ЄУН 337/5074/25
3/337/1428/2025
09 жовтня 2025 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Мурашова Наталія Анатоліївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №426673, складеним 15.09.2025 інспектором СЮП ВП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, майором поліції Ткаченко О.О., 12.09.2025 о 21:12год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх передбачених законодавством батьківських обов'язків по вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній розпилив в очі малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перцовий газовий балончик, чим поставив під загрозу її здоров'я. Тим самим ОСОБА_1 порушила ч.2 ст.150 СК України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засідання вину не визнала та пояснила, що вона належним чином виконує свої батьківські обов'язки по вихованню сина ОСОБА_4 . Дійсно в зазначений день та час вони знаходились з дитиною на дитячому майданчику біля свого будинку, вона відійшла від майданчику з собаками, син залишився з друзями. Через деякий час вона почула крик жінки і коли підійшла, то з'ясувалось, що її син знайшов в траві газовий балончик і натиснув на нього. В цей момент поруч пробігла дівчинка, яка потрапила в газове облако. Але воно було невеликим і жодної шкоди дитині не було завдано, до лікарні вона не зверталась. Вони спілкувались з матір'ю дівчинки і претензій до неї з сином не було. Вона також поспілкувалась з сином, пояснила небезпечність підібрання невідомих предметів. Вона і раніше проводила з сином такі бесіди, у них гарні добрі стосунки, син слухняний, розумний. Протокол на неї було складено лише через декілька днів. Жодних обставин, які б вказували на те, що вона саме ухиляється від виконання батьківських обов'язків, матеріали справи не містять. Вважає, що підстав для притягнення її до відповідальності немає.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Смирнова А.О. подала клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності.
Ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме інспектор поліції, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, крім випадків, передбачених ст.258 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.
За усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В межах протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №426673 від 15.09.2025 ОСОБА_1 звинувачується в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме в тому, що ухилилась від виконання батьківських обов'язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_4 , 2014р.н., який 12.09.2025 л 21.12год розпилив газовий балончик в обличчя малолітній ОСОБА_3 , 2019р.н., чим піддав загрозі здоров'я останньої.
Так, ч.1 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені, зокрема, ст.150 СК України, за змістом якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
При цьому, чинне законодавство не містить визначення поняття «ухилення від виконання обов'язків». Як правило, під ухиленням слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) особи, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборна сила, події тощо).
Як зазначено в п.16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.
Виходячи з вимог ст.7,245,252,280 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши обставини справи та надані докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та її винуватість в ньому належними та допустимими доказами «поза розумним сумнівом» не доведені.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалах відсутні відомості, які б достовірно вказували на ознаки ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, зокрема, в яких саме діях/бездіяльності воно проявилось, чи носили такі дії/бездіяльність систематичний та постійний характер, чи були такі діяння свідомими. При викладенні суті правопорушення поліцейський не зазначив конкретних дій/бездіяльності з боку ОСОБА_1 щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Сам по собі факт розпилення малолітнім ОСОБА_5 газового балончику в очі іншій дитині не вказує на ознаки ухилення його матері ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Для доведеності вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП обов'язковим є встановлення того, що така поведінка її малолітнього сина була наслідком саме систематичного, постійного, свідомого невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків. Але, як вже зазначалось, доказів цьому суду не надано.
Навпаки, з наданих ОСОБА_1 та її захисником документів вбачається, що вона та її син ОСОБА_6 характеризуються позитивно, дитина навчається в Запорізькій гімназії №40, є добросовісним та сумлінним учнем, ввічливий, доброзичливий, стриманий, неконфліктний, що є результатом активної ролі матері, яка приділяє велику увагу вихованню сина, формуванню у нього моральних цінностей, відповідальності та ввічливості. ОСОБА_1 займає активну громадську позицію, до адміністративної відповідальності раніше не притягувалась.
Також суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП було складено 15.09.2025, в той час, коли події мали місце 12.09.2025 і ОСОБА_1 була на місці події, коли прибули поліцейські. Отже, в даному випадку має місце порушення поліцейськими ст.254 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, і вважає необхідним на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в цій справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.3,62 Конституції України, ст.7,9,184,245,247,256,268,280,283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Н.А. Мурашова
09.10.2025