вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"09" жовтня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/867/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Політек Імпекс" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Політек Імпекс"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла"
про стягнення коштів у розмірі 1 338 421,25 грн та витребування майна з чужого незаконного володіння
Без повідомлення учасників справи
До Господарського суду Рівненської області 15.09.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Політек Імпекс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла" про стягнення коштів у розмірі 1338421,25 грн та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою суду від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2025.
08.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Політек Імпекс" надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла", які знаходяться (обліковуються) на рахунку IBAN НОМЕР_1 в ПАТ "КБ "ПРАВЕКС-БАНК", а також на будь - яких інших виявлених виконавцем рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла" у банківських та інших фінансових установах, та на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла", в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 1 338 421,25 грн; н
- накладення арешту на вантажний автомобіль - шасі JAC N721-N90 колісна база 3845 мм., номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , з забороною Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла" та іншим особам вчиняти будь-які дії, в тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо вказаного майна;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла" та іншим особам проведення будь-яких ремонтних та технічних робіт, монтажу конструкцій та обладнання на вантажний автомобіль-шасі JAC N721-N90 колісна база 3845 мм., номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 .
Заява обгрунтована тим, що позивачу стало відомо, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідачем змінено директора та учасника (засновника). Також позивачем встановлено, що за адресою відповідача зареєстровано інший суб'єкт господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнице підприємство завод підйомно - транспортного та пожежного обладнання "Стріла", керівником та учасником якого є ті ж особи, що і відповідача у даній справі до проведення відповідних змін.
Враховуючи викладене, заявник вважає, що виконання рішення суду у разі задоволення позову може бути істотно ускладено, оскільки протягом розгляду справи відповідач матиме змогу вільно розпоряджатися коштами на рахунках та майном, витрачаючи їх на користь третіх осіб, в тому числі пов'язаних з відповідачем.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Питання забезпечення позову, підстав його застосування та заходів врегульовано приписами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і ускладненням чи унеможливленням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Предметом позову у даній справі є вимоги майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 1 338 421,25 грн та витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме вантажного автомобіля - шасі JAC N721-N90 колісна база 3845 мм., номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 вартістю 1 691 205,60 грн.
Таким чином, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів та відповідне майно.
Вимога щодо обов'язкового надання позивачем доказів на підтвердження намірів відповідача про відчуження спірного майна, враховуючи наявність у нього права розпорядитися ним у будь-який момент, свідчила б про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (подібний за змістом висновок викладений, зокрема, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
У постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20 міститься висновок, що за змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (такого ж висновку дійшов Верховний Суду у постановах від 21.08.2020 у справі №904/2357/20, від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 20.09.2022 у справі №916/307/22, від 03.03.2023 у справі №907/269/22, від 04.04.2023 у справі №907/268/22, від 04.04.2023 у справі №915/577/22).
На час розгляду спору відповідач, який володіє спірним майном, не обмежений у своїх правах щодо його відчуження, зміни шляхом проведення ремонтних та технічних робіт, відтак, існує достатньо обґрунтоване припущення про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне заяву про забезпечення позову задоволити.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 910/4564/21, щодо того, що є виконанням пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України в частині надання пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
Стаття 139 Господарського процесуального кодексу України містить обов'язкові вимоги до змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, пункт 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що така заява має містити пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 646/6171/18, від 17.02.2021 у справі № 760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).
Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зважаючи на частину 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, постановлення ухвали про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічного забезпечення не позбавляє відповідача права звернутись до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову.
Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування ухвали, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутись з клопотанням про зустрічне забезпечення. Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2851/17, від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 24.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Політек Імпекс" про забезпечення позову у справі № 918/867/25 задоволити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 108, код ЄДРПОУ 45195424), які знаходяться (обліковуються) на рахунку IBAN НОМЕР_1 в ПАТ "КБ "ПРАВЕКС-БАНК", а також на будь - яких інших виявлених виконавцем рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла" у банківських та інших фінансових установах, та на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла", в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 1 338 421 (один мільйон триста тридцять вісім тисяч чотириста двадцять одна) грн 25 коп;
- накладення арешту на вантажний автомобіль - шасі JAC N721-N90 колісна база 3845 мм., номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , з забороною Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла" та іншим особам вчиняти будь-які дії, в тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо вказаного майна;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла" та іншим особам проведення будь - яких ремонтних та технічних робіт, монтажу конструкцій та обладнання на вантажний автомобіль-шасі JAC N721-N90 колісна база 3845 мм., номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 .
3. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Політек Імпекс"(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії,7, код ЄДРПОУ 36755717).
4. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП МЗ "Стріла" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 108, код ЄДРПОУ 45195424).
5. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років, а саме: до 10.10.2028 включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 09.10.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному статтями 254-259 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя А.І.Мовчун