08 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 755/13900/25
провадження № 61-242вп25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянув питання щодо визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба
у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації,
про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною,
01 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла справа № 755/13900/25, передана за ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня
2025 року, для визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні
та спілкуванні з дитиною у порядку статті 29 ЦПК України.
Суд першої інстанції, передаючи справу до Верховного Суду для визначення підсудності, виходив з того, що сторони проживають за межами території України.
Верховний Суд вважає, що у визначенні підсудності справи слід відмовити
з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право
в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом,
який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно частини десятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має
в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися
за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ
про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою
без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави для висновку,
що суддя Верховного Суду визначає підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за межами України.
Доказами проживання громадянина України за її межами можуть бути: довідка
про перебування на консульському обліку в дипломатичній установі України, документи, видані в країні перебування (посвідка на проживання, інші офіційні документи, що підтверджують законне перебування в іншій країні).
Відповідно до статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло,
в якому вона проживає постійно або тимчасово.
З надісланих матеріалів справи вбачається, що згідно копій паспортів сторони
у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України та мають зареєстроване місце проживання в Україні.
Згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру (довідка
№ 1609589 від 28 липня 2025 року) відповідач ОСОБА_2 зареєстрована
за адресою: АДРЕСА_1 з 15 січня 2018 року
по теперішній час.
У позовній заяві та відзиві на позовну заяву сторони зазначають, що вони наразі проживають у Великобританії.
За правилами статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Втім, належні докази, які б свідчили про те, що сторони проживають за межами України станом на час скерування цієї справи до Верховного Суду (тимчасова реєстрація, набуття соціального статусу тощо) у справі відсутні.
Тимчасове перебування громадян України за межами України
не є підставою для визначення підсудності судових справ за їх участю Верховним Судом.
Вказаний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 05 квітня 2024 року
у справі № 638/16989/23 (провадження № 61-84вп24).
Зважаючи на викладене та враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2
є громадянами України, проте належні та допустимі докази, що підтверджують факт постійного місця проживання сторін за межами України, матеріали справи
не містять, тому відсутні підстави для визначення підсудності цієї справи Верховним Судом.
Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у визначенні підсудності справи № 755/13900/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя
особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Матеріали справи повернути до Дніпровського районного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко