Справа № 203/5998/25
Провадження № 2/461/3757/25
про залишення позову без руху
03.10.2025 суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), в інтересах якої діє ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради (ЄДРПОУ 43459222, адреса: м.Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 1) про позбавлення батьківських прав -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2., звернулася до Центрального районного суду м. Дніпра з позовом до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 12.09.2025 справу передано за підсудністю на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 визначено головуючого суддю Зубачик Н.Б.
Перевіривши матеріали позовної заяви судом встановлено, що така не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з огляду на наступне.
Частиною 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач судовий збір не сплатила, в позовній заяві просить звільнити її від сплати судового збору, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, судовий збір перевищує її річний дохід, крім цього відсутні будь які доходи окрім соціальної допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами, гуманітарної/благодійної допомоги. У разі відмови у задоволенні про звільнення від сплати судового збору, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі.
Положеннями ч.ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За нормами законодавства єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення позивача від сплати судового збору є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Крім того, у пункті 29 Постанови Пленуму ВСУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
При цьому, варто наголосити, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати покладається саме на позивача.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, на підтвердження майнового стану позивачем було надано відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 01.08.2025, в якій вказано про отримання позивачем соціальних виплат з відповідних бюджетів, щодо інших доходів позивача інформація відсутня.
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 , на підтвердження свого скрутного матеріального становища не надала суду інших документів (наприклад довідки про відсутність коштів на рахунках в банківських установах, довідки про склад сім'ї, яка би свідчила про наявність у неї утриманців, медичної довідки про стан здоров'я, тощо), а тому, враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні вказаного клопотання про відстрочку позивачу сплати судового збору слід відмовити.
Відтак суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що за подання даного позову повинно бути сплачено судовий збір, який у відповідності до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову чи у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в сумі (3028 грн. х 0,4) = 1211,20 гривень та подати належний документ до суду.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.185 ЦПК України).
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу та його представнику п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків, зазначених вище.
Окрім того, суд вважає за необхідне роз'яснити стороні позивача, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Керуючись ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суд-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання позову про позбавлення батьківських прав, а також про відстрочення судового збору до прийняття рішення у даній справі - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Надати позивачу та його представнику строк п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.
Роз'яснити позивачу та його представнику, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Зубачик Н.Б.