ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2025 Справа № 910/10482/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Комунального некомерційного підприємства "Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги "ПСИХІАТРІЯ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Ді Груп"
про стягнення 1 021 834, 41 грн.
Без виклику представників учасників справи.
Комунальне некомерційне підприємство "Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги "ПСИХІАТРІЯ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Ді Груп" (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1 021 834, 41 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем порушено умови Договору № 67-24-29 на виконання робіт по капітальному ремонту від 22.02.2024 в частині невиконання робіт у встановлені договором строки, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути штрафні санкції у розмірі 1 021 834, 41 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/10482/25, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти заявлених позовних вимог.
19.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
22.02.2024 між Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня «Психіатрія» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ді Груп» (далі - підрядник) укладено Договір № 67-24-29 на виконання робіт по капітальному ремонту (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт «Капітальний ремонт частини корпусу № 1 (загального психіатричного відділення) КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» за адресою вул. Кирилівська, 103 в Подільському районі міста Києва. Коригування». Код за ДК: 021:2015:45450000 - 6 Інші завершальні будівельні роботи.
Відповідно до п. 1.3 Договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору.
Підрядник розпочинає виконання робіт з моменту укладання Договору і завершує виконання робіт до 30.04.2024 року (п. 1.4 Договору).
Договірна ціна робіт є твердою і визначається на основі зведеного кошторису, який є невід'ємною частиною Договору та становить 24 831 169, 70 грн в т.ч. ПДВ: 4 138 528, 28 грн (п. 2.2 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору виконання зобов'язань за Договором забезпечується неустойкою у формі пені. За несвоєчасне виконання робіт з вини підрядника, підрядник сплачує замовнику за кожний робочий день затримки пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення виконання робіт відповідно до п. 1.3 Договору. Загальна сума штрафу не може бути більшою 10 % від суми Договору.
Пунктом 6.4 передбачено, що підрядник зобов'язаний, зокрема виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами Договору та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації.
Відповідно до п. 8.1 Договору замовник за актом передає підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та всю дозвільну документацію протягом 2 (двох) днів з дня підписання Договору.
Підрядник забезпечує виконання робіт згідно з календарним планом виконання робіт та планом - графіком фінансування робіт (Додаток 3) (п. 8.3 Договору).
Як встановлено пунктом 8.4 Договору підрядник повідомляє замовника про виникнення обставин, що загрожують виконанню Договору, протягом 2 (двох) днів з дня їх виникнення. Замовник протягом 2 (двох) днів з дня одержання повідомлення від підрядника надає йому відповідь щодо прийнятих рішень.
Підрядник щомісячно до 10 (десятого) числа наступного місяця надавати замовнику інформацію, щодо ходу виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; результати здійснення контролю за якістю виконаних робіт, матеріальних ресурсів; загрозу виконанню Договору з вини Замовника. Обсяг інформації повинен бути достатнім для аналізу стану будівництва, виявлення наявних проблем, прийняття Замовником необхідних для їх усунення заходів. Замовник має право запросити необхідну для нього інформацію позачергово (п. 8.5 Договору).
Згідно з пунктом 8.6 Договору комплект договірної документації зберігається Підрядником у службовому приміщенні Підрядника і надається Замовнику за його проханням для користування в робочий час.
Підрядник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів після завершення виконання робіт (прийняття об'єкта) звільнити будівельний майданчик від сміття, будівельних машин та механізмів, тимчасових споруд та приміщень. Якщо підрядник не зробить цього у визначені строки, замовник має право попередити підрядника про вказане порушення, визначити необхідний строк для його усунення і у разі невжиття підрядником заходів звільнити будівельний майданчик своїми силами або із залученням третіх осіб з компенсацією витрат, понесених замовником (п. 8.7 Договору).
Контроль Замовника за якістю робіт, матеріалів, устаткування здійснюється згідно з нормативними вимогами.
Підрядник зобов'язаний повідомляти письмово Замовника про проведення поточних перевірок та випробувань робіт, матеріалів та устаткування за 2 (два) дні до їх проведення та надати інформацію про їх результати, вжиті заходи з усунення виявлених недоліків протягом 2 (двох) днів після одержання від Замовника відповідного пункту (п.п. 8.8., 8.9 Договору).
Відповідно до п. 10.1 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ -3, Акту приймання виконаних робіт за формою № КБ - 2В з відомістю ресурсів, Акту вартості устаткування та Акту здачі - приймання виконаних робіт які підписуються уповноваженими представниками сторін проміжними платежами в міру виконання робіт.
Довідка про вартість виконаних робіт за формою № КБ - 3, Акт приймання виконаних робіт за формою № КБ - 2В з відомістю ресурсів, Акт вартості устаткування та Акт здачі - приймання виконаних робіт оформлюється належним чином підрядником в подаються для підписання замовнику не пізніше 25 - го (двадцять п'ятого) числа звітного місяця, який повинен розглянути та підписати Довідку та Акти в порядку встановленому ст. 48 Бюджетного кодексу України або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт (п. 10.2 Договору).
Приймання - передача закінчених робіт (об'єктів будівництва) буде здійснюватися відповідно до нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію (п. 11.1 Договору).
Замовник перевіряє подані підрядником документи в частині фактично виконаних робіт та обсягів і підписує їх або обґрунтовує причини відмови в їх підписанні протягом п'яти робочих днів з дня одержання (п. 11.2 Договору).
Згідно з п.11.3 Договору недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва), повинні бути усунуті Підрядником протягом строків, визначених комісією, що приймає об'єкт.
Відповідно до пункту 11.13 Договору підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектно - кошторисній документації та можливість їх експлуатації протягом гарантійного терміну.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 року, а в частині виконання - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 15.1 Договору).
Додатком № 1 до Договору № 67-24-29 від 22.02.2024 сторони погодили протокол погодження договірної ціни.
Додатком № 3 до Договору № 67-24-29 від 22.02.2024 сторони погодили календарний план виконання робіт та план - графік фінансування робіт.
Додатковою угодою № 1 від 26.04.2024 сторони продовжили строк виконання робіт до 30.06.2024 року та внесли відповідні зміни до Календарного плану виконання робіт і плану-графіку фінансування.
Додатковою угодою № 2 від 22.05.2024 сторони виклали п. 2.2. Договору у новій редакції:
Договірна ціна робіт є твердою і визначається на основі зведеного кошторису, який є невід'ємною частиною Договору та становить 24 800 490, 34 грн в т.ч. ПДВ: 4 133 415, 06 грн (п. 2.2 Договору).
Додатковою угодою № 4 від 27.06.2024 сторони продовжили строк виконання робіт до 31.07.2024 року та внесли відповідні зміни до Календарного плану виконання робіт і плану-графіку фінансування.
Додатковою угодою № 7 від 27.12.2024 сторони виклали п. 2.2. Договору у новій редакції:
Договірна ціна робіт є твердою і визначається на основі зведеного кошторису, який є невід'ємною частиною Договору та становить 24 765 835, 20 грн в т.ч. ПДВ: 4 127 639, 21 грн (п. 2.2 Договору).
Позивач направив відповідачу претензію від 11.06.2025 року № 061/29/1- 01/5237 з вимогою сплатити штрафні санкції у сумі 1 021 834,41 грн. за порушення умов Договору.
Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, штрафні санкції не сплатив.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 67-24-29 на виконання робіт по капітальному ремонту від 22.02.2024 в частині невиконання робіт у встановлені договором строки, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути штрафні санкції у розмірі 1 021 834, 41 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, з наступних підстав:
- основним нормативним актом, який регламентує терміни виконання будівельних робіт, у тому числі їх прийняття, є Державні будівельні норми України.
Відповідно до п. 8.4. ст. 8 ДБН А.3.1-5:2016 (Організація будівельного виробництва): 8.4 Виробничий контроль якості виконання будівельних робіт включає: а) вхідний контроль проектної документації; б) вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування; в) операційний контроль будівельних процесів; г) приймальний контроль будівельних робіт та їх результатів.
Згідно абз. 8.4.2.1. пп. 8.4.2. п. 8.4. « 8.4.2 Операційний контроль будівельних процесів (технологічних операцій) здійснюється за регламентом в ході виконання будівельних робіт і забезпечує своєчасне виявлення дефектів для вжиття заходів щодо їх усунення та запобігання. Склад та параметри операційного контролю визначаються у ПВР (Правила виконання робіт).
Таким чином всі строки виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва перш за все фіксуються в Загальному журналі робіт.
Роботи зазначені у Акті № 4/1 приймання виконаних будівельних робіт були виконані Відповідачем - 26.07.2024 р., що підтверджується записами Загального журналу робіт на Об'єкті Замовника (Позивача).
Акт № 4 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконання робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 4 були складені та передані замовнику (позивачу) - 26.07.2024 року, оскільки вищезазначене устаткування було встановлене в тому числі згідно з Актом № 4/1 приймання виконаних будівельних робіт.
За доводами відповідача, інформація, що міститься у Загальному журналі робіт по Об'єкту підтверджує той факт, що виконання робіт та поставка устаткування і матеріалів за Договором від 22.02.2024 № 67-24-29 на виконання робіт з капітального ремонту виконані у строк до 31.07.2024 р., а саме 26.07.2024 р.;
- Відповідач стверджує, що позивач самостійно заповнив зазначені у позовній заяві Акт № 4/1, Акт № 4 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 4 встановивши дати їх подання вереснем 2024 року, що не відповідає дійсності.
Надані до суду документи Замовника підтверджують факт їх заповнення лише представниками позивача, а з огляду на те, що згідно з Загальним журналом робіт всі роботи, матеріали та устаткування були виконані, поставлені та змонтовані Підрядником ще 26.07.2024 року.
Крім того, відповідач зазначив, що копії всіх зазначених вище документів по Договору (Форми № КБ-3. Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на виконання робіт до Договору № 67-24-29 від 22.02.2024 р. (на суму 2 418 081,52 грн.); Форми № КБ-2в. Акта приймання виконання будівельних робіт до Договору на виконання робіт № 67-24-29 від 22.02.2024 р. (на суму 1 469 047,56 грн.); Акта № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт акта вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до Договору на виконання робіт № 67- 24-29 від 22.02.2024 р. (на суму 949 033,96 грн.) та Підсумкової відомості ресурсів (витрат - по факту) до Договору на виконання робіт № 67-24-29 від 22.02.2024 р.) були на правлені 26.07.2024 р. на електронну адресу позивача (замовника) - tmo_psychiatry@ukr.net з електронної скриньки Відповідача - info@abd-group.com.ua, що підтверджується відповідним скріншотом відправлення документів.
Відповідач звертає увагу суду на те, що ним виконано свої обов'язки за Договором своєчасно, проте через затримку підписання вищезазначених документів з боку позивача, останній безпідставно вимагає сплати штрафні санкції.
У зв'язку вищевикладеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Позивач у відповіді на відзив заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що порядок обміну документами за допомогою електронної пошти не передбачений умовами Договору, укладеного між сторонами.
Позивач зазначає, що на електронну адресу позивача не надходили жодні документи від відповідача та відповідачем не надано доказів, які б підтверджували фактичне отримання листа, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 1 021 834, 41 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 173 ГК України господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір на виконання робіт по капітальному ремонту № 67-24-29 від 22.02.2024 за своє правовою природою є договором підряду.
Згідно з нормами частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з нормами статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Відповідно до п. 1.3 Договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору.
Додатковою угодою № 4 від 27.06.2024 сторони продовжили строк виконання робіт до 31.07.2024 року та внесли відповідні зміни до Календарного плану виконання робіт і плану-графіку фінансування.
Згідно з п. 11.1 Договору приймання - передача закінчених робіт (об'єктів будівництва) буде здійснюватися відповідно до нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.
Пунктом 8.4.2.1 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» передбачено, що результати операційного контролю заносяться до загального журналу робіт. Виконання робіт проводилося з урахуванням календарного графіку робіт, технологічних особливостей та характеру виконання робіт, Підрядник фіксував проведення робіт за договором в Загальному журналі робіт № 1 «Капітальний ремонт частини корпусу № 1 (загального психіатричного відділення) КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» за адресою вул. Кирилівська, 103 в Подільському районі міста Києва. Коригування», як передбачено ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Вказаний журнал, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ді» оформлений належним чином відповідно до вказівок визначених в ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».
Відповідно до пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація, до якої належать, зокрема, загальний журнал робіт, акти на закриття прихованих робіт.
Пунктом 10.1 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ -3, Акту приймання виконаних робіт за формою № КБ - 2В з відомістю ресурсів, Акту вартості устаткування та Акту здачі - приймання виконаних робіт які підписуються уповноваженими представниками сторін проміжними платежами в міру виконання робіт.
Довідка про вартість виконаних робіт за формою № КБ - 3, Акт приймання виконаних робіт за формою № КБ - 2В з відомістю ресурсів, Акт вартості устаткування та Акт здачі - приймання виконаних робіт оформлюється належним чином підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше 25 - го (двадцять п'ятого) числа звітного місяця, який повинен розглянути та підписати Довідку та Акти в порядку встановленому ст. 48 Бюджетного кодексу України або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт (п. 10.2 Договору).
Приймання - передача закінчених робіт (об'єктів будівництва) буде здійснюватися відповідно до нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію (п. 11.1 Договору).
Замовник перевіряє подані підрядником документи в частині фактично виконаних робіт та обсягів і підписує їх або обґрунтовує причини відмови в їх підписанні протягом п'яти робочих днів з дня одержання (п. 11.2 Договору).
Враховуючи зазначене, відповідачем 26.07.2024 було складено:
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на виконання робіт до Договору № 67-24-29 від 22.02.2024 р. на суму 2 418 081, 52 грн., форми № КБ-3;
- Акт приймання виконання будівельних робіт на суму 1 469 047, 56 грн, форми № КБ-2в.;
- Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 949 033, 96 грн, форми КБ-2в.
З актів вбачається, що зі сторони відповідача їх підписано Лазоренко М.П. та поставлено печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ді Груп».
Зі сторони позивача акти підписано Лепським Г.В. та поставлено печатку.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ді Груп» на електронну адресу замовника - tmo_psychiatry@ukr.net 26.07.2024 було надіслано лист з проханням підписати та направити екземпляри наступних документів: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на виконання робіт до Договору № 67-24-29 від 22.02.2024 р. на суму 2 418 081,52 грн., форми № КБ-3; Акт приймання виконання будівельних робіт на суму 1 469 047, 56 грн, форми № КБ-2в та Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 949 033, 96 грн, форми КБ-2в.
Акт приймання - виконаних будівельних робіт загальна вартість робіт та матеріалів за яким складала 1 469 047, 56 грн.
Також, 26.07.2024 відповідачем надіслано на адресу позивача (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, буд. 106) лист № 247 від 26.07.2024 щодо направлення на підписання та повернення екземплярів доданих документів: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на виконання робіт до Договору № 67-24-29 від 22.02.2024 р. на суму 2 418 081, 52 грн., форми № КБ - 3 (чотири екземпляри); Акт приймання виконання будівельних робіт на суму 1 469 047, 56 грн, форми № КБ-2в (чотири екземпляри) та Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 949 033, 96 грн, форми КБ-2в (чотири екземпляри) та підсумкову відомість ресурсів (витрати по факту) до Договору на виконання робіт № 67-24-29 від 22.02.2024 (чотири екземпляри).
Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18.
На вищезазначений лист Комунальне некомерційне підприємство «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надало відповідь, не повідомило Товариству з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ді Груп» про відмову від підписання Актів, які були надіслані відповідачем.
Суд критично відноситься до тверджень позивача про те, що відповідачем не надано доказів надсилання актів засобами поштового зв'язку, з огляду на наступне.
Згідно опису вкладення у цінний лист № 0314200166010 від 26.07.2024, який містить підпис працівника зв'язку та відбиток штемпеля, ТОВ «Ей Бі Ді Груп» (відправник) було надіслано Комунальному некомерційному підприємству «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» (одержувач) за адресою: 04080, місто Київ, вул. Кирилівська, 103 були надіслані:
- Лист вих. № 247 від 26.07.2024 щодо направлення на підписання та повернення екземплярів доданих документів 1 (один екземпляр);
- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на виконання робіт до Договору № 67-24-29 від 22.02.2024 р. на суму 2 418 081, 52 грн., форми № КБ-3 (чотири екземпляри);
- Акт приймання виконання будівельних робіт на суму 1 469 047, 56 грн, форми № КБ-2в (чотири екземпляри);
- Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 949 033, 96 грн, форми КБ-2в (чотири екземпляри);
- Підсумкову відомість ресурсів (витрати по факту) до Договору на виконання робіт № 67-24-29 від 22.02.2024 (чотири екземпляри).
Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Згідно з п.17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Внутрішні реєстровані поштові відправлення, крім поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладень, подаються для пересилання у відкритому або закритому вигляді. У разі виникнення сумніву у працівника оператора поштового зв'язку щодо наявності у поштовому відправленні, яке подається для пересилання, заборонених для пересилання вкладень, відправник повинен подати відправлення у відкритому вигляді. У разі відмови відправника подати відправлення для пересилання у відкритому вигляді оператор відмовляє в пересиланні такого відправлення.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення. (п.47 Правил).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до Правила надання послуг поштового зв'язку працівник оператора поштового зв'язку перевірив вміст вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Опис вкладення до цінного листа, який містить необхідну інформацію для встановлення факту існування певних обставин, є належним доказом поштового відправлення. (Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 910/12126/21).
З огляду на викладене вище, суд не приймає до уваги заперечення позивача, щодо ненадання відповідачем доказів надсилання актів засобами поштового зв'язку, оскільки матеріалами справи встановлено протилежне.
Також суд критично ставиться до доводів позивача про те, що роботи були остаточно виконано відповідачем 27.09.2024, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання (частина 2, 3 статті 193 ГК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини 4 статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (стаття 613 ЦК України).
Визначальним у даному випадку є реальність господарської операції, підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю, яка не змінює суті виконаних робіт та не може ставити під сумнів їх виконання за умови доведення реальності господарської операції іншими належними та допустимими доказами.
Верховний Суд в постанові від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18 виклав правову позицію, згідно якої передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Суд зауважує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Згаданий принцип римського права «venire contra factum proprium» є вираженням «equitable estoppel» - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на «principles of fraud» та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами.
Варто зауважити, у постановах від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16 та від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.
Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.
Сутність застосування цієї доктрини не ставиться в залежність відповідних заяв чи поведінці сторони в межах судового провадження чи поза межами судового провадження, адже висновок Великої Палати Верховного Суду містить абсолютний характер.
Відповідач зазначає у відзиві на позовну заяву, що позивач самостійно заповнив зазначені у позовній заяві Акт № 4/1, Акт № 4 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 4 встановивши дати їх подання вереснем 2024 року, що не відповідає дійсності.
На підтвердження вартості та обсягу виконаних підрядних робіт відповідачем було надіслано позивачу Акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 469 047, 56 грн без зазначення номеру та дати його підписання.
Отже, надані до суду документи підтверджують факт їх заповнення обома сторонами, але з різницею в датах підписання.
У даній справі позивач, враховуючи п. 6.2 Договору зобов'язаний був прийняти в установленому порядку та оплатити виконанні роботи.
Суд бере до уваги те, що згідно з Загальним журналом робіт всі роботи, матеріали та устаткування були виконані, поставлені та змонтовані підрядником ще 26.07.2024 року та надіслані позивачу засобами поштового зв'язку того ж дня.
Судом встановлено, що 26.07.2024 відповідачем було закінчено виконання робіт Капітальний ремонт частини корпусу № 1 (загального психіатричного відділення) КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» за адресою вул. Кирилівська, 103 в Подільському районі міста Києва. Коригування». Код за ДК: 021:2015:45450000 - 6 Інші завершальні будівельні роботи, які передбачені умовами Договору № 67-24-29 на виконання робіт по капітальному ремонту від 22.02.2024.
Керуючись наведеними нормами матеріального права, з системного аналізу наданих суду документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ді Груп» штрафних санкцій за спірним договором, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення строків виконання робіт за Договором № 67-24-29 на виконання робіт по капітальному ремонту від 22.02.2024.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, господарський суд дійшов висновку, що докази відповідача переважили доводи позивача.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ді Груп» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 021 834,41 грн. відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2025.
Суддя Літвінова М.Є.