Справа № 459/2008/25
Провадження № 2/459/549/2025
(заочне)
09 жовтня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Дем'яновської Ю.Д.,
з участю секретаря судового засідання Середницької І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
18 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» звернулось до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 62895,20 грн., витрати на професійну правничу допомогу 7200 грн, витрати на оплату послуг поштового зв'язку та сплачений судовий збір.
Як на підставу позовних вимог посилається на ту обставину, що 02.05.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р01.00213.003903927, згідно якого остання отримала кредитні кошти в сумі 55582,16 грн. строком на 50 місяців зі сплатою відсотків за їх використання в розмірі 14.94 %. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, кредитну заборгованість та відсотки в повному обсязі не погашала, в зв'язку із чим станом на 02.07.2022 сформувалася заборгованість в розмірі 62895,20 грн., з яких: 42060,57 грн. заборгованість за основним боргом, 20834,63 грн. заборгованість за відсотками.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» був укладений договір факторингу № 16/11-23, відповідно до умов яких останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище договором.
29.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» був укладений договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 .
Оскільки грошове зобов'язання відповідачем не виконано, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 27.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи на 15.08.2025. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач не скористалася правом на подання відзиву.
У зв'язку із неявкою належним чином повідомленого відповідача розгляд справи 15.08.2025 відкладено.
В судове засідання 02.10.2025 року сторони не з'явились.
Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явилася, не повідомила суду про причини своєї відсутності, заяв чи клопотань не подала, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи в порядку п.4. ч.8 ст.128 ЦПК України.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності сторін є дата складання повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, при цьому кожна сторона відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
02.05.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Р01.00213.003903927, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит на поточні потреби в сумі 55582,16 грн. та зобов'язався повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості).
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 50 місяців.
Згідно п. 1.3, 1.4 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує річну процентну ставку в розмірі 14.94% від залишкової суми кредиту. (а.с.69-71)
До договору банком також долучено Заяву анкету ОСОБА_1 (а.с.63)
Як встановлено з Паспорта споживчого кредиту, сума кредиту 55582,16грн, термін 50 місяців, процентна річна ставка 14,94%, тип процентної ставки фіксований. (а.с.85-86) паспорт споживчого кредиту (а.с.85). Додатком до Паспорта споживчого кредиту є графік щомісячних платежів за кредитним договором, де вказано суми щомісячних платежів , та що реальна річна процентна ставка 16%, загальна вартість кредиту 75028,55 грн (а.с.87)
Свої зобов'язання щодо надання відповідачу кредитних коштів АТ «Ідея Банк» виконало в повному обсязі. Проте відповідач погашення кредиту та сплату нарахованих відповідно до договору відсотків не здійснювала в повному обсязі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 02.07.2022 в розмірі 62895,20 грн., з яких: 42060,57 грн. заборгованість за основним боргом, 20834,63 грн. заборгованість за відсотками.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» було укладено договір факторингу № 16/11-23, відповідно до умов якого, АТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Сонаті» право вимоги до боржників за кредитними договорами. (а.с.46-59)
Пунктом 2.2 договору факторингу встановлено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно платіжної інструкції № 566 від 17.10.2023 року та №608 від 17.11.2023 року ТОВ «Сонаті» перерахувало АТ «Ідея Банк» 200000,00 грн та 2795777,00 грн як плату за відступлення прав вимоги за договором Факторингу № 16/11-23 від 16.11.2023 року. (а.с.15,16)
29.12.2023 між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого, клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. (а.с.33-45)
Відповідно до витягів з реєстрів боржників до указаних договорів факторингу серед інших, до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Р01.00213.003903927 від 02.05.2018 у сумі 62895,20 грн., з яких: 42060,57 грн. заборгованість за основним боргом, 20834,63 грн. заборгованість за відсотками. (а.с. 61, 64-68).
Відповідач користувалася кредитними коштами про що свідчить виписка з її рахунку від 16.11.2023 за період 02.05.2018 - 12.04.2022, боржниця частково погашала наявну заборгованість, однак остання дата погашення заборгованості була здійснена 12.04.2022.(а.с.89-94).
Як зазначив позивач, всі нарахування, що відбулись до дати отримання ТзОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права грошової вимоги - 16.11.2023. ТзОВ «Санфорд Капітал» та ТзОВ «ФК «Сонаті» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
У відповідності до довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № Р01.00213.003903927 станом на 16.11.2023 складається з заборгованості за основним боргом 42060,57 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 20834,63 грн., що разом становить 62895,2 грн. (а.с.62)
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, умови якого позикодавцем були виконані. Однак відповідач свої зобов'язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість згідно розрахунку позивача, який відповідає умовам, узгодженим між сторонами умовам, узгодженим сторонами договорів, а також сумам, отриманим відповідачем.
Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку, матеріали справи не містять.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, в тому числі, договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач у передбаченому законом порядку набув право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ч. 2 ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 1050ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконала, отримані кошти не повернула, внаслідок цього виникла заборгованість, яка становить 62895,20 грн., з яких: 42060,57 грн. заборгованість за основним боргом, 20834,63 грн. заборгованість за відсотками та яка підтверджена розрахунком позивача і відповідачем не спростована.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, встановленого ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:
- копію договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024 № 1/04, укладеного між АБ «Альянс ДЛС» та ТОВ «Санфорд Капітал» з додатками (а.с.19-29)
- копію акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 5 від 05.05.2025, де вказано що були надані такі послуги як проведення юридичного та фінансового аналізу боржника та складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості; (а.с.76)
- копію реєстру боржників від 01.04.2025 року; (а.с.60)
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;(а.с.17-18)
- копію ордеру № 1310920; (а.с.14)
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну відсутність участі представника позивача при розгляді даної справи, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 4000,00 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача оплати послуг поштового зв'язку, понесених позивачем, суд вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки стягнення такого виду витрат не передбачено главою 8 розділу І Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 258,259, 263- 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість в розмірі 62895 (шістдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 20 копійок за кредитним договором № Р01.00213.003903927 від 02.05.2018., з яких 42060,57 гривень заборгованість за основним боргом, 20834,63 гривень заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄДРПОУ 43575686, юридична адреса: 49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 21, 5 поверх, приміщення 68,69).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено 09.10.2025 року.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська