Справа № 459/2767/24
Провадження № 2/459/703/2025
09 жовтня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.
з участю секретаря судового засідання Ганас К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,
У жовтні 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом до Держави Україна, Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 12 грудня 2024 року закрито провадження у справі.
Постановою від 25.06.2025, ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 12 грудня 2024 року про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування позову покликається на те, що позовні вимоги стосуються зняття арешту з усього нерухомого майна, а не лише з 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 . Маючи намір отримати спадщину, яка залишилася після смерті сестри і відмови її дітей від своїх часток на її користь. Накладення арешту на вищезазначену квартиру є перешкодою для оформлення права на спадщину та вільного користування, володіння та розпорядження належним їй майном на власний розсуд.
06.10.2025 позивачка подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити.
10.12.2024 на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, у якому він просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що на примусовому виконанні у відділі Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебували виконавчі провадження № 44292659 та № 57926969 з виконання виконавчого листа № 459/2617/14-к, виданого 14.07.2014 Червоноградським міським судом Львівської області, про конфіскацію всього особистого належного майна ОСОБА_2 в користь держави. У вищевказаних виконавчих провадження державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.07.2014 року Червоноградським міським судом Львівської області видано виконавчий лист №459/2617/14-к про конфіскацію всього особисто належного майна ОСОБА_2 в користь держави.
Даний виконавчий лист двічі знаходився на виконанні у Червоноградському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державними виконавцями були відкриті виконавчі провадження №44292659, 57926969, однак виконавчий документ двічі повернуто стягувачеві без виконання.
Згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 07.08.1996 р., виданого державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальтної контори, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в рівних частках кожному. На 1/5 частину квартири, яка належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_5 .. На 1/5 частину квартири, що належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_5 .
Як видно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на квартиру, що належить на праві власності за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 накладено обтяження у вигляді арешту.
ОСОБА_2 перебуває у реєстрі боржників, Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників від 26.07.2024, на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області про конфіскацію всього особисто належного майна ОСОБА_2 в користь держави, номер виконавчого провадження:57926969.
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24.01.2024 року Червоноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 про що складено актовий запис №125.
Відповідно до відповіді Шептицької державної нотаріальної контори Львівської області від 16.09.2025 №340/01-16, після смерті ОСОБА_2 , 1969 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вказаній конторі було відкрито спадкову справу №183/2024. Спадкоємцем по закону до майна ОСОБА_2 є її сестра, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .. Крім неї інших спадкоємців, що мають право на спадщину за законом немає.
При зверненні до суду позивачка послалася на порушення своїх прав як спадкоємця ОСОБА_2 , оскільки не має можливості успадкувати майно через накладений на нього арешт, посилаючись на ЦК України та Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч.1 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Частина 1 ст.52 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606 «Про виконавче провадження» ( в редакції на час накладення арешту) визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копія постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Вище наведені правові норми свідчать, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.
Згідно з ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця ), до інших осіб спадкоємців.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялись внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст. 1268 ЦК України).
Частина 1 ст. 1299 ЦК України визначає, що якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього права.
Як встановлено ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент існування виконавчого провадження до 2016 року, у разі закінчення виконавчого провадження ( крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого орану (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також проводяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Аналогічні норми містить й чинна редакція Закону України від 02 червня 2016 року №1404 «Про виконавче провадження» ( ч.1 ст.40).
Отже, відповідачем Червоноградським МВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) після повернення виконавчого документа стягувачу у встановленому порядку не припинено чинності арешт боржника, накладеного постановою державного виконавця.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404- VIII від 02.06.2016 року врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем.
Відповідно до цієї норми особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Зважаючи на відсутність діючого виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа №459/2617/14-к, виданого Червоноградським міським судом Львівської області 14.07.2014 про конфіскацію майна, яке належить ОСОБА_2 , закінчення строку його виконання, суд дійшов висновку, що наявність арешту на майні ОСОБА_2 за відсутності доцільності у застосуванні такого заходу забезпечення виконавчого провадження, у тому числі після смерті боржника, безсумнівно порушує права його спадкоємців у даному випадку ОСОБА_1 , які підлягають захисту судом в обраний нею спосіб, а відтак позов слід задовольнити. Поміж іншим, виходячи з принципу індивідуалізації покарання та індивідуальності відповідальності, смерть засудженого виключає можливість виконання застосованого до нього покарання його спадкоємцями.
За таких фактів, міркувань та норм цивільного законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Зняти арешт з усього нерухомого майна, в тому числі: квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладений на підставі постанови Червоноградського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області № 57926969 від 14.12.2018.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09.10.2025.
Суддя: А. І. Жураковський