06 жовтня 2025 року Справа № 926/2210/25
За позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради
до Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області
про звільнення приміщення
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Григораш М.І.
Представники:
від позивача - Іванович Л.Є.
від відповідача - Кусмарцев М.О.
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області про звільнення приміщення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2025 року справу №926/2210/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28 липня 2025 року.
28 липня 2025 року відповідач через підсистему “Електронний суд» направив до суду заяву про відкладення розгляду справи (вх. №2483) у зв'язку із необхідністю залучення особи, яка надає юридичну допомогу.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року відкладено підготовче засідання на 27 серпня 2025 року.
15 серпня 2025 року представник позивача через підсистему “Електронний суд» направила до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2717).
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року постановлено: у задоволені заяви Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про збільшення розміру позовних вимог (вх. №2717 від 15 серпня 2025 року) - відмовити; продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів; відкласти підготовче засідання на 10 вересня 2025 року о 11 годині 00 хвилин. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 2.
27 серпня 2025 року, після проведеного судового засідання, до суду найшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №3458).
29 серпня 2025 року представник позивача через підсистему “Електронний суд» направила до суду заяву про зміну предмету позову (вх.№2872).
Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року постановлено: заяву Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про зміну предмету позову (вх.№2872 від 29 серпня 2025 року) - задовольнити; подальший розгляду справи №926/2210/25 здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх.№2872 від 29 серпня 2025 року); відкласти підготовче засідання на 24 вересня 2025 року.
24 вересня 2025 року представник відповідача через підсистему “Електронний суд» направив до суду заяву про відкладення розгляду справи (вх.№2872) у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року відкладено підготовче засідання на 06 жовтня 2025 року. Постановлено відповідачу надати суду належні, достовірні та допустимі докази, що підтверджують факт перебування його представника на стаціонарному лікуванні.
06 жовтня 2025 року представник відповідача через підсистему “Електронний суд» направив до суду відзив на позовну заяву (вх.№3325), в якому просить суд: продовжити представнику відповідача процесуальний строк на подання відзиву та доказів і клопотань; залучити в якості третіх осіб без самостійних вимог: на стороні позивача Чернівецьку міську раду (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 1, код 36068147), на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Чернівецької міської ради «Центральна міська клінічна лікарня» (58005, м. Чернівці, вул. Г. Майдану, 226, код 02005763) та на стороні відповідача Релігійну організацію «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» (58003, м. Чернівці, вул. Руська, 33, код 21434859); відмовити у задоволені позову. Також, до відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено докази, які подаються стороною на виконання вимог ухвали суду від 24 вересня 2025 року.
Крім того, представник відповідача разом з відзивом подав до суду клопотання про зупинення провадження (вх.№3326 від 06 жовтня 2025 року).
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у справі №926/563/25 за позовом Релігійної організації «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви» до Чернівецької міської ради, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, третя особа КНП Чернівецької міської ради «Центральна міська клінічна лікарня» про витребування майна. Предметом заявленого позову є витребування з чужого незаконного володіння Чернівецької міської ради та Управління комунальної власності Чернівецької міської ради належного релігійній організації «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» нерухомого майна: будівлі каплички літ. «З» - Храму святого великомученика Пантелеїмона, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 100, загальною площею 102.3 кв.м., вартістю 2474285 грн.
На думку відповідача, обставини, які підлягають встановленню у справі № 926/2210/25 виходячи з обґрунтування позову, не можуть бути самостійно встановлені господарським судом в межах розгляду даної справи, оскільки позовні вимоги заявлені іншим позивачем є взаємопов'язаними і виключаючими обставини, які встановлюються в іншій господарській справі № 926/563/25. Розгляд даної справи, без врахування обставин та фактів встановлених в судовому рішенні у справі № 926/563/25, буде не об'єктивним, без повного дослідження судом всіх обставин і доказів по справі в їх сукупності, і в подальшому може потягнути неодноразовий перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, які будуть встановлені господарським судом в іншій справі.
Представник відповідача у судовому засіданні 06 жовтня 2025 року підтримав подані клопотання та просив суд долучити відзив на позовну заяву.
Представник позивача у судовому засіданні 06 жовтня 2025 року заперечила про зупинення провадження у справі №926/2210/25 під справу 926/563/25.
Щодо відзиву на позовну заяву (вх. №3325 від 06 жовтня 2025 року), суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини 2, 3 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяви по суті справи є правом учасників справи.
Згідно частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року було запропоновано відповідачу у строк до 16 календарних днів дня вручення даної ухвали надати суду відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову.
Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається із довідки Господарського суду Чернівецької області про доставку електронного листа, документ, а саме "документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття ЗАГАЛЬНОГО провадження" від 08.07.25 по справі № 926/2210/25 було надіслано одержувачу Релігійній організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області до його електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінету: 08.07.25 о 18:29.
Відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У відповідності до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі №926/2210/25 - 08 липня 2025 року о 18:29.
З урахуванням положень абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України та вимог ухвали суду від 08 липня 2025 року у відповідача був встановлений судом строк на подання відзиву на позовну заяву до 25 липня 2025 року.
28 липня 2025 року відповідач через підсистему «Електронний суд» подавав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №2483).
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року було продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів.
Лише 06 жовтня 2025 року представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому відповідачем позовні вимоги не визначаються, а у прохальній частині відзиву представник відповідача просить суд продовжити процесуальний строк на подання відзиву та доказів.
Таким чином, відповідач подав відзив на позовну заяву через 90 днів після відкриття провадження у справі №926/2210/25, а також через 73 дні після спливу встановленого судом процесуального строку на подання відзиву.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/2 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Однак, відзив на позовну заяву не містить обґрунтування ані причин пропуску строку, ані обставин за якими відповідач просить суд продовжити встановлений судом процесуальний строк.
Оскільки відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», то останній мав доступ до електронних матеріалів справи, мав час на ознайомлення з позовною заявою та викладення правової позиції щодо заявлених позовних вимог з 09 липня 2025 року. Відповідач не був позбавлений у праві подати клопотання щодо продовження процесуального строку до 25 липня 2025 року або ж заявити намір подати відзив у майбутньому з одночасним повідомленням причин неможливості подати відзив у строк.
Обставин, які б об'єктивно перешкоджали відповідачеві реалізувати своє право на подання відзиву протягом встановленого судом строку не вбачається.
Таким чином, правом на подання відзиву на позов у строки, встановлені судом, відповідач не скористався.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку у продовженні процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву - відмовити.
Водночас, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зважаючи на викладений зміст відзиву на позовну заяву, задля ухвалення справедливого та неупередженого рішення з дотриманням балансу інтересів усіх сторін по справі, суд дійшов висновку вважати поданий відзив на позовну заяву як письмові пояснення та долучити їх до матеріалів справи.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№3326 від 06 жовтня 2025 року), суд зазначає наступне.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Водночас, відповідно до положень другого речення пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має права самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Відповідач просить суд зупинити провадження у справі №926/2210/25 до набрання законної сили судовим рішенням №926/563/25.
Як вбачається із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень, у Господарському суді Чернівецької області розглядалась справа №926/563/25 за позовом Релігійної організації «Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви до Чернівецької міської ради та Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна будівлі каплички літ. «З» Храму святого великомученика Пантелеїмона, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Головна, 100, загальною площею 102,3 кв.м., вартістю 2474285 грн.
Позов був обґрунтований тим, що згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 27647846 від 03 жовтня 2014 року, за територіальною громадою міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради зареєстровано право власності на будівлі і споруди за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці. вул. Головна, 100, в тому числі каплиця літ «З» загальною площею 102.3 кв.м. Водночас, позивач не погоджувався із вищевказаним свідоцтвом та рішенням про державну реєстрацію права комунальної власності на спірне майно - каплицю літ «З», яке за твердженнями позивача побудоване виключно власними коштами віруючих Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви, а відтак належить позивачу та перебуває у незаконному володінні відповідачів.
Рішенням Господарським судом Чернівецької області від 08 вересня 2025 року у справі №926/563/25 у задоволенні позову відмовлено.
Судом під час розгляду справи було встановлено, що КМУ «Міська клінічна лікарня №3» на підставі договорів від 06 листопада 2008 року та від 07 листопада 2011 року дозволила Свято-Миколаївському Непоротівському чоловічому монастирю Чернівецької Єпархії Української Православної Церкви за його рахунок та його силами будівництво культурної споруди-каплиці Великомученика Пантелеймона-Целитиля, чітко передбачивши в п. 1.2. договору, що культова споруда буде належати лікарні і знаходитись на її балансі, виконуючи функції лікарняної Церкви для потреб хворих і всіх бажаючих.
Релігійна організація Управління (Консисторія) Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви дозвіл від Чернівецької міської ради чи КМУ «Міська клінічна лікарня №3» на будівництво спірної каплички літ. «З» не отримувала, в експлуатацію вищевказану каплицю не вводила. Земельна ділянка позивачу чи іншій релігійній організації для будівництва спірної каплички Чернівецькою міською радою не виділялась. Доказів наявності фінансування будівництва вищевказаного храму Чернівецькою міською радою чи лікарнею суду не надано.
На момент розгляду справи №926/2210/25 у судовому засіданні 06 жовтня 2025 року, рішення Господарського суду Чернівецької області від 08 вересня 2025 року у справі №926/563/25 законної сили не набрало і до апеляційної інстанції не оскаржено.
Суд зазначає, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про беззаперечну неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 926/563/23, суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи.
Позов у справі №926/2210/25 заявлено на підставі договору оренди нежитлових приміщень №90 від 20 серпня 2021 року, Релігійна організація «Управління «Консисторія» Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви» не є стороною цього договору, відтак розгляд справи № 926/563/25 про витребування нерухомого майна особою, яка не була стороною договірних орендних правовідносин, об'єктивно не перешкоджає розгляду цієї справи, в межах якої заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні майном у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди.
Так, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження (вх.№3326 від 06 жовтня 2025 року).
Поряд з цим, судом встановлено, що обгрунтовуючи подане клопотання про зупинення провадження відповідач вказав, що предмет спору у справі №926/3869/23 про зобов'язання Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном - нежитловими приміщеннями, загальною площею 102,30 кв.м., які знаходяться в будинку літ «З», за адресою: вул. Головна 100 в м. Чернівці, шляхом їх звільнення та повернення власнику є взаємопов'язаним із справою №926/563/25.
Так, судом було встановлено, що Управління комунальної власності Чернівецької міської ради вже зверталась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області про усунення перешкод, пов'язаних із здійсненням прав щодо користування та розпорядження майном - нежитловим приміщенням, загальною площею 102,30 кв.м, які знаходяться в будинку літ. “З», за адресою: вул. Головна, 100 в м. Чернівці, шляхом їх звільнення та повернення власнику.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11 квітня 2025 року у справі № 926/3869/23 позов задоволено. Зобов'язано релігійну організацію “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» (58022, вул. Головна, 100, м. Чернівці, код 41752952) усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном - нежитловими приміщеннями, загальною площею 102,30 кв.м., які знаходяться в будинку літ «З», за адресою: вул. Головна 100 в м. Чернівці, шляхом їх звільнення та повернення власнику.
Під час розгляду справи №926/3869/23 судом було встановлено, що відповідач користується раніше орендованим нерухомим майном, що ним не заперечувався та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого офіційна адреса місцезнаходження релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь святого великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» - вул. Головна, 100 м. Чернівці.
Після закінчення 30 листопада 2021 року строку дії договору оренди, що встановлено рішенням суду у справі № 926/446/24, відповідач не повернув раніше орендовані приміщення, не довів наявність інших правових підстав користуватись спірним нерухомим майном, проте продовжує ним користуватись, тож позивач правомірно просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщенням, загальною площею 102,30 кв.м, які знаходяться в будинку літ. “З», за адресою: вул. Головна, 100 в м. Чернівці, шляхом їх звільнення та повернення власнику.
Постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №926/3869/23 від 02 липня 2025 року вимоги апеляційної скарги Релігійної організації “Релігійна громада парафія на честь Святого Великомученика Пантелеїмона Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці Чернівецької області» - задоволено частково. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 квітня 2025 року у справі №926/3869/23 - скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовлено.
Переглядаючи рішення першої інстанції у справі №926/3869/23, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволені позову. Так, судом вищої інстанції було встановлено, що у справі №926/3896/23 правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного ними договору оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчився, проте орендар не виконує обов'язку повернення орендованого майна. З наведеного випливає, що належним способом захисту порушеного права орендодавця - позивача у цій справі - Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, є зобов'язальний спосіб захисту права, а саме зобов'язання орендаря повернути орендоване майно.
Після ухвалення Західним апеляційним господарським судом постанови від 02 липня 2025 року у справі №926/3869/23, 04 липня 2025 року Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області щодо до того ж предмету спору, відповідача та підстав, однак обравши інший спосіб захисту свого порушеного права.
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №926/2210/25.
Поряд з цим, при перегляді судом відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень за наслідками поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, судом було встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 вересня 2025 року у справі №926/3869/23 поновлено Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради строк на касаційне оскарження. Ухвалено відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02 липня 2025 року у справі № 926/3869/23 та здійснити розгляд справи у судовому засіданні 05 листопада 2025 року.
Отже, наразі справа №926/3869/23 перебуває у касаційному провадженні.
Оскільки у справі № 926/3869/23 та №926/2210/25 один і той самий позивач та відповідач, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору оренди нежитлових приміщень №90 від 20 серпня 2021 року, строк дії якого закінчився, проте орендар не виконує обов'язку щодо повернення орендованого майна, справи стосуються однакового нерухомого майна - нежитлові приміщення, загальною площею 102,30 кв.м., які знаходяться в будинку літ «З», за адресою: вул. Головна 100 в м. Чернівці, то суд дійшов висновку про взаємопов'язаність справ № 926/3869/23 та №926/2210/25.
Судочинство в Україні визнається і діє за принципом верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
З огляду на викладене вище, з метою уникнення одночасності розгляду двох пов'язаних між собою справ, як наслідок, порушення принципу правової визначеності, який ґрунтується на однозначності та передбачуваності правозастосування, отже, системності і послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів, враховуючи, що справи різняться лише обраним позивачем способом захисту порушеного права, суд дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду справи № 926/2210/25 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду справи №926/3869/23.
Керуючись статтями 13, 118, 119, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження (вх. №3326 від 06 жовтня 2025 року) - відмовити.
2. У задоволенні клопотання про продовження представнику відповідача процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву - відмовити.
3. Відкласти розгляд питання щодо залучення третіх осіб без самостійних вимог.
4. Зупинити провадження у справі № 926/2210/25 до завершення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду касаційної скарги Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02 липня 2025 року у справі №926/3869/23.
5. Сторонам по справі повідомити суд про результати розгляду справи №926/3869/23 та набрання рішенням у ній законної сили.
6. Копію ухвали направити учасникам справи до їх електронних кабінетів підсистеми “Електронний Суд».
Повний текст ухвали складено та підписано 09 жовтня 2025 року
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Олександр ТИНОК