вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3623/25
За позовом Приватного підприємства "ТЕРМОТЕХСТРОЙ", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "ПОЛІСТАР", м. Дніпро
про стягнення боргу
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Приватне підприємство "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "ПОЛІСТАР" про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу (поставки), укладеного у спрощений спосіб у розмірі 518 004, 21 грн.
Ухвалою суду від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3623/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі про подання до суду відзиву на позовну заяву.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "ПОЛІСТАР" на користь Приватного підприємства "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" попередньої оплати у розмірі 518 004, 21 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 770, 06 грн.
25.09.2025 від Приватного підприємства "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та докази понесення позивачем правничих витрат у розмірі 6 000 грн.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи те, спір у даній справі було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а рішення ухвалено без виклику (повідомлення) сторін, суд вважає можливим ухвалити додаткове судове рішення в тому самому порядку.
Ухвалою суду від 30.09.2025 заяву Приватного підприємства "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Приватне підприємство "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" просить розподілити понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
В підтвердження витрат, які сплатив позивач у зв'язку з розглядом даної справи, суду надано наступні докази: копія договору про надання юридичних послуг № 01/04-23 від 01.04.2023; копія звіту № 1/03 від 17.06.2025; копія рахунку -фактури № СФ-0000059 від 07.08.2023 на суму 6 000 грн; копії платіжних інструкцій: № 1639 від 08.07.2025 на суму 3 000 грн, № 1649 від 24.07.2025 на суму 3 000 грн, копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 1975 від 16.02.09 на ім'я Стрюк Н.О.
З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2023 між Приватним підприємством "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Демос-Юрис» укладено договір про надання юридичних послуг № 01/04-23 від 01.04.2023.
Відповідно до пункту 1.1 договору, замовник доручає, а юридична фірма бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх.
За роботу, виконану юридичною фірмою, замовник перераховує на розрахунковий рахунок юридичній фірмі суму вказану в рахунку, акту або звіту виконаних робіт (пункт 4.1 договору).
Розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником не пізніше 3-х місяців моменту виставлення рахунку (пункт 4.2 договору).
Даний договір укладений на строк до 31.12.2026 року, але діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 6.1 договору).
Згідно зі звітом № 1/03 від 17.06.2025, укладеним між Приватним підприємством "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Демос-Юрис», визначено вид та кількість послуг, які надані за договором № 01/04-23 від 01.04.2023: складання претензії про сплату заборгованості по боржнику ТОВ Підприємство «Полістар», коефіцієнт 1,5, кількість годин 1,5, ціна за годину 1 000 грн, ціна за послугу 1 500 грн; складання позовної заяви про стягнення заборгованості по боржнику ТОВ Підприємство «Полістар», коефіцієнт 2, кількість годин 4, ціна за годину 1 000 грн, ціна за послугу 4 000 грн; складання, підготовка, роздруківка та формування документів для відповідача та суду, коефіцієнт 0,5, кількість годин 0,5, ціна за годину 1 000 грн, ціна за послугу 5 00 грн.
За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (ст. 1312 Конституції України).
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 126 ГПК України).
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
- розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Господарський суд, розподіляючи заявлені Приватним підприємством "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" витрати, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Процесуальні документи, наявні у справі є належним та обґрунтованим підтвердженням понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат відповідачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; предметом позову та значенням справи для сторони, враховуючи кількість виготовлених під час розгляду справи представниками відповідача документів та їх зміст, суд дійшов висновку, про задоволення заяви Приватного підприємства "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" та стягнення на його користь судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Приватного підприємством "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" про розподіл судових витрат задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "ПОЛІСТАР" (49038, м. Дніпро, вул. Чорних Запоріжців (вул. Бориса Кротова), буд. 35, код ЄДРПОУ 33323795) на користь Приватного підприємства "ТЕРМОТЕХСТРОЙ" (49000, м. Дніпро, вул. Гайсинська, буд. 4, код ЄДРПОУ 34824715) витрати на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 6 000 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.І. Ярошенко