09.10.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1146/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 (повний текст ухвали складено 20.06.2025, суддя Науменко А.О.) у справі № 908/1146/25
за зустрічною позовною заявою: Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», ідентифікаційний код юридичної особи 00130872 (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», ідентифікаційний код юридичної особи 00100227 (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032)
про визнання права,
В квітні 2025 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» про стягнення з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 55 137 718 грн 31 коп., з яких: заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в розмірі 54 503 035,57 грн; 3 % річних в сумі 223 639,09 грн, інфляційні втрати в сумі 411 043,65 грн.
Ухвалою суду від 29.04.2025, зокрема, позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1146/25.
11.06.2025 до суду від Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надійшов зустрічний позов з вимогами:
1. Прийняти даний зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом в межах справи № 908/1146/25;
2. Визнати у АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130872) право не сплачувати вартість послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період січень-березень 2025 на користь ПАТ «НЕК «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 01.01.2024 р. № 0421- 03015-ПД;
3. Звільнити АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від оплати судового збору; 4. Судові витрати за звернення із зустрічним позовом покласти на Відповідача за зустрічним позовом ПАТ «НЕК «Укренерго».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 повернуто зустрічну позовну заяву заявникові.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що зустрічний позов подано АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 10.06.2025, тобто з пропущенням строку на його подання, без відповідного клопотання про продовження строку.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, представник Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», через систему «Електронний суд», звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 20.06.2025; справу направити до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду зустрічної позовної заяви АТ «ЖТЕК Дніпроенерго»; стягнути з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» судові витрати.
В апеляційній скарзі вказано, що в своїй ухвалі суд, посилаючись на положення ст. 180 ГПК України, зазначив: «Отже, відповідач повинен був пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України», а також виснував: «Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.».
З такими висновками суду Позивач за зустріним позовом не погоджується, вважає, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
За доводами апеляційної скарги, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні до ст. 55 Конституція України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Апелянт вважає, що оскільки воєнний стан на території України триває, то строк звернення до суду продовжується на строк дії воєнного стану. Позивач не повинен окремо просити суд поновити строк для звернення до суду.
Крім того, скаржник зазначає, що ЄСПЛ зауважував, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду (див. рішення ЄСПЛ у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» N 47273/99, п. п. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції», N 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).
Отже, на переконання апелянта, не дослідивши вказані обставини та не розглянувши по суті позов Відповідача, суд прийшов передчасного висновку про відсутність підстав для прийняття заяви, у зв'язку з чим повернув зустрічний позов АТ «ДТЕК Дніпроенерго» необґрунтовано.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/1146/25. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1146/25.
07.07.2025 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 у справі № 908/1146/25 - залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2422.40 грн., на належні реквізити - тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
21.07.2025 від представника скаржника до ЦАГС надійшла заява/клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, яким долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 2422.40 грн, відповідно до платіжної інструкції від 15.07.2025.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 у справі № 908/1146/25; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 у справі № 908/1146/25 залишити без задовлення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 у справі № 908/1146/25 - без змін.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" ознайомившись з апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 (у справі № 908/1146/25 вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою що не підлягає задоволенню.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначає, що жоден із чинних процесуальних кодексів України не містить будь-якого положення щодо особливостей регулювання процесуальних правовідносин під час дії воєнного стану.
Крім того у відзиві на скаргу відзначено, що у постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022 зазначено, що «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Отже, як вказує Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", згідно з положеннями чинного процесуального законодавства України підстави для виникнення права на поновлення процесуальних строків (у тому числі для подання позовних заяв) залишаються тими самими.
На думку Товариства, з наведеного випливає, що наслідки, пов'язані з повномасштабним вторгнення Російської Федерації на територію України, мають відповідати умовам поважності причин для поновлення таких строків.
Крім того, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 та зазначає, що з цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" наголошує, що як вбачається з матеріалів справи, скаржником навіть не подано клопотання про поновлення пропущеного строку та не надано будь-яких доказів поважності пропуску строку для звернення до суду з позовною заявою.
Також у відзиві зазначено, що за подачу зустрічної позовної заяви позивачем АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не було сплачено судовий збір.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" вважає, що така обставина як «скрутне фінансове становище Позивача за зустрічним позовом», на яку посилається АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» у клопотанні про відстрочення сплати судових витрат, не відповідають переліку умов, за яких можливе звільнення від сплати судового збору.
Отже, на переконання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", судом першої інстанції законно постановлено ухвалу про повернення АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» зустрічної позовної заяви.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви заявникові.
Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.
Матеріалами справи підтверджується, що до Господарського суду Запорізької області 25.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» про стягнення з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 55 137 718 грн 31 коп., з яких: заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в розмірі 54 503 035,57 грн; 3 % річних в сумі 223 639,09 грн, інфляційні втрати в сумі 411 043,65 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 справу № 908/1146/25 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою суду від 29.04.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1146/25, присвоєний номер 34/62/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 29.05.2025 2025 об 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 29.05.2025 здійснювалась фіксація судового процесу.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1146/25. Оголосив склад суду.
Суд з'ясував про відводи. Відводів не заявлено.
Від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» 14.05.2025 надійшла заява, в якій представник просив внести його дані до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи.
14.05.2025 що дані про адвоката Костреця Є.В. внесені до відомостей про учасника справи для доступу до справи № 908/1146/25 в електронному кабінеті.
14.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання продовження строку для надання відзиву.
28.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив.
В судовому засіданні 29.05.2025 представник відповідача надав пояснення по суті поданого клопотання, просив продовжити строк для надання відзиву.
Згідно із ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, просив прийняти відзив до розгляду.
Розглянувши клопотання відповідача, з урахуванням поважності причин пропуски строку подання відзиву, суд задовольнив клопотання відповідача про продовження строку, прийняв відзив до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача пояснив про отримання відзиву 28.05.2025, просив продовжити строк для подання відповіді на відзив.
Судом відповідне клопотання позивача задоволено, продовжено строк для надання відповіді на відзив, сім днів з дня отримання відзиву (05.06.2025 включно).
За наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 25.06.2025 о 11 год. 00 хв.
11.06.2025 до суду від Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надійшов зустрічний позов з вимогами:
1. Прийняти даний зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом в межах справи № 908/1146/25;
2. Визнати у АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130872) право не сплачувати вартість послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період січень-березень 2025 на користь ПАТ «НЕК «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 01.01.2024 р. № 0421- 03015-ПД;
3. Звільнити АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від оплати судового збору; 4. Судові витрати за звернення із зустрічним позовом покласти на Відповідача за зустрічним позовом - ПАТ «НЕК «Укренерго».
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2025 зустрічний позов передано на розгляд судді Науменку А.О.
За наслідками розгляду матеріалів зустрічної позовної заяви, суд постановив оскаржувану ухвалу.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим кодексом.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
При цьому, частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
За приписами пункту 8 частини 2 статті 176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Згідно з частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням вищевикладеного, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано Відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Одночасно слід враховувати, що процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Колегія суддів зазначає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Згідно із частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 29.04.2025 у даній справі відповідачеві встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду.
Ухвалу суду від 29.04.2025 отримано відповідачем 29.04.2025.
28.05.2025 відповідачем подано відзив на позов.
Ухвалою суду від 29.05.2025 суд задовольнив клопотання відповідача про продовження строку подання відзиву, прийняв відзив до розгляду.
Відповідно до частин 1, 4, 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що зустрічний позов подано АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 10.06.2025, тобто з пропущенням строку на його подання, без відповідного клопотання про продовження строку.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.
Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 18.02.2019 р. у справі № 922/1161/18, від 02.12.2019 р. у справі № 921/230/19.
Вищевикладене, у тому числі, спростовує доводи скаржника щодо тривання військового стану та відсутності у нього обов'язку окремо просити суд поновити строк для звернення до суду.
Разом з тим, матеріали даної справи свідчать, що Акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до зустрічного позову заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску подано не було. Доказів звернення до суду з повідомленням про необхідність продовження строку для подання зустрічного позову матеріали справи також не містять.
За таких обставин апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо повернення зустрічного позову заявнику, оскільки останній був поданий з порушенням установленого процесуального строку та без подання клопотання про його продовження.
Колегія суддів наголошує, що обмеження, пов'язані із встановленням строків подачі зустрічного позову, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. Таким чином, повернення даного зустрічного позову не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушенням права на захист, оскільки Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не позбавлене можливості звернутися до суду у загальному порядку з відповідним позовом для захисту своїх прав.
До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить тверджень: «Отже, відповідач повинен був пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України», «Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.», як то вказує в апеляційній скарзі скаржник та з якими останній не погоджується.
Посилання скаржника на невірне застосування норм процесуального та матеріального права які мають значення для справи мають декларативний характер, оскільки зводяться до непогодження апелянта з оскаржуваною ухвалою. Між тим, без належного обґрунтування, таке непогодження не може бути підставою для скасування судового рішення.
Крім того, за практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), (Beles and Others v. the Czech Republic), № 47273/99, п. п. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Одночасно, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У даному випадку, Акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не дотримано вимоги чинного законодавства України та суду щодо строків подання зустрічного позову, що не може вважатися надмірним формалізмом.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі суду першої інстанції, яка є предметом апеляційного оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з повним з'ясуванням обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 у справі № 908/1146/25 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2025 у справі № 908/1146/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін