вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.09.2025м. ДніпроСправа № 160/27095/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Білій К.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", 50095, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974
до відповідача-1: Новопільської сільської ради, 53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Новопілля, вулиця Садова, будинок 46, код ЄДРПОУ 05412242
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-СКЛО» 53081, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, селище Радушне, вул.Центральна, буд.1В, код ЄДРПОУ 34498685
третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, 49006, м.Дніпро, вул.Філософська, 39-А, код ЄДРПОУ 39835428
третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Криворізька міська рада, 50101, Дніпропетровська обл, м.Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 3387438
про скасування державної реєстрації земельної ділянки
Представники сторін:
від позивача: Клочков Сергій Олександрович, довіреність №14/43 від 29.01.2025р. (адвокат)
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи - 1: не з'явився
від третьої особи - 2: не з'явився
Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» 18.10.2023 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новопільської сільської ради Криворізького району, в якому просить скасувати в державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 173,0745га кадастровий номер 1221855500:02:001:0771 та скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 173,0745га кадастровий номер 1221855500:02:001:0771.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» є підприємством з повним металургійним циклом, в результаті діяльності якого утворюються відходи шлаки доменні (негранульовані) вогнерідинні (шлак доменний). Відвали шлаків доменного виробництва розміщені на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №114. Позивач відкрито користується земельною ділянкою саме на підставі Державного акту, здійснює оплату земельного податку. У вересні 2023 року позивачу стало відомо, що в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні позивача сформовано іншу земельну ділянку площею 173,0745 га, кадастровий номер № 1221855500:02:001:0771. Позивач вказує, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є зокрема, знаходження її у користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119. Позивач зазначає, що рішення державного реєстратора призвели до обмеження прав позивача щодо користування земельною ділянкою, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023р. по справі № 160/27095/23 позовну заяву задоволено; скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 173,0745 га, кадастровий номер № 1221855500:02:001:0771; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 173,0745 га, кадастровий номер № 1221855500:02:001:0771; стягнуто з Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» судовий збір у розмірі 10736,00грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024р. по справі № 160/27095/23 апеляційну скаргу Новопільської сільської ради Криворізького району задоволено частково; скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023; провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України оскільки справа має розглядатись в порядку господарського судочинства.
Від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 29.05.2024 надійшла заява про передачу справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024р. по справі № 160/27095/23 передано справу на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.
18.06.2024 матеріали справи № 160/27095/23 надійшли на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024, справу № 160/27095/23 розподілено для розгляду судді Панну С.П.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.07.2024 о 12:30год.
В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить довідка про доставку електронного листа в його електронний кабінет, причини неявки суду не відомі.
Ухвалою суду від 23.07.2024р. відкладено підготовче засідання по справі на 20.08.2024р. о 15:30год.
19.08.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" надійшла заява про вступ у справу як третьої особи. Дана заява не підлягає задоволенню, про що винесено ухвалу від 10.06.2025р.
В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 20.08.2024р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 17.09.2024р. о 12:00год.
05.09.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позовної заяви.
17.09.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення проти заяви про вступ у справу як третьої особи, в яких просить постановити ухвалу якою відмовити в задоволенні заяви Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" про вступ у справу у якості третьої особи.
17.09.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить суд поновити строк для подачі відповіді на відзив та прийняти її до розгляду.
17.09.2024р. до суду надійшла заява від представника позивача, в якій просить у зв'язку зі складністю справи та значним об'ємом доказової бази розглядати в межах розумних строків.
В судове засідання з'явились представники позивача та від відповідача (вільні слухачі).
Ухвалою суд від 17.09.2024р. відкладено підготовче засідання по справі на 08.10.2024р. о 12:00год.
В судовому засіданні 08.10.2024р. оголошено перерву до 22.10.2024р. о 12:30год.
21.10.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшла заява, в якій просить суд задовольнити заяву Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту", членами якої є жителі села Радушне: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , - і ухвалити рішення про її залучення до участі у справі № 160/27095/23 третьою особою, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та відкласти підготовче засідання.
В судовому засіданні 22.10.2024р. оголошено перерву до 21.11.2024р. о 11:00год.
21.11.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, в якому просить на розгляд та вирішення експертів, з врахуванням приписів положень Інструкції поставити наступні питання:
1. Чи знаходяться координати земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га в межах координат земельної ділянки, що перебуває у фактичному землекористуванні Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації)?
2. Чи порушує межі земельної ділянки, що перебуває у користуванні Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації), земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га, відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?
21.11.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
21.11.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в якому просить залучити в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428 та Криворізьку міську раду, код ЄДРПОУ 33874388.
В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
05.12.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.
05.12.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшли письмові заперечення про призначення судової земельно-технічної експертизи за клопотанням позивача від 21.11.2024р.
В судовому засіданні залучено третіх осіб.
В судове засідання з'явились представники позивача та відповідача-1.
Ухвалою суду від 05.12.2024р. відкладено підготовче засідання по справі на 26.12.2024р. о 14:00год.
12.12.2024р. від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про направлення третім особам позову та клопотання про призначення експертизи.
20.12.2024р. від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшли пояснення щодо клопотання відповідача про призначення судової експертизи, та поданих до них заперечень.
25.12.2024р. від представника Криворізької міської ради (третьої особи-2) через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
25.12.2024р. від представника відповідача-1 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
25.12.2024р. від представника відповідача-1 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи.
26.12.2024р. від представника відповідача-1 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів у справі №160/27095/23.
Клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки порушено вимоги ч.1 ст.81 ГПК, а також не настав строк для відповіді на адвокатський запит згідно з ст. 24 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
В судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідача-1 та третіх осіб не з'явились, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 26.12.2024р. відкладено підготовче засідання по справі на 30.12.2024р. о 11:00год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024р. у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Провадження у справі №160/27095/23 зупинено.
Супровідним листом за №160/27095/23/2697/25 від 27.01.2025р. матеріали справи №160/27095/23 направлено до інституту судових експертиз, для проведення судової експертизи.
12.02.2025р. від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання щодо продовження строку проведення судової експертизи та запропоновано суду погодити строк проведення експертизи.
Ухвалою суду від 14.02.2025р. погоджено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2025р. по справі №160/27095/23 на строк, що перевищує 90 календарних днів.
19.02.2025р. до канцелярії суду надійшло клопотання від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.
Ухвалою суду поновлене провадження у справі №160/27095/23, призначено підготовче засідання на 06.03.2025р. о 12:00год.
06.03.2025р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про надання до суду наявної в нього технічної документації:
- копію документації з землеустрою, на підставі якої видано Державний акт на право користування земельною ділянкою;
- копію технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.
Крім того, позивач зазначив, що інша документація, на яку посилається експерт в клопотанні №336-25 від 12.02.2025р., у позивача відсутня.
У судовому засіданні 06.03.2025р. з'явився представник позивача. Представники відповідача-1, третьої особи-1 та третьої особи-2 не з'явились про місце, день та часу судового засідання були належним чином повідомлені, пояснень та клопотань до суду не надходило.
14.03.2025р. провадження у справі №160/27095/23 на час проведення експертизи зупинено.
01.05.2025р. до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа №160/27095/23 та висновок експерта №336-25 від 17.04.2025р.
Ухвалою суду від 07.05.2025р. поновлено провадження у справі №160/27095/23, призначено підготовче засідання на 13.05.25 о 12:00год.
13.05.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи № 160/27095/23 для ознайомлення та надання письмових пояснень.
В судове засідання з'явився представник позивача, представники відповідача-1 та третіх осіб не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Ухвалою суду від 13.05.2025р. відкладено підготовче засідання по справі на 27.05.2025р. о 12:30 год.
20.05.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.
20.05.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли доповнення до заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
27.05.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про витребування доказів. Дане клопотання підлягає задоволенню, про що винесено ухвалу від 22.07.2025р.
27.05.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
27.05.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів. Дане клопотання підлягає задоволенню, про що винесено ухвалу від 10.06.2025р.
27.05.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача, яке було задоволено ухвалою суду від 27.05.2025р.
27.05.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про зміну предмету позову, якою доповнює позовні вимоги наступними: визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки № 13/25 від 16.05.2025 з моменту його вчинення, який укладено між Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІР-СКЛО», щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером №1221855500:02:001:0771; визнати протиправними та скасувати Рішення Державного реєстратора Колесник Інги Миколаївни, Виконавчий комітет Троїцької сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області № 78978723 від 16.05.2025 про реєстрацію в Державного реєстрі речових прав права оренди на земельну ділянку площею 173,0745 га (кадастровий номер 1221855500:02:001:0771) за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІР-СКЛО»; стягнути з Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код юридичної особи 05412242) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-СКЛО» (ідентифікаційний код юридичної особи 34498685) на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (ідентифікаційний код юридичної особи 24432974) судовий збір у розмірі 15 580,80 грн., витрати на судову експертизу та витрати на правову допомогу.
В судове засідання з'явився представник позивача, представники відповідача-1 та третіх осіб не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Ухвалою суду від 27.05.2025р. було відкладено підготовче засідання по справі на 10.06.2025р. о 09:30год.
Ухвалою суду від 27.05.2025р. було призначено розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін на 03.06.2025р. о 11:00 год.
Ухвалою суду від 03.06.2025р. було відкладено розгляд заяви про забезпечення позову на 09.06.2025р. о 15:30год.
В судовому засіданні 09.06.2025р. задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову, про що винесено ухвалу від 09.06.2025р.
10.06.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшла зустрічна позовна заява. Ухвалою суду від 17.06.2025р. було повернуто Новопільській сільській раді зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про зобов'язання вчинити певні дії.
В судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача-1, представник відповідача-2 та третіх осіб не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Ухвалою суду від 10.06.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Новопільської сільської ради.
Ухвалою суду від 10.06.2025р. було відкладено підготовче засідання по справі на 24.06.2025р. о 09:30год.
24.06.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
24.06.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
24.06.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В засідання ніхто не з'явився, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Ухвалою суду від 24.06.2025р. відкладено підготовче засідання по справі на 22.07.2025р. о 12:00год.
22.07.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів.
22.07.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Дане клопотання не підлягає задоволенню, про що винесено ухвалу від 09.09.2025р.
В судове засідання з'явився представник позивача, відповідача-1 та третьої особи-1, представник відповідача-2 та третьої особи-2 не з'явились. Про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
В судовому засіданні клопотання представника позивача про зміну предмету позову залишено на розгляді суду, представнику відповідачу-1 надано час для надання письмових пояснень стосовно цього клопотання.
Ухвалою суду від 22.07.2025р. відкладено підготовче засідання по справі на 26.08.2025р. о 11:30год.
24.07.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про видачу копії ухвали.
13.08.2025р. через канцелярію суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла відповідь на ухвалу суду від 22.07.2025р.
22.08.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо клопотання про зупинення провадження.
Судове засідання, призначене на 26.08.2025р. о 11:30год. не відбулося, у зв'язку з перебування судді Панни С.П. на лікарняному з 25.08.2025р. по 03.09.2025р.
Ухвалою суду від 04.09.2025р. було призначено підготовче засідання по справі на 09.09.2025р. о 10:00год.
09.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій доповнює свої позовні вимоги, а саме просить витребувати земельну ділянку площею 173,0745 га, кадастровий номер № 1221855500:02:001:0771, з тимчасового володіння Товариство з обмеженою відповідальністю «ІР-СКЛО», ідентифікаційний код юридичної особи 34498685, (яке здійснюється на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.05.2025 №13/25) у володіння Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ідентифікаційний код юридичної особи 24432974, (яке здійснюється згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ДП № Кв000119 від 17.11.1995).
09.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання з'явився 09.09.2025р. представник позивача та представник відповідача-1. Представник відповідача-2 та третіх осіб не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Ухвалою суду від 09.09.2025р. було відкладено підготовче засідання по справі на 15.09.2025р. о 12:00год.
15.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про виклик експерта, яке було задоволено ухвалою від 15.09.2025р.
15.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про витребування доказів. Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки це питання вже було вирішено першою та касаційною інстанціями у справі 904/2870/22, де дійшли до висновку, що договір оренди №4743 не було укладено.
15.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника третьої особи-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі.
15.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
В судове засідання 15.09.2025р. з'явився представник позивача та представник відповідача-1. Представник відповідача-2 та третіх осіб не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Ухвалою суду від 15.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2025 о 12:00 год.
22.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та просив не проводити без представника відповідача-1 слухання по суті, оскільки відповідач-1 буде знаходиться в іншому судовому засіданні, яке задоволено частково. Доказів виклику відповідача-1 до суду не було надано.
У судовому засіданні 22.09.2025р. було заслухано експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Кучеренко Світлану Вікторівну, яку викликано ухвалою від 15.09.2025р. та винесені протокольні ухвали щодо заяв про зміну предмета позову від 27.05.2025р. та 09.09.2025р.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкладено розгляд справи по суті на 30.09.2025 о 12:00 год. Визнано явку сторін обов'язковою.
30.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання з'явився представник позивача, Представник відповідача-1, відповідача-2 та третіх осіб не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
В судовому засіданні 30.09.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
В користуванні позивача перебуває земельна ділянка на підставі Державного акту про право постійного користування серії ДП Кв 000119, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №114 (далі - Державний акт). Земельна ділянка надана Криворізькому металургійному комбінату «Криворіжсталь» для виробничих потреб, на підставі рішення Радушненської Ради народних депутатів від 17 листопада 1995 року.
Відповідно до Державного акту у користування надано земельну ділянку площею 328,5 га, в тому числі:
- промислова зона Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» - 277,03 га
- колективні сади Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» - 46,33 га
- газорозподільча станція магістральних газопроводів - 5,12 га.
Як вбачається із матеріалів справи, площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні Підприємства, декілька разів змінювалась (зменшувалась), так:
Постанова Верховної Ради України №159/96-ВР «Про зміну меж міста Кривого Рогу Дніпропетровської області» від 05.05.1996, постановила: включити в межі міста Кривого Рога Дніпропетровської області 9304,6 гектара земель Криворізького району.
При цьому в межі міста Кривого Рогу за рахунок земель Радушненської селищної ради передана земельна ділянка площею 111,6 га, що перебувала у постійному користуванні Підприємства (а.с. 13, Т.1). При цьому, ця площа була визначена лише приблизно, без розроблення будь-якої землевпорядної документації та визначення меж на місцевості.
За таких обставин площа земельної ділянки скоротилася до 216,88 га (328,48 - 111,6 = 216,88).
Відповідно до Розпорядження Голови Криворізької районної державної адміністрації № 827-р від 11.08.2004, у Підприємства вилучено земельну ділянку площею 3,0049 га з метою передачі її в оренду іншому суб'єкту господарювання (а.с.14, Т.1).
За таких обставин площа земельної ділянки скоротилася до 213,8751 га (216,88 - 3,0049 = 213,8751).
Відповідно до Розпорядження Голови Криворізької районної державної адміністрації № 960-р від 08.12.2006, у Підприємства вилучено земельну ділянку площею 1,3790 га з метою передачі її в оренду іншому суб'єкту господарювання (а.с.15, Т.1).
За таких обставин площа земельної ділянки скоротилася до 212,4961 га (213,8751 - 1,3790 = 212,4961).
Відповідно до Розпорядження Голови Криворізької районної державної адміністрації № 961-р від 08.12.2006, у Підприємства вилучено земельну ділянку площею 1,0488 га з метою передачі її в оренду іншому суб'єкту господарювання (а.с.16, Т.1).
За таких обставин площа земельної ділянки скоротилася до 211,4473 га (212,4961 - 1,0488 = 211,4473).
Відповідно до Розпоряджень Голови Криворізької районної державної адміністрації № 648-р, № 647-р від 01.09.2009, у Підприємства вилучено земельні ділянки площею 1,98 га, та 0,95 га з метою передачі їх в оренду іншим суб'єктам господарювання (копія листа № 411/10-20 від 04.03.2010 надається).
За таких обставин площа земельної ділянки скоротилася до 208,5173 га (211,4473 - 1,98 - 0,95 = 208,5173).
Позивач вказує про те, що з метою укладання договору оренди та точного визначення меж земельної ділянки, у 2007 році була розроблена землевпорядна документація, згідно якої площа земельної ділянки склала 186,0422 га, однак дана землевпорядна документація не була затверджена.
В той же час у розпорядженні Голови Криворізької районної державної адміністрації № 797-р від 28.07.2007, відповідно до якого було вирішено питання, щодо надання ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в оренду земельної ділянки, її площа була зазначена в розмірі -186,0511 га. (а.с.18, Т.1).
Звертаючись з даним позовом позивач вказує про те, що на даний час у користуванні Підприємства перебуває земельна ділянка площею 186,0511 га.
На вказані земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні Підприємства розміщено відвали шлаків доменного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У вересні 2023 року Позивачу випадково стало відомо, що в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні Позивача сформовано іншу земельну ділянку, а саме:
23 червня 2023 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, 20.03.2023; Товариства з обмеженою відповідальністю «Крікон-ГЕО», ОСОБА_9 , Відділ № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області провів державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771, площею 173,0745 га з видом цільового призначення 11.06. (земельні ділянки запасу, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).
А вже 7 серпня 2023 Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запис про речове право на вищезазначену земельну ділянку № 51351379. Підставою для внесення запису є Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 68858768 від 14.18.2023 10:51:11 Волос Олени Володимирівни.
На підставі вищезазначеного Рішення державного реєстратора право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771, площею 173,0745 га, зареєстровано за Новопільською сільською радою (код ЄДРПОУ: 05412242).
Позивач зазначає, що вказана земельна ділянка, всупереч нормативним приписам Земельного кодексу України була сформована Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 186,0511 га, що знаходиться у постійному користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Позивач зазначає, що підставою для формування земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771, площею 173,0745 га є рішення Новопільської сільської ради:
- № 2069 від 03.08.2023 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення на території Радушненського старостинського округу Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області» (а.с.10, Т.1);
- № 2078 від 16.08.2023 «Про надання територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності з кадастровий номер 1221855500:02:001:0771 для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (а.с.11, Т.1).
Позивач вказує про те, що останній від права постійного користування земельною ділянкою не відмовлявся, відсутнє рішення, яким дане право було б скасоване, земельний податок сплачується, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням.
В той же час, формування земельної ділянки, що знаходиться в межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні є, на думку позивача, очевидною протиправністю, що призводить до порушеного права останнього.
На земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні Позивача розміщено місце видалення відходів (відвали шлаків доменного виробництва) аглодоменного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Цільове призначення землі - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (відповідно до Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки № 27 від 04.11.2016 на а.с.28, Т.1).
Враховуючи факт закриття доступу до кадастрової карти України, Підприємство не може в режимі реального часу продемонструвати, що земельна ділянка площею 173,0745 га з кадастровим номером (1221855500:02:001:0771) знаходиться в межах координат земельної ділянки що перебуває у користуванні на підставі Державного акту. Тому Позивач надав доступні йому графічні матеріали, які підтверджують даний факт, а саме:
надається роздруківка Плану земельної ділянки площею 188,0565 га з погодженими межами сусідніх землекористувачів.;
роздруківка схеми Полігону шлакових відвалів.
Додатково з метою встановлення накладення меж земельних ділянок, Позивач звернувся землевпорядної організації ТОВ «Геометрікс» (ідентифікаційний код юридичної особи 40055668). На підставі відповідного звернення Позивачу було надано Порівняльну оцінку відповідно до якої: «земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 порушує межі земельної ділянки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» згідно Державного акту на право постійного користування землею (ДП Кв 000119, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею № 114 від 17.11.1995 року), а саме накладається на земельну ділянку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг.» (а.с.77-88, Т.1).
Разом з тим, одночасне існування сформованої земельної ділянки з визначенням категорії нерозподілені землі та існуючого права користування на підставі Державного акту суперечить засадам офіційного визначення і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, що є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, оскільки право постійного користування земельною ділянкою не припинено.
Позивач зазначає, про порушення встановленого нормами земельного законодавства України порядку формування земельної ділянки з метою оформлення права користування нею в обхід встановленої законом процедури, свідчить про незаконність оспорюваних рішень Новопільської сільської ради, які в цілому є складовими процедури формування земельної ділянки.
Вказані вище обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до адміністративного а пізніше господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Під час розгляду справи було встановлено, що відповідно до рішення Новопільської сільської ради:
- № 2959 від 09.05.2025 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (із зміною цільового призначення) територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (із зміною цільового призначення) із земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)(код згідно КВЦПЗ-11.06) на для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком (код згідно з КВЦПЗ - 11.02) територіальній громаді в особі Новопільської сільської ради площею 173,0745 га кадастровий номер 1221855500:02:001:0771, що знаходиться на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
- № 2960 від 09.05.2025 «Про надання в оренду ТОВ «ІР-СКЛО» (код ЄДРПОУ 34498685) земельної ділянки загальною площею 173,0745 га», відповідно до якого Новопільська сільська рада вирішила, передати ТОВ «ІР-СКЛО» (код ЄДРПОУ 34498685) земельну ділянку для розміщення виробничих потужностей підприємства, переміщеного (евакуйованого) із зони бойових дій в оренду площею 173,0745 га (кадастровий номер 1221855500:02:001:0771) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком (код згідно з КВЦПЗ - 11.02) терміном на 49 років на території Новопільської сільської ради із земель промисловості.
20.05.2025р. Позивачу стало відомо, що в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 19.05.2025 Державний реєстратор Виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колесник Інга Миколаївна здійснила державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі Договору оренди землі № 13/25 від 16.05.2025.
Орендодавцем по Договору оренди виступає Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Орендар - ТОВ «ІР-СКЛО».
Підставою є рішення органу місцевого самоврядування Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 2960 від 09.05.2025.
Об'єкт оренди: земельна ділянка кадастровий номер 1221855500:02:001:0771. Місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця) Дніпропетровська область, Криворізький район, Радущненський старостинський округ, Новопільська сільська рада. Цільове призначення 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Площа земельної ділянки 173,0745 гектарів.
Дата укладення Договору оренди 16.05.2025. Строк оренди 49 років. Дата закінчення дії 16.05.2074.
Копія Договору оренди землі № 13/25 від 16.05.2025 долучена до матеріалів справи Відповідачем-1 на виконання ухвали суду про витребування доказів від 10.06.2025.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, як вже було зазначено вище, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119 виданого Криворізькому металургійному комбінату «Криворіжсталь», відповідно рішення Радушанської ради народних депутатів 17 листопада 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №114 , надано у користування земельну ділянку площею 328,48 га для виробничих потреб, в тому числі:
- промислова зона Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» - 277,03 га;
- колективні сади Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» - 46,33 га;
- газорозподільна станція магістральних газопроводів 5,12 га.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 № 1213 «Про створення Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», визначено про реорганізацію Криворізького державного металургійного комбінату «Криворіжсталь» в Криворізький державний гірничо-збагачувальний комбінат Криворіжсталь.
Як вбачається із матеріалів справи, ВАТ Криворізький металургійний комбінат «Криворіжсталь», засновано відповідно до рішення Міністерства промислової політики України від 07.04.2004 №166 шляхом перетворення Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 «Про корпоратизацію підприємств» та зареєстровано виконкомом Криворізької міської ради 08.04.2004 за №040421669Ю0090117.
Відповідно до рішень загальних зборів акціонерів (від 12.01.2006, 14.06.2007 та 21.04.2011) найменування позивача неодноразово змінювалось, в результаті вказаних змін останнім найменуванням позивача є Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг».
В п. 3.3 статуту зазначено, що товариство є правонаступником майнових та немайнових прав і обов'язків Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Таким чином, суд погоджується з посиланням позивача про те, що до нього перейшло право користування земельною ділянкою, яка зазначена в Державному акті на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №114, на підставі рішення Радушненської Ради народних депутатів від 17 листопада 1995 року.
В обґрунтування вказаної позиції суд вважає необхідним зазначити про таке.
Частинами 1, 2 статті 7 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі та реєстрації Державного акта) визначалося, що користування землею може бути постійним або тимчасовим; постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.
Статтею 92 Земельного кодексу України (в чинній редакції, далі - ЗК України) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Отже, за своєю правовою природою право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, в якій наведено вичерпний перелік таких підстав, зокрема припинення діяльності підприємства.
Приписи наведені у підпункті у підпункті «в» частини 1 статті 141 ЗК України підстав слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
Тобто, наведені положення ЗК України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають.
Подібний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 906/706/19.
Так, відносно посилань позивача стосовного того, що він є постійним користувачем земельної ділянки площею 186,0511 га., відповідно до Акту на право постійного користування землею № 114 від 17.11.1995, господарський суд вважає необхідним зазначити про наступне.
Частиною 1 статті 23 Земельного кодексу України (в редакції на момент видачі та реєстрації Державного акта) визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до статті 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 цього кодексу передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У частині 3 статті 3 цього Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Судом встановлено, що Державний акт на право постійного користування землею серії ДП Кв000119 виданий Криворізькому металургійному комбінату «Криворіжсталь» відповідно рішення Радушанської ради народних депутатів 17 листопада 1995 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №114. Пунктом 6 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 25.10.2001 визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Поряд з цим обов'язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.
Так, Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
При цьому Конституційний Суд України вказав на наступне:
- пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов'язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається "відповідно до закону", що є неконкретним у зв'язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення;
- Конституційний Суд України вважає, що встановлення обов'язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди, до 1 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України.
- у зв'язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку;
- громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.
При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.
Згідно з пунктом 3 статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
У зв'язку із викладеним слід прийти до висновку про те, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул.
Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.
Стосовно формування не земельної ділянки, яка перебуває у користування позивача суд зазначає наступне.
Суд приймає до уваги частину 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» відповідно до якої земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.
Відповідно до частини 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цього Закону, є дійсними (дата набрання чинності Законом - 01.01.2013).
За таких обставин суд доходе до висновку, що у позивача наявний діючий Державний акт на користування земельною ділянкою.
Як вбачається із матеріалів даної справи, позивач здійснював дії, направлені на приведення землекористування у відповідність до вимог чинного законодавства, шляхом його переоформлення на орендні відносини.
Відповідно до розпорядження Голови Криворізької районної державної адміністрації № 797-р від 28.07.2007, було вирішено питання, щодо задоволення клопотання ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про передачу останньому в оренду земельної ділянки, площа якої була зазначена в розмірі - 186,0511 га.
26.09.2007 між Криворізькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 4743.
Відповідно до п. 1 вказаного договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для виробничих потреб, яка знаходиться на території Радушненської селищної ради.
В п. 2 договору, узгоджено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 186,0511 га.
Договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Проте, відносно Договору оренди земельної ділянки №4743 від 26.09.2007, копія якого позивачем залучена до матеріалів справи (оригінал Договору оглянуто в судовому засіданні), господарський суд вважає необхідним зазначити наступне.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (чинного на момент укладення Договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 №4743), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Таким чином, правове значення державної реєстрації полягає в тому, що правочин (договір), який підлягає державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення. Як наслідок, за відсутності державної реєстрації правочин (договір) слід вважати невчиненим (неукладеним).
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №322/1178/17, де зазначено, що Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважила, що Верховний Суд України не відступав від висновку, зробленого у постановах від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162ц13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), та вказала, що з огляду на тлумачення статті 210, частини третьої статті 640 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення між сторонами договору оренди) правове значення державної реєстрації полягає в тому, що правочин (договір), який підлягає державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення. Як наслідок, за відсутності державної реєстрації правочин (договір) слід вважати невчиненим (неукладеним).
З огляду на відсутність доказів державної реєстрації Договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 №4743, слід прийти до висновку про те, що останній не був укладений.
Окремо суд зауважує, що аналогічну оцінку договору оренду земельної ділянки від 26.09.2007 №4743 надано судами у справі № 904/2870/22.
Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При визначені фактичної площі земельної ділянки, що перебуває у користуванні Позивача суд виходив з аналізу Державного акту на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119 від 17.11.1995, постанови Верховної Ради України від 05.05.1996 № 159/96-ВР «Про зміну меж міста Кривого Рога Дніпропетровської області», розпорядження Голови Криворізької районної державної адміністрації № 827-р від 11,08.2004, № 960-р від 08.12.2006, № 961-р від 08.12.2006, №№ 648-р, № 647-р від 01.09.2009, рішення Голови Криворізької районної державної адміністрації № 797-р, від 28.07.2007, технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», розроблену в 2007 році, декларації про сплату земельного податку за 2018-2025, необхідно зазначити, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
При цьому суд враховує, що Відповідачем не заперечується факт розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771, площею 173,0745 га в межах площі земельної ділянки визначеної в Державному акті на право постійного користування землею серії ДП Кв 000119, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №114, на підставі рішення Радушненської Ради народних депутатів від 17 листопада 1995 року.
Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
ЄСПЛ у рішенні від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України" зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На переконання суду обставини наявності в постійному користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» земельної ділянки загальною площею 186 га видаються більш вірогідними, з огляду на надані вищеперелічені підтверджуючі докази в їх сукупності, що не спростовано учасниками даної справи.
В свою чергу, позивач зазначає, вересні 2023 року йому випадково стало відомо, що в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні Позивача сформовано іншу земельну ділянку з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771, площею 173,0745 га. проведено її державну реєстрацію, передано у комунальну власність Відповідача-1, та як встановлено під час судового розгляду даної справи передано в оренду Відповідачу-2.
До матеріалів справи долучено Порівняльну оцінку яку розроблено землевпорядною організацією ТОВ «Геометрікс» (ідентифікаційний код юридичної особи 40055668), відповідно до якої встановлено межі накладення земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 на межі земельної ділянки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» згідно Державного акту на право постійного користування землею (ДП Кв 000119, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею № 114 від 17.11.1995 року).
Суд зауважує, що для надання відповіді на питання накладення меж земельних ділянок, що входять до предмету доказування у даній справі, необхідні спеціальні знання у сфері земельно-технічної діяльності (землеустрою та землевпорядкування), тобто ці обставини не можуть бути самостійно з'ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи.
Господарський суд ухвалою від 30.12.2024 задовольнив клопотання позивача та призначив у справі судову земельно-технічну експертизу. Проведення судової експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 801, код ЄДРПОУ 26238495).
На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:
- Чи знаходяться координати земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га в межах координат земельної ділянки, що перебуває у фактичному землекористуванні Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації)?
- Чи порушує межі земельної ділянки, що перебуває у користуванні Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації), земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га, відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?
На період проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
01.05.2025р. до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа №160/27095/23 та висновок експерта №336-25 від 17.04.2025р.
З наданого висновка №336-25 від 17.04.2025р. за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи вбачається, що експертом аналізувалися матеріали даної справи в сукупності з наданими сторонами додатковими документами.
Експертом зазначено, що відповідно до документів, що містяться в наданих на дослідження матеріалів справи встановлено, що площа земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» згідно з державним актом серії ДП Кв 000119 № 114 від 17.11.1995 з рахування внесених змін без території колективних садів становить 185,559 га.
У зв'язки з частковим незадоволення клопотання про надання графічних матеріалів, судовим експертом побудовані внесення змін у межі на підставі наявних текстових та графічних матеріалів.
При побудові координат були використано програмне забезпечення ГІС 6 по координатах повороту меж земельної ділянки в системі координат УСК 2000.
За результатами виконаних робіт в програмному забезпеченні ГІС 6 отримано конфігурацію та обраховано площу земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі державного акту серії ДП Кв 000119 № 114 від 17.11.1995 з урахуванням змін її конфігурації, що побудовані графічним методом. Загальна площа ділянок отримана 185,5095 га.
За результатами дослідження правовстановлюючої та технічної документації, шо наявні в матеріалах справи, судовий експерт приходить до таких висновків. Що координати кутів поворот меж земельних ділянок в системі координат «Місцева 2» а також в програмному забезпеченні ГІС-6 в системі координат МСК-12 суміщені. Максимальна розбіжність між кутами повороту меж земельних ділянок, що співставляються складає 2,70 м. в одній точці. По іншим точках ця розбіжність не перевищує 0,15 м. (15 см). Зазначені розбіжності не впливають на визначення факту накладення або відсутності накладення земельних ділянок згідно поставлених питань.
Відповідно до висновку експерта:
1. Частина земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 172,3009 га знаходиться в межах координат земельної ділянки, що перебуває у фактичному землекористуванні Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі держаного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації, що побудовані графічним методом за наявними в матеріалах справи документами).
2. Порушує межі земельної ділянки, що перебуває у користуванні Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації, що побудовані графічним методом за наявними в матеріалах справи документами), земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. Площа накладення становить 172,3009 га.
Так, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи висновок експерта №336-25 від 17.04.2025р. за результатами проведення судової земельно-технічної експерти у господарській справі № 160/27095/23 в поєднанні з наявними в матеріалах справи доказами, поданими учасниками справи, суд зауважує, що експертом надано вичерпну однозначну відповідь на поставлені питання, які стосуються обставин спору та входять до предмету доказування, а отже є доведеним накладання земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771, яка була спірними рішеннями сформована та надана в оренду ТОВ "ІР-СКЛО" на земельну ділянку, що перебуває у фактичному землекористуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації).
Судом також прийнято до уваги, наявну в матеріалах справи Порівняльну оцінку земельної ділянки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» для виробничих потреб (код згідно КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) за межами населеного пункту на території Новопільської сільської ради, Радушненський старостинський округ Криворізького району Дніпропетровської області та земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771. Розроблену у 2023 році ТОВ «ГЕОМЕТРІКС» за підписом сертифікованим інженером-землевпорядником Дятловою Наталією Олександрівною.
Відповідно до якої землевпорядником зазначено , що згідно даних порівняльної схеми розміщення земельної ділянки за межами населеного пункту на території Новопільської сільської ради, Радушненський старостинський округ Криворізького району Дніпропетровської області Масштаб 1 : 25 000, та оцінки їх координат, можна зробити висновок, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 порушує межі земельної ділянки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ згідно Державного акту на право постійного користування землею (серія ДП Кв 000119, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №114 від 17.11.1995 року), а саме накладається на земельну ділянку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Площа накладення (перетину) становить - 173,0745 га.
Також судом прийнято до уваги, подану Новопільською сільською радою Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення на території Радушненського старостинського округу, Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 2023 року. Відповідно до Кадастрового плану земельної ділянки площею 173,0745 га, який є додатком до Технічної документації, площа всієї земельної ділянки є землями, які забруднені промисловими та іншими відходами, включаючи відвали та терикони.
Таким чином, сама концепція доказування по принципу вірогідності будується саме на підставі поданих сторонами доказів, а в даному випадку належних та допустимих доказів того, що земельна ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 знаходиться в межах земельної ділянки, що перебуває у фактичному землекористуванні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995 (з урахуванням змін її конфігурації), відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. Відповідачами не представлено, висновків експертиз якими б ці доводи скасовувались.
Враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах що склалися, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом витребування земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га з оренди ТОВ «ІР-СКЛО» та передати її у користування ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» що здійснюється на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Кв000119 від 17.11.1995.
Щодо заяв позивача про зміну предмету позову від 27.05.2025р. та 09.09.2025р., які були прийняті до розгляду протокольною ухвалою від 22.09.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Усі доповнення предмету позову стосуються спірної земельної ділянки з кадастровим номером №1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
За таких обставин суд доходить до висновку, що подані позивачем заяви про зміну предмету позову від 27.05.2025 та 09.09.2025 відповідають положенням законодавства та підлягають врахуванню судом при розгляді справи.
Щодо способу захисту прав
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі № 6-32цс14).
З огляду на положення процесуального законодавства суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
Позовні вимоги у зазначеній справі обґрунтовані тим, що позивачу належить право постійного користування земельною ділянкою площею 186 га, а тому сформування в цих межах спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га, та укладення спірного договору оренди землі № 13/25 від 16.05.2025, - є незаконними, оскільки позбавляють позивача як належного користувача права користування земельною ділянкою.
У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, якщо рішення органу державної влади, місцевого самоврядування виконане, вимога про визнання такого рішення недійсним не відповідає належному способу захисту, бо її задоволення не призводить до відновлення прав позивача. При цьому, якщо таке рішення не відповідає закону, воно не створює тих наслідків, на які спрямоване. Тому відсутня необхідність оскаржувати таке рішення - позивач може обґрунтовувати свої вимоги, зокрема, незаконністю такого рішення (пункт 4.50 постанови Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 910/9933/20).
З огляду на те, що спірні рішення Новопільської сільської ради № 2069 від 03.08.2023, № 2078 від 16.08.2023, № 2959 від 09.05.2025, № 2960 від 09.05.2025 вже виконані на ухвалення рішення, то визнання недійсними таких рішень ради не може забезпечити ефективного захисту прав позивача, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення такого договору та повернення набутого за договором.
Водночас позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 8.1).
Отже, позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора Колесник Інги Миколаївни, Виконавчий комітет Троїцької сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області № 78978723 від 16.05.2025 про реєстрацію в Державного реєстрі речових прав права оренди на земельну ділянку площею 173,0745 га (кадастровий номер 1221855500:02:001:0771) за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІР-СКЛО» не відповідає належному способу захисту прав, що є самостійною підставою для відмови в позові у цій частині.
Щодо позовної вимоги про скасування вчиненої у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га, то відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
В свою чергу, відповідно до частини тринадцятої статті 79-1 ЗК України та частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Згідно з підпунктом 3 абзацу 1 пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 509 застосовується з 01.10.2017, державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Абзацом 6 пункту 114 Порядку передбачено, що відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Зі змісту наведеного убачається, що у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки її державна реєстрація скасовується, а відомості про таку земельну ділянку набувають статусу архівних та відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи.
При цьому належним способом захисту прав позивача може бути звернення до суду з вимогами про витребування землі із чужого незаконного володіння, за умови доведеності, що позивач був позбавлений права володіння (користування) земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, у разі, якщо буде доведено, що позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.
Натомість задоволення позовних вимог про скасування запису в поземельній книзі та про визнання незаконними та протиправними дій Держгеокадастру не може привести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності) (аналогічний за змістом висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26.04.2023 у справі № 727/2415/22, у від 09.08.2023 у справі № 915/86/23).
За вказаних обставин, у задоволенні вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га, слід відмовити через неналежно обраний позивачем спосіб захисту прав.
В свою чергу, оскільки позивач прагне захисту та безперешкодної реалізації свого права постійного користування земельною ділянкою площею 186 га (як в цілому, так і безпосередньо земельною ділянкою з кадастровим 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га), то єдиною належною та ефективної вимогою у даному випадку буде вимога про витребування майна з тимчасового користування відповідача-2.
Так, згідно з частиною першою статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Статтею 95 ЗК України визначено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За змістом частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (стаття 396 ЦК України).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 378 ЦК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Таким чином, постійному землекористувачу забезпечується захист його права користування земельною ділянкою нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Постійний землекористувач має право витребувати земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.
Судом встановлено, що за ТОВ «ІР-СКЛО» на підставі спірного договору оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0771 площею 173,0745 га, яка сформована на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Суд звертає увагу, що тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб'єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди.
У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі. Як наслідок, неволодіючий постійний землекористувач, право користування якого порушено, може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19.
Тому належним способом захисту прав позивача як постійного землекористувача, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди у ТОВ "ІР-СКЛО" відсутнє, є вимога постійного землекористувача до особи, за якою зареєстроване право оренди, про витребування від неї орендованої земельної ділянки - тобто вимога про витребування з тимчасового володіння ТОВ "ІР-СКЛО" спірної земельної ділянки у своє постійне володіння (користування).
Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним кодексом. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див. наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 0107.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31), від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц (пункт 58)).
В контексті наведеного позовну вимогу позивача про витребування земельної ділянки площею 173,0745 га, кадастровий номер № 1221855500:02:001:0771, з тимчасового володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-СКЛО», ідентифікаційний код юридичної особи 34498685, (яке здійснюється на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.05.2025 №13/25) у володіння Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ідентифікаційний код юридичної особи 24432974, (яке здійснюється згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ДП № Кв000119 від 17.11.1995) слід задовольнити.
Дане рішення суду буде підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права оренди ТОВ "ІР-СКЛО" на спірну земельну ділянку та запису про право постійного користування ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" спірною земельною ділянкою, забезпечуючи ефективність відновлення прав позивача.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Що стосується вимоги про визнання договору оренди недійсним, то у разі укладення договору оренди земельної ділянки, право постійного користування на яку у позивача є чинним та не припинялось, оскаржуваний договір оренди не має потреби у визнанні недійсним, оскільки витребування земельної ділянки не є наслідком визнання договору оренди недійсним, то у даному випадку саме лише задоволення вимоги про витребування земельної ділянки повністю поновлює права позивача без необхідності визнання договору оренди недійсним. Тому у задоволенні цієї вимоги також слід відмовити. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача-2 на користь позивача в розмірі 2 422,40грн., а витрати на судову експертизу у розмірі 84 816,00грн. підлягають стягненню з відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Витребувати земельну ділянку площею 173,0745 га, кадастровий номер № 1221855500:02:001:0771, з тимчасового володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-СКЛО», ідентифікаційний код юридичної особи 34498685, (яке здійснюється на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.05.2025 №13/25) у володіння Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ідентифікаційний код юридичної особи 24432974, (яке здійснюється згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ДП № Кв000119 від 17.11.1995).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІР-СКЛО» (53081, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, селище Радушне, вул.Центральна, буд.1В, код ЄДРПОУ 34498685) на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) судовий збір у розмірі 2 422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Стягнути з Новопільської сільської ради, 53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Новопілля, вулиця Садова, будинок 46, код ЄДРПОУ 05412242 на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», 50095, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974 витрати на судову експертизу у розмірі 84 816,00грн. (вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень 00 коп.).
В інших позовних вимогах відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.10.2025
Суддя С.П. Панна