вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відкладення підготовчого засідання
07.10.2025 м. ДніпроСправа № 904/5026/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від прокуратури: Шустова В.А.;
від прокуратури: Баклан Н.Ю.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: Корольова Д.В.;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився;
від відповідача-4: Сидоренко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Заступника Генерального прокурора України (м. Київ) в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (м. Київ)
до відповідача-1: Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (м. Дніпро)
до відповідача-2: ОСОБА_1 (м. Дніпро)
до відповідача-3: Українського державного університету науки і технологій (м. Дніпро)
та до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІ6 сервіс" (м. Дніпро)
про визнання недійсним договору оренди, зобов'язання повернути майно балансоутримувачу та усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання його звільнити Суддя Фещенко Ю.В.
Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі - позивач) з позовною заявою, в якій просить суд:
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- прокурор посилається на те, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 258-р "Про утворення Українського державного університету науки і технологій" Уряд погодився з пропозицією Міністерства освіти і науки України (далі - МОН) щодо утворення Університету з віднесенням його до сфери управління МОН та реорганізації Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна та Національної металургійної академії України шляхом приєднання їх до Університету. Наказом МОН від 26.04.2021 № 464 "Про утворення Українського державного університету науки і технологій" ухвалено утворити Університет. Наказом МОН від 25.06.2021 № 714 "Про затвердження Статуту Українського державного університету науки і технологій" затверджено Статут Університету (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 1.1 якого Університет є багатогалузевим закладом вищої освіти, основною метою діяльності якого є освітня діяльність за різними ступенями вищої освіти та проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень. Університет має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність. Університет заснований на державній формі власності і належить до сфери управління МОН. Університет є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна та Національної металургійної академії України (пункт 1.2 Статуту Університету). Матеріально-технічну базу Університету становлять будівлі, споруди, земля, комунікації, обладнання, транспортні засоби, гуртожитки та інші матеріальні цінності (пункт 8.1 Статуту Університету). Майно закріплюється за Університетом на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню, відчуженню, приватизації або використанню не за призначенням, передачі у власність юридичним особам без згоди МОН та конференції трудового колективу Університету, крім випадків, передбачених законодавством (пункт 8.2 Статуту Університету). Передача в оренду закріплених за Університетом на праві господарського відання об'єктів власності здійснюється без права їх викупу відповідно до законодавства (пункт 8.3 Статуту Університету). Крім того, наказом МОН від 20.04.2022 № 351 "Про закріплення державного майна за Українським державним університетом науки і технологій" за Університетом на праві господарського відання закріплено нерухоме державне майно згідно з переліком. У пункті 4 вказаного переліку значиться "Будинок службовий автогаражу" інвентарний номер 10311007, місцезнаходження: вул. Лазаряна, 2, м. Дніпро, площа 1007,9 кв. м, а у пункті 96 - "Покриття асфальтове" інвентарний номер 10330162, місцезнаходження: вул. Лазаряна, 2, м. Дніпро, площа 800 кв. м. У подальшому, 03.06.2020 до балансоутримувача вказаного майна - Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна (правонаступником якого є Університет) звернувся ФОП Гусейнов Г.Б. з проханням передати його в оренду. У зв'язку з вказаним Університет звернувся до МОН з відповідним листом від 02.07.2020 № 05/840-21/3 щодо погодження передання майна в оренду. З указаного листа прямо вбачається прохання погодити договір оренди терміном до 5 років, у тому числі, з ФОП Гусейновим Г.Б., а саме: частину приміщення службового гаражу площею 329 кв. м та покриття асфальтоване перед будинком службового гаражу площею 800 кв. м з метою розміщення станції технічного обслуговування. За результатами розгляду цього листа МОН у відповіді від 29.09.2020 № 1.6/391-20 повідомило, що передача державного майна в оренду здійснюється у декілька етапів, а тому МОН розгляне питання щодо надання спірного майна в оренду одразу після отримання відповідного пакета документів, як це передбачено листом МОН від 17.08.2020 № 1/9-442. Водночас Університет замість того, щоб надіслати до МОН повний пакет документів, необхідний для вирішення питання щодо погодження укладення договору оренди вказаного майна, майже через рік - 22.09.2021 за № 35/1318-21/3 звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, відповідач 1) з клопотанням про включення спірного майна до Переліку першого типу. Рішенням РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 08.10.2021 № 12/02-324-ВДПо ухвалено включити об'єкт оренди державного нерухомого майна - нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 329 кв. м та асфальтоване покриття площею 800 кв. м, що розташовані за адресою: вул. Лазаряна, 2, м. Дніпро, до Переліку першого типу. Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" Перелік першого типу - це перелік об'єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні. Надалі 12.11.2021 РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на електронній торговій системі "Prozorro.sale" розміщено оголошення "Про передачу в оренду через аукціон нерухомого майна відповідно до Переліку нерухомого державного майна, щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні», предметом якого є зазначене майно (номер лота 6576). За результатами електронного аукціону № LLE001-UA-20211112-91283 переможцем визначений ОСОБА_1 (відповідач-2) (протокол від 05.12.2021). Між РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, Університетом та ОСОБА_1. укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 04.01.2022 № 12/7478-6576. Предметом оренди за договором є частина будівлі гаражу та асфальтове покриття загальною площею 1129 кв. м, що розташовані за адресою: вул. Лазаряна, 2, м. Дніпро. Згідно з пунктом 6.1 змінюваних умов договору балансова залишкова вартість об'єкта оренди становить 3 729 760 грн. 00 коп. без ПДВ. У пункті 7.1 "Цільове призначення майна" зазначеного договору передбачено, що майно може бути використано за будь-яким цільовим призначенням як виключення, передбачене абзацом 10 пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" (далі - Порядок № 483). Строк дії договору - 5 років з 04.01.2022 до 03.01.2027 (пункт 12.1 змінюваних умов договору). У пункті 13 змінюваних умов договору зазначено, що орендодавець не дає згоду на передачу майна в суборенду згідно з оголошенням про передачу майна в оренду. Відповідно орендар не має права передавати майно в суборенду (пункт 8.1 незмінюваних умов договору). Водночас 30.08.2024 ОСОБА_1. засновано Товариство з обмеженою відповідальністю "МІ6 сервіс", основним видом діяльності якого за КВЕД є "47.71 роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах", а іншими видами діяльності визначено "роздрібну торгівлю деталями та приладдям для автотранспортних засобів, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів". Юридична адреса зазначеного товариства: вул. Лазаряна, 2, офіс 1, м. Дніпро. Власником та кінцевим бенефіціарним власником вказаного товариства є ОСОБА_1 Моніторингом мережі Інтернет та візуальним оглядом приміщення з'ясовано, що у орендованому ОСОБА_1 гаражі розташовується станція технічного обслуговування автомобілів https://auto.ria.com/uk/autoservice/sto-p3-service-12076.html. Прокурор зауважує, що пунктом 30 статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" встановлено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі. Об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном згідно із законодавством (частина 4 статті 80 Закону України "Про освіту"). Відповідно до вимог абзацу 6 частини 2 статті 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, балансоутримувач протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря приймає одне з таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління; рішення про відмову у включенні об'єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 вказаного Закону. Водночас, як вбачається з листа МОН, наданого на запит Офісу Генерального прокурора, Міністерством не надавалося погодження на укладення договору оренди з ОСОБА_1. При цьому прокурор зазначає, що надання в оренду нерухомого майна, що тимчасово не задіяне в освітній діяльності, дозволяється лише для його використання, пов'язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, та крім того, предметом оспорюваного договору є державне нерухоме майно, балансоутримувачем якого є заклад вищої освіти, а тому на спірні правовідносини поширюється і дія Закону України "Про вищу освіту". За вказаного прокурор вказує на те, що моніторингом мережі Інтернет та візуальним оглядом приміщення з'ясовано, що у орендованому ОСОБА_1. гаражі розташовується станція технічного обслуговування автомобілів https://auto.ria.com/uk/autoservice/sto-p3-service 12076.html. Крім того, з інформації від 12.08.2025 № 01-26-955, наданої Університетом на запит Офісу Генерального прокурора, вбачається, що на теперішній час орендар (ОСОБА_1.) використовує орендоване майно під станцію технічного обслуговування автотранспорту. Таким чином, спірне майно фактично використовується не за освітнім призначенням, а для здійснення підприємницької діяльності з метою розміщення станції обслуговування автомобілів;
- прокурор зазначає, що зі умов договору оренди також вбачається, що майно не може передаватися в суборенду або користування іншій особі, а має використовуватися виключно орендарем. Разом з тим, за даними ідентифікаційного коду, ОСОБА_1. як фізична особа - підприємець був зареєстрований з 12.06.2013 до 16.03.2018, тобто станом на момент укладення оспорюваного договору оренди ОСОБА_1. як фізична особа підприємець був припинений. Водночас наразі спірне майно використовується для здійснення підприємницької діяльності (розміщення станції технічного обслуговування автомобілів) ТОВ "М6 сервіс", засновником, власником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1. За даними ідентифікаційного коду, ТОВ "МI6 сервіс" зареєстроване за адресою: вул. Лазаряна, 2, офіс 1, м. Дніпро. Відповідно до вимог статті 93 Цивільного кодекасу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Таким чином, прокурор зауважує, що всупереч вимогам законодавства та умов договору спірне майно фактично передано ОСОБА_1. у користування іншій особі - ТОВ "МІ6 сервіс". При цьому спірне майно передано в оренду ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства про освіту, у зв'язку з чим договір оренди підлягає визнанню недійсним, а майно поверненню балансоутримувачу;
Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: Офісом Генерального прокурора 17.07.2025 за № 24/3-30911-25 (24/3-63080вих-25) на адресу МОН з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді направлено запит про надання інформації щодо обставин передання спірних нежитлових приміщень в оренду. Надалі Офісом Генерального прокурора на адресу МОН 04.08.2025 за № 24/3-30911-25 (24/3-69234вих-25) у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено лист, у якому детально викладені виявлені органами прокуратури порушення вимог законодавства при укладенні договору оренди державного майна, яке перебуває на балансі Університету. При цьому Офісом Генерального прокурора вказаному органу державної виконавчої влади, який у спірних правовідносинах виконує функцію управління спірним державним майном, запропоновано вчинити дії, спрямовані на відновлення порушеного права держави шляхом подання позову. З листа МОН від 26.08.2025 № 1/17640-25 вбачається, що МОН не є стороною договорів оренди між балансоутримувачами, регіональними відділеннями ФДМУ та орендарями, а лише як орган управління державним майном надає погодження або відмову у погодженні на укладення, продовження та внесення змін до договорів оренди. Водночас у разі залучення судом МОН до участі у справі, останнє забезпечить представництво у встановленому порядку. Таким чином, прокурор зазначає, що МОН достеменно обізнано з тим фактом, що спірне майно передано в оренду ОСОБА_1. з порушенням вимог частин 1, 4, 6 статті 80 Закону України "Про освіту", проте жодного заходу реагування ним вжито не було. Ураховуючи згадані вище обставини щодо обізнаності МОН про порушення прав держави та беручи до уваги формальний характер наданої на запит Офісу Генерального прокурора відповіді, можна дійти обґрунтованого висновку про те, що невжиття цим компетентним органом заходів щодо визнання недійсним договору оренди та повернення орендованого майна балансоутримувачу шляхом пред'явлення відповідного позову має кваліфікуватися як бездіяльність цього органу. Отже, прокурор виснує, що існує визначений Конституцією України виключний випадок для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, оскільки відповідний компетентний орган бездіє і самостійно до суду не звертається.
Крім того, в обґрунтування позовної давності прокурор зауважує, що Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено у нові редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24. Водночас прокурор зазначає, що необхідно враховувати, що Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Проте, вказаний Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. За даними офіційного вебсайту Верховної Ради України, вказаний Закон № 4434-IX опублікований 03.06.2025 у газеті "Голос України" № 108. Таким чином, вказаний Закон № 4434-IХ набере чинність 04.09.2025 і саме з цього часу перебіг позовної давності буде поновлений. Отже, прокурор виснує, що на момент звернення прокурора з цим позовом перебіг строку позовної давності є зупиненим, а тому прокурором не пропущений.
Також прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 09.09.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2025.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 39630/25 від 11.09.2025), в яких Міністерство освіти і науки України вказує про таке:
- позивач зазначає, що відповідно до статей 78, 79 Закону України "Про освіту" заклади освіти мають право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, незаборонених законодавством. Одним із джерел фінансування суб'єктів освітньої діяльності є доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Відповідно до частини 3 статті 80 Закону України "Про освіту" основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом. Згідно з частиною четвертою зазначеної статті Закону об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства. Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про освіту" заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Право розпорядження майном в силу статті 317 Цивільного кодексу України є виключно у власника, а не користувача. Згідно з підпунктом 2 пункту 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 (із змінами), до таких послуг належить зокрема: надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі (установі) освіти;
- позивач констатує, що листом від 02.07.2020 № 05/840-21/3 Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна звернувся до Міносвіти щодо погодження укладення договорів оренди, зокрема, з ФОП Гусейновим Г.М. для розміщення СТО на частину приміщення службового гаражу площею 329,0 кв. м та покриття асфальтованого перед будинком службового гаражу площею 800, кв. м, з метою розміщення станції технічного обслуговування. У свою чергу Міносвіти листом від 29.09.2020 № 1.6/391-20 надало зауваження та повідомило Університет про те, що повернеться до розгляду порушеного питання одразу після надходження відповідного пакету документів визначеного інструктивним листом. Отже, позивач зауважує, що Міністерством не надавалось погодження на укладення договору оренди з ФОП ОСОБА_1.;
- позивач зазначає, що термін зберігання вхідної та вихідної кореспонденції становить 5 років згідно з Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5. Так, відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. З урахування вказаного, позивач вважає пріоритетним встановлення обставин фактичного використання орендованого майна та відсутність/наявність зв'язку із освітнім процесом у цьому контексті, адже навчальний заклад є самостійною юридичною особою та відповідно до статей 92, 96 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями;
- також позивач вказує на значну кількість справ (з грудня 2024 року та на цей час у провадженні судів різних інстанцій перебуває понад 500 судових справ), учасником/стороною у яких є Міністерство освіти і науки України та обмеженим штатом представників із самопредставництва Міносвіти, тому просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника Міністерства освіти і науки України.
Від прокуратури надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. суду № 40825/25 від 18.09.2025), в якій прокурор просить суд надати йому можливість прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 18.09.2025 заяву прокурора про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
Від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. суду № 42449/25 від 29.09.2025), в якому ОСОБА_1 просить суд зупинити провадження у справі № 904/5026/25 у зв'язку з перебуванням відповідача-2 - ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 посилається на те, що ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками він не отримував, оскільки з 01.07.2023 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Збройних сил України. Відповідач-2 зазначає, що перебуваючи на військовій службі, він безпосередньо бере участь у бойових діях - заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, має статус учасника бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У зв'язку з виконанням бойових завдань, пов'язаних з забезпеченням оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідач-2 не має можливості брати участь у розгляді Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/5026/25 ні безпосередньо, ні через представника. Відповідач-2 посилається на положення пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського кодексу України, відповідно до яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Також, відповідач-2 зауважує, що Законом України № 4524 - ІХ від 15.07.2025 затверджено Указ Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07.08.2025 строком на 90 діб. Наразі відповідач-2 - ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, а саме - проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , перебуває на бойовій посаді, бере безпосередню участь в бойових діях. Вказана обставина підтверджується доданими до клопотання довідками військової частини НОМЕР_1 про проходження служби та безпосередню участь в бойових діях.
Від відповідача-4 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №42589/25 від 30.09.2025), в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "МІ6 сервіс" просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.10.2025 заяву прокурора про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
Від відповідача-4 за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 43516/25 від 06.10.202025), в якому він просить суд визнати причини пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву поважними та поновити відповідачу-4 строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/5026/25; закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мі6 Сервіс".
В обґрунтування власної правової позиції Товариство з обмеженою відповідальністю "Мі6 Сервіс" посилається на таке:
- відповідач-4 зазначає, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 09.09.2025 не отримував, про слухання справи директор товариства дізнався випадково від інших учасників справи, відразу після чого, 25.09.2025 було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатським об'єднанням "Доктрина права". При цьому відповідач-4 зауважує, що вчинив безвідповідально, не зареєструвавши вчасно Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд". Частково це пояснюється тим, що відповідач-4 є суб'єктом малого підприємництва, його трудовий колектив складається лише з його директора, а також, збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуванням міста Дніпро під постійними ракетними ударами країни-агресора. Разом з тим, не будучи обізнаним про постановлення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 904/5026/25 від 09.09.2025, відповідач-4 був позбавлений дієвої можливості належно реалізувати свої права на захист власних інтересів у суді, зокрема і шляхом подання відзиву у встановлені строки, у зв'язку з чим просить про їх поновлення. Так, лише 26.09.2025 представник відповідача-4 отримав змогу ознайомитися з матеріалами справи і підготувати обґрунтовану заяву по її суті. Таким чином, виходячи з наведених заступником Генерального прокурора у позовній заяві обставин та правових підстав заявленого позову, з врахуванням положень статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідач-4 заперечує проти заявлених вимог;
- по суті власної позиції відповідач-4 вказує на те, що ніколи не використовував і не використовує для здійснення своєї підприємницької діяльності частину будівлі гаражу та асфальтового покриття загальною площею 1 129 кв. м, що розташовані за адресою: вул. Лазаряна, 2, м. Дніпро . Вказане майно не передавалось йому у користування ні ОСОБА_1 , ні іншими особами. Вказана адреса була вказана при реєстрації юридичної особи - відповідача-4, як його місцезнаходження, суто формально, оскільки засновник товариства є військовослужбовцем, який бере безпосередню участь у бойових діях і не хотів вказувати адресу свого та його родини проживання у відкритих реєстрах з міркувань безпеки. Відповідач-4 погоджується з твердженням заступника Генерального прокурора у своїй позовній заяві про те, що відповідно до вимог статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. З моменту своєї державної реєстрації (30.02.2024) щоденне керування діяльністю ТОВ "Мі6 Сервіс2, здійснення управління і обліку здійснює одноособово його директор - Шепель Марина Олексіївна за адресою свого місця проживання, а для безпосереднього здійснення основного виду діяльності товариства - роздрібної торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах відповідач-4 має у користуванні нежитлові приміщення, які не мають сосунку до частини будівлі гаражу та асфальтового покриття загальною площею 1 129 кв. м, що розташовані за адресою: вул. Лазаряна, 2, м. Дніпро. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача-4, вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на сьогоднішній день не є актуальними. ТОВ "Мі6 Сервіс" має привести відомості у Реєстрі про нього у відповідність з дійсними даними. Виходячи з вимог Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 28.04.1998 за № 268/2708, станція технічного обслуговування автомобілів - це фактично цілісний майновий комплекс, який має забезпечити складний технологічний процес та потребує як відповідного обладнання, так і кваліфікованого персоналу. ТОВ "Мі6 Сервіс" на своєму балансі такого обладнання не обліковує, відповідного персоналу у штаті не має (єдиним співробітником ТОВ "Мі6 Сервіс" є його директор). Крім цього, за посиланням, яке вказане у тексті позовної заяви, у мережі Інтернет містяться відомості про СТО P3 service з адресою: Лазаряна, 2а, м. Дніпро. Спірне ж у справі майно, яке начебто перебуває у користуванні відповідача-4, міститься відповідно до тексту того ж позову за адресою: вул. Лазаряна, 2, м. Дніпро. Відтак, відомості про візуальний огляд та оголошення у мережі Інтернет, які доводять користування спірним у справі майном відповідачем-4, - не є підтвердженими. Отже, оскільки відповідач-4 не є стороною спірного у справі договору оренди, а частиною будівлі гаражу та асфальтового покриття загальною площею 1129 кв. м, що розташовані за адресою: вул. Лазаряна, 2, м. Дніпро, ніколи не користувався і не користується, предмет спору у частині позовних вимог до нього відсутній;
- щодо поставлених у позовній заяві запитань в порядку статті 90 Господарського кодексу України, ТОВ "Мі6 Сервіс" надає наступні відповіді: 1) ТОВ "Мі6 Сервіс" за адресою: вул. Лазаряна, 2, офіс 1, м. Дніпро, - не знаходиться. Причина реєстрації товариства за вказаною адресою вказана у відзиві на позовну заяву; 2) ТОВ "Мі6 Сервіс" державним майном, розташованим за адресою: вул. Лазаряна, 2, м. Дніпро, не користується, підприємницьку діяльність у вказаному приміщенні не здійснює;
- щодо клопотання заступника Генерального прокурора про витребування статуту ТОВ "Мі6 Сервіс", відповідач-4 зазначає, що у доданій до позовної заяви інформації на безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вказано, що установчим документом вказаного товариства є модельний статут. Модельний статут - це типовий установчий документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб, містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов'язки та відносини, які пов'язані із створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності відповідних юридичних осіб. Право створення та діяльності товариства на підставі модельного статуту було передбачене статтею 56 Господарського кодексу України та передбачене статтею 87 Цивільного кодексу України. Якщо юридична особа створюється на підставі модельного статуту, то в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи проставляється відповідна відмітка з посиланням на типовий установчий документ. Модельний статут державному реєстратору не надається;
- відповідач-4 виснує, що провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Мі6 Сервіс" підлягає закриттю, оскільки такі позовні вимоги є надуманими та заявленими за відсутності предмета спору.
У підготовче засідання 07.10.2025 з'явилися прокурори та представники відповідачів-1,4, представники позивача та відповідачів-2,3 у вказане засідання не з'явились, при цьому судом враховані подані позивачем та відповідачем пояснення та клопотання у справі, з яких вбачається, що вони повідомлені про розгляд справи судом. Щодо відповідача-3, то останній також повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 09.09.2025 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 09.09.2025 доставлена до Електронного кабінету відповідача-3 - 09.09.2025 (а.с. 59 у томі 2).
У вказаному засіданні судом відзначено, що клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі відкладено до наступного судового засідання, з метою надання часу для ознайомлення всіх учасників справи з поданим документом та отримання заперечень прокуратури на вказане клопотання.
Також, у вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача-4 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, яке господарський суд вважає можливим задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі від 09.09.2025 встановлено, зокрема, відповідачу-4 строк на подання відзиву на позовну заяву - протягом 15-ти календарних днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Так, за аналізом долученого до матеріалів справи поштового відправлення, направленого на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мі6 Сервіс" (відповідача-4), в якому містилася ухвала суду від 09.09.2025, судом було здійснено також його відстеження та з'ясовано, що вказане відправлення було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 18.09.2025 "Одержувач відсутній за вказаною адресою" (а.с. 102-107, 138 у томі 2).
Враховуючи вказане, процесуальний строк для подання відповідачем-4 відзиву на позовну заяву - до 03.10.2025 включно, що також не заперечується відповідачем-4.
У той же час, із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач-4 звернувся до суду 06.10.2025, тоді як граничним строком подання відзиву на позовну заяву є 03.10.2025, тобто з 2-денним пропуском встановленого ухвалою суду строку, що також не заперечується відповідачем-4.
Разом з тим, суд відзначає, що у відповідності до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі користуються рівними процесуальними правами, серед яких право на ознайомлення з матеріалами справи, подання заяв та клопотань. Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи необхідність надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, диспозитивності та пропорційності, суд, керуючись приписами частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши наведене відповідачем-4 обґрунтування необхідності поновлення такого строку, дійшов висновку про задоволення його клопотання та поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву.
Також, у підготовчому засіданні 07.10.2025 судом було відзначено, що відзив на позовну заяву поданий відповідачем-4 лише 06.10.2025, тому строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву станом на 07.10.2025 не закінчився.
Також, у вказаному засіданні прокурор та представник відповідача-4 заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказані клопотання були задоволено судом.
Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд вважає необхідним відкласти розгляд справи, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 183, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мі6 Сервіс" про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву - задовольнити.
2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мі6 Сервіс" строк для подання відзиву на позовну заяву та долучити відзив на позовну заяву до матеріалів справи.
3. Відкласти підготовче засідання на 21.10.2025 о 14:40 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
4. Явку представників учасників справи у підготовче засідання визнати обов'язковою.
5. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться 21.10.2025 о 14:40 год., у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 1-102 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
6. Надати можливість прокурору та представнику відповідача-4 прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 21.10.2025 о 14:40 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
7. Роз'яснити прокурору та представнику відповідача-4, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
8. Надати учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі про відкриття провадження у справі.
9. Дану ухвалу направити:
- прокуратурі - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- відповідачу-1 - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- відповідачу-2 - поштовим зв'язком та на електронну пошту pauk.urapd@gmail.com, яка зазначена у позовній заяві;
- відповідачу-3 - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- відповідачу-4 - поштовим зв'язком та в Електронний кабінет його представника (адвоката) в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
10. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
11. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 07.10.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повна ухвала складена та підписана - 09.10.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко