вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
09.10.2025м. Дніпро№ 904/5705/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши
заяву Фізичної особи-підприємця Слюсар Тетяни Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до боржника Фізичної особи-підприємця Слюсара Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором №4 оренди виробничо-офісних приміщень від 01.10.2023 у загальному розмірі 120 000 грн
До Господарського суду Дніпропетровської області 08.10.2025 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява Фізичної особи-підприємця Слюсар Тетяни Михайлівни про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Слюсара Сергія Анатолійовича 120 000 грн.
Вказана заява обґрунтована невиконанням боржником умов договору №4 оренди виробничо-офісних приміщень від 01.10.2023, в частині повної та своєчасної оплати за оренду приміщення.
Судом перевірено зазначене в заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
Водночас суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.
Згідно із пунктом 2 часини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
В заяві про видачу судового наказу місцезнаходження заявника вказано як: АДРЕСА_3 . Однак як вбачається з відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням заявника (ідентифікаційний код 2933804442) є: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Отже, заявником при поданні до суду заяви про видачу судового наказу зазначено неправильну адресу (місцезнаходження) заявника.
Таким чином, заявником не дотримано вимог пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім цього, частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги (пункт 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження").
Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.
Згідно з пунктами 1, 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до частини другої статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (пункт 4); перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (пункт 5).
Пунктом 3 договору №4 оренди виробничо-офісних приміщень від 01.10.2023 встановлено порядок розрахунку орендної плати. Відповідно до пункту 3.2. Орендар щомісячно здійснює оплату на поточний рахунок Орендаря, за фактично виконану послугу оренди, що підтверджується підписаними двосторонніми актами з додаванням рахунку протягом 20 календарних днів з моменту їх підписання.
При цьому матеріали заяви не містять належним чином засвідчених копій двосторонніх актів, на підтвердження фактично виконаної послуги оренди, з додаванням рахунку протягом 20 календарних днів з моменту їх підписання, що суперечить умовам пункту 3.2 договору №4 оренди виробничо-офісних приміщень від 01.10.2023.
Господарський суд звертає увагу, що представником заявника до заяви про видачу судового наказу долучено додатки: "Ордер ФОП Слюсар.pdf., Витяг з держ.реєстру юр.осіб по ФОП Слюсар Т.М..pdf., Витяг з держ.реєстру юр.осіб по ФОП Слюсар С.А..pdf., Копія виписки з розрахункового рахунку.pdf., Копія договору та акту.pdf., Копія паспорту та ІНН боржника (1).pdf., Копія паспорту та ІНН заявника.pdf., receipt.pdf.".
Представник заявника в заяві на видачу судового наказу зазначає, що на день подання заяви Договір діє протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців. Загальна сума по орендній платі станом на 01.01.2025 рік становить 360 000 грн, однак боржником сплачено орендну плату на загальну суму 240 000 грн, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку Заявника (копія додається).
Відповідно до долученого додатку "Копія виписки з розрахункового рахунку.pdf." судом було встановлено, що даний документ датований з 01.10.2023 по 21.08.2025.
В суду відсутні докази, що боржником не було в добровільному порядку сплачено залишкову заборгованість в період з 21.08.2025 по дату подання заяви про видачу судового наказу, а саме: 08.10.2025.
Отже, до заяви про видачу судового наказу не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано заявлені вимоги, а з наданих доказів не вбачається виникнення й порушення права, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21 8, 9 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому необхідно врахувати, що під час звернення до суду заявником платіжною інструкцією №465 від 28.03.2025 сплачено судовий збір у сумі 302,80 грн - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 60,56 грн більше від належного до сплати - 242,24 грн, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 150, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Слюсар Тетяні Михайлівні у видачі судового наказу за вимогою до Фізичної особи-підприємця Слюсара Сергія Анатолійовича про стягнення 120 000 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 09.10.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.В. Іванова