09.10.2025м. СумиСправа № 910/7805/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши:
1)клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх №5271 від 03.10.2025),
2)клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх №5296 від 06.10.2025)
у справі №910/7805/25
за позовом Акціонерного товариства “Мегабанк» (вул. Січових Стрільців, буд.17, м. Київ, 04053; код за ЄДРПОУ 09804119),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектрум Ессетс» (Кловський узвіз, буд. 7, приміщ. 51, м. Київ, 01021; код за ЄДРПОУ 43285992),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул.Січових Стрільців, буд. 17; код за ЄДРПОУ 21708016)
про стягнення 67299,12 грн
установив:
20.06.2025 до Господарського суду міста Києва позивач подав позов, в якому просив стягнути з відповідача 67299,12 грн (шістдесят сім тисяч двісті дев'яносто дев'ять грн 12 коп.) штрафу за порушення умов договору купівлі-продажу (нерухомого майна) №GL19N1025527/2 від 18.07.2024, а також 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору.
У пункті 2 прохальної частини позову представником позивача було заявлене клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ: 21708016, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,буд.17).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/7805/25 постановлено передати матеріали позовної заяви Акціонерного товариства “Мегабанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектрум Ессетс» про стягнення 67299,12 грн, разом з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до Господарського суду Сумської області.
23.07.2025 супровідним листом Господарський суд міста Києва надіслав матеріали справи №910/7805/25 до Господарського суду Сумської області.
28.07.2025 матеріали справи надійшли до Господарського суду Сумської області.
28.07.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/7805/25 призначено судді Котельницькій В.Л.
Ухвалою від 31.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7805/25; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17 код за ЄДРПОУ 21708016); установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
13.08.2025 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі (вх №4434), в якому відповідач просив зупинити провадження у справі №910/7805/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/28143/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до Національного банку України про визнання протиправними та скасування рішень, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою від 21.08.2025 у справі №910/7805/25 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх №4434 від 13.08.2025).
18.09.2025 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подані наступні документи:
1) пояснення третьої особи (вх №5026 від 18.09.2025), в яких третя особа просить:
-продовжити третій особі - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - строк для надання пояснень у справі;
-прийняти пояснення до розгляду;
-задовольнити позовні вимоги АТ «МЕГАБАНК» у повному обсязі.
2) заяву (вх №5026 від 18.09.2025), в якій третя особа просила:
-постановити ухвалу про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін;
-розгляд справи здійснювати у закритому судовому засіданні в частині дослідження письмових доказів та проголошення та розміщення в ЄДРСР повного тексту судового рішення;
-попередити сторін про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.
Ухвалою від 23.09.2025 у справі №910/7805/25 постановлено:
1)задовольнити клопотання третьої особи про продовження строку для надання пояснень, викладене у пункті 1 прохальної частини пояснень третьої особи (вх №5026 від 18.09.2025); продовжити третій особі строк для подання пояснень до 18.09.2025; прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи пояснення третьої особи (вх №5026 від 18.09.2025);
2)частково задовольнити заяву третьої особи (вх №5026 від 18.09.2025), а саме:
- відмовити у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін;
- задовольнити клопотання щодо здійснення розгляду справи у закритому судовому засіданні в частині проголошення та розміщення в ЄДРСР повного тексту судового рішення;
- попередити учасників справи про їх обов'язок відповідно до ч. 10 ст. 8 ГПК України щодо не розголошення інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні;
3)провести розгляд справи у закритому судовому засіданні в частині проголошення та розміщення в ЄДРСР повного тексту судового рішення.
03.10.2025 відповідач подав клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх №5271), відповідно до якого відповідач просить здійснити розгляд справи у порядку загального позовного провадження на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 250 ГПК України та почати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі згідно з ч. 6 ст. 250 ГПК України.
06.10.2025 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі (вх №5296), за яким відповідач просить зупинити провадження у справі №910/7805/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 920/1123/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до Акціонерного товариства «Мегабанк» про визнання недійсним одностороннього правочину, що розглядається в порядку господарського судочинства.
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх №5271 від 03.10.2025), суд зазначає наступне:
Відповідач просить здійснити розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Подане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що справа №910/7805/25 має складний та комплексний характер, істотне значення для її сторін, а її предмет виходить за межі пересічних спорів про стягнення штрафних санкцій. У даному клопотанні відповідач зазначає, що третя особа заявила намір долучити до матеріалів справи листи Служби безпеки України № 8/1/16909дск від 25.12.2024, №8/1/3-7011дск від 09.05.2025, що містять інформацію з обмеженим доступом - службову інформацію. Відповідач наголошує, що законодавство встановлює особливий порядок ознайомлення, дослідження та роботи із зазначеними доказами як з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом. Таким чином, відповідач вважає, що справа, з урахуванням зазначених особливостей, підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У статті 250 ГПК України встановлено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу відповідача, що позивач звернувся з позовом про стягнення 67299,12 грн штрафу, розмір якого не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302800,00 грн).
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України справа №910/7805/25 в силу закону є малозначною та відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України має бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
З огляду на зазначене, згідно з ч. 7 ст. 250 ГПК України частини друга - шоста статті 250 ГПК України не застосовуються та суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх №5271 від 03.10.2025).
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх №5296 від 06.10.2025) суд зазначає наступне.
В поданому клопотанні відповідач зазначає про те, що банк обґрунтовує позовні вимоги у справі №910/7805/25 фактом порушення ТОВ «Спектрум Ессетс» запевнень, передбачених п.6.1 договору №GL19N1025527/2 від 18.07.2024. Відповідач заперечує проти зазначених доводів, наголошуючи, що, на його думку, запевнення за п.6.1 договору не порушено, відтак застосування наслідків такого порушення - розірвання договору та стягнення штрафу - є неправомірним. Разом з тим, наявність/відсутність факту такого порушення наразі є предметом судового розгляду у справі № 920/1123/25.
Відповідач вважає, що існує зв'язок між предметом доказування у справа №910/7805/25 та №920/1123/25; установлені у справі №920/1123/25 обставини впливають на встановлення обставин у справі №910/7805/25, а також наголошує на необхідність уникнення суперечливих судових рішень.
Таким чином, відповідач просить зупинити провадження у справі №910/7805/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 920/1123/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до Акціонерного товариства «Мегабанк» про визнання недійсним одностороннього правочину, що розглядається в порядку господарського судочинства.
Суд зауважує, що предметом розгляду справи №910/7805/25 є стягнення з відповідача 67299,12 грн штрафу за порушення умов договору купівлі-продажу (нерухомого майна) №GL19N1025527/2 від 18.07.2024.
Предметом розгляду справи №920/1123/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до Акціонерного товариства «Мегабанк» за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору купівлі-продажу (нерухоме майно) №GL19N1025527/2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. 18.07.2024, вчинений Акціонерним товариством «Мегабанк» у формі вимоги про сплату штрафу, розірвання договору купівлі-продажу майна (активів) та повернення всього набутого за договором від 13.02.2025 вих. №295.
Суд звертає увагу на те, що розумний строк судового розгляду є невід'ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття "розумні строки" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.
За частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.
Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у господарській справі, суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Глава 8 розділу ІІІ ГПК України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина 1 статті 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина 2 статті 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.
Положення статті 227 ГПК України передбачають обов'язок суду зупинити провадження у справі.
Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).
Вирішуючи питання зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд виходить із системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 1, пунктах 1, 4, 10, 11 частини 3 статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:
-об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;
- пов'язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення;
- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.
Водночас Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд, зважаючи на предмет позову у даній справі виходить з того, що предметом дослідження у справі є встановлення обставин і підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 67299,12 грн штрафу за порушення умов договору купівлі-продажу (нерухомого майна) №GL19N1025527/2 від 18.07.2024. Отже, встановленню підлягають саме обставини невиконання (неналежного виконання) відповідачем п. 6.2 договору №GL19N1025527/2 від 18.07.2024, які суд може встановити на підставі наявних у справі і додатково поданих доказів та ухвалити рішення по суті.
При цьому, посилання відповідача, що у справі №920/1123/25 розглядаються вимоги щодо визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору №GL19N1025527/2 від 18.07.2024, не свідчать про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Суд зауважує, що закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
На переконання суду, наявність спору щодо визнання недійсним одностороннього правочину за договором не свідчить про об'єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов'язку суду зупиняти провадження у справі, у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Подібну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 24.05.2021 у справі № 910/7331/20 та постанові від 26.03.2024 у справі №907/882/22.
Суд також акцентує увагу на тому, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 07.05.2018 у справі № 903/351/16 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
Ураховуючи наведене, суд вважає, що зупинення провадження у справі №910/7805/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №920/1123/25, не відповідає положенням пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, у зв'язку з чим клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх №5296 від 06.10.2025) не підлягає задоволенню.
Керуючись частиною 5 статті 12, пунктом 5 частини 1 статті 227, статтями 234, 235, частиною1 статті 247, частиною 7 статті 250, статтею 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх №5271 від 03.10.2025).
2. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх №5296 від 06.10.2025).
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України з урахуванням положень частини 7 статті 242 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.
Суддя В.Л. Котельницька