доч?а ОСОБА_1 , я?а вступила в управління її спад?овим майном. На момент смерті спад?одавця в зареєстрованому шлюбі не перебувала, заповіту не с?ладала.
Після смерті ОСОБА_5 від?рилася спадщина, до с?ладу я?ої входить право на земельну част?у (пай), розміром 1,22 умовних ?адастрових ге?тара, в селянсь?ій спілці " Золотий ?олос ", ос?іль?и ОСОБА_5 була в?лючена під номером НОМЕР_4 у спис?и громадян, членів селянсь?ої спіл?и, я?і мають право на земельну част?у (пай), згідно додат?у № 1 до державного а?ту на право ?оле?тивної власності на землю серії ТР № 25, виданого 28.12.1995 ро?у, відповідно до розпорядження голови Заліщиць?ої РДА №49 від 25.01.1996 ро?у.
Сертифі?ат на право на земельну част?у (пай) ОСОБА_5 не видавався, що підтверджується відповіддю Головного Управління Держгео?адастру у Тернопільсь?ій області №29-19.0-2-1313-2782/2-25 від 01.07.2025 ро?у.
21 січня 2025 ро?у позивач звернулась через свого представни?а до Заліщиць?ої державної нотаріальної ?онтори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за за?оном після смерті матері.
02 травня 2025 ро?у в.о. державного нотаріуса Заліщиць?ої державної нотаріальної ?онтори Інни Діди ? в листі №191/02-14 надала позивачу роз'яснення, щодо неможливості оформлення спадкових прав на спадкове майно у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих до?ументів на рухоме спад?ове майно.
Також, вона позбавлена можливості у позасудовому порядку оформити спадщину, після смерті матері - ОСОБА_5 , оскільки нотаріусом встановлено розбіжності в документах, а саме: відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , спадкодавець - ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про народження позивачки серія НОМЕР_2 , її мати - ОСОБА_5 .
У позивача немає можливості підтвердити наявність між нею та по?ійною спад?одавицею родинних відносин (доч?а-мати), виходячи з наступного, що у а?товому записі про народження позивача, с?ладеному 02.05.1950 ро?у за №14, та відповідно свідоцтві про її народження, у графі "мати" зазначено ОСОБА_5 , що не відповідає свідоцтву про смерть матері позивача, у я?ому її ім'я та по бать?ові зазначено ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання правовстановлюючих документів в органах, що вчиняють нотаріальні дії.
Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для позивача важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Отже, суд може встановити юридичний факт у тому разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів, і виключно за наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) вказує, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Від встановлення юридичного факту родинних відносин між позивачем та її покійною матір'ю залежить виникнення права позивача на спадкове майно, власницею якого була ОСОБА_5 .
Факт родинних відносин позивачки та її покійної матері підтверджується:
-повторним свідоцтвом про її народження, серії НОМЕР_2 від 05.12.2024 ро?у;
-витягом з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію шлюбу права щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00048326869 від 06.12.2024 ро?у.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить до висновку, що вимога позивача про встановлення факту родинних відносин, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_1 , підлягає до задоволення.
Суд також вважає, що наявність розбіжностей у документах померлої ОСОБА_5 , позбавляє позивача ОСОБА_1 права на отримання спадщини, чим порушуються її спадкові права, які підлягають поновленню шляхом задоволення заяви.
Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу положень ст.1261 ЦК України, позивач має право на спадкування майна, що належало померлій матері, як спадкоємиця першої черги за законом.
В ч.3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до довід?и №19-4/17, виданої 17.01.2025 ро?у Дзвиниць ?им старостинсь?им о?ругом ви?онавчого ?омітету Заліщиць ?ої місь?ої ради, ОСОБА_5 на момент своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . З нею на момент смерті проживала та була зареєстрована доч? ОСОБА_4 , я?а вступила в управління її спад?овим майном.
Відповідно до приписів чинного на момент вини?нення спірних правовідносин ЦК УРСР, зо?рема його ч.1 ст.529, при спад?уваності за за?оном спад?оємцями першої черги є: в рівних част?ах, діти (у тому числі усиновлені), дружина і бать?и (усиновителі) померлого. До числа спад?оємців першої черги належить та?ож дитина померлого, я?а народилася після його смерті.
Згідно ст.ст.548, 549 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спад?оємець її прийняв. Не допус?ається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийняття спадщини визнається належною спад?оємцем з часу від?риття спадщини. Визнається, що спад?оємець прийняв спадщину я?що він фа?тично вступив в управління або володіння спад?овим майном.
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі №265/6868/16-ц (провадження №61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Позивач ОСОБА_1 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину після її смерті, а саме право на земельну частку (пай) у селянській спілці «Золотий колос», що стверджується вищевказаними належними та допустимими доказами.
Позивач звернулася до Заліщицької державної нотаріальної контори задля оформлення спадкових справ на майно після смерті ОСОБА_5 , де було до майна останньої заведено спадкову справу №11/2025 від 21.01.2025 року.
02 травня 2025 ро?у в.о. державного нотаріуса Заліщиць?ої державної нотаріальної ?онтори Інна Діди? в листі №191/02-14 повідомила позивачу про те, що відсутні правовстановлюючих до?ументів на рухоме спад?ове майно та документах виявлені розбіжності, а саме: відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , спадкодавець - ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про народження позивачки серія НОМЕР_2 , її мати - ОСОБА_5 . Тому рекомендовано звернутись до суду для встановлення родинних відносин, а також для визначення належності рухомого майна матері та наступній належності позивачу, як спадкоємцеві по закону.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" №7 від 16.04.2004 року, громадянин, включений до списку, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Згідно п.3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Згідно ст.2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.
Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла її дочка ОСОБА_1 , оскільки проживала та була зареєстрована з померлою в одному будинковолодінні та вступила в управління її спад?овим майном.
Таким чином, суд приходить до переконання, що даний позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1216-1218, 1220-1223, 1225, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити юридичний фа?т, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ро?у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ро?у народження ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), я? спад?оємцею за за?оном першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ро?у ОСОБА_5, право на земельну част?у (пай), розміром 1,22 умовних ?адастрових ге?тара, в селянсь?ій спілці "Золотий ?олос", під номером НОМЕР_4 у спис?и громадян, членів я?ої в?лючена ОСОБА_5, згідно додат?у №1 до державного а?та на право ?оле?тивної власності на землю серії ТР №25, виданого 28.12.1995 ро?у, відповідно до розпорядження голови Заліщиць?ої РДА №49 від 25.01.1996 ро?у.
Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: м.Заліщики, вул.С.Бандери, 15-Б, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДПОУ 04058396.
Повний текст судового рішення складено 09.10.2025 року.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ