ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.10.2025Справа № 910/5792/25
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго»
до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про стягнення 130 000,00 грн
без повідомлення учасників справи
Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго» (далі - АТ «СК «Інго», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта», відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 130 000,00 грн у порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 27.09.2022 на а/д М-05-Київ-Одеса, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв'язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 1 920 100,00 грн. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України "Про страхування", АТ «СК «Інго» вказало, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаним винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яку ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» не сплатило, тому у позові просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 130 000,00 грн в межах ліміту страхового відшкодування за полісом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав, що позивач пропустив присічний строк на подачу заяви про виплату страхового відшкодування (в один рік), у зв'язку з чим право вимоги ним було втрачене, відтак, відсутні підстави для виплати такого відшкодування.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що вказаний річний строк ним був пропущений через незалежні від нього причини, а саме - через тривалу відсутність постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, з якою пов'язується факт настання страхового випадку, а звернення позивача як із заявою про виплату страхового відшкодування, так із цим позовом до суду за відсутності вказаної постанови щодо винної особи у вчиненні ДТП було б передчасним і призвело б до відмови у виплаті.
Відповідач у запереченнях до відповіді на відзив вважав, що посилання позивача на неможливість звернення до нього як страховика із заявою про страхове відшкодування в річний строк не є добросовісною поведінкою.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов АТ «СК «Інго» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Установлено, що договором страхування добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № 110559250.22 від 16.06.2022, укладеного між АТ «СК «Інго» та ОСОБА_1 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
27.09.2022 на а/д М-05-Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Mercedes, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2024 у справі № 362/3405/23, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 03.12.2024, встановлено, що водій ОСОБА_2 є винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З метою визначення обсягу пошкоджень транспортного засобу, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем був проведений огляд вказаного автомобіля та складено протокол огляду транспортного засобу № 43438 від 16.02.2023.
Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, який був виконаний суб'єктом оціночної діяльності Береговим В.М. вартість шкоди, заподіяної внаслідок ДТП власнику автомобіля BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , склала 2 348 503,78 грн без врахування ВТВ.
У подальшому, на підставі страхового акту при конструктивній загибелі № 5571673 від 20.03.2023 АТ «СК «Інго» здійснило виплату потерпілій особі страхового відшкодування в сумі 1 920 100,00 грн (виходячи зі страхової суми згідно адендуму № 2 до договору страхування (3 000 000,00 грн), з якої було вирахувано експлуатаційний знос (58 500,00 грн) та вартість придатних залишків (1 005 000,00 грн)), що підтверджується платіжною інструкцією № 6581 від 04.10.2024 на суму 1 920 100,00 грн.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" визначено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, яка керувала автомобілем Mercedes, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AT305881.
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (АТ «СК «Інго») як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Матеріали справи свідчать, що позивач (АТ «СК «Інго») звернувся до страховика винної особи - ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування № 5137696 18.10.2024 про виплату страхового відшкодування.
Листом № 09-02-20/12330 від 31.10.2024 ПАТ «НАСК «Оранта» надало відповідь, в якому вказало, що правові підстави для здійснення виплати страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб відсутні, оскільки АТ «СК «Інго» пропустило річний строк для звернення за здійсненням регламентної виплати.
Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону підставою для відмови страховиком (страховою компанією) у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання потерпілою особою заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.
Відтак право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу, законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17).
Тобто за змістом вказаної норми потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Закон пов'язує вказані активні дії потерпілого, зокрема, з поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку, зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків.
У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок про те, що зазначений у пп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 наведеного Закону річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15).
Водночас наслідком пропуску потерпілою особою річного строку на подання заяви до страховика про страхове відшкодування підпункт 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону визначає право страховика на відмову у виплаті регламентних виплат.
При цьому суд звертає увагу позивача, що Закон передбачає подання саме заяви про страхове відшкодування, а не будь-яких інших документів, для отримання відшкодування завданої особі шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов'язань. І строк подання такої заяви законодавець обмежує річним терміном з моменту скоєння відповідної ДТП.
Як вже було встановлено, ДТП за участю застрахованого у позивача автомобіля сталося 16.06.2022, тоді як із заявою про виплату страхового відшкодування він звернувся до відповідача 18.10.2024, тобто із спливом річного строку. Протягом визначеного законом річного строку позивач не вчинив будь-яких активних (юридично значимих) дій для захисту свого права.
Доводи позивача про поважність причин пропуску вищевказаного строку через відсутність судового рішення щодо встановлення вини відповідної особи у вчиненні ДТП, суд відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви.
До заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Таким чином для реалізації права на подачу заяви про страхове відшкодування закон не передбачає обов'язкового подання разом з такою заявою судового рішення, яким встановлено винуватість особи у вчиненні ДТП.
Отже, виходячи з того, що доказів звернення позивача до відповідача із заявою про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди та доказів неправомірної відмови відповідача у здійсненні такої виплати матеріали справи не містять, суд вважає, що у відповідача не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування на підставі пп. 37.1.4. п. 37.1. ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 130 000,00 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго»
до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 130 000,00 грн.
Повне судове рішення складене 08 жовтня 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.