вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" жовтня 2025 р. Справа№ 910/2213/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Євсікова О.О.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2213/25 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі №910/2213/25 (суддя Кирилюк Т.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" до Київської міської ради про стягнення 464 070,52 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про стягнення 464 070,52 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі №910/2213/25 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 104 492,53 грн. трьох процентів річних, 359 577,99 грн. інфляційних втрат та 5 568,85 грн. витрат зі сплати судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі №910/2213/25 стягнуто з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі №910/2213/25 - без змін.
До Північного апеляційного господарського суду від позивача 03.10.2025 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2213/25, в якій заявник просить покласти на відповідача, понесені позивачем витрати правничої допомоги в розмірі 30 000 грн при апеляційному перегляді рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі №910/2213/25.
У вказаній заяві викладено клопотання про поновлення строку на її подання.
Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів понесених витрат правничої допомоги, дійшла висновку про відмову в його задоволенні та залишення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2213/25 без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Метою впровадження принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої та другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заявив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції на суму 30 000 грн.
Постанова у цій справі ухвалена Північним апеляційним господарським судом 15.09.2025.
Водночас протягом п'яти днів після ухвалення рішення апеляційним судом (постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025), тобто до 22.09.2025 включно, позивач не подав до Північного апеляційного господарського суду доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у встановленому законом порядку.
Такі докази були подані позивачем лише 03.10.2025, тобто з пропуском строку, разом з клопотанням про його поновлення.
Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.
Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку позивач посилається на те, що судове рішення (постанова) ухвалено без участі його представника, повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 доставлено до електронного кабінету позивача в підсистемі Електронний суд 30.09.2025.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд поновити строк на подачу заяви.
Одночасно, заявник вказав, що вирішивши справу по суті, судом в рішенні не відображено питання про витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Стосовно посилань заявника на те, що судове рішення (постанова) ухвалено без участі його представника, повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 доставлено до електронного кабінету позивача в підсистемі Електронний суд 30.09.2025, Суд вказує наступне.
Так, постанова Північного апеляційного господарського суду була ухвалена 15.09.2025.
В судове засідання 15.09.2025 представник позивача не з'явився, та надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Колегія суддів вказує, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду апеляційної інстанції за отриманням інформації щодо стану розгляду апеляційної скарги відповідача, а також скороченої постанови у п'ятиденний строк з 15.09.2025, з метою подання в подальшому до суду доказів понесених витрат правничої допомоги у встановлений п'ятиденний строк протягом п'яти днів після ухвалення постанови.
Наведеним правом позивач не скористався, що свідчить про суб'єктивне обрання представником позивача у цій справі поведінки.
Отже, посилання на отримання повного тексту постанови 30.09.2025 не належать до об'єктивних причин, які перешкоджали вчасному поданню до суду доказів понесених витрат правничої допомоги, з огляду на набрання постановою суду апеляційної інстанції законної сили з дня її ухвалення (ст. 284 ГПК України), а також враховуючи можливість отримання скороченої постанови позивачем у п'ятиденний строк з моменту її прийняття, з огляду на його обізнаність про дату та час судового засідання.
Стосовно посилань заявника на те, що вирішивши справу по суті, судом в рішенні не відображено питання про витрати на професійну правничу допомогу, колегія суддів вказує, що сам позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про неможливість на момент розгляду справи точного визначення витрат та повідомив суд, що їх розмір може бути змінений за результатом розгляду справи, а тому відповідні докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на подання доказів понесених витрат правничої допомоги, у зв'язку з чим Суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів понесених витрат правничої допомоги.
Враховуючи відмову у задоволенні вказаного клопотання, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2213/25 на підставі абзацу третього частини восьмої статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 118, 119, 129, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення разом з доказами понесення витрат правничої допомоги відмовити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2213/25 разом з доказами понесення витрат правничої допомоги залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної ухвали.
Повна ухвала складена: 08.10.2025 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
О.О. Євсіков