06 серпня 2025 року Справа № 915/694/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Мечникова, 32, м. Одеса, Одеська область, 65029 (код ЄДРПОУ 20992104)
до відповідача Приватного підприємства “ЛК-АГРО», вул. Соборна, буд. 3/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 42336087)
про стягнення 34 000, 00 грн.
Представники учасників справи не з'явились
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства “ЛК-АГРО» пеню у розмірі 34 000, 00 грн. і зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, “Адміністративні штрафи та інші санкції»).
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422, 40 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 06.08.2025.
31.07.2025 позивачем до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» подано заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи (вх. № 11229/25 від 31.07.2025), в якій позивач просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Заяву про проведення судового засідання за відсутності представника позивача судом розглянуто та задоволено.
Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025, від 09.06.2025, надіслані на адресу відповідача Приватного підприємства “ЛК-АГРО», вул. Соборна, буд. 3/3, м. Миколаїв, повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти “адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ місцезнаходженням Приватного підприємства “ЛК-АГРО» (код ЄДРПОУ 42336087) є “ Україна, 54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Соборна, будинок 3/3».
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
В рішеннях від 28.10.1998 у справі “Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України».)
В рішенні від 07.07.1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвали суду надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
В порушення ч. 6 ст. 6 ГПК України відповідачем не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття всіх необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача справи.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
В судовому засіданні 06.08.2025 судом відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписано скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2. 1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо несплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.05.2024 № 65/27-р/к, внаслідок чого позивачем нараховано пеню, яку заявлено до стягнення.
Позивач також зазначив, що в.о. голови Відділення видано наказ від 24.09.2024 № 65/17-Ю про примусове виконання рішення 65/27-р/к, який разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2024 № 65-02/3349е направлено до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Відповідно до постанови заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 07.10.2024 відкрито виконавче провадження № 76216741 з виконання наказу про стягнення з ПП “ЛК-АГРО» 34 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 56, 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції», ст. 17, 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України».
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідачем не подано суду в порядку ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.05.2024 № 65/27-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» за результатами розгляду справи № 03-10/2024 вирішено:
1. Визнати дії приватного підприємства “ЛК-АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 42336087; місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Соборна, З/З), які полягли в неподанні інформації Південному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 06.06.2023 № 65-02/1164 про надання інформації у встановлений строк, порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строк.
2. За порушення, визначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на приватне підприємство “ЛК-АГРО», ідентифікаційний код юридичної особи 42336087, штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
В резолютивній частині рішення роз'яснено, що згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу документи, що підтверджують сплату штрафу, необхідно надіслати до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Крім того, роз'яснено, що згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання.
Судом встановлено, що рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.05.2024 № 65/27-р/к надіслано на адресу ПП “ЛК-АГРО», вул. Соборна, 3/3, м. Миколаїв, 54001, супровідним листом № 65-02/1086е від 08.05.2024 “Про надсилання копії рішення». Факт надіслання 09.05.2024 листа з додатком підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0600917859989, в якому відсутня відмітка про вручення поштового відправлення та копією конверта з повідомленням про повернення поштового відправлення 0600917859989 з відміткою про причини повернення "за закінченням встановленого строку зберігання".
В зв'язку з тим, що рішення № 65/27-р/к від 07.05.2024 не було вручено відповідачу, інформація про його прийняття була оприлюднена в офіційному друкованому органі - газеті Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр» від 21.06.2024 № 126 (7786) на арк. 20.
Отже, рішення № 65/27-р/к від 07.05.2024 вважається таким, що вручене ПП “ЛК-АГРО» 01.07.2024 відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», а штраф повинен був бути сплачений відповідачем до 02.09.2024 (включно).
24.09.2024 на виконання рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.05.2024 № 65/27-р/к, яке набрало чинності (законної сили) 07.05.2024, Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України видано наказ про примусове виконання рішення № 65/17-ю від 24.09.2024 про стягнення з боржника ПП “ЛК-АГРО» штрафу у розмірі 34 000, 00 грн.
В подальшому наказ № 65/17-ю від 24.09.2024 було пред'явлено Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (заява про відкриття виконавчого провадження № 65-02/3349е від 24.09.2024).
07.10.2024 заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову від 07.10.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП № 76216741 з примусового виконання наказу № 65/17-Ю від 24.09.2024.
Суду не подано доказів оскарження в судовому порядку рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.05.2024 № 65/27-р/к.
Таким чином, на час розгляду даної справи рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 65/27-р/к від 07.05.2024 року є чинним.
В зв'язку з не сплатою відповідачем штрафу, позивачем нараховано відповідачу пеню.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Закон України “Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції» (тут і далі в редакції від 01.01.2024) порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (тут і далі в редакції від 01.01.2024) розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені: пунктами 9, 13-18, 21 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:
відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);
відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -
рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов'язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.
Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:
справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;
відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу (за умови надання такою особою письмової згоди з фактом вчинення порушення та розміром накладеного штрафу), але не більше ніж на 12 місяців.
Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.
Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Накладений на Товариство штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані Антимонопольним комітетом України на підставі Закону № 2210 та не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин (постанови КГС ВС від 17.12.2019 у справі № 910/1548/19, від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19).
У застосуванні приписів статті 56 Закону № 2210 (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування) (постанови ВС від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 13.02.2018 у справі № 910/20661/16, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18).
Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону № 2210, має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 Господарського кодексу України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу (постанова КГС ВС від 28.02.2018 у справі № 914/607/17).
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Судом встановлено, що рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.05.2024 № 65/27-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» на підставі ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції» накладено на Приватне підприємство “ЛК-АГРО» штраф у розмірі 34 000, 00 грн. за порушення, передбачене п. 13 ч. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строк.
Рішення № 65/27-р/к від 07.05.2024 направлено позивачем на адресу ПП “ЛК-АГРО» та у зв'язку з не отриманням останнім (відповідачем), в порядку абз. 2 ч. 1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» інформація про прийняте рішення оприлюднена в офіційному друкованому органі - газеті Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр» від 21.06.2024 № 126 (7786).
Отже, рішення № 65/27-р/к від 07.05.2024 вважається таким, що вручене ПП “ЛК-АГРО» 01.07.2024 відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», а штраф повинен був бути сплачений відповідачем до 02.09.2024 (включно).
Суду не подано доказів оскарження в судовому порядку рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.05.2024 № 65/27-р/к.
Таким чином, на час розгляду даної справи рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.05.2024 № 65/27-р/к є чинним.
Станом на день розгляду справи відповідачем не подано суду доказів сплати штрафу в розмірі 34 000, 00 грн., накладеного п. 2 рішення від 07.05.2024 № 65/27-р/к.
Позивачем нараховано відповідачу пеню за прострочення сплати штрафу за період з 03.09.2024 року (з наступного дня після спливу двомісячного строку для сплати штрафу) по 29.04.2025 року включно.
Таким чином, позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну кількість днів прострочення 239.
Розмір пені за 239 днів прострочення сплати штрафу складає 121 890, 00 грн. (34 000, 00 грн. х 1,5 % х 239 днів = 121 890, 00 грн.), де 34 000, 00 грн. - сума штрафу; 1, 5 % - встановлений ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» розмір відсотка за прострочення сплати штрафу; 239 - кількість днів прострочення.
Оскільки відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, то розмір пені, заявленої позивачем до стягнення складає 34 000, 00 грн.
Отже, вимога про стягнення з відповідача ПП “ЛК-АГРО» пені у розмірі 34 000, 00 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
Відповідно до ч. 14 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Приватного підприємства “ЛК-АГРО», вул. Соборна, буд. 3/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 42336087) в дохід загального фонду Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, “Адміністративні штрафи та інші санкції»):
- 34 000, 00 грн. (тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.) - пені.
3. Стягнути з відповідача Приватного підприємства “ЛК-АГРО», вул. Соборна, буд. 3/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 42336087) на користь позивача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Мечникова, 32, м. Одеса, Одеська область, 65029 (код ЄДРПОУ 20992104) (UA438201720343180001000008516, банк - Державна казначейська служба України, МФО 820172):
- 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 08.10.2025
Суддя Е.М. Олейняш