461/5275/25
1-кп/461/536/25
06.10.2025 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі колегії суддів:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисниці - ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000185 від 16.06.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Макіївка Донецької обл., який зареєстрований за адресою: Донецька обл., м. Макіївка, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який не є депутатом, адвокатом або нотаріусом, ідентифікаційний номер: 3638803538,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення
20 лютого 2014 року, положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначене початком тимчасової окупації території України, яка розпочалась із збройного вторгнення регулярних військ рф на територію АР Крим і м. Севастополь.
У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, спрямованої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Донецької області, всупереч законодавству України, 07.04.2014 оголошено «Декларацію про суверенітет Донецької народної республіки» та 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про проголошення державної самостійності Донецької народної республіки», за результатами якого проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «днр»). Одночасно прийнято рішення чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. При цьому, упродовж квітня-травня 2014 року в окремих містах Донецької області організовано та проведено низку мітингів з метою привернення уваги та схилення громадян України з числа місцевих мешканців до визнання державної самостійності «днр».
Надалі представниками самопроголошеної «днр», які контролюються окупаційною адміністрацією російської федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично-управлінські («органи державної влади днр») та силові органи.
У результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області упродовж квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Донецької області, які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» визнані тимчасово окупованими територіями.
Одночасно, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Донецької області з числа представників політичного блоку «днр» створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та, згідно з Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», є органами окупаційної адміністрації російської федерації.
У свою чергу, органи окупаційної адміністрації російської федерації, з метою незаконного утримання влади на тимчасово окупованих територіях та чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України, створили незаконні збройні формування, до складу яких залучали місцевих жителів. На тимчасово окупованій території Донецької області, окрім інших, створене незаконне збройне формування «Народної міліції», так званий НОМЕР_1 окремий стрілецький полк (в/ч НОМЕР_2 ), місцем постійної дислокації якого є тимчасово окупована територія м. Новоазовськ Донецької області.
Політичне та військове керівництво російської федерації, діючи всупереч вимогам міжнародних договорів, спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
19.02.2022 головою «днр» підписано указ № 29 «Про проведення загальної мобілізації», та оголошено повну мобілізацію.
21.02.2022, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами російської федерації та світовою спільнотою, російською федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
22.02.2022 президент російської федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
24.02.2022 приблизно о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
24.02.2022, на виконання зазначеного вище наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на цей час.
Громадянин України ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області та беручи упродовж невстановленого періоду часу, однак не пізніше як з 29.06.2022 та до 31.12.2022 участь в діяльності 129 полку (в/ч НОМЕР_2 ) незаконного збройного формування «Народна міліція» самопроголошеної «днр», створеного на тимчасово окупованій території Донецької області, що входить до складу та підпорядковане 1-му армійському корпусу рф, на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, керуючись ідеологічним мотивом, маючи на меті завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, обіймаючи посаду навідника 2 стрілецької роти взводу вогневої підтримки гранатометного відділення НОМЕР_1 полку (в/ч НОМЕР_2 ), виконував накази щодо ведення бойових дій проти Збройних Сил України.
У такий спосіб ОСОБА_8 , ігноруючи свій громадянський обов'язок, передбачений Конституцією України, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діючи добровільно з усвідомленням негативних наслідків своїх дій та на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, у невстановлений період часу, однак не пізніше як з 29.06.2022, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на тимчасово окупованій території Донецької області, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, чим вчинив державну зраду.
У подальшому ОСОБА_8 , обійнявши посаду навідника 2 стрілецької роти взводу вогневої підтримки гранатометного відділення 129 полку (в/ч НОМЕР_2 ) незаконного збройного формування «Народна міліція» самопроголошеної «днр», створеного на тимчасово окупованій території Донецької області, що входить до складу та підпорядковане 1-му армійському корпусу рф, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, керуючись ідеологічним мотивом, за невстановлених органом досудового розслідування обставин та час, однак не пізніше як з 29.06.2022 та до 31.12.2022, в умовах воєнного стану, перебуваючи на окупованих військовими формуваннями російської федерації територіях Донецької (м. Новоазовськ Кальміуського району), Запорізької (с. Приморське Василівського району, с. Володимирівка Запорізького району, с. Приазовське Мелітопольського району, селище Якимівка Мелітопольського району, с. Степне Запорізького району, с. Високе Василівського району, с. Урожайне Пологівського району) та Херсонської (с. Сальково Генічеського району) областей, які ними захоплені та окуповані внаслідок незаконного воєнного вторгнення на територію України, надавав іноземній державі - російській федерації та її представникам - військовослужбовцям збройних сил російської федерації та контрольованих нею представникам самопроголошеної «днр» допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи завдання, пов'язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України, та обов'язки із забезпечення різних видів та форм бою.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК України, як державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, а саме перехід на бік ворога та надання іноземній державі та їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, вчинених в умовах воєнного стану.
Окрім того, громадянин України ОСОБА_8 , діючи умисно, добровільно, за власною ініціативою, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, брав участь в незаконному збройному формуванні, створеному на тимчасово окупованій території, з метою допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
ОСОБА_8 , достовірно знаючи про діяльність самопроголошеної «днр», створеної державою-агресором рф, усвідомлюючи, що така є незаконною, яка спрямована на завдання шкоди національній безпеці України та становить серйозну загрозу суверенітету та територіальній цілісності держави, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, у невстановлений період часу, однак не пізніше як з 29.06.2022, перебуваючи у невстановленому місці на тимчасово окупованій території Донецької області, добровільно вступив до лав незаконного збройного формування самопроголошеної «днр», створеного на тимчасово окупованій території Донецької області, а саме 129 полку (в/ч НОМЕР_2 ), що входить до складу та підпорядковане 1-му армійському корпусу рф, та з цього часу добровільно брав участь у діяльності вказаного незаконного збройного формування на посаді навідника 2 стрілецької роти взводу вогневої підтримки гранатометного відділення НОМЕР_1 полку (в/ч НОМЕР_2 ).
При цьому, ОСОБА_8 , вступаючи до вказаного незаконного збройного формування, був достовірно обізнаний, що воно відноситься до збройних формувань, а саме - має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, які носять формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований характер завдань та методів здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у протистоянні збройній агресії російської федерації та керованих нею самопроголошених «днр» та «лнр», та ставить перед собою специфічні завдання.
ОСОБА_8 , будучи громадянином України, добровільно беручи участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні самопроголошеної «днр», створеному на тимчасово окупованій території Донецької області, відповідно до покладених нього завдань, керуючись статутами збройних сил самопроголошеної «днр» та російської федерації, упродовж невстановленого періоду часу, однак не пізніше як з 29.06.2022 та до 31.12.2022, виконував обов'язки навідника 2 стрілецької роти взводу вогневої підтримки гранатометного відділення 129 полку (в/ч НОМЕР_2 ) незаконного збройного формування самопроголошеної «днр», створеного на тимчасово окупованій території Донецької області, що входить до складу та підпорядковане 1-му армійському корпусу рф, забезпечуючи бойову діяльність полку у місцях перебування збройних сил російської федерації та самопроголошеної «днр» в населених пунктах Донецької (м. Новоазовськ Кальміуського району), Запорізької (с. Приморське Василівського району, с. Володимирівка Запорізького району, с. Приазовське Мелітопольського району, селище Якимівка Мелітопольського району, с. Степне Запорізького району, с. Високе Василівського району, с. Урожайне Пологівського району) та Херсонської (с. Сальково Генічеського району) областей, які ними захоплені та тимчасово окуповані внаслідок незаконного воєнного вторгнення на територію України.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільна участь громадянина України в незаконному збройному формуванні, створеному на тимчасово окупованій території.
II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)
З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
Так, в абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ч. 2 ст. 111 ч. 7 ст. 111-1 КК України, за якими висунуте обвинувачення ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 ч. 7 ст. 111-1 КК України, надійшов до Галицького районного суду м. Львова для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 03.07.2025 було призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 22.09.2025 задоволене клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , та призначений судовий розгляд.
На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 до призначених судових засідань опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур'єр та на сайті Офісу Генерального прокурора.
Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_7 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Галицького районного суду м. Львова щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_7 протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законній владі, в органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
Щодо забезпечення права обвинуваченої на захист, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України, суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.
У цьому провадженні участь захисника є обов'язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуте обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів.
Водночас, стосовно ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов'язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
Захист обвинуваченого за призначенням здійснювала адвокатка ОСОБА_6 , згідно з дорученням Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № 001-130001831 від 08.06.2025.
05.06.2025 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Макіївка Донецької обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який не є депутатом, адвокатом або нотаріусом, РНОКПП: НОМЕР_3 , складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України.
06.06.2025 в офіційному інтернет ресурсі Офісу Генерального прокурора опубліковане повідомлення щодо складання стосовно ОСОБА_7 письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України, а також три повістки про виклик останнього на 12.06.2025, 13.06.2025 та 14.06.2025 для проведення за його участі слідчих (розшукових) та процесуальних дій в якості підозрюваного.
07.06.2025 в офіційному виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» опубліковано повідомлення щодо складання стосовно ОСОБА_7 письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України, а також три повістки про виклик останнього на 12.06.2025, 13.06.2025 та 14.06.2025 для проведення за його участі слідчих (розшукових) та процесуальних дій в якості підозрюваного.
Серед іншого, захисниці ОСОБА_7 - адвокатці ОСОБА_6 12.06.2025 вручена копія письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України.
17.06.2025 підозрюваний ОСОБА_7 оголошений у розшук.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.06.2025 (справа № 461/5015/25, провадження № 1-кс/461/3954/25) наданий дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025140000000185 від 16.06.2025.
Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження цього кримінального провадження, суд у повному обсязі забезпечив участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.
На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись та були вручені захисниці, яка, крім того, була обізнана з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що сторона обвинувачення дотримала усіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_7 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Суд констатує, що усі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia» виконані та дотримані у повному обсязі.
III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор у судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст.111-1КК України та просив призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 років позбавлення волі та з конфіскацією усього належного йому майна; за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Захисниця у своїй промові у ході судових дебатів вказала, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч. 2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України, на її думку, не доведена.
IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчинених кримінальних правопорушень
Вина ОСОБА_7 , у вчиненні поставлених йому у провину кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 ч. 7 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
- інформацією оперативного підрозділу щодо діяльності 129 полку та участі у ньому ОСОБА_7 , з якої встановлено, що НОМЕР_1 окремий стрілецький полк (в/ч НОМЕР_2 ) є НЗФ тер.орг «ДНР», місце постійної дислокації - АДРЕСА_2 , мобілізація до полку проводилась на території Донецька і Донецької області, з лютого 2022 року забезпечував окупацію Запорізької області, тимчасовий штаб розміщувався у м. Мелітополь Запорізької області;
- інформацією оперативного підрозділу щодо встановлення особи ОСОБА_7 та його участі у НЗФ, відповідно до якої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у НЗФ на посаді старшого навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 стрілецької роти НОМЕР_1 окремого стрілецького полку, у званні рядовий;
- даними електронного реєстру Державної міграційної служби України, за якими отримано карту-анкету ОСОБА_7 із відомостями щодо дати, місця народження, проживання, перебування у громадянстві України, видачу паспортів громадянина України та для виїзду за кордон, які є дійсними, а також його фото, яке використано при проведенні впізнання, актовий запис про народження ОСОБА_9 , який підтверджує анкетні відомості, місце народження;
- матеріалами, на підставі яких здійснювались НСРД, виділення матеріалів досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 , дозвіл на використання результатів НСРД у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 (клопотання слідчого, ухвала слідчого судді, доручення слідчого, рішення прокурора про розсекречення, постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування, призначення групи прокурорів, ухвала слідчого судді Львівського апеляційного суду від 18.06.2025 про дозвіл на використання результатів НСРД);
- протоколом за результатами НСРД від 23.03.2023, яким фіксований факт зняття інформації з мобільного додатку месенджера «Телеграм» за номером телефону ОСОБА_10 . Зокрема, зафіксовані відомості про користувача ОСОБА_10 , наявність 103 чатів для спілкування та пересилання файлів, у т.ч з абонентами «PSIX штаб», «Яр НШ 4 Бат», «Артем Штаб 129», у переписці з якими є документи щодо участі Зайцева у НЗФ. Також виявлений значний масив документів щодо діяльності НЗФ - так званого НОМЕР_1 полку ДНР, у якому ОСОБА_10 займав керівну посаду - нач. штабу - заступник командира НОМЕР_1 окремого стрілецького полку. Документи щодо діяльності НЗФ пересилались між керівниками штабів батальйонів та ОСОБА_10 та такі містять відомості про особовий склад полку, у тому числі щодо ОСОБА_7 ;
- протоколом за результатами НСРД від 01.04.2023 щодо зняття інформації з месенджера «Телеграм» за номером телефону ОСОБА_10 . Окрім наведеної у попередньому протоколі інформації, деталізовано переписку з абонентами, назви яких та контент інформації, якою обмінювались, свідчить про їх відношення до керівництва штабів 129 полку - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «Двойка 129 Ком», « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «Дядя Миша 5 бат», «Нш129», «Зоя Штаб 9 ТБ», « ОСОБА_11 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », « ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_7 », «Жека связь 129», « ІНФОРМАЦІЯ_8 », « ІНФОРМАЦІЯ_9 », « ІНФОРМАЦІЯ_10 » , « ІНФОРМАЦІЯ_11 », « ІНФОРМАЦІЯ_12 », « АДРЕСА_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_13 », « ІНФОРМАЦІЯ_13 », « ІНФОРМАЦІЯ_14 », « ІНФОРМАЦІЯ_15 », « ІНФОРМАЦІЯ_16 », ІНФОРМАЦІЯ_17 », « ІНФОРМАЦІЯ_18 », а також « ІНФОРМАЦІЯ_19 », «Яр НШ 4 Бат», «Артем Штаб 129», у переписці з яким є документи щодо участі ОСОБА_7 у НЗФ;
- протоколом огляду від 20.05.2024, відповідно до якого оглянуто інформацію на диску, що є додатком до протоколу НСРД, на предмет наявності відомостей, що підтверджують використання месенджера «Телеграм», з якого знято інформацію у ході НСРД, саме ОСОБА_10 , який обіймав посаду нач. штабу - заступника командира НОМЕР_1 окремого стрілецького полку. У ході огляду зафіксований використовуваний номер, використане користувачем ім'я - « ОСОБА_12 », пересилання користувачем іншим абонентам документів, що посвідчують його особу (фото паспорта громадянина України із його фотографією та усіма реквізитами щодо дати та місця народження, видачі паспорта, місця реєстрації, окремо довідки про присвоєння ідентифікаційного номера), а також документів, у яких ОСОБА_10 фігурує як нач.штабу 129 полку;
- протоколом огляду від 20.03.2024, відповідно до якого оглянуто інформацію на диску, що є додатком до протоколу НСРД, та зафіксовано інформацію щодо участі ОСОБА_7 у НЗФ.
Зокрема, 29.06.2022 абонент «PSIX штаб» переслав Молчанову файл «ДД 4 сб 129 сп МР», який є списком військовослужбовців 129 осп, які забезпечені грошовими виплатами за період з лютого по травень 2022 року. У списку під № 192 зазначений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі зазначенням посади - старший навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 стрілецької роти НОМЕР_1 окремого стрілецького полку, у званні рядовий.
28.08.2022 о 04:20 абонент «Яр НШ 4 Бат» переслав Молчанову файл «Командировочньіе 4 сб», який є списком військовослужбовців НОМЕР_1 окремого стрілецького полку, які відряджені у різні підрозділи для виконання бойових завдань. У списку є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі зазначенням посади - навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 стрілецької роти НОМЕР_1 окремого стрілецького полку, у званні рядовий, який забезпечений зброєю - АК-47.
28.08.2022 о 08:56 абонент «Яр НШ 4 Бат» переслав Молчанову файл «Командировочньіе 4 сб», який є списком військовослужбовців НОМЕР_1 окремого стрілецького полку, які відряджені у різні підрозділи для виконання бойових завдань. У списку є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі зазначенням посади - навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 стрілецької роти НОМЕР_1 окремого стрілецького полку, у званні рядовий, який забезпечений зброєю - АК-47.
28.08.2022 Молчанов переслав абоненту «Артем Штаб 129» файл «Командировочньіе 4 сб (1)», який є списком військовослужбовців НОМЕР_1 окремого стрілецького полку, які відряджені у різні підрозділи для виконання бойових завдань. У списку є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі зазначенням посади - навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 стрілецької роти НОМЕР_1 окремого стрілецького полку, у званні рядовий, який забезпечений зброєю - АК-47.
03.09.2022 Молчанов переслав абоненту «Яр НШ 4 Бат» файл «Для_Молчуна_Командировочньіе_429_полк», який є списком військовослужбовців НОМЕР_1 окремого стрілецького полку, які перебувають у відрядженні. У списку є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у званні рядовий, який забезпечений зброєю - АК-47;
- протоколом огляду від 21.03.2025, відповідно до якого оглянуто інформацію, надану АРМА стосовно ОСОБА_7 , та встановлені відомості щодо присвоєння останньому РНОКПП НОМЕР_3 ;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.02.2025. Свідкам ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які є в/полоненими та утримуються у ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід-1», пред'явлено для впізнання фото ОСОБА_9 . Свідки особисто знали ОСОБА_9 як учасника НЗФ, який проходив службу у 4 стрілецькому батальйоні 129 полку, описали його та упізнали на фото.
- даними протоколу про проведення пред'явлення до впізнання від 20.02.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 , який є в/полоненим та утримується у ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід-1», впізнав на фотознімку № 4 за обличчям, формою очей, лоба, а також за загальними рисами обличчя та тілобудови ОСОБА_7 . Свідок ОСОБА_14 повідомив, що 17.04.2023 він підписав контракт на проходження військової служби в НОМЕР_4 бригаді морської піхоти збройних сил рф, де проходив службу на посаді командира відділення взводу вогневої підтримки НОМЕР_5 батальйону 810 бригади до моменту потрапляння в полон 24.08.2023. За час служби з квітня по липень 2023 року перебував в н. п. Ставки Херсонської області, після чого 26.07.2023 отримав наказ висуватися на позиції на території Запорізької області (н. п. Лугівка, поблизу м. Токмак). Під час пересування вони проїжджали м. Мелітополь Запорізької області, де на виїзді з міста зупинилися на блокпості. У ході бесіди з військовослужбовцями, які несли службу на блокпості, свідок ОСОБА_14 познайомився зі ОСОБА_7 , військовослужбовцем 129 полку зс рф;
- даними протоколу про проведення пред'явлення до впізнання від 20.02.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_15 , який є в/полоненим та утримується у ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід-1», впізнав на фотознімку № 4 за обличчям, формою очей, лоба, а також за загальними рисами обличчя та тілобудови ОСОБА_7 . Свідок ОСОБА_15 повідомив, що 22.02.2022 він був мобілізований до в/ч НОМЕР_6 (повної назви військової частини не знає) на посаду стрільця. На вказаній посаді перебував до моменту потрапляння в полон 19.08.2023. З березня по липень 2022 року перебував у розташуванні частини в АДРЕСА_4 . Періодично він виїжджав на полігон, назви якого не пам'ятає, для проходження військової підготовки. Перебуваючи на полігоні, познайомився з військовослужбовцем 129 полку на ім'я ОСОБА_16 ;
- даними протоколу про проведення пред'явлення до впізнання від 20.02.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 , який є в/полоненим та утримується у ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід-1», впізнав на фотознімку № 6 за обличчям, формою очей, лоба, а також за загальними рисами обличчя та тілобудови ОСОБА_7 , який перебував на посаді старшого навідника 4-го батальйону 129 полку, та з яким він познайомився під час проходження військової служби у 3-му батальйоні 129 полку зс рф у Запорізькій області.
V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Аналізуючи вище перелічені докази у їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані у порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані стороною захисту.
За викладених підстав суд дійшов до висновку, що сторона обвинувачення надала достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України в об'ємі пред'явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-які порушення вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлені.
Під час судового слідства не встановлені обставини на підтвердження того, що дії обвинуваченого вчинені під фізичним чи психологічним примусом.
Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_7 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
Наведені вище докази, зокрема, відсутність звернень обвинуваченого до органів влади України про вчинення кримінальних правопорушень представниками окупаційної влади, військовослужбовцям рф чи учасниками контрольованих ними незаконних збройних формувань відносно себе або інших осіб, свідчать про невимушеність його поведінки, відсутність жодного примусу та про добровільність її дій.
За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.
VI. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд не встановив.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
VІІ. Мотиви призначення покарання
Згідно зі ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним зі завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , встановлено, що він є громадянином України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, сукупність усіх характеризуючих обвинуваченого даних.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим злочинів проти основ національної безпеки України в умовах прямої військової агресії проти України, що посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, даних про особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому майна, та за ч.7 ст.111-1 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Зазначене покарання, на переконання суду, буде відповідати меті покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів. Таке покарання домірне тяжкості вчинених ним злочинів і не сприймається явно несправедливим унаслідок м'якості чи/або суворості.
Підстави для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання відсутні.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких вказані правові норми можуть бути застосовані.
VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, стосовно ОСОБА_7 не застосовувались.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.349, 373, 374 КПК України, суд -
1. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі та з конфіскацією усього належного йому майна;
- за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
2. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
3. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирати.
4. Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається через Галицький районний суд міста Львова.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Також, суд роз'яснює, що якщо апеляційну скаргу буде подано обвинуваченим, щодо якого суд ухвалив вирок за результатами спеціального судового провадження, суд може поновити строк подання апеляційної скарги за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після судового засідання вручити захиснику та прокурору.
Інформацію про вирок опублікувати в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст.323 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3