вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4732/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від прокуратури: Богомол О.М.;
від позивача-1: представник не з'явився;
від позивача-2: Волошин І.М.;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши матеріали справи №904/4732/25
за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі:
1. Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації,
2. Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Центральна окружна прокуратура міста Дніпра (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі 1. Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації (далі - позивач-1), 2. Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - позивач-2) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 25.08.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (далі - відповідач), у якій з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.09.2025 вх.№б/н просить:
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" на користь Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації кошти за непоставлений товар за договором №86-6 від 04.07.2023 в сумі 2.218.580,00 грн;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, p/p UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4732/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025.
Ухвалою від 29.08.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 24.09.2025.
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у ЗАГАЛЬНОМУ" від 29.08.2025 у справі №904/4732/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю " ІНТЕКС ІНВЕСТ " до його електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінета: 01.09.2025 о 10:13, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 206/2; за трек-номером 0610277899860.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 10.09.2025 з відміткою про отримання 09.09.2025.
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Так, суд встановив, що ухвала від 29.08.2025 вважається врученою відвідачу коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 10.09.2025 з відміткою про отримання 09.09.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 29.08.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 24.09.2025.
Станом на час винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Через підсистему "Електронний суд" 04.09.2025 від позивача-1 надійшли письмові пояснення.
Через підсистему "Електронний суд" 17.09.2025 від прокуратури надійшла заява, у якій останній просить зменшити розмір позовних вимог, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕКС ІНВЕСТ» на користь Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації кошти в сумі 2.218.580,00 грн за неотриманий товар за договором №86-6 від 04.07.2023.
Ухвалою від 24.09.2025 заяву прокуратури про зменшення розміру позовних вимог від 17.09.2025 прийнято до розгляду, закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2025.
В судовому засіданні 09.10.2205 представник прокуратури і позивача-2 надали усні пояснення у справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити позовні вимоги.
Представники позивача-1 та відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції прокуратури
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №86-67 від 04.07.2023 в частині повернення вартості неотриманого бензину.
Стислий виклад позиції позивача - 1
Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, зазначає, що виконав зобов'язання за договором № 86-6 від 04.07.2023 та сплатив плату за товар, відповідно набув право на отримання товару, втім внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, не отримав у фактичне володіння дизельне паливо згідно наданих талонів. Таким чином, відповідач порушив договірні зобов'язання, які спричинили втрати для бюджету області та негативно вплинуло на забезпечення критично важливих потреб у сфері цивільного захисту населення в умовах воєнного стану.
Позивач-1 у листах № 1344/0/345-25 від 19.05.2025 та № 2568/0/526-25 від 09.06.2025 не заперечував проти здійснення представництва інтересів держави в особі Департаменту цивільного захисту облдержадміністрації у порядку передбаченою статтею 23 Закону України “Про прокуратуру» Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра; на думку позивача-1, наявні підстави для задоволення позовних вимог. Також позвач-1 просив розгляд здійснювати за відсутності представника облдержадміністрації.
Стислий виклад позиції позивача-2
Позивач- 2 письмових пояснень не надав.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив на позов не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання договору; оплати товару; поставки товару; наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості; правомірності заявлених позовних вимог.
Суд встановив, що Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації 16.06.2023 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2023-06-09-011857-a).
Очікувана вартість предмета закупівлі становила 4 566 000,00 грн.
Участь у вказаній закупівлі брали 2 учасники: ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та ТОВ «УКРНАФТА-ПОСТАЧ».
23.06.2023 замовником закупівлі відхилено тендерну пропозицію ТОВ «УКРНАФТАПОСТАЧ» у зв'язку із невідповідністю тендерної документації умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі.
04.07.2023 між Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - замовник, позивач-1) та ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» (далі- постачальник, відповідач) укладено договір №86-6.
Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар: дизельне паливо (далі - товар).
Відповідно до п. 1.1, 1.2. договору код товару: ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (09134200-9 Дизельне паливо). Кількість товару: Дизельне паливо - 100000 л. Загальна вартість товару зазначається у специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною договору.
Відпуск товару здійснюється за талонами постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні. Відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами без обмеження обсягу відпуску товару у одиницю часу (п. 1.5. договору).
Ціна цього договору становить 4550000,00 грн, у тому числі ПДВ 758333,33 грн. Вартість одиниці товару - 45.50 грн./л (сорок п'ять гривень 50 копійок) з ПДВ (п. 3.1. договору).
Строк поставки товару з моменту підписання договору до 31 липня 2023 року (п. 5.1. договору).
Відповідності до п. 5.2. договору, товар постачається у формі талонів у кількості відповідно до специфікації до договору, шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару.
Передача талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов'язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати (п. 5.4. договору).
Відвантаження товару, здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено у додатку 2 до договору, який є невід'ємною частиною договору (п. 5.5. договору). Термін дії талонів необмежений (п. 5.8. договору).
Відповідно до п. 5.10. договору, перехід права власності на товар відбувається в момент передачі талонів на товар представнику замовника.
Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС (п. 5.11. Договору).
Пунктом 6.3.1. договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити передачу замовнику талонів та відпуск товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені цим договором.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків до повного його виконання (п. 10.1. договору).
07.07.2023 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 4.550.000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8 від 07.07.2023.
На виконання умов договору сторонами складено, підписано та скріплено печаткою видаткову накладну №0006/0000288 від 06.07.2023 на суму 4.550.000,00 грн та специфікацію №0006/0000288-С на поставку 1.000,00 літрів палива.
Як у позові зазначає прокурор (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), станом на дату подання заяви у позивача-2 на балансі перебувають та не використані довірчі документи (скретч-картки) на: 48.760 літрів палива.
Позивач-2, користуючись своїм правом, передбаченим умовами договору, звертався до АЗС відповідача згідно переліку автозаправних станцій постачальників викладених у додатку №2 до договору з вимогою відвантаження товару по талонам, переданим постачальниками за договором.
Проте, починаючи з грудня 2024 року та станом на даний час на АЗС, викладених у переліках автозаправних станцій постачальника (додаток №2 до договору), відмовлено у відвантаженні товару по талонам, переданим постачальником за договором. У процесі отримання позивачем-1 товару на АЗС, визначених договором та які знаходяться в Дніпропетровській області, виявилось, що надані постачальником талони бренду «АВІАС» на паливно-мастильні матеріали не забезпечені товаром, що унеможливило заправку генераторних установок Департаменту та заправку аварійнорятувальної та іншої техніки, задіяної на попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території Дніпропетровської області, в тому числі воєнного характеру, про що свідчать акти обстеження від 19.12.2024 та 24.12.2024, складені представниками департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації у складі комісії, затвердженої наказом департаменту цивільного захисту від 05.03.2024 №АГП-14/0/546-24.
У зв'язку з невиконанням ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» своїх зобов'язань щодо відпустку паливно-мастильних матеріалів, на АЗС передбачених укладеним договором, залишок нереалізованих талонів бренду «АВІАС» на відпуск паливно-мастильних матеріалів, наданих по договору, у Департаменті склав 48.760 літрів дизельного палива за ціною 45,50 грн за літр на суму 2.218.580,00 грн.
Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації до ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» направлено листа за №141/0/345-25 від 14.01.2025 щодо відвантаження дизельного палива та бензину А-95 за талонами на автомобільних заправних станціях відповідно до умов укладеного договору №86-6 від 04.07.2023 та претензію №574/0/345-25 від 24.02.2025 щодо повернення частини оплаченої суми за дизельне паливо у формі талонів та сплати суми неустойки.
Претензія була направлена листом з описом вкладення, що підтверджується поштовими квитанціями, описом вкладення.
Таким чином, у позивача-2 залишилися неотоварені скретч-картки номіналом 48.760 літрів на загальну суму 2.218.580,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, заборгованість за неотриманим паливом складає 2.218.580,00 грн.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є вимоги до відповідача про стягнення 2.218.580,00 грн на користь позивача-2.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем-2 оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів палива.
Тобто, придбаний позивачем-2 товар за договором у вигляді дизельного палива у кількості 48760 літрів перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача-2 після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем-2 у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Судом встановлено, що позивач-2 звертався до АЗС відповідача згідно переліку автозаправних станцій постачальників викладених у додатку №2 до договору з вимогою відвантаження товару по талонам, переданим постачальниками за договором.
Проте, починаючи з грудня 2024 року та станом на даний час на АЗС, викладених у переліках автозаправних станцій постачальника (додаток №2 до договору), відмовлено у відвантаженні товару по талонам, переданим постачальником за договором. У процесі отримання позивачем-1 товару на АЗС, визначених договором та які знаходяться в Дніпропетровській області, виявилось, що надані постачальником талони бренду «АВІАС» на паливно-мастильні матеріали не забезпечені товаром, що унеможливило заправку генераторних установок Департаменту та заправку аварійнорятувальної та іншої техніки, задіяної на попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території Дніпропетровської області, в тому числі воєнного характеру, про що свідчать акти обстеження від 19.12.2024 та 24.12.2024, складені представниками департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації у складі комісії, затвердженої наказом департаменту цивільного захисту від 05.03.2024 №АГП-14/0/546-24.
Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації до ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» направлено листа за №141/0/345-25 від 14.01.2025 щодо відвантаження дизельного палива та бензину А-95 за талонами на автомобільних заправних станціях відповідно до умов укладеного договору №86-6 від 04.07.2023 та претензію №574/0/345-25 від 24.02.2025 щодо повернення частини оплаченої суми за дизельне паливо у формі талонів та сплати суми неустойки.
Претензія була направлена листом з описом вкладення, що підтверджується поштовими квитанціями, описом вкладення.
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару у повному обсязі, у позивача-2 виникло право вимагати повернення сплаченої передоплати за поставлений товар після закінчення терміну дії договору (31.12.2023).
В установлений договором строк відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.
Доказів поставки товару станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
За таких обставин, вимога про стягнення передоплати в сумі 2.218.580,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Разом з тим суд зазначає, що факт отримання скретч-карток на загальну суму 2.218.580,00 грн не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем скретч-карток на пальне позивачу останній набув право на отримання дизпалива та бензину в об'ємах, які зазначені у специфікації до договору поставки.
Передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу-2 придбаний ним згідно договору товар, а саме 48.760 літрів дизельного палива.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 2.218.580,00 грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Щодо представництва прокурора в суді
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про прокуратуру» якою визначено статус прокурора, та відповідно якої зокрема керівник окружної прокуратури є прокурором органу прокуратури.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Відповідно до вимог чч.3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Частинами 3, 4 ст. 56 ЦПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №2700к від 19.08.2025 «Про виконання обов'язків», виконання обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області на час вакантної посади з 20.08.2025 покладено на першого заступник керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Лупашку Сергія Вікторовича.
Таким чином, Лупашку Сергій Вікторовича, як виконувач обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, є особою, що має право підпису позовної заяви Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, як органу державної влади, що є юридичною особою публічного права, відповідно до закону (ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», п. 6.1. Наказу Генерального прокурора №389 від 21.08.2020 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді»).
Враховуючи викладене, виконувач обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, як прокурор у розумінні вимог ст. 53 ГПК України, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з вказаною позовною заявою.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України; далі - ГПК України).
У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи зміст поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).
При цьому згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
В умовах воєнного стану на виконання ст. 4 указаного Закону відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено Дніпропетровську обласну військову адміністрацію, до якої перейшли повноваження обласної державної адміністрації.
Статтею 5 частиною 1 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Відповідно до ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
За приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені у Законі України «Про публічні закупівлі». Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено, зокрема, їх максимальна економія та ефективність.
За змістом ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (далі Закон) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до ст. 18 Закону, місцева державна адміністрація, серед іншого, складає, схвалює і подає на розгляд ради прогноз відповідного бюджету, складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання; подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб.
Відповідно до ст. 28 Закону, для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право, серед іншого, звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника обласної військової адміністрації №67/0/527-23 від 02.02.2023, департамент цивільного захисту облдержадміністрації є юридичною особою публічного права, забезпечує цивільний захист населення області в межах наданих повноважень здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
Відповідно до п. 1 Положення, Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації утворюється головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації, входить до складу облдержадміністрації та в межах Дніпропетровської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.
Відповідно до п. 9 Положення, директор Департаменту розпоряджається коштами у межах затвердженого головою облдержадміністрації кошторису Департаменту.
Дніпропетровська обласна державна адміністрація є суб'єктом владних повноважень, який бере участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів.
Таким чином, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, будучи засновником Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, здійснює контроль за його фінансово-господарською діяльністю, зобов'язана контролювати питання ефективності використання бюджетних коштів при укладенні договорів про закупівлю та є уповноваженим органом, що наділений повноваженнями на виконання відповідних управлінських функцій у спірних правовідносинах.
Дніпропетровська обласна державна адміністрація, як місцевий орган державної виконавчої влади, та яка у розумінні ст. 22 БК України є розпорядником бюджетних коштів, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.
Відтак, у спірних правовідносинах Дніпропетровська обласна державна адміністрація, яка зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, є уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, так само Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як замовник за договором №86-6 від 04.07.2023 та розпорядник бюджетних коштів, за рахунок якого здійснено оплату договору, є уповноваженими органами щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
У постанові від 19.07.2018 у справі №822/1169/17 Верховний Суд указав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор.
Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі №927/246/18 від 06.02.2019).
У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 10.05.2018 у справі №910/18283/17, від 17.10.2018 у справі №910/11919/17.
Встановлено, що Дніпропетровська обласна державна адміністрація та Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації як органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснюють.
Згідно з абз. абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Центральна окружна прокуратура міста Дніпра 17.04.2025 звернулася з листами до Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації з приводу порушення інтересів держави, у зв'язку з неналежним виконанням договору №86-6 від 04.07.2023.
Відповідно до листів Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації №1344/0/345-25 від 19.05.2025, №1181/0/345-25 від 01.05.2025 та №1671/0/345-25 від 27.06.2025, у зв'язку із відсутністю коштів (бюджетних асигнувань) на 2025 рік для сплати судового збору, уповноважені органи не звертались до суду з відповідною позовною заявою з метою усунення виявлених порушень та стягнення грошових коштів.
Вказане свідчить про неналежне здійснення заходів щодо захисту власних інтересів та призводить до порушення інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель і, відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді, шляхом пред'явлення даного позову.
З урахуванням наведеного, прокурором дотримано приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» при зверненні до суду з даним позовом. Про виявлені порушення вимог законодавства прокурором заздалегідь проінформовано позивачів та надано достатньо часу для реагування на стверджувані порушення інтересів держави.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі «Судова влада України», судовий спір за участю Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації з вимогами до відповідача відсутній, що свідчить про не здійснення захисту законних інтересів уповноваженими державними органами. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.02.2019 у справі №905/803/18.
Факт не звернення до суду суб'єктів владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указані органи неналежно виконують свої повноваження. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.10.2019 у справі №903/129/18.
Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта на захист порушених інтересів у даній справі - Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Ппрокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення про наявність порушень інтересів держави уповноваженого органу.
Аналіз норм господарського процесуального законодавства України та Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що жодним законодавчим актом не передбачено отримання згоди суб'єкта владних повноважень на представництво прокурором інтересів держави в суді, як і не передбачено дотримання прокурором часового проміжку між повідомленням уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави органу про представництво інтересів держави та вжиттям прокурором заходів представницького характеру, шляхом звернення до суду з позовною заявою. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Норма ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави.
Більше того, встановлення будь-яких причин нездійснення уповноваженим органом своїх функцій не може обмежувати державу в праві на судовий захист.
За таких обставин, є доведеними доводи прокурора про те, що уповноважений орган, неналежно виконував покладені на нього повноваження щодо захисту інтересів держави, а тому прокурор набув обов'язку звернутись до суду в інтересах держави з даним позовом.
Отже, органами, уповноваженими державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах (Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації), допущено нездійснення необхідного захисту - не пред'явлено до суду позов про повернення коштів за неотриманий товар з ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ».
У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними.
У зв'язку із викладеним, у прокурора виник обов'язок та право на звернення до суду з цим позовом. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 26.622,96 грн покладаються на відповідача.
Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.
Аналогічні правові позиції містяться в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №905/1977/21, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №906/1091/23, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №263/4787/15-ц.
Позовна заява у справі №904/4732/25 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом 0,8.
Таким чином за подання позовної заяви про стягнення 2.237.690,00 грн позивач сплатив судовий збір у розмірі 26.852,28 грн.
Разом з тим, через підсистему "Електронний суд" 17.09.2025 від прокуратури надійшла заява, у якій останній просить зменшити розмір позовних вимог, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕКС ІНВЕСТ» на користь Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації кошти в сумі 2.218.580,00 грн за неотриманий товар за договором №86-6 від 04.07.2023.
Ухвалою від 24.09.2025 заяву прокуратури про зменшення розміру позовних вимог від 17.09.2025 прийнято до розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума у розмірі 229,32 грн (26.852,28 грн - 26.622,96 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано, господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 206/2; ідентифікаційний код 39821153) на користь Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49081, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ СЛОБОЖАНСЬКИЙ, будинок 3; ідентифікаційний код 40019939) 2.218.580,00 грн (два мільйони двісті вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят грн 00 к.) заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 206/2; ідентифікаційний код 39821153) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р №UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 26.622,96 грн (двадцять шість тисяч шістсот двадцять дві грн 96 к.) судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 09.10.2025.
Суддя С.А. Дупляк