вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
02 жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/985/23 (907/675/25)
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
№907/985/23 (907/675/25)
за позовом Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», м. Бровари Київської області
про стягнення 12 065,48 грн,
у справі №907/985/23
за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області, (ідентифікаційний код: 44106694)
до Дочірнього підприємства “Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України», м. Ужгород (ідентифікаційний код: 31179046)
за участі: Структурного підрозділу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, (ідентифікаційний код 43316386, м. Ужгород)
та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України як органу, уповноваженого управляти майном підприємства-боржника (03150, м. Київ, Фізкультури, 9).
про банкрутство
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
17.06.2025 до Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», м. Бровари Київської області про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025, матеріали заяви № 907/674/25 передані для розгляду судді Лучко Р.М.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2025 року (суддя Лучко Р.М.). передано матеріали справи №907/675/25 (від 17.06.2025 за вх. №02.3.1-05/806/25) Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Ужгород до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», м. Бровари Київської області про стягнення заборгованості, для розгляду спору в межах справи про банкрутство №907/985/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи №907/675/25 визначено суддю Ремецькі О.Ф. та присвоєно єдиний унікальний номер №907/985/23(907/675/23).
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки справа №907/675/25, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2025 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Вказана ухвала суду від 10.07.2025 р. була надіслана відповідачу через засоби підсистеми «Електронний Суд» 10.07.2025 р. та як вбачається з довідки про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 16.07.2025 р.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між Дочірнім підприємством «Закарпатський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та ТОВ "ШБУ-77" був укладений Договір субпідряду №201006/02 по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг державного значення Закарпатської області згідно Переліку №4 від 06 жовтня 2020 року. Відповідно до умов зазначеного Договору, Виконавець зобов'язався за завданням Замовника виконати роботи по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг державного значення Закарпатської області, а Замовник зобов'язався оплатити дані роботи.
Ціна договору становить 499 000,00 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч грн..00 коп.) гривень з ПДВ, що на дату укладання договору дорівнює загальній вартості робіт.
Загальна вартість робіт за цим договором складається із вартості робіт, наданих в межах строку дії цього договору. Строк дії договору - з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і до 31 грудня 2020 року. У разі неповного виконання Сторонами своїх зобов'язань Договір продовжує свою дію до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Згідно п.6.1 розділу VІ Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані роботи, а також приймати належним чином надані роботи згідно з актом про надання робіт.
Відповідно до п.4.1 розділу ІV Договору, Замовник здійснює розрахунки за надані роботи по цьому договору шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Підрядника протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).
На виконання умов договору Підрядником виконано роботи на суму 4 453, 80 грн., результати яких оформлено актом виконаних робіт (форма КБ-2в) за березень 2022 року, який підписано обома сторонами без зауважень 31 березня 2022 року. Відповідно до акту наданих послуг за березень 2022 року, Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг державного значення Закарпатської області загальною протяжністю 133,3 км на суму 4 453,80 грн. з ПДВ. Зазначений акт підписаний Сторонами без зауважень 31 березня 2022 року.
На адресу відповідача були направлені претензії про сплату заборгованості №199/06- 06 від 13 вересня 2024 року та №149/06-06 від 30 квітня 2025 року. Однак вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало приводом звернення позивача до суду.
При простроченні оплати виконаних робіт згідно п.7,3 розділу VII Договору, Замовник сплачує Підряднику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день затримки, розраховану від вартості невиконаного зобов'язання.
З огляду на порушення відповідачем умов договору, позивачем крім основної суми боргу заявлено також позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 5 210,32 грн. - інфляційні витрат в сумі 1978,55 грн. та 3% річних в сумі 422,81 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Суд врахував, що з 28.08.2025 втратив чинність Господарський кодекс України, але на час звернення позивача з позовом 17.06.2025 він був чинний.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи факт надання послуг позивачем на суму 4 453, 80 підтверджується підписаними обома сторонами актом виконаних робіт (форма КБ-2в) за березень 2022 року.
Вказана сума боргу, відповідачем не спростована та не заперечена.
За таких обставин, суд констатує, що вимоги позивача про стягнення суми 4 453, 80 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання Відповідачем свого обов'язку з оплати наданих послуг.
З огляду на порушення відповідачем умов договору, позивачем крім основної суми боргу заявлено також позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 5 210,32 грн. - інфляційні витрат в сумі 1978,55 грн. та 3% річних в сумі 422,81 грн.
Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
З огляду на наведене, суд, перевіривши правильність нарахування заявлених до стягнення сум інфляційні витрат 1978,55 грн. та 3% річних 422,81 грн. встановив, що такі підлягають задоволенню в межах заявлених.
З 28 лютого 2025 року набув чинності Закон України № 4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року, яким визнано Господарський кодекс України таким, що втратить чинність 28.08.2025.
Так, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України (далі ГК України, чинного на момент укладення Договору та виникнення спірних правовідносин), іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до норм ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що застосований позивачем період нарахування - до 05.06.2025 року включно не відповідає приписам ч. 6 ст. 232 ГК України, але позивачем правильно встановлено початок відліку строку нарахування пені.
Судом здійснено власний розрахунок пені в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, за яким сума пені становить 5 210,32 грн за період з 08.03.2022 по 07.09.2022 року, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 804,12 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Ужгород до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», м. Бровари Київської області про стягнення 12 065,48 грн, підлягають задоволенню частково в розмірі 7 659,28 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» (07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Симоненка Василя, будинок 4, код ЄДРПОУ 41412376) на користь ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 39, код ЄДРПОУ 31179046) суму 7 659,28 грн (сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 28 коп.) в.т.ч. 4 453,80 грн. основного боргу, 804,12 грн. пені, 1 978,55 грн. інфляційних витрати, 422,81 грн 3% річних, а також суму 1 537,76 грн (тисячу п'ятсот тридцять сім гривень 76 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.10.2025
Суддя О.Ф. Ремецькі