ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.10.2025Справа № 927/432/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства "Гральні системи України" про розподіл та визначення суми судових витрат у справі
за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі:
1. Кабінету Міністрів України
2. Державної служби геології та надр України
до 1. Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Мобіл"
3. Приватного підприємства "Гральні системи України"
третя особа Фонд державного майна України
про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння,
за зустрічним позовом Приватного підприємства "Гральні системи України"
до 1. Кабінету Міністрів України,
2. Державної служби геології та надр України
про визнання права власності.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
27.05.2019 заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної служби геології та надр України до Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Мобіл", Приватного підприємства "Гральні системи України", третя особа Фонд державного майна України, у якому просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2007, укладений між НАК "Надра України" і ТОВ "Мульті-Мобіл", предметом якого є 1/14 частина об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вул. Шевченка, 15;
- витребувати у ПП "Гральні системи України" на користь Кабінету Міністрів України зазначене нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 позов прокурора залишено без розгляду на підставі частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 скасовано, а матеріали справу повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постановою Верховного Суду від 18.05.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2023, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 07.06.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 та рішення Господарського суду міста і Києва від 21.12.2021 у справі № 927/432/19 скасовано; справу № 927/432/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2023, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.09.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 скасовано; справу № 927/432/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позові - відмовлено у повному обсязі. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 залишено без змін.
24.09.2025 Приватне підприємство "Гральні системи України" подало суду заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути солідарно з держави в особі Кабінету Міністрів України та Державної служби геології та надр України на свою користь 263 256,73 грн витрат за сплату судового збору та 88 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи під час нового розгляду справи судом не було вирішене питання про розподіл понесених відповідачем витрат по оплаті судового збору у загальному розмірі 263 256,73 грн., зокрема, за подачу апеляційної скарги на ухвалу від 29.05.2019 року - 1921 грн., за подачу касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 року 1921 грн., за подачу касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 року 4540 грн., за подачу зустрічної позовної заяви 15 667,02 грн., за подачу апеляційної скарги на рішення суду І інстанції від 21.12.2021 року 102 517,59 грн. та 136 690,12 грн судового збору за побачу касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 28.02.2023 року.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позові - відмовлено у повному обсязі. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 залишено без змін.
Таким чином, сплачений судовий збір у розмірі 15 667,02 грн. за подачу зустрічної позовної заяви заявнику не відшкодовується.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи, що розподіл судових витрат судом під час нового розгляду справи проведений не був, тому понесені витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу від 29.05.2019 року 1921 грн., за подачу касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 року 1921 грн., за подачу касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 року 4540 грн., за подачу апеляційної скарги на рішення суду І інстанції від 21.12.2021 року 102 517,59 грн. та 136 690,12 грн судового збору за подачу касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 28.02.2023 року, а загалом 247 589,71 грн. слід покласти солідарно на позивачів, стягнувши вказану суму витрат з них на користь Приватного підприємства "Гральні системи України".
Крім того, заявник просить відшкодувати з позивачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 88 750 грн.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, судом встановлено, що у рішенні суду від 28.01.2025 не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем, а саме витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
На підтвердження понесених ним судових витрат заявник долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги № 4 від 04.06.2019, акти прийому-передачі наданих послуг №№ 12023 від 31.07.2023, 2/2023 від 31.07.2023, 3/2023 від 31.07.2023, платіжні доручення №№ 196 від 12.08.2019, 197 від 12.08.2019, 181 від 31.07.2023, 182 від 31.07.2023, 202 від 11.08.2023.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п'ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачі клопотань про зменшення заявлених вимог, заперечень та доказів щодо не співмірності заявленого розміру витрат до суду не надав.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 88 750 грн., судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом у договорі, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень юридичної кваліфікації правовідносин у справі.
Враховуючи викладене, надавши оцінку усім матеріалам справи та доводам, за відсутності заперечень позивачів про зменшення заявлених витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідач 3. надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правову допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи № 927/432/19, проте враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позові - відмовлено повністю, понесенні відповідачем 3. витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 187,50 грн.
Керуючись ст. 129, 244 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Приватного підприємства "Гральні системи України" про ухвалення додаткового рішення у справі № 927/432/19 задовольнити частково.
2. Cтягнути солідарно з Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код 00031101 та Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Цедика, 16, код 37536031) на користь Приватного підприємства "Гральні системи України" (14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 32, код 34259037) 247 589 (двісті сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 71 коп. судового збору, 22 187 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У заяві в іншій частині відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому ст 255-256 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 09.10.2025
Суддя О.М.Ярмак