09.10.2025
ЄУН 337/4854/25
2/337/2613/2025
(заочне)
09 жовтня 2025 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бессарабової Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, до ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
16.09.2025 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 24.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту №3353871, відповідно до якого відповідач отримав в кредит грошові кошти в розмірі 5000,00грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами 2,00% в день, строком на 30 днів, тобто до 23.06.2021. Відповідно до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 ТОВ «Мілоан» відступив право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів за користування ним, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 23 950,00грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5000,00грн., заборгованості за відсотками - 18 000,00грн., заборгованості за комісією - 950,00грн.
Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40грн., та витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00грн.
Ухвалою суду від 17.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву на позов або зустрічного позову не подав.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність відповідача на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015р. (далі - Закон №675).
Відповідно до ст.3 цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Ст.12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд встановив, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 24.05.2021 було укладено договір споживчого кредиту №3353871, відповідно до якого відповідач отримав в кредит грошові кошти в розмірі 5000,00грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами 2,00% в день, строком на 30 днів, тобто до 23.06.2021.
Вказаний кредитний договір укладений за допомогою електронного сервісу та підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора, містить усі істотні умови, тому є чинним та обов'язковим для виконання.
Відповідач, підписавши зазначений кредитний договір прийняв на себе зобов'язання за вказаним кредитним договорам, зокрема, здійснювати погашення кредиту.
Відповідно до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 ТОВ «Мілоан» відступив право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Діджи Фінанс».
Згідно розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором становить 23 950,00грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5000,00грн., заборгованості за відсотками - 18 000,00грн., заборгованості за комісією - 950,00грн.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір, оформлений письмовими документами і підписані сторонами.
При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорений, тому він є чинним і обов'язковим для виконання. Відповідачу були надані кредитні кошти, які останній повинен був повертати шляхом внесення щомісячних платежів.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконував свого зобов'язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має права вимагати в судовому порядку.
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується відповідним розрахунком, наданий позивачем, який суд вважає повним, чітким, об'єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення.
При цьому, суд вважає, що відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував.
На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю.
Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Крім того, відповідно до ст.137,141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу.
Вирішуючи це питання, суд виходить з того, що в межах цієї справи позивач ТОВ «Діджи Фінанс» отримував правову допомогу від адвоката Романенко М.Е. на загальну суму 5000,00грн.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду Договором про надання правової допомоги №42649746 від 05.05.2025, додатковою угодою №3353871 від 05.05.2025 до договору про надання правової допомоги, детальним описом робіт від 29.07.2025, актом№3353871 від 29.07.2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги.
Керуючись ст.15,16,526,530,549,610,627,629,633,634,638,1049,1054,1056-1 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141, 259, 263-265,280,282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», заборгованість за кредитним договором №3353871 від 24.05.2021 в загальному розмірі 23 950,00грн., в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору 2422,40грн.,понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00грн., усього 31 372,40грн. (тридцять одна тисяча триста сімдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.А. Мурашова