09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 521/7532/22
провадження № 61-12388 ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 21 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» про визнання незаконною відмови у проведенні перерахунку, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» (далі - ТОВ «Інстафінанс»), у якому просив визнати незаконною відмову ТОВ «Інстафінанс» у проведенні перерахунку виплачених коштів за кредитним договором від 27 листопада 2021 року № ID6065477, зобов'язати ТОВ «Інстафінанс» рахувати виплачені йому 1 300,00 грн, як повернення основної суми боргу, зобов'язати торгову марку «Dinero» ТОВ «Інстафінанс» надати йому довідку про закриття боргу за кредитним договором від 27 листопада 2021 року № ID6065477, а також стягнути із відповідача на його користь 5 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 21 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
05 жовтня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав касаційні скарги на вказані судові рішення, у яких просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційні скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційні скарги подані на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, що стягуються чи оспорюються, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Предметом спору у цій справі є вимоги провизнання незаконною відмови відповідача у проведенні перерахунку виплачених коштів, зобов'язання рахувати виплачені кошти, як повернення основної суми боргу, зобов'язання видати довідку про закриття боргу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн. Ціна майнових позовних вимог у цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 80 = 242 240 грн), відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України є незначної складності.
Касаційні скарги не містять мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у таких справах підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Правом на апеляційне оскарження ОСОБА_1 скористався.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавста, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційні скарги на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та звільнення від сплати судового збору вирішенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 21 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» про визнання незаконною відмови у проведенні перерахунку, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара