Справа № 439/1887/25
Провадження № 3/439/878/25
09 жовтня 2025 року місто Броди
Суддя Бродівського районного суду Львівської області Войтюк Т.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи невідоме,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
19 вересня 2025 року о 00 годині 50 хвилин, в м. Броди, вул. Березова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки: Toyota Avensis, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка яка не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проходив у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря, результат якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Мидзка Р.В. подав клопотання про закриття провадження у справі №439/1887/25 про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Зазначив, що ОСОБА_1 транспортним засобом марки: Toyota Avensis, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , не керував, а тому не є суб'єктом адміністративного правопорушення. Окрім цього, додав, що зупинка транспортного під керуванням ОСОБА_1 була безпідставною та не відповідала вимогам ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Проведення огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я відбулось з порушенням його порядку та умов, а саме у Акті медичного огляду відсутні дані про стан алкогольного сп'яніння з визначенням точних значень стану алкогольного сп'яніння. Крім того, захисник покликається на те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, не забезпечено йому право на захист.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що 18.09.2025 року близько 17:00 год. - 18:00 год. вживав пиво. 19.09.2025 року в ночі перебував за місцем проживання, до нього зателефонували друзі з проханням забрати їх із заправки ОККО. Він вночі, на автомобілі, поїхав на заправку ОККО, щоб забрати друзів. Коли забрав друзів із заправки його зупинили працівники поліції. Не заперечував, що керував транспортним засобом на момент зупинки даного автомобіля працівниками поліції. Підтвердив, що він відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Такий огляд був проведений в медичному закладі.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п. 1.9 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів визначені розділом 2 ПДР.
Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, ОСОБА_1 вимоги указаних вище пунктів Правил дорожнього руху не виконав.
Суд доходить до такого висновку на підставі оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП.
За змістом ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до п. 6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266КУпАП.
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок).
Відповідно до п. 4 цього Порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6, 8 Порядку).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Так, вина ОСОБА_1 об'єктивно підтверджується сукупністю зібраних доказів у справі, а саме фактичними даними, які містяться в:
-Протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №458193 від 19 вересня 2025 року, вбачається, що 19 вересня 2025 року о 00 годині 50 хвилин, в м. Броди, вул. Березова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки: Toyota Avensis, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка яка не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проходив у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря, результат якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння;
-Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19 вересня 2025 року, огляд проведений з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка яка не відповідає обстановці, від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу Drager 6820 відмовився.
-Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.09.2025 року, проведений о 01 годин 20 хвилин, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння;
-відеозаписі фіксації події адміністративного правопорушення з якого вбачається, що 19 вересня 2025 року о 00 годині 50 хвилин, в м. Броди, вул. Березова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки: Toyota Avensis, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 . Окрім цього, з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Відеозапис містить фіксування проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я в КНП Бродівська ЦМЛ. Після проходження огляду в медичному закладі, поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 його права.
Суд відхиляє аргументи захисника ОСОБА_1 - адвоката Мидзки Р.В., наведені ним в клопотанні про закриття провадження.
З відеозапису фіксації події адміністративного правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки: Toyota Avensis, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 . Даний транспортний засіб був заведений та світились сигнальні вогні, також ОСОБА_1 вийшов з автомобіля з місця водія. Окрім цього, ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував щодо факту керування транспортним засобом марки: Toyota Avensis, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , а тому твердження щодо відсутності складу адміністративного правопорушення у зв'язку із відсутністю суб'єкта адміністративного правопорушення є хибним.
У своєму письмовому клопотанні адвокат покликається на те, що працівники поліції для того, щоб вимагати від водія пройти огляд на стан сп'яніння, поліція має довести законність його зупинки, а з матеріалів справи не вбачається, що водій допустив будь-які порушення ПДР, за які його слід суло зупинити. Вважає, що всі докази у справі одержані із порушенням принцип «плоди отруєного дерева» як такі, що одержані внаслідок порушення законодавства.
Покликання захисника про порушено вимоги ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки працівники поліції безпричинно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , не ґрунтуються на вимогах закону. Незалежно від причини зупинки транспортного засобу, поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння чи іншого хворобливого стану, який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Окрім того, відповідно до положень п.п.1, 3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Крім цього, захисник вказує на те, що поліцейський не роз'яснив особі права відповідно до ст. 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зокрема, скористатися правом на правову допомогу.
Разом з цим, суд вважає необґрунтованими доводи захисника про порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема не надання можливості реалізувати свої права передбачені статті 268 КУпАП
Суд враховує, що відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Як слідує з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, 19.09.2025 року о 00:50 год працівники поліції зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . Разом з цим, ОСОБА_1 вказав працівнику поліції, що бажає скористатись правовою допомогою та висловив прохання забезпечити йому право на захист та погоджувався на захист адвоката від держави. У відповідь, працівник поліції зазначив, що законодавством України не передбачено у нього обов'язку здійснювати виклик адвоката, а тому, якщо особа бажає, він має право самостійно це зробити.
Особі були роз'яснені його права до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений 19.09.2025 об 01:47 год.
Отже, з моменту зупинки транспортного засобу і до моменту складення протоколу, ОСОБА_1 так і не вжив заходів для того, щоб викликати адвоката або іншим чином скористатись правовою допомогою.
Вище вказані обставини свідчать, що поліцейський жодним чином не перешкоджав ОСОБА_1 у користуванні правами, визначеними у КУпАП, у тому числі, не обмежував у праві отримати/скористатись правовою допомогою адвоката. Натомість, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності так і не скористався своїм правом на правову допомогу адвоката.
Відповідно до чинного законодавства України, до повноважень та обов'язків поліцейського не входить надання юридичного захисту та забезпечення адвокатом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. При цьому, законодавством України не визнана обов'язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Поліцейський, згідно із законодавством України, лише ознайомлює особу із її правами, однак, виключно така особа вирішує, чи скористається вона своїм правом та у який спосіб.
Відтак, твердження захисника про порушення працівником поліції під час складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення права на захист, спростовується наданим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Щодо порушення проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а саме відсутність у Акті медичного огляду даних про стан алкогольного сп'яніння з визначенням точних значень стану алкогольного сп'яніння, суд вважає таке необґрунтованим.
Захисник долучив до матеріалів справи копію акта медичного огляду ОСОБА_1 №303 від 19.09.2025 року о 01 годині 20 хвилин, з якого встановлено, що ОСОБА_1 від проходження огляду з використанням технічних засобів відмовився. Висновок та діагноз за результатами огляду - алкогольне сп'яніння, без ушкодження.
На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського встановлено, що під час проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 на пропозицію лікаря пройти огляд за допомогою технічного засобу - відмовився.
Отже, ОСОБА_1 відмовився проходити огляд з використанням технічних засобів в медичному закладі, що підтверджується Актом та відеозаписом.
За таких обставин, дослідивши докази у справі, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із позбавлення права керування транспортними засобами.
Окрім того, відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з правопорушника необхідно стягнути судовий збір в розмірі, встановленому цим законом.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 284 КУпАП, суддя,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік(одержувач коштів: Львівська обл./м. Львів ГУК Львів/Львів 21081100, код ЄРДПОУ 38008294, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA 268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави (одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штраф за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу,визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Л. Войтюк