ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
01 жовтня 2025 року Справа № 906/841/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
позивача - Опанасюк С.П.;
відповідачів - не з'явилися;
третьої особи - Ольшанська Л.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм капітал" на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 червня 2025 року (повний текст складено 27.06.2025) у справі №906/841/24 (суддя Лозинська І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Поліські зорі"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1
до відповідача-1 Державного реєстратора Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Богуша Олександра Васильовича
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм капітал"
про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.06.2025 у справі №906/841/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Поліські зорі", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 до Державного реєстратора Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Богуша Олександра Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм капітал" про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74451686 від 06.08.2024, прийняте державним реєстратором Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Богушем Олександром Васильовичем щодо державної реєстрації припинення обтяження №49532447 від 13.03.2023, накладеного на підставі ухвали Господарського суду Житомирської області від 06.03.2023 у справі № 296/10422/18.
Витребувано з незаконного володіння Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Поліські зорі" нежиле приміщення (магазин) (літ. А), загальною площею 650,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62.
Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74451866 від 06.08.2024, прийняте державним реєстратором Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Богушем Олександром Васильовичем щодо державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" на нежиле приміщення (магазин) (літ. А), загальною площею 650,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Поліські зорі" 25 222,40 грн судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "ФК "Фінтайм капітал" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Фінтайм капітал" на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.06.2025 залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати опис вкладення у цінний лист, як доказ надіслання копії апеляційної скарги з додатками відповідачу 1 - Державному реєстратору Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Богушу Олександру Васильовичу або докази надіслання копії апеляційної скарги з додатками до його електронного кабінету.
05.08.2025 на адресу апеляційного суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з додатками.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм капітал" на рішення Господарського суду Житомирської області від 20 червня 2025 року у справі №906/841/24. Призначено справу №906/841/24 до розгляду на 22 вересня 2025 року об 11:30 год.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 01 жовтня 2025 року о 14:00 год.
В судове засідання представники відповідачів не з'явилися. При цьому, від представника скаржника до апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, з поданого клопотання про відкладення не вбачається поважних причин, які б свідчили про необхідність перенесення судового засідання на іншу дату, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання та з огляду на належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Крім того колегія суддів зазначає, що надане представником відповідача-2 до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи не містить належного обґрунтування, документальних доказів в підтвердження викладених у клопотанні обставин ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм капітал" суду також надано не було.
Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; третя особа - погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.10.2008 між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №575-005/08Ф (із змінами та доповненнями) (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 650000,00 дол. США, з початковою сплатою річних - 17,99%, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів 24.10.2013 (а. с. 91 - 95, т. 1).
24.10.2008 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між ТОВ "Фірма Поліські зорі" (позивач/іпотекодавець) та АКБ "Правекс-Банк" (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки №575-005/08Ф, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. 24.10.2008 та зареєстрований в реєстрі за №6503 (далі - договір іпотеки, а.с. 21 - 24, т. 2), за п. 1.1 якого ТОВ "Фірма Поліські зорі" передало в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно: нежиле приміщення (магазин) (літ. А), загальною площею 650,70 кв. м, за адресою: м. Житомир, вул. Бородія (наразі - Івана Сльоти), 62 (далі - предмет іпотеки).
За пп. 2.1.6 п. 2.1 договору іпотеки, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому розділом 3 даного договору, та задовольнити свої майнові вимоги за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна в повному обсязі.
Згідно з пп. 2.3.7 п. 2.3 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів задовольнити вимогу іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов даного договору; перебіг 30-денного строку починається від наступного дня після календарної дати здачі до установи зв'язку відповідного листа з вимогою іпотекодержателя усунути порушення або виконати порушене основне зобов'язання та/або умови даного договору.
При невиконанні або неналежному виконанні іпотекодавцем та/або позичальником основного зобов'язання та/або умов даного договору іпотекодержатель зобов'язаний надіслати іпотекодавцю та позичальнику письмову вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов даного договору.
За пп. 2.4.1 п. 2.4 договору іпотеки вимога має бути оформлена письмово у вигляді офіційного листа на адресу іпотекодавця та позичальника, підписаного уповноваженою особою іпотекодержателя, із зазначенням вимог, необхідних до виконання або усунення;
За пп. 3.1.1, п. 3.1 договору іпотеки при порушенні позичальником умов основного зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншого боргу, а також при порушенні іпотекодавцем умов даного договору та у випадках, установлених законом, у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку.
Іпотекодержатель розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки протягом тридцяти календарних днів, якщо іпотекодавцем та/або позичальником не буде виконано вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов даного договору, яка надсилається іпотекодавцю та позичальнику відповідно до пункту 2.4.1 даного договору (пп. 3.1.2 договору іпотеки).
Іпотекодержатель має право на свій розсуд: застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 3.2 договору іпотеки), шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем або передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом; звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (пп. 3.1.3 договору іпотеки).
Спосіб звернення стягнення на нерухоме майно зазначається іпотекодержателем у офіційному листі (вимозі), що надсилається іпотекодавцю та позичальнику відповідно до п. 2.4.1 даного договору (пп. 3.1.4 договору іпотеки).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 24.10.2008, проведено державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку 20648596 (спеціальний розділ), іпотекодавець: ТОВ "Фірма Польські зорі", боржник: ОСОБА_1 , іпотекодержатель: ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" (а.с. 81, т. 1).
26.05.2017 між ПАТ КБ "Правекс-Банк" (продавець) та TOB "Фінансова компанія "Авістар" (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого TOB "ФК "Авістар" набуло право вимоги за кредитними договорами, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії №575-005/08Ф від 24.10.2008 та договором іпотеки №575-005/08Ф від 24.10.2008.
13.03.2018 між TOB "Фінансова компанія "Авістар" та TOB "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" укладено договір купівлі-продажу прав вимог №13032018/3 та договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, відповідно до яких ТОВ "ФК "Авістар" (продавець, первісний іпотекодержатель) відступило TOB "ФК "Фінтайм Капітал" (покупець, новий іпотекодержатель) права вимоги за кредитними договорами №575-005/08Ф від 24.10.2008, №575-006/08Р від 24.10.2008 та договором іпотеки №575-005/08Ф від 24.10.2008 (а.с. 27 - 31, 36, т. 2).
Згідно акту приймання-передачі прав вимоги від 13.03.2018 розмір боргу за кредитним договором №575-005/08Ф від 24.10.2008 складав 903999,36 дол. США, з яких 650000,00 дол. США - борг за тілом кредиту; 253999,36 дол. США - борг за відсотками (а.с. 100, т. 1).
26.06.2018 між TOB "ФК "Фінтайм Капітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2606/18, за яким ОСОБА_2 відступлено право грошової вимоги, що належить TOB "ФК "Фінтайм Капітал" на підставі договору купівлі-продажу №13032018/3 від 13.03.2018 за договором про відкриття кредитної лінії №575-005/08Ф від 24.10.2008 у розмірі 411267,02 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 26.06.2018 становить 10762857,91 грн та складається із боргу по основній сумі кредиту - 291738,00 дол. США (гривневий еквівалент станом на 26.06.2018 становить 7634783,46 грн) та боргу по процентах - 119529,02 дол. США (гривневий еквівалент станом на 26.06.2018 становить 3128074,45 грн) (а.с. 104-105, т. 2);
Відповідно до договору про відступлення права вимоги №2606/18 від 26.06.2018 фізичній особі - ОСОБА_2 відступлено частину права вимоги за кредитним договором №575-005/08Ф від 24.10.2008, у ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" залишилось право вимоги до позивача в сумі 74999,36 дол. США, з яких 55250,00 дол. США - заборгованість по основній сумі кредиту, 19749,36 дол. США - заборгованість за відсотками.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №131905787 від 24.07.2018), державним реєстратором Житомирської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Житомирської області Яцютою А.В. 03.07.2018 на підставі договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, серія та номер: б/н, виданий 13.03.2018 та дублікату договору іпотеки (з договорами про внесення змін та доповненнями), серія та номер 575-005/08Ф, виданий 24.10.2008, видавник ПАТ КБ "Правекс-Банк"/ТОВ "Фірма Поліські зорі", за ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" було зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення (магазин) (літ. А), загальною площею 650,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 26878549).
26.07.2018 між ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" (продавець) та ТОВ "Фінансова взаємодопомога" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення (магазин) (літ. А), загальною площею 650,70 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони домовились, що вартість предмета договору - відчужуване нежитлове приміщення становить 1900000,00 грн без ПДВ (а.с. 32, 33, т. 2).
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційні довідки №132278024 від 26.07.2018, №203705150 від 11.03.2020), 26.07.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 26.07.2018, серія та номер 604, видавник приватний нотаріус КМНО округу Гембарська С. І., зареєстровано право приватної власності на вказане нерухоме майно за ТОВ "Фінансова взаємодопомога" (номер запису про право власності 27220999).
01.07.2019 між TOB "ФК "Фінтайм Капітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредитор) укладено договір про розірвання договору про відступлення права вимоги №2606/18 від 26.06.2018 (а.с. 38, т. 2).
За актом прийому-передачі від 01.07.2019 ОСОБА_2 передав ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" права вимоги за кредитними договорами №575-005/08Ф від 24.10.2008 та №575-006/08Р від 24.10.2008 та 12.07.2019 надіслав ОСОБА_1 повідомлення про заміну кредитора від 01.07.2019 (а.с. 38 на зв., 39, т. 2).
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційні довідки №324923073, №324922624 від 06.03.2023), 23.11.2021 на підставі договору купівлі-продажу від 26.07.2018, серія та №604, видавник приватний нотаріус КМНО Гембарська С.І., зареєстровано право власності ТОВ "Фінансова взаємодопомога" на нежиле приміщення (магазин) (літ. А), загальною площею 650,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62 (номер відомостей про речове право 45200543).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.03.2023 у справі №296/10422/18 заяву представника позивача про забезпечення позову від 04.03.2023 задоволено. Накладено арешт на нежиле приміщення (магазин) (літ.А) загальною площею 650,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1589776618000, номер об'єкта за РПВН: 2110235.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.09.2023 у справі №296/10422/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 та постановою Верховного Суду від 15.05.2024, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41883596 від 03.07.2018, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Житомирської області Яцютою А. В. щодо державної реєстрації права власності за ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" на нежиле приміщення (магазин), (літ. А), загальною площею 650,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1589776618000, номер об'єкта в РПВН: 2110235); витребувано з незаконного володіння ТОВ "Фінансова взаємодопомога" на користь ТОВ "Фірма Поліські зорі" вищезазначене нежиле приміщення (магазин) (а.с. 40 - 85, т. 2).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №390289540 від 09.08.2024) (а.с. 80 - 82, т. 1):
- державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Русецьким І. В. 01.04.2024 на підставі власного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2024, індексний номер: 72401568, а також договору купівлі-продажу, серія та номер: 3-6943, виданого 24.09.1996; дублікату договору купівлі-продажу, виданого 08.06.2021; свідоцтва про прав власності, серія та номер:000211, виданого 28.11.1996; рішення Господарського суду Житомирської області у справі №296/10422/18, зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення, що є предметом договору іпотеки, за ТОВ "Фірма Поліські зорі";
- державним реєстратором Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Богушем О. В. 06.08.2024 на підставі власного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 74451686 припинено обтяження №49532447 від 13.03.2023, накладеного на підставі ухвали Господарського суду Житомирської області від 06.03.2023 у справі №296/10422/18;
- державним реєстратором Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Богушем О.В. 05.08.2024 на підставі власного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.08.2024, індексний №74451866, та договору іпотеки, серія та номер: 575-005/08Ф, виданого 24.10.2008, видавник АТ "Правекс Банк"/ТОВ "Фірма Поліські зорі"; договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, серія та номер: 374, виданий 13.03.2018, зареєстровано право власності на нежиле приміщення, що є предметом договору іпотеки, за ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал".
ТОВ "Фірма Поліські зорі", посилаючись на те, що є власником вказаного нежилого приміщення, однак Державний реєстратор Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Богуш О.В. безпідставно здійснив реєстрацію припинення обтяження, накладеного на підставі ухвали Господарського суду від 06.03.2023 у справі №296/10422/188, та зареєстрував право власності на спірне приміщення за TOB "ФК "Фінтайм Капітал" з порушенням вимог законодавства, звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Богуша Олександра Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм капітал":
- про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74451686 від 06.08.2024, прийняте державним реєстратором Високівської сільської ради Богушем О.В. щодо державної реєстрації припинення обтяження №49532447;
- про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74451866 від 06.08.2024, прийняте державним реєстратором Високівської сільської ради Богушем О.В. щодо державної реєстрації права власності за ТОВ "ФК "Фінтайм капітал" на нежиле приміщення (магазин), (літ. А) загальною пл. 650,7 кв. м, за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62 (р/№ об'єкта нерухомого майна 1589776618000);
- про витребування з незаконного володіння ТОВ "ФК "Фінтайм капітал" на користь ТОВ "Фірма Поліські зорі" зазначеного нежилого приміщення.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74451686 від 06.08.2024, прийняте державним реєстратором Високівської сільської ради Богушем О.В. щодо державної реєстрації припинення обтяження №49532447, то колегія суддів зазначає наступне.
Так, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.03.2023 у справі №296/10422/18 заяву ТОВ "Фірма Поліські зорі" про забезпечення позову від 04.03.2023 задоволено. Накладено арешт на нежиле приміщення (магазин) (літ.А) загальною площею 650,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Івана Сльоти, 62, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1589776618000, номер об'єкта за РПВН: 2110235.
На підставі вказаної ухвали в Державному реєстрі речових прав державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Русецьким І.В. було зареєстроване обтяження №49532447 від 13.03.2023 (індексний номер рішення 66747477 від 13.03.2023).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.07.2024 у справі №296/10422/18 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм капітал" про скасування заходів забезпечення позову від 03.07.2024 задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.03.2023 у справі №296/10422/18 шляхом накладення арешту на нежиле приміщення (магазин) (літ.А) загальною площею 650,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Івана Сльоти, 62, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1589776618000, номер об'єкта за РПВН: 2110235.
Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 9 ст. 140 ГПК України оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Вищенаведена норма закону має чітке формулювання і для зупинення виконання ухвали про скасування заходів забезпечення позову встановлює єдину умову - факт її оскарження.
Згідно із частинами 1, 2, 4 статті 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Тому той факт, що встановлені ухвалою суду обмеження не зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом про реєстрацію речових прав, не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно йому було відомо. Схожі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №6-605цс16, від 24.05.2017 у справі №6-640цс17, від 18.01.2017 у справі №6-2552цс16.
З наведеного слідує, що закріплений у статті 129-1 Конституції України принцип обов'язковості судового рішення зобов'язує осіб, яких воно стосується, зокрема учасників справи, дотримуватись та не діяти всупереч присуду, що міститься у судовому рішенні, про яке їм було відомо.
Так, за даними комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом втановлено, що повний текст ухвали Господарського суду Житомирської області про скасування заходів забезпечення від 12.07.2024 у справі №296/10422/18 складено 17.07.2024, апеляційна скарга на вказану ухвалу зареєстрована Північно-західним апеляційним господарським судом 18.07.2024, а тому виконання ухвали Господарського суду Житомирської області від 12.07.2024 було зупинено саме з 18.07.2024 в силу припису ч. 9 ст. 140 ГПК України.
Про факт подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.07.2024 ТОВ "ФК "Фінтайм капітал" було повідомлено, що підтверджується квитанцією від 17.07.2024 про направлення її копії в особистий кабінет підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС.
Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013).
У рішенні Конституційного Суду України від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 "У справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)" в абзаці 8 пункту 2.1 зазначено, що аналіз статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв'язку, наведених юридичних позицій Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Колегія суддів зазначає, що позивач невідкладно скориставшись правом на апеляційне оскарження та з підстав принципу правової визначеності виправдано покладався на закріплену процесуальним законом гарантію, що до моменту завершення апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Житомирської області від 12.07.2024, скасовані нею заходи забезпечення позову у вигляді арешту спірного приміщення продовжуватимуть свою дію та слугуватимуть законною перепоною для перереєстрації речових прав на нього.
У той же час, незважаючи на зупинення виконання зазначеної ухвали Господарського суду, 06.08.2024 державний реєстратор Високівської сільської ради Богуш О. В. за рішенням про державну реєстрацію з індексним номером 74451686 припинив обтяження №49532447 від 13.03.2023, накладене на підставі ухвали Господарського суду Житомирської області від 06.03.2023 у справі №296/10422/18, тобто всупереч ч. 9 ст. 140 ГПК України.
Доводи скаржника про те, що заходи забезпечення позову у справі №296/10422/18, накладені ухвалою Господарського суду від 06.03.2023, вже не діяли на момент реєстрації права власності на предмет іпотеки (06.08.2024) за ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал", оскільки їх дія закінчилась 12.05.2024, внаслідок набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.09.2023 та закінченням перебігу 90-денного строку, передбаченого ч. 7 ст. 145 ГПК України, колегією суддів до уваги не беруться з тих підстав, що ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" подало до суду відповідне клопотання, яке, у свою чергу, було розглянуто судом шляхом постановлення ухвали. Тому для суду, у даному випадку, не мають значення підстави скасування заходів забезпечення: чи за клопотанням учасника справи, чи внаслідок збігу дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, натомість наявність ухвали про скасування заходів забезпечення, як судового рішення, передбачає право на її оскарження, яке, у свою чергу, передбачало зупинення її виконання.
Також безпідставними є посилання скаржника на лист Міністерства юстиції України №22138/127617-33-23/8.4.4 від 11.02.2024, оскільки вказаний лист за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, носить лише рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер і не встановлює правових норм, про що Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях.
Також колегія суддів зауважує, що підстави для скасування заходів забезпечення позову - це визначені ст. 145 ГПК України процесуальні умови, з наявністю яких пов'язаний порядок розгляду судом цього питання.
Вони не є тотожними підставам та порядку припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав, які врегульовані Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ №1127 від 25.12.2015.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції станом на дату вчинення оскаржуваних реєстраційних дій) встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили.
Отже законом чітко передбачено, що обтяження, зареєстроване на підставі рішення суду, знімається також на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
В свою чергу, нормами ч. 9 ст. 140 ГПК України (який є спеціальним законом в даному питанні) чітко передбачена заборона на виконання оскарженої в апеляційному порядку ухвали про скасування заходів забезпечення позову - без звуження такої заборони в залежності від підстав, з яких відбулося скасування (з власної ініціативи суду, за вмотивованим клопотанням учасника чи після спливу 90 днів з моменту набрання чинності судовим рішенням про задоволення позову).
Отже державний реєстратор не міг проводити державну реєстрацію припинення обтяження на підставі ухвали Господарського суду Житомирської області від 12.07.2024 по справі №296/10422/18, виконання якої було зупинене внаслідок апеляційного оскарження.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що всупереч вищенаведеному державним реєстратором Високівської сільської ради Житомирської області Богушем Олександром Васильовичем на підставі рішення №74451686 від 06.08.2024 здійснена реєстрація припинення обтяження №49532447 від 13.03.2023, накладеного на підставі ухвали Господарського суду Житомирської області від 06.03.2023 по справі №296/10422/18, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення реєстратора №74451686 від 06.08.2024, та відповідно задоволення позову в цій частині.
При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, що державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи) (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74451866 від 06.08.2024, прийняте державним реєстратором Високівської сільської ради Богушем О.В. щодо державної реєстрації права власності за ТОВ "ФК "Фінтайм капітал" на нежиле приміщення та витребування з незаконного володіння зазначеного нежилого приміщення, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ч. 6, 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно із ч. 1, 2, 3, 7 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
За ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі.
Таке застереження прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішення про реєстрацію права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Отже, завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов'язанням, зокрема, за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем).
Як встановлено господарським судом у справі №296/10422/18, ТОВ "Фірма Поліські зорі" виступило майновим поручителем перед банком за виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, передавши в іпотеку за іпотечним договором нерухоме майно - нежиле приміщення (магазин) (літ. А), загальною площею 650,70 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За умовами іпотечного договору сторони домовились, що при порушенні позичальником умов основного зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні іпотекодавцем умов даного договору та у випадках, установлених законом, у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку (пп. 3.1.1 іпотечного договору).
Іпотекодержатель має право на свій розсуд: застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 3.2 іпотечного договору), шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем або передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом; звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (пп. 3.1.3 іпотечного договору).
Як вбачається, внаслідок невиконання позичальником кредитних зобов'язань ТОВ "ФК "Фінтайм капітал" звернуло стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Як вже зазначалося вище, 06.08.2024 державним реєстратором за ТОВ "ФК "Фінтайм капітал" зареєстровано право власності на предмет іпотеки після зняття накладених на нього обтяжень.
Разом з тим, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", наявність зареєстрованого обтяження речових прав на нерухоме майно є підставою для відмови у державній реєстрації права.
Натомість, відповідно до положень п. 7 ч. 4 ст. 24 цього Закону відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у п. 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому ст. 33-38 Закону України "Про іпотеку", за умови що інші обтяження (крім заборони відчуження, накладеної відповідно до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України") на передане в іпотеку майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки.
Таким чином, обтяження предмета іпотеки, зареєстровані після державної реєстрації іпотеки за банком або іншою фінансовою установою, не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем та для державної реєстрації за ним (зокрема і за новим кредитором, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи) права власності на цей об'єкт (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №346/1305/19).
Враховуючи те, що державна реєстрація іпотеки, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек №390289540 від 09.08.2024 (а.с. 80 - 82, т. 1), відбулась 24.10.2008, тобто раніше державної реєстрації обтяжень (13.03.2023), накладених ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.03.2023 у справі №296/10422/18, реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" могла відбутись без попереднього припинення вищезазначених обтяжень.
З огляду на викладене, доводи позивача, що рішення державного реєстратора Богуша О. В. від 06.08.2024, індексний номер 74451866, є похідним від рішення державного реєстратора №74451686 від 06.08.2024 про припинення обтяжень, а тому не могло бути вчинене з підстав збереження чинності арешту, накладеного ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.03.2023 у справі №296/10422/18, є безпідставними.
Як вже зазначалося вище, згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, прирівнюється до договору про задоволення вимог кредитора. Це означає, що навіть за відсутності окремо укладеного договору, такий правочин має юридичну силу, адже фактично є юридично значущими діями для зміни прав та обов'язків сторін, які полягають у перехід права власності на предмет іпотеки.
Право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Рішення про реєстрацію права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Відповідно до частин першої, третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
У відповідності до ч. 2. ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 61 цього Порядку, для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються:
1) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, абооригінал або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, комунікаційної або інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту).
Вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;
3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;
4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Частиною 5 статті 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2024 у справі №201/15228/17 наголосила, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов'язаний надати державному реєстратору документ про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ним. Підставою для скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. До таких порушень належить, зокрема, відсутність експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23.01.2019 у справі №306/1224/1-ц та від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц зазначила, що порушення іпотекодержателем вимог законодавства при реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, спричинені вадами проведеної оцінки відповідного майна, також можуть бути підставою для скасування державної реєстрації права власності на нього за іпотекодержателем. Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка впливає на визначення правомірності державної реєстрації переходу права власності на іпотечне майно при позасудовому врегулюванні. Відповідно, непроведення такої оцінки на момент переходу права власності є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.
У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду однозначно сформулювала правові висновки щодо обов'язковості подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.
З матеріалів реєстраційної справи щодо нежилого приміщення (магазин), (літ. А) заг. пл. 650,7 кв.м, у м. Житомирі по вул. І. Сльоти, 62 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1589776618000) вбачається, що для вчинення оскаржуваних реєстраційних дій до заяви про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" була подана довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості №201-20240730-0008164603 від 30.07.2024, згенерована за допомогою електронного сервісу за посиланням https://evaluation.spfu.gov.ua/ (а.с. 198, т. 2).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України, зокрема Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 (далі - Стандарт).
Згідно з п. 35, 36, 38 Стандарту оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.
Пунктом 50 Стандарту передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до пункту 51 Стандарту, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із цим, відповідно до пункту 56 Стандарту, звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Перевіривши відомості довідки про оціночну діяльність об'єкта нерухомості №201-20240730-0008164603 від 30.07.2024, суд встановив, що оцінка предмета іпотеки здійснена на відповідному сайті ФДМ України, тобто без виходу на місце і без огляду самого об'єкта оцінки, шляхом надання відповідних відомостей ТОВ "ФК "Фінтайм капітал", що суперечить вимогам пунктів 50 та 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".
Без безпосереднього доступу суб'єкта оціночної діяльності до предмету іпотеки, який підлягав оцінці, та без отримання останнім необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки, наведені в звіті висновки не можуть бути визнані в повній мірі повними та достовірними.
Тобто надана при вчиненні оскаржуваної реєстраційної дії е-Довідка №201-20240730-0008164603 від 30.07.2024 не є документом, який виготовляється/формується суб'єктом оціночної діяльності, оскільки визначена у ньому оціночна вартість об'єкта розраховується електронним модулем. Формування такої е-довідки не передбачає виконання жодних процедур з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, а зазначена в ній інформація не враховує фактичний стан об'єкта нерухомості, який істотно впливає на його вартість.
Згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні":
- оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 3);
- незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання (частина 3 статті 3);
- суб'єктами оціночної діяльності є:
- суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (стаття 5).
Згідно пункту 6 Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 №658, електронна довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об'єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об'єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.
Важливо зауважити, що електронна довідка про оціночну вартість об'єктів нерухомості має обмежену сферу використання. Вона застосовується виключно для визначення бази оподаткування доходу фізичної особи від продажу (обміну) власного нерухомого майна і не може бути використана для інших цілей, не передбачених пунктом 172.3 статті 172 Податкового кодексу України.
За викладених обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що вказана довідка не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, тому не є належним доказом на підтвердження реальної вартості предмета іпотеки. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №345/3027/18.
Нездійснення оцінки предмету іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Подібний висновок викладений у постанові від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц Великої Палати Верховного Суду, а також у постановах Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 20.02.2020 у справі №653/2857/17, від 11.06.2020 у справі №914/953/19.
Суд наголошує, що добросовісність поведінки іпотекодержателя при зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку є гарантом дотримання прав іпотекодержателя, який мав легітимні сподівання, що погашення забезпеченого зобов'язання за рахунок його нерухомого майна відбудеться із дотриманням обумовлених договором іпотеки умов та визначеного законом порядку.
Згідно з пунктом 57 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Отже, для правильного вирішення спору, слід дослідити та установити, чи подавалися іпотекодержателем для державної реєстрації на нерухоме майно усі документи, передбачені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та договором іпотеки та чи дотримано державним реєстратором вимоги пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо перевірки факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, зокрема, в частині проведення експертної оцінки предмета іпотеки на день придбання. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №914/953/19.
Як вже зазначалося вище, частиною 5 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність або спеціальне майнове право на нього за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Пунктом 3.2.2.4 договору іпотеки №575-005/08Ф від 24.10.2008 визначено, що вартість предмета іпотеки визначається шляхом здійснення незалежної експертної оцінки суб'єктом оціночної діяльності та зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" на рівні не нижче звичайної.
Отже, при прийнятті рішення про державну реєстрацію речових прав №74451866 від 06.08.2024 заявником та державним реєстратором порушені вимоги підпункту 3 пункту 61 Порядку №1127 щодо належного підтвердження вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно постанови Верхового Суду від 21.07.2021 у справі №686/19656/19, визначена у частині першій статті 35 Закону України "Про іпотеку" процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.06.2019 у справі №205/578/14-ц).
Іпотекодержатель на підтвердження факту направлення й отримання іпотекодавцем вимоги про порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки у силу зазначених норм матеріального права зобов'язаний надати державному реєстратору докази отримання іпотекодавцем такої вимоги разом із заявою про державну реєстрацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 у справі №638/20000/16-ц).
У пункті 3 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам Закону.
Наведені норми спрямовані на забезпечення фактичного повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Тому повідомлення боржника потрібно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №645/1979/15-ц.
У постанові від 29.09.2020 у справі №757/13243/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також потрібно вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.
Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов'язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов'язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.
У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.
За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому, метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.
В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбаває майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном.
Підсумовуючи наведені позиції Великої Палати Верховного Суду, слід зробити висновок про те, що метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.
Згідно абз. 3, 5 пп. 2 п. 61 Порядку №1127 для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються, зокрема, оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.
Вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, іпотекодержателем були направлені наступні вимоги:
- вимога №24/03-1 від 11.03.2024 на ім'я іпотекодавця - ТОВ "Фірма Поліські зорі" та директора ТОВ "Фірма Поліські зорі" ОСОБА_3 - відправлена 11.03.2024. Згідно інформації з сайту Укрпошти - вказане відправлення повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 01.04.2024;
- вимога №24/03-2 від 11.03.2024 на ім'я боржника - ОСОБА_1 - відправлена 11.03.2024. Згідно інформації з сайту Укрпошти - вказане відправлення повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 30.03.2024;
- вимога №04/04-1 від 04.04.2024 на ім'я іпотекодавця - ТОВ "Фірма Поліські зорі" та директора ТОВ "Фірма Поліські зорі" - відправлена 04.04.2024. Згідно інформації з сайту Укрпошти - вказане відправлення повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 20.04.2024.
- вимога №04/04-2 від 04.04.2024 на ім'я боржника - ОСОБА_1 - відправлена 11.03.2024. Згідно інформації з сайту Укрпошти вказане відправлення повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 20.04.2024.
- вимога №07/05-1 від 07.05.2024 на ім'я іпотекодавця - ТОВ "Фірма Поліські зорі" та директора ТОВ "Фірма Поліські зорі" ОСОБА_3 - відправлена 07.05.2024. Згідно інформації з сайту Укрпошти вказане відправлення повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 24.05.2024.
- вимога №07/5-2 від 07.05.2024 на ім'я боржника - ОСОБА_1 - відправлена 07.05.2024. Згідно інформації з сайту Укрпошти вказане відправлення повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 24.05.2024 (а.с. 163-172, 175-178, 190-191, т. 2).
При цьому, заява про державну реєстрацію прав №62319878 була подана представником ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм капітал" 05.08.2024 (а.с. 3, т. 4).
Отже, іпотекодержателем були направлені вимоги в межах шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації, що відповідає приписам абз. 5 пп. 2 п. 61 Порядку №1127.
При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що вимоги про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу за договором про відкриття кредитної лінії №24/03-1 та №24/03-2 від 11.03.2024, №04/04-1 та №04/04-2 від 04.04.2024 були надіслані ОСОБА_1 та ТОВ "Фірма Польські зорі" раніше шести місяців після надсилання боржникам першої вимоги про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу, що на думку суду не узгоджується з вимогами абз. 5 пп. 2 п. 61 Порядку №1127, колегія суддів вважає помилковими оскільки суд сплутав поняття "не раніше" та "не пізніше". Поняття "відправка документів не раніше 6 місяців до дати реєстрації" означає, що документи, які подаються на реєстрацію, мають бути видані не більше ніж за 6 місяців до дати, коли їх реєструють.
Також суд першої інстанції не звернув увагу на те, що дата створення та додавання копій деяких документів у реєстраційну справу в електронній формі не відповідає даті вчинення реєстраційних дій.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).
Частиною 5 статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" встановлено, що з документів поданих заявником, для проведення реєстраційних дій у паперовій формі, виготовляються електронні копії шляхом сканування.
Відповідно до п. 10 Порядку №1127, під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє скановані копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 86, ст. 3145; 2018 р., № 52, ст.1827), та долучає їх до відповідної заяви.
Відповідно до пунктів 16, 17, 18 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (далі - Порядок №1141), виготовлення електронних копій документів у сфері державної реєстрації прав, поданих у паперовій формі, здійснюється шляхом їх сканування.
Документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл. У разі перевищення допустимого для завантаження розміру файла такий файл розділяється на декілька файлів.
Електронні копії документів повинні бути придатні для сприйняття їх змісту.
Кожна окрема електронна копія документа, крім сканованого зображення, повинна містити таку текстову інформацію про: назву документа; його серію (за наявності); номер документа; дату видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ; строк дії документа (за наявності); додаткові відомості про документ (за наявності).
Отже, на сьогодні законодавством у сфері державної реєстрації прав чітко передбачено обов'язкове виготовлення електронних копій документів у Державному реєстрі прав державним реєстратором при державній реєстрації прав.
Судом апеляційної інстанції при ознайомленні з документами реєстраційної справи щодо вищевказаного об'єкта нерухомого майна виявлені факти вчинення державним реєстратором операцій з електронними копіями документів вже після самих реєстраційних дій, а саме зміна та додавання електронних образів - сканованих копій документів, дата створення яких не відповідає даті вчинення реєстраційних дій.
Так, державним реєстратором Високівської сільської ради Житомирської області Богушем Олександром Васильовичем стосовно документів вищевказаної реєстраційної справи були вчинені наступні дії, а саме:
- "інший тип договору, лист вимога 24/03-1 від 11.03.2024, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм капітал" - 21.01.2025 додано електронні образи 263301926, 263301928, 263301929, 263301930, 263301931;
- "інший тип договору, лист вимога 04/04-1 від 04.04.2024, видавник овариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм капітал" 21.01.2025 додано електронний образ 263301942;
- "інший тип договору, лист вимога 04/04-2 від 04.04.2024, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм капітал" 21.01.2025 додано електронні образи 263301934, 263301935, 263301936;
- "інший тип договору, Договір відступлення права вимоги за іптечними договорами, Серія та номер:б/н, Дата документа: 26.05.2017, Видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В." 13.12.2024 додано електронний образ 263006968.
Властивості електронних файлів, у яких містяться вищевказані скановані копії документів, підтверджують, що дата, в яку були створені такі файли, не відповідає даті прийняття державним реєстратором заяв та оскаржуваних рішень, а саме вони були створені значно пізніше:
- щодо листа вимоги 24/03-1 від 11.03.2024 - електронні файли 263301926, 263301928, 263301929, 263301930, 263301931 створені 12.09.2024;
- щодо листа вимоги 04/04-1 від 04.04.2024 - електронний файл 263301942 створений 12.09.2024;
- щодо листа вимоги 04/04-2 від 04.04.2024 - електронні файли 263301934, 263301935, 263301936 створені 12.09.2024.
Отже, на момент прийняття оскаржуваного рішення №74451866 від 06.08.2024 державному реєстратору не були подані лист-вимога 24/03-1 від 11.03.2024, лист-вимога 04/04-1 від 04.04.2024, лист-вимога 04/04-2 від 04.04.2024, Договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами від 26.05.2017, що є істотним порушенням вимог пунктів 57, 61 Порядку №1127 від 25.12.2015 в частині неподання оригіналу або засвідчених іпотекодержателем копій рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.
Колегія суддів зазначає, що положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 10 Порядку №1127 передбачають формування реєстраційної справи саме у процесі (під час) проведення реєстраційних дій, а не після їх завершення.
Закон вимагає виготовляти копії поданих для державної реєстрації документів шляхом їх сканування в момент формування та реєстрації заяви, а не після прийняття рішення про державної реєстрацію та спливу тривалого проміжку часу від його дати.
При цьому, доводи відповідача-1, що у процесі завантаження копій сканованих документів стався технічний збій програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого зазначені копії були завантажені після виявлення державним реєстратором їх відсутності, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки останні не підтверджені будь-якими доказами.
За п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" однією із підстав для відмови в державній реєстрації прав є невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на час проведення державної реєстрації права власності оцінка предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, як-то передбачено ч. 5 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та пунктом 3.2.2.4 договору іпотеки №575-005/08Ф від 24.10.2008, була відсутня, а е-довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості №201-20240730-0008164603 від 30.07.2024 не є належним доказом на підтвердження реальної вартості предмета іпотеки, а також беручи до уваги виготовлення копій поданих для державної реєстрації документів шляхом їх сканування не в момент формування та реєстрації заяви, а після прийняття рішення про державної реєстрацію та спливу тривалого проміжку часу від його дати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення державного реєстратора Високівської сільської ради Богушем О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74451866 від 06.08.2024 вчинене без достатніх правових підстав і з порушенням порядку ведення державного реєстру, містить недостовірні відомості і породжує недостовірні правові наслідки, а тому не може вважатись законним.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справа №466/8649/16-ц). Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340).
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. ст. 387, 388 ЦК України).
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.
Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем.
Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна, з огляду на що в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності, суд першої інстанції відмовив правомірно.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації.
Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.
Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц та постановах Верховного Суду від 25.10.2022 у справі №910/6567/20, від 22.11.2022 у справі №911/2609/21, від 29.08.2024 у справі №924/996/23.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про витребування майна з незаконного володіння ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" на користь ТОВ "Фірма Поліські зорі".
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, зважаючи на те, що деякі висновки суду першої інстанції, викладені в мотивувальній частині рішення, не призвели до прийняття неправильного по суті рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
З огляду на це, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 20 червня 2025 року у справі №906/841/24 залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм капітал" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 20 червня 2025 року у справі №906/841/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "08" жовтня 2025 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Саврій В.А.