61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
07.10.2025р. № 905/1026/25
Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бандуш (Бондаренко) Вікторії Вікторівни, м. Краматорськ, Донецька область
про стягнення 79 999,73грн
Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» м. Дніпро звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бандуш (Бондаренко) Вікторії Вікторівни, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення 79999,73грн, з яких: 55727,88грн - сума основного боргу, 5239,95грн - 3% річних, 19031,90грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №1110 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, в частині оплати поставленої електричної енергії в сумі 55727,88грн, що також стало підставою для нарахування 3% річних та суми інфляційних втрат.
Положеннями ч.1 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. (ст.1 ГПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам наведено у ст.20 ГПК України, відповідно до п.1 ч.1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Таким чином, відповідно до вимог законодавства господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України,
Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18).
Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №920/343/22.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.09.2019 внесено запис про державну реєстрацію Бандуш (Бондаренко) Вікторії Вікторівни у якості фізичної особи-підприємця.
В поданій позовній заяві позивач зазначає, що відповідачка приєдналася до умов договору 01.09.2019 як фізична особа, та вже після його укладення набула статусу фізичної особи-підприємця, у зв'язку з чим, враховуючи, що на дату виникнення спірних відносин вказана особа має статус підприємця позивач вважає, що спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
При цьому, як встановлено з доданих до позовної заяви документів в підтвердження спірної заборгованості, а саме копій: виписок по рахунку позивача в яких вбачається оплата за договором №1110 від Бондаренко (Бандуш) Вікторії Вікторівни; електронний лист повідомлення про підписання дублікату договору №1110 з ФО ОСОБА_1 ; лист-відповідь оператора системи розподілу з фактичними (звітними) обсягами споживання за квітень та червень 2022 у розмірі 14152 кВт*год. по точкам комерційного обліку споживача Фізичної особи ОСОБА_2 ; акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та Фізичною особою ОСОБА_2 за червень 2022; рахунку за спожиту електроенергію за червень 2022 до споживача Фізичної особи ОСОБА_2 ; скріншоту з особистого кабінету вбачається, що споживачем за договором є саме фізична особа ОСОБА_2 .
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яке не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх.
Громадянин може укладати договір як фізична особа, так і як фізична особа-підприємець, а тому суд виходить з статусу особи на момент укладання договору, враховуючи і той факт, що станом на 01.09.2019 Бондаренко (Бандуш) Вікторія Вікторівна ще не набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Суд зауважує, що набуття статусу фізичної особи-підприємця не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, у тому числі щодо користування як житловим так і нежитловим приміщенням.
Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб'єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.
Документи в підтвердження внесення будь-яких змін щодо укладеного між сторонами договору, у зв'язку з набуттям відповідачкою статусу фізичної особи-підприємця та/або пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності матеріали справи не містять. До того ж, позивач зазначає, що зміна статусу відповідача стала відома позивачу вже під час підготовки позовної заяви, тому він вирішив, що відносини змінились.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості стосовно того, що відповідачка на момент укладення договору №1110 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії діяла як суб'єкт підприємницької діяльності або в подальшому використовувала електричну енергію з комерційною метою.
Позивачем не доведено, що відповідачка виступає в спірних правовідносинах як суб'єкт підприємницької діяльності, тобто сторонами спірного договору є громадянин та юридична особа.
Враховуючи вищевикладене та приєднані до позову документи, суд приходить до висновку, що подана заява не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
З огляду на зазначене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі №905/1026/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» до Фізичної особи-підприємця Бандуш (Бондаренко) Вікторії Вікторівни про стягнення заборгованості в розмірі 79999,73грн.
Згідно з ч.6 ст.175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд роз'яснює, що справа віднесена до цивільної юрисдикції та позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Керуючись ст.ст.20, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №905/1026/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 79999,73грн.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.10.2025.
3. Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
Суддя Ю.В. Макарова