01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 207/3013/20
провадження № 61-5890св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи: державний реєстратор комунального підприємства Куманівецької сільської ради «Вектор» Хоменко Олександр Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, державний реєстратор Мороз Дмитро Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Інна Петрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі судді Скиби С. А. від 05 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М., Свистунової О. В. від 02 квітня 2025 року,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор комунального підприємства Куманівецької сільської ради «Вектор» (далі - КП «Вектор») Хоменко О. В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М., державний реєстратор Мороз Д. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П., про звільнення майна з-під арешту.
Позовна заява мотивована тим, що з 08 жовтня 2013 року по 03 листопада
2020 року було накладено арешт на нерухоме майно, а саме: багатофункціональну будівлю, А5, загальною площею 4 597,3 кв. м, зі спорудами, огорожею, 1-5, спорудами, тротуаром, І, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 191388412104, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебувало у власності
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності.
Позивач зазначав, що 03 листопада 2020 року право власності на вказане нерухоме майно на підставі іпотечного договору від 28 грудня 2006 року перейшло до ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс».
Тобто, починаючи з 03 листопада 2020 року власником спірної багатофункціональної будівлі є ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс».
20 червня 2018 року державний реєстратор КП «Вектор» Хоменк О. В. на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року у справі № 187/998/16-ц про забезпечення позову
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 червня 2018 року, індексний номер 41704434, номер запису про обтяження 26712245, яким накладено арешт на спірне нерухоме майно, належне на дату накладення арешту ОСОБА_1
14 вересня 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М. у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відкритому на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 , виніс постанову про арешт спірного об'єкта нерухомого майна, належного на дату накладення арешту ОСОБА_1 , що закріплено рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43018608 від 14 вересня 2018 року, номер запису про обтяження 27931109.
26 квітня 2019 року державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційне Бюро» Морозом Д. О. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року у справі № 752/2965/19 за заявою ОСОБА_3 , яка подана до подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 квітня 2019 року, індексний номер 46681596, номер запису про обтяження 31377797, яким було накладено арешт на спірний об'єкт нерухомого майна, належний на дату накладення арешту
ОСОБА_1
30 березня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П. на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року у кримінальній справі № 757/12845/20-к, постановленої судом за клопотанням представника ОСОБА_4 , було прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 березня 2020 року, індексний номер 51828330, номер запису про обтяження 36128331, яким накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, належного на дату накладення арешту ОСОБА_1 .
Позивач посилається на те, що існування вищевказаних обтяжень у вигляді арештів на майно створює товариству перешкоди у реалізації права власності на таке нерухоме майно, товариство у встановленому законом порядку набуло право власності на це майно. Отже, позивач вважав, що наявні правові підстави для звільнення спірного майна з-під арешту.
З врахуванням викладеного, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» просило суд звільнити з-під арештів належне йому майно, накладених на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 червня 2018 року індексний номер 41704434, прийнятого державним реєстратором КП «Вектор»
Хоменком О. В.; постанови про арешт об'єкту нерухомого майна від 14 вересня 2018 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 квітня 2019 року, індексний номер 46681596, прийнятого державним реєстратором Морозом Д. О.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 березня 2020 року, індексний номер 51828330, прийнятого приватним нотаріусом Кузьменко І. П.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року у задоволенні позову
ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» звернулося до суду лише з позовними вимогами про звільнення майна з-під арешту, не заявляючи вимог про визнання права власності на це майно, яке оспорюється відповідачами. ОСОБА_2 вказував про те, що спірне нерухоме майно належить саме ОСОБА_1 , який намагається уникнути відповідальності щодо повернення йому боргу. Таким чином, позивачем не дотримано вимог закону, зокрема положень частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» задоволено частково. Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року у справі № 757/12845/20-к закрито. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: КП «Вектор» ОСОБА_5 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М., державний реєстратор Мороз Д. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П., про звільнення майна з-під арешту відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки арешти на спірну багатофункціональну будівлю були накладені, у тому числі, на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року у справі № 187/998/16-ц та ухвали Голосіївського районного суду
м. Києва від 11 лютого 2019 року у справі № 752/2965/19, з метою забезпечення позову у цивільних справах, порядок вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову визначений вимогами статті 158 ЦПК України. Таким чином, у цій частині позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, а тому правових підстав для задоволення вимог про звільнення майна з-під арешту немає.
Суд виходив із того, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення майна з-під арешту, який було накладено у виконавчому проваджені. Крім того, позивач не пред'являв вимогу про визнання права власності на арештоване майно.
Щодо арешту на спірне нерухомого майна, який накладено ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року у кримінальній справі № 757/12845/20-к, апеляційний суд зазначив, що такі вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України. Таким чином, позивач не позбавлений права звернутись до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту на спірне майно, якщо вважає, що цим заходом забезпечення кримінального провадження порушені його права.
Постановою Верховного Суду від 22 січня 2025 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у частині вирішення позовних вимог ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» про звільнення майна з під-арешту, накладеного у виконавчому провадженні у цивільних справах № 187/998/16-ц, 752/2965/19, скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року залишено без змін.
Верховний Суд направляючи справу на новий апеляційний розгляд в частині вирішення позовних вимог про звільнення майна з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні та у цивільних справах № 187/998/16-ц, 752/2965/19 зазначив про те, що апеляційний суд відмовляючи у задоволенні цих позовних вимог не звернув уваги на те, що ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» є власником спірного нерухомого майна, унаслідок чого ним обґрунтовано заявлено відповідно до положень частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» лише вимогу про звільнення майна з-під арешту.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» задоволено частково. Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор КП Куманівецької сільської ради «Вектор» Хоменко О. В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М., державний реєстратор Мороз Д.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П., про звільнення майна з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні та у цивільних справах
№ 187/998/16-ц, 752/2965/19, змінено в частині обґрунтування відмови у задоволенні вказаних вимог, виклавши їх в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що реєстрація права власності за позивачем на спірне майно у період, коли на нього накладено арешт, не відповідає вимогам закону, тому у задоволенні позовних вимог в частині звільнення майна з-під арешту, накладеному у виконавчому провадженні та у цивільних справах № 187/998/16-ц, 752/2965/19, слід відмовити із цих підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
05 травня 2025 року від імені ТОВ «ФК Мустанг Фінанс» - адвокат
Новосьолов С. С. подав до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на судові рішення попередніх інстанції, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 квітня 2022 року у справі № 343/2260/20, від 03 травня 2022 року у справі № 390/1608/18, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що товариство, а не ОСОБА_6 , є власником спірного майна, а тому накладення на майно арешт обмежує права позивача на розпорядження цим майном, а тому наявні підстави, передбачені статтею
59 Закону України «Про виконавче провадження», для зняття з майна арешту.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 04 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Багатофункціональна будівля, А5, загальною площею 4 597,3 кв. м, складові частини: споруда, огорожі, 1-5, споруда, тротуар, І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 191388412104, знаходилося у власності ОСОБА_1 , згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 7164639, виданого 24 жовтня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Дудник С. В.
20 червня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства Куманівецької сільської ради «Вектор» Хоменком О. В. на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня
2018 року у справі № 187/998/16-ц про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 червня 2018 року, індексний номер 41704434, номер запису про обтяження 26712245, яким було накладено арешт на спірне нерухоме майно, належне на дату накладення арешту
ОСОБА_1
14 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М. у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відкритому на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 було винесено постанову про арешт об'єкта нерухомого майна, належного на дату накладення арешту ОСОБА_1 , що закріплено рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 вересня 2018 року, індексний номер 43018608, номер запису про обтяження 27931109.
26 квітня 2019 року державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційне Бюро» Мороз Д. О. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року у справі № 752/2965/19 за заявою
ОСОБА_3 , яка подана до подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 квітня 2019 року, індексний номер 46681596, номер запису про обтяження 31377797, яким було накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, належного на дату накладення арешту ОСОБА_1
03 листопада 2020 року право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відповідно до рішення державного реєстратора Александрук Г. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54930145.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першою судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з частиною п'ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Питання, пов'язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.
Водночас за приписами частини першої статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 753/12741/17 (провадження № 61-15806св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 607/15533/17 (провадження № 61-43809св18), від 06 травня 2020 року у справі № 756/8156/18 (провадження № 61-48774св18), від 19 листопада
2020 року у справі № 759/3883/17 (провадження № 61-21905св19), від 27 січня 2021 року у справі № 757/9023/18-ц (провадження № 61-14051св19),
від 10 лютого 2021 року у справі № 641/1271/19-ц (провадження № 61-5579св20).
Звертаючись до суду з указаним позовом про звільнення майна з-під арешту, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» зазначило, що товариство у встановленому законом порядку правомірно набуло право власності на спірне майно, але накладений у межах цивільних справ та виконавчого провадження арешт на вказане нерухоме майно безпідставно обмежує його права, як власника майна.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право власності на спірне майно 03 листопада 2020 року, за наявності заборони на відчуження (арешту) майна, накладеної, зокрема, ухвалою про забезпечення позову у справі № 187/998/16-ц, у якій ухвалено остаточне судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики.
Колегія суддів погоджується із висновками судів про відмову у задоволенні позову у вказаній частині, оскільки спірний арешт був накладений судовими рішеннями в інших справах, які підлягають обов'язковому виконанню, а позивач набув право власності вже на арештоване майно. Крім того, арешт накладено з метою виконання судового рішення про стягнення боргу, а перехід права власності на майно, коли на нього накладено арешт, унеможливить у подальшому належне виконання судового рішення про стягнення заборгованості.
Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 липня 2025 року у справі № 209/553/21.
Доводи позивача про неправомірність накладення арешту на спірне нерухоме майно з підстав належності йому майна на праві власності з урахуванням викладеного вище не спростовують висновків суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуванісудові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» залишити без задоволення.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року у незміненій судом апеляційної інстанції частині та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович