06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 638/12189/21
провадження № 61-9927ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року в справі за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про витребування майна, скасування державної реєстрації права власності,
У серпні 2021 року керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу
№ ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІІІв, ІІІг, загальною площею 59,2 кв. м, розташовані у будинку
літ. «А-Б» за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 650801163101, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Галіщевої О. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
№ 45259664 від 29 січня 2019 року з одночасним припиненням права приватної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка А. Г. задоволено.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні вимоги про витребування майна скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Витребувано у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу
№ ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІІІв, ІІІг, загальною площею 59,2 кв м, розташовані у будинку
літ. «А-Б» за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
29 липня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику: надіслати на адресу суду касаційну скаргу у новій редакції з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), яка відповідає вимогам статтям 392 ЦПК України та надіслати копії скарги у новій редакції та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; 2)надати докази вартості спірної земельної ділянки та у разі несплати судового збору у повному обсязі доплатити різницю не сплаченого судового збору.
У вересні 2025 року заявником виконано вимоги вказаної ухвали Верховного Суду від 14 серпня 2025 року виконано, надіслано копію висновку про вартість оцінюваного майна та касаційну скаргу у новій редакції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Предметом спору у цій справі є вимоги про витребування нежитлових приміщень підвалу № ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІІІв, ІІІг, загальною площею 59,2 кв. м, розташованих у будинку літ. «А-Б» за адресою:
АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації права власності, тобто вимоги майнового та немайнового характеру.
Вартість спірних нежитлових приміщень підвалу № ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІІІв, ІІІг, загальною площею 59,2 кв. м, які розташовані у будинку літ. «А-Б» за адресою: АДРЕСА_1 , становить 136 249 грн, що підтверджується копією висновку про вартість оцінюваного майна
від 31 грудня 2017 року.
Отже, справа № 638/12189/21 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга заявника та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року в справі за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про витребування майна, скасування державної реєстрації права власності.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун