ЄУН 337/2769/25
2/337/1733/2025
22 вересня 2025 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бессарабової Т.П.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника третьої особи - Шустер О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, орган опіки та піклування в особі Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
10.06.2025 позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Хмарського Р.Б. через систему «Електронний суду» звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі з 30.10.2014. За рішенням суду від 09.12.2024 шлюб розірвано. Від шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення фактичних шлюбних відносин з 10.12.2024 дитина проживає з ним і перебуває на його повному утриманні та вихованні. З приводу цього між ним та відповідачкою було укладено нотаріально посвідчений договір. Разом з тим, відповідачка як мати без поважних причин не цікавиться вихованням, розвитком та здоров'ям доньки, за час окремого проживання жодного разу не зустрілась з дитиною, не спілкується з нею, матеріальну допомогу на утримання доньки не надає. Вказані обставини свідчать про ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків та є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Просить позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з неї на його користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Ухвалою суду від 11.06.2025 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.
18.07.2025 до суду надійшов висновок органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району №17.01/01-27/627 від 12.08.2025 про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 18.08.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та третіх осіб.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Хмарський Р.Б. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просять позов задовольнити повністю. Додатково позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що раніше вони проживали родиною в с.Петерсгаген Токмацького р-ну Запорізької області, в м.Запоріжжя приїхали у вересні 2022. Його колишня дружина є молодшою за нього, сирота і не хотіла мати дитину. Він вмовив її народити. Після народження доньки відповідачка не дуже опікувалась дитиною, могла залишити її вдома одну, а сама піти зустрітись з друзями та вживати алкогольні напої. Він самостійно займався навчанням, відпочинком доньки, утримував її матеріально. Дружина ніколи не працювала. В грудні 2024 вони припинили подружні відносини і за взаємною згодою з відповідачкою вирішили, що донька залишиться з ним. З часу окремого проживання він повністю опікується донькою, цікавиться її навчанням, організовує відпочинок, фізичним розвитком та станом здоров'я. Відповідачка поїхала, не повідомивши куди, не дзвонила та не цікавилась донькою, не намагалась зустрітись та поспілкуватись з нею, не надавала матеріальної допомоги, тобто самоусунулась від виконання батьківських обов'язків. Коли постало питання позбавлення її батьківських прав, він дозвонився до неї і вона сказала, що не бажає приймати участь у вихованні доньки, бо народила її для нього. Вона прислала йому нотаріальну посвідчену заяву, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Вважає, що поведінка відповідачки свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, 15.09.2025 до суду надійшла її заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування в особі Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, письмових пояснень не подав.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачки ОСОБА_3 та представника третьої особи - органу опіки та піклування в особі Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському районуШустер О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що з метою надання суду висновку щодо розв'язання цього спору, спеціалістами служби у справах дітей було проведено ретельну перевірку умов проживання малолітньої ОСОБА_4 , її ставлення до батьків та ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків. Зокрема, було з'ясовано, що дитина проживає разом з батьком, який самостійно виховує дитину, опікується її розвитком, навчанням, станом здоров'я. За місцем мешкання створені належні умови для проживання та розвитку дитину. Малолітня ОСОБА_4 більше прихильна до батька, ніж до матері, і під час бесіди з нею не заперечувала проти позбавлення матері батьківських прав, оскільки остання з нею тривалий час не спілкується, не зустрічається, не привітала з днем народження. Також вона особисто зв'язувалась телефоном з відповідачкою ОСОБА_3 і запрошувала на засідання комісії. Однак відповідачка повідомила, що перебуває на Західній Україні і не може приїхати, через мобільний додаток прислала свої пояснення, в яких зазначила, що не бажає виконувати батьківські обов'язки щодо малолітньої доньки та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав. При цьому, під час спілкування телефоном відповідачка сказала їй, що вона не хотіла дитину та народила доньку на вмовляння чоловіка, тому він і повинен ростити та утримувати дитину. Крім того, по голосу відповідачка вона зрозуміла, що остання була в стані алкогольного сп'яніння. На підставі зібраних документів органом опіки та піклування було прийнято рішення про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, що, в першу чергу, направлено на захист якнайкращих інтересів малолітньої ОСОБА_4 . Просила позов задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника третьої особи, а також малолітньої ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (ч.1 ст.1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно з ст.11 цього Закону сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.12 цього ж Закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Ст.171 СК України закріплює, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Суд встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.10.2014р., який розірваний рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2024, яке набрало законної сили 09.01.2025.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10.12.2024 між сторонами було укладено договір щодо батьківських прав та визначення місця проживання дитини, відповідно до якого за спільною згодою сторін визначено місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 , 2015р.н., разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний договір було посвідчено 10.12.2024 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Уколовим С.А., реєстровий №1865.
Сторони та їх малолітня донька зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . з вересня 2022 року є внутрішньо переміщеними особами за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Однак, з 10.12.2024 сторони разом не проживають, позивач ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_3 проживає окремо.
Відповідно до інформації, викладеної у висновку органу опіки та піклування №17.01/01-27/627 від 12.08.2025, місце фактичного проживання відповідачки ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 .
Згідно з декларацією №0001А75А-7Е10 від 08.05.2025 малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спостерігаються у лікаря ТОВ «Онколайф» ОСОБА_5 . Декларацію уклав батько ОСОБА_1 . Останній зазначений законним представником дитини.
Відповідно до листа ТОВ «Онколайф» №2/03 від 26.05.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться під спостереженням сімейного лікаря ОСОБА_5 з 08.05.2025. Для профілактичного огляду ОСОБА_6 постійно супроводжує батько ОСОБА_1 , мати дитини в медичному закладі жодного разу не бачили.
Згідно з листом Запорізької гімназії №62 ЗМР ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 4-А класі. Документ на вступ до гімназії оформлював батько - ОСОБА_1 . Батько супроводжує дитину до школи, підтримує зв'язок з класним керівником, дослухається до рекомендацій педагогів стосовно навчання та розвитку дитини, бере участь у батьківських зборах, приділяє належну увагу доньці. ОСОБА_6 навчається за очною формою зі змішаним форматом, систематично відвідує онлайн та офлайн заняття, має достатній рівень навчальних досягнень, на належному рівні виконує домашні завдання, дотримується вимог до класної роботи, враховуючи поради та рекомендації педагогів для покращення процесу навчання та розвитку її здібностей. Приймає активну участь у житті класу, вона комунікабельна, добра, товариська, має лідерські якості. Матір дитини, ОСОБА_3 , одноразово спілкувалась з класним керівником (отримувала підручники), більше контакт зі школою не підтримувала.
Згідно з заявою, яка посвідчена 12.05.2025 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О.В., реєстровий №1385, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виключення її як матері з свідоцтва про народження дитини, з відповідним позовом згодна в повному обсязі.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування в особі районної адміністрації по Дніпровському району ЗМР №17.01/01-27/627 від 12.08.2025 ним визнано доцільним позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До вказаного висновку додано:
-акт обстеження умов проживання, складений 03.07.2025 спеціалістами служби (управління) у справах дітей по Дніпровському району ЗМР, згідно з яким малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні, підключені всі комунікації, побутова техніка та меблі в наявності. Дитина мешкає в окремій кімнаті, в кімнаті є стінка-гірка, телевізор, комод, двоспальний диван, ліжко, два крісла, тумба-комод, стіл для навчання, планшет, приладдя для навчання, речі та взуття в достатній кількості. Умови проживання та розвитку дитини забезпечені належним чином. Зі слів батька, мати ОСОБА_3 покинула родину, залишила доньку на його виховання, життям та розвитком доньки не цікавиться. Зі слів дитини ОСОБА_4 та батька ОСОБА_1 , мати зловживає алкогольними напоями.
-акт оцінки потреб сім'ї/особи та висновок оцінки потреб сім'ї, складені 09.07.2025 ЗМЦСС, згідно з яким малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 в двокімнатній орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів батька ОСОБА_1 , мати дитини ОСОБА_3 після розлучення участі у вихованні доньки не приймає, матеріально не допомагає. Він повністю займається вихованням, розвитком та утриманням доньки. Зі слів дитини ОСОБА_4 , вона з матір'ю не спілкується, на свята вона її не вітає, фінансово не допомагає.
-письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких вона зазначила, що ознайомлена з позовною заявою про позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позовні вимоги визнає в повному обсязі.
-письмові пояснення малолітньої ОСОБА_4 , в яких вона зазначила, що вона знає про позов батька про позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_3 відносно неї. Проти задоволення позову не заперечує. Також пояснила, що коли батьки жили разом, мати часто уходила з друзями, а коли поверталась була не твереза. Її вихованням вона не займалася, до лікарні та школи не водила, зі святами не вітала та подарунки не дарувала, гроші не давала. Повністю її вихованням займається батько.
В судовому засіданні малолітня ОСОБА_4 пояснила, що раніше вони жили разом батьком та матір'ю. Мати не працювала, була вдома, іноді вони разом гуляли, ходили до друзів мами. Більше з нею займався батько, допомагав вчити уроки, вони разом гуляли, він купляв їй необхідні речі. Коли батьки розійшлись, вона залишилась з батьком. Куди поїхала мама, вона не знає. Мама їй не дзвонила, не приходила, з днем народження не привітала. Спочатку вона скучала за нею, але зараз вже ні. Вона хоче залишитись з батьком, з ним їй добре. Вона розуміє, яка справа розглядається і не заперечує, щоб мати позбавили батьківських прав.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.49, ч.1,4 ст.206 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що відповідачка ОСОБА_3 повністю визнала позовні вимоги, подавши до суду 15.09.2025 власноруч написану заяву. Таке визнання, на думку суду, не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.
Так, суд виходить з того, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За змістом п.2 ч.1 ст.164 СК України підставою для позбавлення батьківських прав є не лише невиконання батьками обов'язків щодо виховання дитини, а саме факт ухилення батьків від виконання цих обов'язків, яке слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) особи, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборна сила, події тощо).
Як зазначено в п.16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ці чинники повинні мати систематичний та постійних характер.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України), тому вона підлягає застосуванню лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, лише при наявності вини в діях батьків, з урахуванням ставлення дітей до них, а також тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» ЄСПЛ наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
В рішенні ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що позбавлення батьківських прав означає розірвання сімейних зв'язків між батьком (матір'ю) та дитиною, а й відтак позбавлення дитини її коріння буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин. Позбавлення батьківських прав за відсутності таких виключних обставин не відповідає цілям, зазначеним у ст.8 Конвенції, є невиправданим та непропорційним втручанням у право на повагу до сімейного життя.
В даній справі судом достовірно встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 після розірвання шлюбу з позивачем свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками щодо виховання та розвитку малолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона тривалий час не зустрічається і не спілкується з нею, заходів для забезпечення належних умов розвитку та виховання дитини не приймає, навчанням та станом здоров'я не цікавиться, школу, лікарню не відвідує, матеріальної чи будь-якої іншої допомоги не надає, що свідчить про його ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню, розвитку та утриманню дитини. Обставин, які б вказували на наявність у відповідачки будь-яких об'єктивних, незалежних від її волі перешкод для виконання батьківських обов'язків, судом не встановлено.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду письмовими доказами, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для ухвалення цього рішення.
Крім того, як вже зазначалось, відповідача ОСОБА_3 повністю визнала заявлений позов і обставин, якими позивач обгрунтував позовні вимоги, не оспорювала.
Ухвалюючи рішення, суд також враховує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Суд вважає вказаний висновок обґрунтованим, оскільки він складений за результатами ретельної перевірки умов життя малолітньої дитини і повністю узгоджується із обставинами, безпосередньо встановленими судом під час судового розгляду.
Малолітня ОСОБА_4 при підготовці висновку органу опіки та піклування, а також в судовому засіданні висловила свою думку щодо даного спору та не заперечує проти позбавлення матері батьківських прав.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із завдань та загальних засад цивільного судочинства, зокрема, принципів верховенства права, розумності та справедливості, з метою захисту якнайкращих інтересів малолітньої дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, забезпечення розвитку дитину у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд вважає необхідним позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно з ст.180 СК України на батьків покладений обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги ст.182 СК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частині заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття.
Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір в сумі 1211,20грн.
Згідно зі ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.
Керуючись ст.7,19,141,150,155,164,166,171,180,182 Сімейного кодексу України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 2,4,5,12,13,49,76-82,89,141,206,259,263-265,430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавити батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.06.2025 та до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.10.2025.
Суддя Н.А.Мурашова
22.09.2025