02 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 910/662/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Коваленко О.Д.
представники інших учасників справи не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ “ЛВР Кондитер» (вх. № 1460 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі № 910/662/25 (повний текст якого складено та підписано у приміщенні господарського суду Донецької області 05.06.2025 суддею Курило Г.Є.)
за позовом: Акціонерного товариства “ОКСІ Банк», м. Львів
до відповідачів :
1) Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛВР Кондитер», с. Добропілля, Покровського р-ну, Донецької обл.,
2) ОСОБА_1 , м. Київ,
про стягнення 2 068 196,72 грн.
Позивач, Акціонерне товариство «ОКСІ Банк», м. Львів, звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер», с. Добропілля, Покровського р-ну, Донецької обл. та відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Київ про стягнення солідарно з відповідачів суми грошових коштів у розмірі 2068196,72 грн, з яких: 2000000,00 грн - прострочене тіло кредиту, 40655,74 грн - прострочені відсотки, 27540,98 грн - строкові відсотки та звернення стягнення на предмети застави.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачами умов кредитного договору з відкриттям відновлюваної кредитної лінії №27/23-ВКЛ від 27.09.2023 та договору поруки №27/23-ВКЛ-П від 27.09.2023 в частині своєчасного та в повному обсязі повернення кредиту та відсотків. Також, з метою стягнення заборгованості позивач просить суд звернути стягнення на предмети застави, належному на праві власності відповідачу 1 згідно до договору застави транспортних засобів, посвідченого 28.09.2023 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Л.Г.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2025 постановлено позовну заяву Акціонерного товариства «ОКСІ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер», ОСОБА_1 про стягнення 2068196,72 грн та звернення стягнення на предмет застави і додані до неї документи передати за підсудністю до господарського суду Донецької області.
08.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява б/н від 08.04.2025 про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої останній просить суд зменшити позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмети застави згідно договору застави транспортних засобів, посвідченого 28.09.2023 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Л.Г.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.04.2025 постановлено прийняти до розгляду заяву позивача б/н від 08.04.2025 та здійснювати розгляд справи з урахуванням цієї заяви; повернути Акціонерному товариству «ОКСІ Банк» з Державного бюджету України судовий збір.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі № 910/662/25 позовні вимоги Акціонерного товариства “ОКСІ Банк», м. Львів, до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛВР Кондитер», с.Добропілля, Покровського р-ну, Донецької обл. та відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Київ про стягнення солідарно з відповідачів суми грошових коштів у розмірі 2068196,72 грн, з яких: 2000000,00 грн - прострочене тіло кредиту, 40655,74 грн - прострочені відсотки, 27540,98 грн - строкові відсотки задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛВР Кондитер» (85032, Донецька обл., Покровський р-н, село Добропілля, Промзона №1, вул. Промислова, буд.4, код ЄДРПОУ 43327309) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства “ОКСІ Банк» (79019, м. Львів, вул. Газова, буд.17, код ЄДРПОУ 09306278) прострочене тіло кредиту в розмірі 2000000,00 грн, прострочені відсотки у розмірі 40655,74 грн, строкові відсотки у розмірі 27540,98 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛВР Кондитер» (85032, Донецька обл., Покровський р-н, село Добропілля, Промзона №1, вул. Промислова, буд.4, код ЄДРПОУ 43327309) на користь Акціонерного товариства “ОКСІ Банк» (79019, м. Львів, вул. Газова, буд.17, код ЄДРПОУ 09306278) судовий збір у розмірі 15511,48 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства “ОКСІ Банк» (79019, м. Львів, вул. Газова, буд.17, код ЄДРПОУ 09306278) судовий збір у розмірі 15511,47 грн.
24.06.2025, тобто у встановлений статтею 256 ГПК України строк, Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛВР Кондитер» подало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі № 910/662/25, в якій апелянт просить суд дане рішення місцевого господарського суду скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення в солідарному порядку з ТОВ «ЛВР Кондитер» та ОСОБА_1 на користь АТ «ОКСІ Банк» грошових коштів в загальній сумі 107 540,98 гривень, в тому числі простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 39 344,26 гривень, заборгованості по сплаті прострочених процентів в розмірі 40 655,74 гривень та заборгованості по сплаті строкових процентів в розмірі 27 540,98 гривень, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог в зазначеній справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “ЛВР Кондитер» (вх. № 1460 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі № 910/662/25 та призначено справу до розгляду на 09.09.2025.
23.07.2025 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 розгляд справи відкладено на 30.09.2025.
25.06.2025 від представника ПП "Титан-Плюс" надійшли додаткові пояснення щодо обставин встановлених у постанові Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/2574/23 з урахуванням постанови Верховного Суду у справі № 922/2574/23.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 оголошено про перерву у розгляді справи до 02.10.2025.
01.10.2025 від апелянта надійшли клопотання про витребування доказів, а саме виписок з особових рахунків ТОВ "ЛВР КОНДИТЕР", які складені на підтвердження операцій з руху коштів у зв'язку з виконанням Кредитного договору з відкриттям відновлювальної кредитної лінії № 27/23-ВКЛ від 27.09.2023, оригіналу електронного доказу, а саме Договору поруки № 27/23-ВКЛ-ІІ від 27.09.2023, належним чином засвідчені копії заявок про видачу кредиту/траншу (листів), направлених ТОВ "ЛВР КОНДИТЕР" на виконання вимог пункту 2.4 Кредитного договору з відкриттям відновлювальної кредитної лінії № 27/23-ВКЛ від 27.09.2023.
Також від апелянта надійшло клопотання про призначення у справі № 910/662/25 судової економічної експертизи, а саме експертизи документів фінансово-кредитних операцій.
Від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він заперечує проти задоволення поданих апелянтом клопотань.
Розглянувши клопотання апелянта про витребування доказів, колегія суддів вирішила відмовити у їх задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно до приписів пункту 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно подати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції клопотання про витребування доказів до суду від 1-го відповідача не надходили.
В даному випадку 1-й відповідач не обґрунтував неможливість звернення з клопотанням про витребування доказів у строки, визначені ст. 80 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи судом першої інстанції.
Твердження представника апелянта про те, що він мав можливість ознайомитись з матеріалами справи та сформувати стратегію захисту інтересів ТОВ "ЛВР КОНДИТЕР" лише у вересні 2025 року є необґрунтованими, оскільки ознайомлення з матеріалами справи є суб'єктивною дією та залежить від волевиявлення сторони. Технічні перешкоди для ознайомлення у сторін відсутні, оскільки справа в електронному вигляді розміщена у підсистемі Електронний суд.
Крім того, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення клопотань 1-го відповідача про витребування доказів, оскільки це призводить до порушення статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо клопотання про призначення у справі судової експертизи колегія суддів зазначає наступне.
За змістом частин першої, другої статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно зі ст. 99 ГПК України передбачено право призначення господарським судом експертизи за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 910/4071/17, від 24.01.2018 у справі № 907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, від 21.09.2022 у справі №904/3469/21.
В обґрунтування підстав для призначення експертизи 1-й відповідач посилається на те, що з наданих Банком документів неможливо встановити, чи був здійснений розрахунок заборгованості саме з дотриманням визначеної Кредитним договором черговості. Так, у наданому позивачем розрахунку відсутнє належне розмежування між строковими та простроченими відсотками. Наявність такого поділу є принципово важливою, оскільки саме від цього залежить правильність визначення розміру загальної заборгованості та відповідність здійснених розрахунків умовам Кредитного договору.
Згідно до приписів статей 98, 99 ГПК України експертиза не може бути призначена, якщо питання, які ставляться перед експертизою, стосуються питань права.
Оскільки умови Кредитного договору чітко визначають умови кредитування, в тому числі розмір наданого за Кредитним договором кредиту, порядку сплати комісії, докази надання кредиту, що підтверджується наданими доказами (меморіальні ордери), зазначені обставини виключають підстави для призначення судової економічної експертизи, оскільки для відповіді на ці запитання потреба залучення особи із спеціальними знаннями у сфері іншій, ніж право, відсутні.
При цьому, 1-й відповідач не був позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про призначення експертизи, чого зроблено ним не було.
Разом з тим, заявник апеляційної скарги не наводить доказів, а також вагомих доводів, які б об'єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати відповідне клопотання у суді першої інстанції.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для його задоволення на стадії апеляційного провадження.
В судове засідання, призначене на 02.10.2025, з'явився представник позивача, представники відповідачів не з'явились, хоча були належим чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.
Натомість, 01.10.2025 від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення справи з посиланням на те, що він буде зайнятий в іншому судовому процесі, який призначений на 02.10.2025 на 11:00 год. в приміщенні Монастирищенського районного суду Черкаської області.
Частинами 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В судовому засіданні 30.09.2025 колегією суддів було повідомлено під розпис представника апелянта про наступну дату судового засідання, заперечень щодо дати наступного судового засідання від представника апелянта не надходило.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, апелянт не був позбавлений права забезпечити участь іншого представника в судове засідання, тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві, поясненнях на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи, 27.09.2023 між позивачем, Акціонерним товариством «ОКСІ Банк» (кредитодавець, банк) та відповідачем 1, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» (позичальник) укладено кредитний договір з відкриттям відновлюваної кредитної лінії №27/23-ВКЛ (кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець надає грошові кошти (надає кредит) в рамках відкритої відновлюваної відкличної кредитної лінії (кредитна лінія) позичальнику в межах ліміту кредитної лінії у сумі 2000000,00 гривень на строк із 27 вересня 2023 року по 26 вересня 2025 року, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити фіксовану процентну ставку у розмірі 24% річних, а також комісії на умовах, передбачених договором. Кредит надається на поповнення обігових коштів.
Згідно з п. 2.1. кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.
Днем надання кредиту вважається день оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку або перерахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника (пункт 2.2. кредитного договору).
Згідно з пунктом 2.4. кредитного договору повернення кредиту здійснюється згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії, в межах строку кредитування, визначеного в п.1.1. договору. Графік зміни ліміту кредитної лінії 26.09.2025 - ліміт кредитної лінії 0,00грн. Надання кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами у вигляді траншів на підставі заявок про видачу кредиту/траншу від позичальника (листа від позичальника) (далі - заявка про видачу кредиту). У заявках на видачу кредиту обов'язково вказується сума кредиту/траншу. Строк користування кожним траншем не може перевищувати 90 (дев'яносто) днів від дати отримання такого траншу.
За умовами п. 3.1. кредитного договору виконання позичальником зобов'язань за договором забезпечується заставою транспортних засобів та порукою фізичної особи ОСОБА_1 .
Підпунктом 4.2.10. кредитного договору, встановлено, що позичальник зобов'язується повідомляти кредитодавця про будь-які зміни свого найменування, установчих документів, складу органів керівництва, юридичної та фактичної адреси, номерів телефону, керівників та бухгалтерів або їх паспортних даних у семиденний строк з дня настання відповідних змін, а також при отриманні інформації про можливі зміни в установчих документах, зокрема, щодо складу засновників позичальника, а також складу органів керівництва позичальника, невідкладно повідомляти про це кредитодавця.
Підпунктом 4.3.1. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником умов договору кредитодавець має право вимагати його дострокового розірвання, повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих процентів і комісійної винагороди зі стягненням штрафу/пені у розмірі, визначеному у розділі 7 договору, інших грошових зобов'язань передбачених договором та/або законом.
Відповідно до умов підпункту 4.3.2. кредитного договору, кредитодавець має право при невиконанні або неналежному виконанні позичальником (поручителем, заставодавцем - майновим поручителем, гарантом і т.д.) умов договору, що забезпечує виконання зобов'язань за договором, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісійної винагороди та/або розірвати договір, інших грошових зобов'язань, передбачених договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 5.1. кредитного договору, нарахування за користування кредитом здійснюється кредитодавцем з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, процентної ставки, передбаченої п. 1.1. договору. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем, тобто враховується день надання кредиту і не враховується день його погашення (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/факт».
У пункті 5.2. кредитного договору встановлено, що сплата позичальників процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше п'ятого календарного дня місяця, наступного за звітнім, а також в день повернення кредиту, на зазначений рахунок кредитодавця.
Відповідно до п.6.15. кредитного договору, всі повідомлення, вимоги, інше за цим договором будуть вважатися зробленими (врученими) належним чином у разі, якщо вони здійснені, зокрема, у письмовій формі та надіслані цінним листом з повідомленням про вручення за зазначеними адресами сторін у реквізитах цього договору (реквізитах додаткових договорів до договору, останньою повідомленою адресою сторони, у разі зміни такої адреси) та/або місцезнаходження сторони, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, про що вказано в повідомленні про вручення, а в разі повернення листа на адресу кредитодавця з іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресата за вказаною адресою, відмова адресата від одержання ті інше) з дати відправлення такого повідомлення.
Договір набуває чинності та є укладеним з дати його підписання сторонами/уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором (п.9.1. кредитного договору).
До кредитного договору з відкриттям відновлюваної кредитної лінії №27/23-ВКЛ від 27.09.2023 укладений додатковий договір №1 від 21.11.2023.
Кредитний договір з відкриттям відновлюваної кредитної лінії №27/23-ВКЛ від 27.09.2023 та додатковий договір до нього підписані позичальником та банком, а також скріплені печатками сторін.
З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором з відкриттям відновлюваної кредитної лінії № 27/23-ВКЛ від 27.09.2023, між Акціонерним товариством «ОКСІ Банк» (кредитор, банк) та ОСОБА_1 (поручитель) укладений договір поруки №27/23-ВКЛ-П від 27.09.2023 (договір поруки).
Згідно з пунктом 2.1. договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання боржником в повному обсязі зобов'язань за основним договором, в тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов основного договору та додаткових договорів (угод) до нього.
Поручитель підтверджує, що він ознайомлений зі змістом основного договору і заперечень до умов основного договору не має (п. 2.5 договору поруки).
Відповідно до п. 3.1. договору поруки кредитор має право в разі порушення боржником будь-якого зобов'язання (повністю або частково) за основним договором або неналежного його виконання звернутись до поручителя з вимогою про виконання такого зобов'язання/його частини, а поручитель зобов'язується виконати його за боржника в порядку та строки, зазначені в вимозі.
Згідно з п. 4.1. договору поруки строк поруки за договором: з дати підписання цього договору до дня остаточного терміну повернення кредиту + 10 років.
Кредитор має право у разі невиконання та/або порушення виконання боржником умов основного договору, звертатися до поручителя в порядку, передбаченому законодавством, з метою інформування про необхідність виконання боржником умов Основного договору. Вимагати від поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього договору та законодавства України. Надсилати поручителю вимогу про виконання зобов'язання відповідно до умов цього договору (п.п. 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3. договору поруки).
Як погоджено у п.п. 5.4.2. договору поруки, в разі невиконання або порушення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, поручитель зобов'язується погасити заборгованість за основним договором протягом 10 календарних днів з дати отримання вимоги кредитора про невиконання/порушення виконання боржником своїх зобов'язань, якщо інший строк не встановлено у вимозі.
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом строку дії поруки, визначеного цим договором (п. 10.1. договору поруки).
Вказаний договір поруки підписаний сторонами електронним підписом без зауважень та заперечень.
На виконання умов договору з відкриттям відновлюваної кредитної лінії № 27/23-ВКЛ від 27.09.2023 банком виданий кредит (транш) позичальнику в розмірі 2000000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №3509093 від 29.05.2024 та банківськими виписками по особовим рахункам.
Оскільки взяті на себе зобов'язання позивальником не виконані відповідно до умов договору, позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою про усунення порушення від 22.11.2024 за № 1030/2132, в якому позивач повідомив відповідача 1 про порушення умов договору з відкриттям відновлюваної кредитної лінії № 27/23-ВКЛ від 27.09.2023 та вимагав протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги повністю погасити заборгованість в розмірі 2068196,72 грн на користь банка.
Також, позивач звернувся до поручителя (відповідача 2) із вимогою від 22.11.2024 №1030/2141 про усунення порушень протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги повністю погасити заборгованість в розмірі 2068196,72 грн на користь банка.
Направлення вимог на адреси відповідачів вказані в кредитному договорі підтверджується копіями описів вкладень, фіскальних чеків та поштових накладних доданих до позовної заяви.
Позивач вказує, що позичальник та поручитель не виконали вимог банку про сплату заборгованості, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2068196,72 грн, з яких: 2000000,00грн - прострочене тіло кредиту, 40655,74 грн - прострочені відсотки, 27540,98грн - строкові відсотки.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції опирається на наступне.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем факту невиконання відповідачами своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів у передбачений договором термін та не сплати в повному обсязі процентів.
Так, відповідачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення в солідарному порядку з ТОВ «ЛВР Кондитер» та ОСОБА_1 на користь АТ «ОКСІ Банк» грошових коштів в загальній сумі 107 540,98 грн., в тому числі простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 39 344,26 грн., заборгованості по сплаті прострочених процентів в розмірі 40 655,74 грн. та заборгованості по сплаті строкових процентів в розмірі 27 540,98 грн., в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, у зв'язку з чим згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.
Розглядаючи апеляційні вимоги в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів в загальній сумі 107 540,98 грн., судова колегія апеляційної інстанції наголошує про наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою про усунення порушення від 22.11.2024 за № 1030/2132, в якому позивач повідомив відповідача 1 про порушення умов договору з відкриттям відновлюваної кредитної лінії № 27/23-ВКЛ від 27.09.2023 та вимагав протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги повністю погасити заборгованість в розмірі 2068196,72 грн на користь банка.
Так, згідно з пунктом 2.4 Кредитного договору строк користування кожним траншем не може перевищувати 90 днів від дати отримання такого траншу, а транш у розмірі 2 000 000,00 гривень згідно меморіального ордеру №3509093 від 29.05.2024 був виданий позичальнику 29.05.2024, то строк повернення таких кредитних коштів відповідно до п.2.4 Кредитного договору є таким, що настав 27.08.2024.
Так, колегія суддів зазначає, що у рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) Конституційний Суд України вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.
Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16. У цьому контексті у пункті 143 вказаної постанови зазначено, що саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за ст.625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст.1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли стягуватися за період після закінчення строку кредитування, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.
При цьому, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, яка була врахована судом апеляційної інстанції при наданні оцінки позиції позивача щодо можливості нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Вказане свідчить про послідовну та сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 625 та 1048 ЦК України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.
Проте, місцевим господарським судом внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, не було враховано, що згідно наявних в матеріалах справи виписок про рух коштів на рахунку 1-го відповідача- за період з 27.09.2023 по 21.11.2024 та розрахунку заборгованості за процентами, позивачем в порушення вищезазначених договірних умов та вимог цивільного законодавства, безпідставно були нараховані проценти за період з 01.09.2024 по 21.11.2024 в загальному розмірі 107 540,98 грн., в тому числі: за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 - в сумі 39 344,26 грн, сплачені 1-м відповідачем на користь позивача 28.10.2024, за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 - в сумі 40 655,74 гривень (прострочені проценти, заявлені позивачем до стягнення); за період з 01.11.2024 по 21.11.2024 - в сумі 27 540,98 грн. (строкові проценти, заявлені позивачем до стягнення), оскільки їх нарахування здійснене позивачем на суму траншу кредитних коштів поза межами погодженого сторонами строку кредитування, та право на нарахування яких було припинено зі спливом строку кредитування, який настав 27.08.2024, а відтак, висновки місцевого господарського суду в цій частині не відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладених в її постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
З огляду на вищезазначені договірні умови, місцевим господарським судом не було враховано, що сплачені 28.10.2024 1-м відповідачем на користь позивача грошові кошти в сумі 39 344,26 гривень, які безпідставно зараховані останнім в якості сплати заборгованості за простроченими процентами, нарахованими за період з 01.09.2024 по 30.09.2024, тобто поза межами строку кредитування, у відповідності з черговістю погашення заборгованості, встановленою Кредитним договором, повинні бути зараховані на погашення простроченої заборгованості за основним боргом, а відтак, прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 1 960 655,74 гривень (2 000 000,00 - 39 344,26 = 1 960 655,74), чого місцевий господарський суд не врахував.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати частково.
З огляду на те, що апеляційна підлягає задоволенню, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ “ЛВР Кондитер» (вх. № 1460 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі № 910/662/25 задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі № 910/662/25 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 39 344,26 грн., заборгованості по сплаті прострочених процентів в розмірі 40 655,74 грн., заборгованості по сплаті строкових процентів в розмірі 27 540,98 грн. та в цій частині ухвали нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В решті рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі № 910/662/25 залишити без змін.
Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2025 у справі № 910/662/25 у наступній редакції:
«Позовні вимоги Акціонерного товариства «ОКСІ Банк», м. Львів, до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер», с. Добропілля, Покровського р-ну, Донецької обл. та відповідача 2, ОСОБА_1 , м. Київ про стягнення солідарно з відповідачів суми грошових коштів у розмірі 2 068 196,72 грн, з яких: 2 000 000,00 грн - прострочене тіло кредиту, 40655,74 грн - прострочені відсотки, 27540,98 грн - строкові відсотки задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» (85032, Донецька обл., Покровський р-н, село Добропілля, Промзона №1, вул. Промислова, буд.4, код ЄДРПОУ 43327309) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОКСІ Банк» (79019, м. Львів, вул. Газова, буд.17, код ЄДРПОУ 09306278) прострочене тіло кредиту в розмірі 1 960 655, 74 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» (85032, Донецька обл., Покровський р-н, село Добропілля, Промзона №1, вул. Промислова, буд.4, код ЄДРПОУ 43327309) на користь Акціонерного товариства «ОКСІ Банк» (79019, м.Львів, вул. Газова, буд.17, код ЄДРПОУ 09306278) судовий збір у розмірі 14 704, 91 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОКСІ Банк» (79019, м. Львів, вул. Газова, буд.17, код ЄДРПОУ 09306278) судовий збір у розмірі 14 704,91 грн.»
Стягнути з Акціонерного товариства «ОКСІ Банк» (79019, м. Львів, вул. Газова, буд.17, код ЄДРПОУ 09306278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» (85032, Донецька обл., Покровський р-н, село Добропілля, Промзона №1, вул. Промислова, буд.4, код ЄДРПОУ 43327309) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.
Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.10.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко