вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3689/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Семенюк В.Є.;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши матеріали справи №904/3689/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг"
про розірвання договору та стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 08.07.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - відповідач), у якій просить розірвати договір поставки паливно-мастильних матеріалів від 10.08.2022 №582Л/2022 та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.09.2025 №б/н стягнути 537.876,76 грн, з яких: 24.720,00 грн основної заборгованості, 2.941,68 грн пені, 1.730,40 грн штрафу у розмірі семи процентів, 507.368,00 грн штрафу у розмірі десяти процентів від ціни договору, 241,78 грн трьох процентів річних, 874,90 грн інфляційних втрат.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3689/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025.
Ухвалою від 11.07.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано надати докази доплати судового збору у розмірі 0,01 к.
Через підсистему "Електронний суд" 14.07.2025 від позивача надійшла заява від 12.07.2025 за вих. №б/н про усунення недоліків, до якої останній додав платіжну інструкцію від 12.07.2025 №73АК-К030-Е42C-B32A на суму 0,01 к.
Ухвалою від 21.07.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 28.08.2025.
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у ЗАГАЛЬНОМУ" від 21.07.2025 у справі №904/3689/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" до його електронного кабінета. Документ доставлено до електронного кабінета: 21.07.2025 о 20:32, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МАНДРИКІВСЬКА, будинок 47, офіс 503, за трек-номером 0610271160847.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 06.08.2025 з відміткою про отримання 05.08.2025.
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Так, суд встановив, що ухвала від 21.07.2025 вважається врученою відвідачу коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 06.08.2025 з відміткою про отримання 05.08.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 21.07.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 20.08.2025.
Станом на час винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Ухвалою від 28.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 10.09.2025.
Через підсистему "Електронний суд" 01.09.2025 від позивача надійшла заява, у якій останній просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення суми штрафу у розмірі 10 % від ціни договору до 507.368,00 грн.
Ухвалою від 10.09.2025 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 01.09.2025 прийнято до розгляду, закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2025.
В судовому засіданні 09.10.2205 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки паливно-мастильних матеріалів №582Л/2022 від 10.08.2022 в частині повернення вартості неотриманого палива та у зв'язку з чим позивач також просить розірвати договір та стягнути з відповідача пеню, штраф у розмірі семи процентів, штраф у розмірі десяти процентів від ціни договору, три процента річних та інфляційні втрати.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив на позов не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки/непоставки товару, загальна вартість поставленого/непоставленого товару, наявність прострочення поставки товару, правомірність заявленої до стягнення основної заборгованості, інфляційних втрат, 3 % річних, пені, 7 % штрафу, 10% штрафу та умови розірвання договору поставки.
Суд встановив, що 10.08.2022 між Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - постачальник, відповідач) був укладений договір поставки паливно-мастильних матеріалів №582Л/2022 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, який укладається без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу відповідно до Постанови Кабінету України від 28.02.2022 №169 (із змінами та доповненнями) ДК 021:2015 код 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин та дизельне паливо для філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго»), постачальник зобов'язується організовувати та забезпечувати безперебійну поставку пального та мастил для автотранспорту покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити поставлені паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ).
Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у специфікації, яка є додатком №1 до цього договору (далі специфікація) (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору кількість закупівлі товарів за цим договором може бути зменшена, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця, про що сторони, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-УШ укладають додаткову угоду до цього договору.
Покупець передає визначений ним обсяг ПММ на відповідальне зберігання постачальнику, а постачальник зобов'язується зберігати ПММ, передані йому покупцем, і повернути ПММ покупцю у схоронності (п. 1.4. договору).
Пунктом 2.1. договору визначено, що право власності на ПММ, вказані у специфікації, переходить до покупця з моменту поставки ПММ. Моментом поставки ПММ є отримання покупцем на підставі видаткової накладної талонів (бланків-дозволу) на всю кількість ПММ про що сторонами підписується Акт приймання-передачі талонів (бланків-дозволу).
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник на підтвердження свого обов'язку, що випливає з цього договору, передає покупцеві талони (бланки-дозволи) на всю кількість ПММ згідно зі специфікацією (додаток №1) в десятиденний строк після отримання від покупця повідомлення про готовність до виконання договору. Талони (бланки-дозволи) за цим договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» і призначені виключно для підтвердження повноважень представників покупця на отримання ПММ за цим договором. На талоні (бланку-дозволі) повинно бути відображено марку бензину або дизпалива із зазначенням кількості літрів, яку представник Покупця може отримати за цим талоном (бланком-дозволом). Талон (бланк-дозвіл) повинен містити реквізити, котрі дозволяють його індивідуалізувати (номер, дата, кількість літрів ПММ, якісні показники ПММ тощо).
Талон (бланк-дозвіл) має необмежений строк дії. У разі не використання його в зазначений термін Покупець повідомляє про це постачальника протягом 3 (трьох) робочих днів, шляхом надсилання факсимільного повідомлення. Постачальник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після отримання такого повідомлення, видати талони на кількість ПММ, зазначену у галонах з простроченим строком дії. Отримання талонів (бланків-дозволу) ПММ покупцем, які видані на заміну талонам з простроченим строком дії, підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін актом приймання-передачі галонів (бланків-дозволу). Заміна таких талонів (бланків-дозволу) не призводить до виникнення будь-яких фінансових зобов'язань з боку покупця та здійснюється постачальником на безоплатній основі.
Згідно з п. 2.3. договору прийом талонів (бланків-дозволу) ПММ покупцем за кількістю здійснюється відповідно до видаткової накладної за місцезнаходженням офісу покупця (07300, м. Вишгород, Київська область, центральний склад філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго») з підписанням уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі талонів (бланків-дозволу).
Сторони домовились про те, що покупець передає прийнятий за актом приймання-передачі талонів (бланків-дозволу) обсяг ПММ постачальнику на відповідальне зберігання в резервуарах АЗС постачальника (п. 2.4 договору).
Відповідно до п.2.5 договору ПММ вважаються переданими на відповідальне зберігання покупцем постачальнику з дати підписання сторонами акта приймання-передачі талонів (бланків-дозволу), та зберігаються постачальником до моменту фактичної заправки автотранспортних засобів покупця (довірених осіб покупця) на АЗС. Постачальник зобов'язаний вживати усіх заходів для забезпечення схоронності ПММ.
ПММ повертаються (видаються) покупцю зі зберігання лише на підставі та в обмін на талон (бланк-дозволу), виданий постачальником покупцю. Талон (бланк дозволу) є товарно-розпорядчим документом на ПММ, на підставі якого здійснюється видача (повернення) ПММ за місцем його зберігання (АЗС). Для отримання ПММ зі зберігання (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) представник покупця пред'являє оператору АЗС талон (бланк-дозволу). Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талона, і, на підставі цього, здійснює фактичну передачу (видачу) ПММ відповідної марки та кількості. При видачі ПММ, талон (бланк-дозволу) залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем ПММ зі зберігання відповідного асортименту та кількості (п.2.7. договору).
Постачальник зобов'язаний зберігати ПММ до пред'явлення покупцем вимоги про їх повернення. Вимогою покупця про повернення ПММ вважається пред'явлення уповноваженою особою талону (бланку-дозволу) (п. 2.11 договору).
Відповідно до п.2.12 зберігання та видача (передача) ПММ зі зберігання здійснюється цілодобово на АЗС постачальника, перелік яких узгоджується сторонами у додатку №2 до цього договору. У разі виникнення у постачальника необхідності технічної перерви у відпуску ПММ на час зливання бензовозу, аварійного пошкодження, проведення ремонту, реконструкції АЗС тощо, постачальник зобов'язаний протягом доби письмово повідомити про це покупця та надати перелік найближчих АЗС, які забезпечать безперебійну видачу ПММ під час дії таких обставин.
Видача (передача) ПММ зі зберігання покупцю підтверджується фактом повернення постачальнику талону (бланку-дозволу) в обмін на видані (передані) ним ПММ зі зберігання, що підтверджується чеком касового апарату (РРО) (п. 2.13. договору).
ПММ вважають переданими постачальником та прийнятими покупцем за якістю, згідно з умовами цього договору, якщо протягом 10 (десяти) днів з дати видачі визначеної п. 2.7. цього договору, покупець не пред'явить письмової вимоги (п. 2.15 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору дорівнює ціні ПММ, що постачаються за договором, та становить: 10.147.360,00 грн (десять мільйонів сто сорок сім тисяч грн 00 коп.) з ПДВ, в т. ч. ПДВ 7% - 663.845,98 грн (шістсот шістдесят три тисячі вісімсот сорок п'ять грн. 98 коп.).
Покупець сплачує постачальникові ціну ПММ, вказану у специфікації (додаток №1), на підставі виставленого постачальником рахунку, протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної та акта приймання передачі талонів (бланків-дозволу) на весь обсяг ПММ, та за умови реєстрації постачальником податкових накладних з дотриманням вимог Податковго кодексу України (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від ціни не поставлених своєчасно ПММ, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язань перевищує 30 днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від ціни недопоставлених ПММ.
Відповідно до п. 5.2 договору у разі відмови покупцю у передачі ПММ на АЗС, що знаходяться на відповідальному зберіганні у постачальника, крім випадків, зазначених у пункті 4.4.5 цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості цього договору.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії цього договору починає свій перебіг в момент, визначений у п. 8.1 цього договору, та закінчується « 30» квітня 2023 року, але у будь-якому випадку після повного виконання стромами своїх зобов'язань за договором. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії цього договору (п.п. 8.1.,8.2.,8.3. договору).
Сторонами було підписано специфікацію до договору відповідно до якої вартість товару по специфікації складає 10.147.360,00 грн за бензин А-95 у кількості 90.860 літрів з ціною за літр 51,50 грн та дизпаливо Energy у кількості 96.780 літрів з ціною за літр 56,50 грн.
18.08.2022 позивач у відповідності до умов договору перерахував на рахунок відповідача 5.073.680,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1614.
Проте, як у позові зазначає позивач, починаючи з початку січня 2025 року, на АЗС відповідача по всій Україні фактично припинився відпуск ПММ за талонами (бланками-дозволу), на стелах АЗС відсутня інформація щодо наявності палива. Працівники філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» з талонами (бланкамидозволів) №№ 303515282648, 303515282649, 303515282650, 303515282651 систематично здійснювали заїзди на АЗС постачальника, зокрема 06.03.2025, 17.03.2025, 19.03.2025, 21.03.2025.
Однак, на зазначених вище АЗС працівники філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» не змогли отримати пальне за талонами (бланки-дозволів) №№ 303515282648, 303515282649, 303515282650, 303515282651, про що було складено відповідні акти, крім того, здійснено фотофіксації фактів закриття АЗС, відсутність працівників АЗС та неможливість відпуску ПММ.
Станом на липень 2025 року на філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», відповідно до договору, обліковується 480 літрів бензину А-95, яке неможливо використати, вартістю: 24.720,00 грн.
Позивач з метою досудового врегулювання спору направляв відповідачу претензію від №12-4/1453 від 13.03.2025 та претензію № 12- 4/1869 від 10.04.2025 щодо відшкодування вартості оплаченого ПММ.
Відповідач отримав претензії, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошта про відстеження надсилання, відповідно до якого претензії відповідачем отримано 18.03.2025 та 17.04.2025, однак відповіді відповідач не надав.
Таким чином на момент подання позовної заяви відповідач коштів не повернув. Докази зворотнього у справі відсутні.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про розірвання договору поставки паливно-мастильних матеріалів від 10.08.2022 №582Л/2022 та про стягнення 24.720,00 грн основної заборгованості, 2.941,68 грн пені, 1.730,40 грн штрафу у розмірі семи процентів, 507.368,00 грн штрафу у розмірі десяти процентів від ціни договору, 241,78 грн трьох процентів річних, 874,90 грн інфляційних втрат.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України (який був чинний станом на час виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
За умовами договору право власності на ПММ, вказані у специфікації, переходить до покупця з моменту поставки ПММ. Моментом поставки ПММ є отримання покупцем на підставі видаткової накладної талонів (бланків-дозволу) на всю кількість ПММ про що сторонами підписується Акт приймання-передачі талонів (бланків-дозволу).
Згідно з п. 2.3. договору прийом талонів (бланків-дозволу) ПММ покупцем за кількістю здійснюється відповідно до видаткової накладної за місцезнаходженням офісу покупця (07300, м. Вишгород, Київська область, центральний склад філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго») з підписанням уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі талонів (бланків-дозволу).Сторони домовились про те, що покупець передає прийнятий за актом приймання-передачі талонів (бланків-дозволу) обсяг ПММ постачальнику на відповідальне зберігання в резервуарах АЗС постачальника (п. 2.4 договору).
Відповідно до п.2.5 договору ПММ вважаються переданими на відповідальне зберігання покупцем постачальнику з дати підписання сторонами акта приймання-передачі талонів (бланків-дозволу), та зберігаються постачальником до моменту фактичної заправки автотранспортних засобів покупця (довірених осіб покупця) на АЗС. Постачальник зобов'язаний вживати усіх заходів для забезпечення схоронності ПММ. ПММ повертаються (видаються) покупцю зі зберігання лише на підставі та в обмін на талон (бланк-дозволу), виданий постачальником покупцю. Талон (бланк дозволу) є товарно-розпорядчим документом на ПММ, на підставі якого здійснюється видача (повернення) ПММ за місцем його зберігання (АЗС). Для отримання ПММ зі зберігання (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) представник покупця пред'являє оператору АЗС талон (бланк-дозволу). Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талона, і, на підставі цього, здійснює фактичну передачу (видачу) ПММ відповідної марки та кількості. При видачі ПММ, талон (бланк-дозволу) залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем ПММ зі зберігання відповідного асортименту та кількості (п.2.7. договору ).
Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору дорівнює ціні ПММ, що постачаються за договором, та становить: 10.147.360,00 грн (десять мільйонів сто сорок сім тисяч грн 00 коп.) з ПДВ, в т. ч. ПДВ 7% - 663.845,98 грн (шістсот шістдесят три тисячі вісімсот сорок п'ять грн. 98 коп.).
Покупець сплачує постачальникові ціну ПММ, вказану у специфікації (додаток №1), на підставі виставленого постачальником рахунку, протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної та акта приймання передачі талонів (бланків-дозволу) на весь обсяг ПММ, та за умови реєстрації постачальником податкових накладних з дотриманням вимог Податковго кодексу України (п. 3.2. договору).
Сторонами було підписано специфікацію до договору відповідно до якої вартість товару по специфікації складає 10.147.360,00 грн за бензин А-95 у кількості 90.860 літрів з ціною за літр 51,50 грн та дизпаливо Energy у кількості 96.780 літрів з ціною за літр 56,50 грн.
18.08.2022 позивач у відповідності до умов договору перерахував на рахунок відповідача 5.073.680,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1614.
Проте, як у позові зазначає позивач, починаючи з початку січня 2025 року, на АЗС відповідача по всій Україні фактично припинився відпуск ПММ за талонами (бланками-дозволу), на стелах АЗС відсутня інформація щодо наявності палива. Працівники філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» з талонами (бланкамидозволів) №№ 303515282648, 303515282649, 303515282650, 303515282651 систематично здійснювали заїзди на АЗС постачальника, зокрема 06.03.2025, 17.03.2025, 19.03.2025, 21.03.2025.
Однак, на зазначених вище АЗС працівники філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» не змогли отримати пальне за талонами (бланки-дозволів) №№ 303515282648, 303515282649, 303515282650, 303515282651, про що було складено відповідні акти, крім того, здійснено фотофіксації фактів закриття АЗС, відсутність працівників АЗС та неможливість відпуску ПММ.
Станом на липень 2025 року на філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», відповідно до договору, обліковується 480 літрів бензину А-95, яке неможливо використати, вартістю: 24.720,00 грн.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеній до продавця.
Відповідно до ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Оскільки законом не визначено порядок та форму повідомлення про відмову від договору позивач може реалізувати своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до відповідача з претензією, так і шляхом пред'явлення через суд позову у визначеній законом формі.
Позивач з метою досудового врегулювання спору направляв відповідачу претензію від №12-4/1453 від 13.03.2025 та претензію № 12- 4/1869 від 10.04.2025 щодо відшкодування вартості оплаченого палива протягом 7 календарних днів.
Відповідач отримав претензії, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошта про відстеження надсилання, відповідно до якого претензії відповідачем отримано 18.03.2025 та 17.04.2025, однак відповіді відповідач не надав.
Доказів поставки товару станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 24.720,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розірвання договору №582Л/2022 поставки паливно-мастильних матеріалів від 10.08.2022
Положеннями статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна або розірвання договору вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (статті 654 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частина третя статті 653 ЦК України).
Наслідком порушення зобов'язання є його припинення внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до п.п. 8.1.,8.2.,8.3. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії цього договору починає свій перебіг в момент, визначений п. 8.1 цього договору, та закінчується « 30» квітня 2023 року, але у будь-якому випадку після повного виконання стромами своїх зобов'язань за договором. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії цього договору.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір визнавався недійсним у судовому порядку, а також і відсутні докази письмово звернення однієї із сторін про бажання припинення договору поставки.
Отже договір поставки є чинним та з урахуванням пунктів 8.1.,8.2.,8.3 договору.
Матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару, яка була узгоджена сторонами.
За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору №582Л/2022 поставки паливно-мастильних матеріалів від 10.08.2022.
Щодо вимог про стягнення пені, штрафу три процента річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.1. договору при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від ціни не поставлених своєчасно ПММ, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язань перевищує 30 днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від ціни недопоставлених ПММ.
Відповідно до актів про неможливість отримання пального по талонам (бланкам-дозволах) від 06.03.2025, 17.03.2025, 19.03.2025, 21.03.2025 працівники філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» не змогли отримати пальне за талонами (бланки-дозволів) №№ 303515282648, 303515282649, 303515282650, 303515282651 у зв'язку з закриттям АЗС, відсутністю працівників АЗС та неможливість відпуску ПММ.
Відтак, з 06.03.2025 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 24.720,00 грн, яка обліковується у 480 літрів бензину А-95, яке неможливо використати, тобто з 07.03.2025 у відповідача виникло прострочення виконання зобов'язань за договором.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати за загальний період прострочення з 06.03.2025 по 02.07.2025.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи вищевикладене прострочення платежу настає з 07.03.2025 (на наступний день після складення акту про неможливість отримання пального по талонам), відповідно нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат слід розраховувати за період прострочення з 07.03.2025.
Суд, здійснивши власний перерахунок пені, 3% річних, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 2.916,96 грн та 3% річних у розмірі 239,75 грн.
В задоволенні позовних вимог про стягнення 24,72 грн пені та 2,03 грн 3% річних слід відмовити.
Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з березня 2025 року по травень 2025 року на загальну суму 874,90 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 874,90 грн.
Відповідно до п. 5.1. договору при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від ціни не поставлених своєчасно ПММ, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язань перевищує 30 днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від ціни недопоставлених ПММ.
Відповідно до п. 5.2 договору у разі відмови покупцю у передачі ПММ на АЗС, що знаходяться на відповідальному зберіганні у постачальника, крім випадків, зазначених у пункті 4.4.5 цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості цього договору.
Позивач нарахував 7% штрафу від ціни недопоставлених ПММ у розмірі 1.730,40 грн та 10% штрафу від вартості договору у розмірі 507.368,00 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок штрафів та визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню: 7% штрафу у розмірі 1.730,40 грн та 10% штрафу у розмірі 507.368,00 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; арифметичну правильність вимоги не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про розірвання договору поставки та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 24.720,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 874,90 грн, 3 % річних у розмірі 239,75 грн, пені у розмірі 2.916,96 грн, 7 % штрафу у розмірі 1.730,40 грн та 10% штрафу у розмірі 507.368,00 грн.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 8.876,03 грн, з урахуванням того, що 99,99 % позовних вимог позивача судом задоволено.
Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.
Аналогічні правові позиції містяться в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №905/1977/21, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №906/1091/23, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №263/4787/15-ц.
Позовна заява у справі №904/3689/25 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом 0,8.
Таким чином за подання позовної заяви про стягнення 1.045.244,76 грн позивач сплатив судовий збір у розмірі 14.965,33 грн.
Разом з тим, через підсистему "Електронний суд" 01.09.2025 від позивача надійшла заява, у якій останній просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення суми штрафу у розмірі 10 % від ціни договору до 507.368,00 грн.
Ухвалою від 10.09.2025 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 01.09.2025 прийнято до розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума у розмірі 6.088,41 грн (14.965,33 грн - 8.876,92 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано, господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Розірвати договір поставки паливно-мастильних матеріалів від 10.08.2022 №582Л/2022, укладений між Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МАНДРИКІВСЬКА, будинок 47, офіс 503; ідентифікаційний код 41449359) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород; ідентифікаційний код 20588716) 24.720,00 грн (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять грн 00 к.) основної заборгованості, 874,90 грн (вісімсот сімдесят чотири грн 90 к.) інфляційних втрат, 239,75 грн (двісті тридцять дев'ять грн 75 к.) трьох процентів річних, 2.916,96 грн (дві тисячі дев'ятсот шістнадцять грн 96 к.) пені, 1.730,40 грн (одну тисячу сімсот тридцять грн 40 к.) 7% штрафу, 507.368,00 грн (п'ятсот сім тисяч триста шістдесят вісім грн 00 к.) 10% штрафу, 8.876,03 грн (вісім тисяч вісімсот сімдесят шість грн 03 к.) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення пені у розмірі 24,72 грн та трьох процентів річних у розмірі 2,03 грн) відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 09.10.2025.
Суддя С.А. Дупляк