465/8857/25
1-кс/465/1608/25
/про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/
06.10.2025 м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , її захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141370000778 від 04.10.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львів, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій,
встановив :
Слідчий ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Франківського районного суду міста Львова з клопотанням, погодженим із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львів Львівської області ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025141370000778 від 04.10.2025 року відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник отримали копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується їх особистими підписами у клопотанні.
В обґрунтування клопотання слідчий СВ покликається на те, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичних речовин з метою збуту, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення вимог чинного законодавства України, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін загальною вагою 31,496 грам слідством обставинах та способі, але не пізніше 04.10.2025, придбала з метою збуту, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін загальною вагою 31,496 грам, що є особливо великим розміром, яку зберігала при собі.
В подальшому, 04.10.2025, близько 14 години 54 хвилин, ОСОБА_5 , зберігаючи при собі вищевказану психотропну речовину, з метою її подальшого збуту, в м. Львові на вул. Любінська 47, поблизу стадіону “Сільмаш», була зупинена працівниками поліції, затримана та в ході особистого обшуку в останньої було вилучено вищевказану психотропну речовину.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Львів, українка, громадянка України, зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_1 .
04.10.2025 ОСОБА_5 було затримано слідчим ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо під час вчинення злочину.
05.10.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Львів, українка, громадянка України, зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, не навчається, не має офіційно джерела доходу та заробітку.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 , є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, та наявність відповідних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 , може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
Таким чином, із зібраних в ході досудового розслідування матеріалів та встановлених обставин кримінального правопорушення вбачається, що запобігти вищеописаним ризикам, досягти мети кримінального провадження шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу неможливо.
Просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Львів у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» із можливістю внесення застави в розмірі 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.
У судовому засіданні прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 підтримав дане клопотання.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні стосовно клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За правилами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як дораніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141370000778 від 04.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК КК України. Останнє розпочате на підставі повідомлення від працівників СКП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області про те, що за адресою м. Львів, вул. Любінська, 47 біля стадіону «Сільмаш» було виявлено гр. ОСОБА_5 із посилкою в руках в якій зі слів останньої наявна порошкоподібна речовина білого кольору - амфетамін який остання зберігала з метою подальшого збуту.
При розгляді клопотання встановлено, що 05.10.2025 ОСОБА_5 у відповідності до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та роз'яснено процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
На підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України слідчий надав такі докази:рапортом про вчинення кримінального правопорушення від 04.10.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.10.2025; протоколом обшуку від 04.10.2025; висновком експерта СЕ-19/109-25/14367-НЗПРАП; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Подані слідчим докази вказують на існування обставин, які свідчать про можливе вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України та, які можуть об'єктивно викликати підозру про причетність підозрюваного до його вчинення.
Тому, з урахуванням доводів слідчого та прокурора, стадії досудового розслідування, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, вважає, що в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які вказав слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати те, що підозрювана може з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також може продовжити свою протиправну діяльність, а саме вчиняти відповідних подібні кримінальні правопорушення, аналогічні тому, у якому зараз підозрюється.
Ризик переховування підозрюваної ОСОБА_5 , від суду обумовлений суворістю передбаченого покарання, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, а також існування умов для життя ОСОБА_5 в умовах розшуку, можливості її переховування як на території України, так і за межами України (в тому числі на непідконтрольній території).
Стосовно ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, то суд бере до уваги, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, не має законних джерел заробітку, існують цілком обґрунтовані підстави вважати, що єдиним джерелом її прибутку є незаконний збут (продаж) наркотичних засобів, що дає підстави вважати те, що у разі продовження перебування на волі остання може продовжити вчиняти свою протиправну діяльність, що свідчить про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Водночас, ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог зазначеного вище законодавства, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.
Окрім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 відсутнє постійне офіційне місце роботи чи навчання; відсутнє постійне офіційне джерело доходів; покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, можливе у вигляді позбавлення волі 9 до 12 років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я підозрюваної дозволяє застосування до неї запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування; наявність цілком обґрунтованих ризиків того, що підозрювана у зв'язку із відсутністю у неї офіційного місця праці і джерел доходу, характеризує її як особу зможе продовжити злочинну діяльність та вчинити нові кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Також, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України.
Відтак, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.
Таким чином, вказана сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого підозрюваного, його активів та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, тобто, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ураховуючи наведене, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваної, те що така є багатодітною матір'ю, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких остання підозрюється, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; крім того, беручи до уваги, що досудове слідство триває, не всі докази зібрані, тому виправданим є необхідність визначити підозрюваному заставу у встановленому п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі - 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Такий розмір зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження, не є завідомо непомірним для нього та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченї ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на неї обов'язки: прибувати за першим викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками та іншими учасниками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 309, 371-372, 376, 395 КПК України,
постановив :
Клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141370000778 від 04.10.2025, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задовольнити частково.
Підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Львів, громадянці України, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесят днів, тобто по 01 грудня 2025 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (дві сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області у будь-який момент протягом дії ухвали.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з свідками та іншими учасниками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити по 1 грудня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області, має бути наданий уповноваженій особі Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам справи.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 09.10.2025 о 08:40 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1